Постанова

від 15.08.2018 по справі 128/1512/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1512/18

Провадження № 22-ц/772/1728/2018

Категорія: 40

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 рокуСправа № 128/1512/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого - Медвецького С.К. (суддя-доповідач),

суддів: Кучевського П.В., Рибчинського В.П.,

за участі секретаря судового засідання Богацької О.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНИКА ПРОДЖЕКТ 2017 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань № 2 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНИКА ПРОДЖЕКТ 2017 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 11 червня 2018 року, постановлену суддею Саєнко О.Б. у місті Вінниці,

встановив:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНИКА ПРОДЖЕКТ 2017 (далі - ТОВ ЮНИКА ПРОДЖЕКТ 2017 ) про захист особистого немайнового права на безпечні умови проживання шляхом заборони проведення будівельних робіт.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 11 червня 2018 року відкрито провадження у цій справі.

У липні 2018 року ТОВ ЮНИКА ПРОДЖЕКТ 2017 подало до Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення й ухвалити нове, про направлення справи для розгляду до Приморського районного суду міста Одеси відповідно до територіальної юрисдикції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ч. 2 ст. 27 ЦПК України визначено загальне правило територіальної підсудності справ, за яким позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач звернулася в місцевий суд з позовом за правилами виключної підсудності, у зв'язку з тим, що будівництво асфальтового заводу, порушує її права на безпечні умови проживання. Тобто виник спір не з приводу самої асфальтозмішувальної установки, а з приводу планової майбутньої діяльності відповідача.

Натомість асфальтозмішувальна установка Benninghoven ECO 4000 - це рухоме майно, яке монтується та демонтується від тижня до двох тижнів без її знецінення та зміни цільового призначення.

У серпні 2018 року ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки ухвала суду є законною та обґрунтованою, постановлена з правильним застосуванням норм процесуального права, а апеляційна скарга висновків суду не спростовує. Вважає, що суд першої інстанції вірно визначив підсудність цієї справи та вірно застосував норму статті 30 ЦПК України щодо виключної підсудності.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

З матеріалів справи слідує, що 07 червня 2018 року ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до ТОВ ЮНИКА ПРОДЖЕКТ 2017 про захист особистого немайнового права на безпечні умови проживання шляхом заборони проведення будівельних робіт.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд справи і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права (п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України).

Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

Тлумачення частини першої статті 130 ЦПК України свідчить, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів: пов'язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням); про недійсність договорів щодо такого майна та застосування наслідків недійсності договору; з приводу невиконання умов договору, предметом якого є нерухоме майно; про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (якщо в складі спадщини є нерухоме майно).

Як слідує з позовної заяви, позивач вважає, що асфальтобетонний завод розміщено із порушенням санітарних норм та без жодного дозвільного документа, що є порушенням права ОСОБА_3 на безпечні умови проживання. Тобто, на думку позивача, спір виник з факту розміщення об'єкта нерухомості - асфальтобетонного заводу.

Встановивши, що спір виник з приводу нерухомого майна, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що справа підсудна Вінницькому районному суду Вінницької області.

Доводи відповідача про те, що спір виник не з приводу нерухомого майна, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем не надано достовірних доказів того, що підприємство монтує асфальтозмішувальну установку Benninghoven ECO 4000, а не асфальтобетонний завод, як то стверджує позивач, оскільки у матеріалах справи відсутні дозвільні документи на спорудження установки чи будівництво заводу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНИКА ПРОДЖЕКТ 2017 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 11 червня 2018 року без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на відповідача.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий: Підпис С.К. Медвецький

Судді: Підпис П.В. Кучевський

Підпис В.П. Рибчинський

Згідно з оригіналом

Головуючий С.К. Медвецький