Ухвала

від 16.08.2018 по справі 922/213/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"16" серпня 2018 р. Справа № 922/213/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І., суддя Слободін М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника - особи, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи - ОСОБА_1 (вх. № 1334 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 22 березня 2018 р. (суддя Бринцев О.В., повний текст складений 26.03.2018 р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мавіко", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Аптека", м. Харків

про стягнення 65538,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мавіко" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Аптека" суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 47250,00 грн., відсотки річних за користування грошовими коштами в розмірі 3452,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 14836,09 грн. Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару на підставі рахунку-фактури № А-00000003 від 23.01.2015 р. з посиланням на положення статей 625, 665, 693 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.2018 р. у справі № 922/213/18 (суддя Бринцев О.В., повний текст рішення складений 26.03.2018 р.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Аптека" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мавіко" суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 47250,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1270,38 грн. В частині стягнення 3% річних у сумі 3452,00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 14836,09 грн. - відмовлено.

Рішення мотивоване, зокрема, з тих підстав, що отримання відповідачем грошових коштів в сумі 47250,00 грн. в якості попередньої оплати за товар на підставі рахунка-фактури від 23.01.2015 № А-00000003 підтверджується листом ТОВ "АВС-Аптека" від 09.04.2015 вих. № 09/04-1 (а. с. 26). В процесі розгляду справи відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, вимога позивача про стягнення 47250,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар нормативно та документально доведена. В частині задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності судом відмовлено, оскільки, позивачем не пропущений трирічний строк для звернення до суду з позовними вимогами. Судом відмовлено в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3452,00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 14836,09 грн., з тієї підстави, що до спірних правовідносин не може бути застосовано положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки стягнення з відповідача суми попередньої оплати не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України, та ін.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС-Аптека", подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 року рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018 р. по справі № 922/213/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В подальшому, особою, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи - ОСОБА_1, в порядку статті 272 Господарського процесуального кодексу України, подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018 року, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 року.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що 23.01.2015 року між ним - ОСОБА_1 як поручителем та ТОВ "АВС-Аптека" як боржником було укладено договір поруки за умовами якого ОСОБА_1 поручився перед ТОВ "Компанія "Мавіко" за виконання всіх зобов'язань ТОВ "АВС-Аптека", що виникли на підставі рахунку-фактури від 23.01.2015 № А-00000003.

Заявник вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду впливає на його права та обов'язки, оскільки він фактично став солідарним боржником по спірним зобов'язанням, проте такі обставини не були досліджені судом, а справу було розглянуто без залучення заявника.

Позивач у відзиві проти доводів апеляційної скарги заперечує, вказує на те, що апеляційна скарга заявника, із посилання заявника на вищезгаданий договір поруки від 23.01.2015 року, має на меті лише затягування виконання рішення про стягнення з відповідача присудженої до стягнення грошової суми.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі

У відповідності до вимог статті 272 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Верховним Судом у Постанові по справі №911/2635/17 від 11.07.2018 року викладено наступну правову позицію щодо розгляду апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у справі.

Так, Верховний суд вказав, що у відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Вищевказана правова позиція Верховного Суду враховується колегією суддів на виконання вимог частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; та пункту 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яким унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вивченням матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, колегія суддів встановила, що це рішення безпосередньо прав, інтересів та обов'язків заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1, не стосується, в мотивувальній частині рішення не містяться будь-яких висновків суду про права та обов'язки ОСОБА_1, а в резолютивній частині рішення відсутні прямої вказівки про його права та обов'язки.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване заявником рішення господарського суду Харківської області безпосередньо прав та обов'язків ОСОБА_1 не стосується і питання про права, інтереси та (або) обов'язки згаданим рішенням особи не вирішувалося.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2018 у справі № 922/213/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту її підписання суддями.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.