Постанова

від 30.07.2018 по справі 307/3466/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3466/14-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 липня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КУШТАНА Б.П., ОСОБА_1

при секретарі ВОЛОЩУК В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 307/3466/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 селищна рада Тячівського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її повернення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тячівського районного суду від 3 листопада 2014 року, головуючий суддя Гримут В.І., -

встановив:

ОСОБА_2 15.09.2014 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 мотивуючи наступним. На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 03.01.2014 позивач придбав у ОСОБА_4 селищної ради Тячівського району Закарпатської області земельну ділянку площею 0,0250 га, розташовану за адресою: смт. Солотвино, вул. Спортивна, 44, кадастровий номер 2124455900:02:002:0596. У день придбання право власності на земельну ділянку зареєстровано за позивачем, його право на земельну ділянку, параметри ділянки підтверджуються також відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, технічною документацією із землеустрою.

Позивач не може використовувати земельну ділянку за призначенням, оскільки відповідач самочинно захопив її частину площею 26,68 кв. м і побудував там господарські приміщення та огорожу. Ці факти підтверджуються офіційними матеріалами Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства за ст. 53-1 КУпАП, матеріалами ДАБК у Закарпатській області щодо самочинного будівництва, здійсненого ОСОБА_3 Оскільки добровільно усунути порушення прав позивача відповідач не бажає, власник земельної ділянки змушений звернутися по захист до суду.

Посилаючись на ці обставини, на положення ст.ст. 158, 212 ЗК України, інші норми законодавства, позивач ОСОБА_2 просив усунути перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою, розташованою по вул. Спортивній, 44 у смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, для чого зобов'язати ОСОБА_3 звільнити самочинно захоплену земельну ділянку, знести самочинно побудоване господарське приміщення і огорожу та повернути земельну ділянку власнику, а в разі відмови добровільно звільнити земельну ділянку від самочинних будови і огорожі, дозволити їх знести позивачу за рахунок відповідача. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням Тячівського районного суду від 03.11.2014 позов задоволено, усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою по вул. Спортивній, 44 у смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, яка перебуває у власності ОСОБА_2, зобов'язано ОСОБА_3 звільнити самочинно захоплену земельну ділянку за цією адресою площею 26,68 кв. м шляхом знесення самочинно побудованого господарського приміщення і огорожі та повернення земельної ділянки ОСОБА_2, а в разі відмови ОСОБА_3 добровільно звільнити земельну ділянку від самочинно побудованого господарського приміщення та огорожі знесення їх провести позивачу за рахунок відповідача, стягнуто з відповідача на користь позивача 243,60 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору.

ОСОБА_3 оскаржив рішення суду як незаконне на необґрунтоване. Так, рішенням ОСОБА_4 селищної ради від 21.06.2001 земельна ділянка була надана йому у власність, згідно із Державним актом на право власності на землю серії ІІ-ЗК № 018813 від 02.08.2001 він є власником земельної ділянки із кадастровим номером 2124455900:02:002:0726, користується нею фактично з 1999 року, ніяких межових суперечок щодо ділянки немає. Зовнішні межі ділянки, її конфігурація за сукупністю точок повороту відображені у Державному акті на землю. Висновок суду про захоплення відповідачем належної позивачу земельної ділянки безпідставний, ОСОБА_2 не фігурував серед суміжних землевласників чи землекористувачів на час набуття земельної ділянки у власність відповідачем. Були порушені також процесуальні права відповідача. Сторона просить рішення суду скасувати, у позові - відмовити.

У письмових запереченнях на апеляцію ОСОБА_2 вказує на її необґрунтованість, просить скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін. Зазначає, зокрема, що сукупністю наявних у справі та належно оцінених судом доказів, в т.ч., офіційних документів, обґрунтованість позову та законність вимог позивача повністю підтверджена, а відповідачем - не спростована.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників: відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які апеляцію підтримали, позивача ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які скаргу не визнали , обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до такого .

У справі встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами законодавства про право власності на землю в редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів .

За приписами чинних станом 2001 рік положень ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 4, 86 ЦК Української РСР (1963 р.), ст.ст. 2, 4, 8, 12-14 Закону України Про власність , ст.ст. 3, 6, 7, 17, 19, 22-24 ЗК України (1990 р.), право власності на землю та право землекористування набуваються громадянами та реалізуються державою відповідно до закону; право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає в порядку її відведення, після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється; право власності на землю посвідчується державним актом, який видається і реєструється, зокрема, селищною радою.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, ст.ст. 11-16, 21, 204, 316-319, 321, 328, 373, 386, 391, 395, 396 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 90, 91, 95, 96, 125, 126, ст. 152 ч.ч. 1, 2, ч. 3 п.п. б , д , ст. 158 ч.ч. 1, 2, ст. 212 ЗК України, ст.ст. 59, 71, 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , в редакції, чинній на час прийняття відповідних рішень, реєстрації земельних ділянок та оформлення прав, питання щодо набуття права власності на землю в порядку, передбаченому законом, регулювалися загалом аналогічно, право власності на земельну ділянку, інші речові права на неї виникають з моменту їх державної реєстрації; суміжні землевласники та землекористувачі зобов'язані не порушувати прав один одного; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності на землю (права землекористування) чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності, іншого речового права на майно або обмежена у їх здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом; власник земельної ділянки, землекористувач управі вимагати захисту свого права від порушень включно з тими, що не тягнуть позбавлення права володіння майном, тож може судовим порядком вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, повернення земельної ділянки, звільнення самовільно зайнятої ділянки від незаконно зведених будівель, споруд, приведення її за рахунок порушника права у придатний для використання стан; законність набуття права власності, правомірність правочину, а також законність рішення органу місцевого самоврядування, яке є обов'язковим, презюмуються.

Будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ст. 376 ч.ч. 1, 2, 4 ЦК України).

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (ст.ст. 193, 202 ЗК України). Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру є обов'язковим; державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку; державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; у разі якщо відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) (ст.ст. 1, 3, 10, 15, 20, 24, п. 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр ).

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, відповідально, розумно, обачно, передбачаючи наслідки ; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається (ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14 ЦК України) . Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 57-61 ЦПК України в редакції, що була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 цього Кодексу в редакції, чинній на час апеляційного розгляду справи). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 179 ч. 1 і ст. 77 ч. 2 відповідних редакцій ЦПК України).

21.06.2001 ОСОБА_4 селищна рада Тячівського району Закарпатської області прийняла рішення № 245 про надання в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та про дозвіл проектування в житловому будинку приміщення під продовольчий магазин по вул. Спортивній, 42 в смт. Солотвино, між сусідами кафе Піццерія (колишня автозупинка), що підтверджується оригіналом довідки архівного відділу Тячівської райдержадміністрації від 15.04.2013 № 29/123 (а.с. 218 т. 1).

На підставі цього рішення ОСОБА_4 селищна рада Тячівського району видала 02.08.2001 ОСОБА_3 Державний акт серії І-ЗК № 017288 на право приватної власності на землю на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану на території ОСОБА_4 селищної ради і призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд (а.с. 28 т. 1, а.с. 197-198 т. 2 та ін.). Видача Державного акта зареєстрована у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території ОСОБА_4 селищної ради 02.08.2001 під № 88 (а.с. 121-124 т. 2).

Оригінал Державного акта знаходиться в матеріалах Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд гр-на ОСОБА_3 за адресою: смт. Солотвино, вул. Спортивна, Тячівського району Закарпатської області, виготовленої ДП Хуст - ОСОБА_10 у березні-квітні 2013 року (а.с. 87-107 т. 2), і оглядався апеляційним судом разом із указаною документацією.

У Технічних матеріалах по виготовленню державних актів на право приватної власності на землю гр-ну ОСОБА_3, дата виготовлення яких та/або номер реєстрації матеріалів не вказані (а.с. 199-205 т. 2), міститься ксерокопія рішення ОСОБА_4 селищної ради Тячівського району без номера від 21.06.2001 2000 року , у якому зазначено про передачу в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,115 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с. 202 т. 2). У цих матеріалах є також довідка виконкому ОСОБА_4 селищної ради (без дати та реєстрації видачі) про те, що ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,115 га по вул. Спортивній з 1999 року (а.с. 200 т. 2).

У цих же матеріалах містяться абрис і схема земельної ділянки (а.с. 2012, 204 т. 2), де зафіксовані конфігурація, межі та площа ділянки (0,115 га), що виникли значно пізніше та із очевидністю не відповідають тим, що відображені в Державному акті, як це випливає з інших матеріалів справи і встановлено під час апеляційного розгляду. Указана копія рішення не може братися до уваги, оскільки не відповідає офіційній архівній копії, істотно відрізняється від неї щодо предмету рішення, змісту і формулюванню пунктів рішення, вказує на земельну ділянку іншої площі, не містить номера рішення та належного зазначення дати його прийняття тощо. Так само не відповідає вимогам до документа і довідка про користування землею, яка, крім того, не підтверджується іншими даними щодо такого землекористування, не посилається на такі дані, докази чи документи, та суперечить іншим документам і матеріалам справи. Понад те, площа земельної ділянки, наданої ОСОБА_3, що зафіксована в Державному акті, відповідає змісту саме архівної копії рішення органу місцевого самоврядування.

Із плану зовнішніх меж земельної ділянки, відображеного в Державному акті серії І-ЗК № 017288 убачається, зокрема, що земельна ділянка має неправильну в плані трапецієподібну форму, по лінії В-Г ділянка межувала із землями під автозупинкою, довжина цієї прямої лінії (межі) в акті зафіксована у 8,0 м, довжина останнього прямого відтинку межі ділянки по лінії Б-В перед точкою В зафіксована у 25,0 м, довжина останнього прямого відтинку межі ділянки по лінії Д-Г перед точкою Г зафіксована у 16,9 м. Ці дані узгоджуються з матеріалами технічної документації за 2013 рік, де ці прямі лінії (відтинки меж земельної ділянки) мають, відповідно, параметри: 8,10 м, 25,47 м і 15,44 м, та з іншими матеріалами справи з урахуванням різниці в точності показань приладів, вимірювань і визначення координат, методики виконання відповідних робіт на час складання Державного акта і на час виготовлення технічної документації. Водночас за матеріалами технічної документації площа земельної ділянки визначається у 0,0900 га, даних про реалізацію Технічної документації із землеустрою, виготовленої ДП Хуст - ОСОБА_10 у 2013 році, для оформлення права на земельну ділянку із визначеними нею параметрами, присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру та реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі в справі немає.

На підставі рішення Виконкому ОСОБА_4 селищної ради від 14.11.2006 № 150 ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно - кафе-магазину і перукарні з автозупинкою, розташоване по вул. Спортивній, 44 в смт. Солотвино, право власності на нерухоме майно зареєстровано в органі техінвентаризації 01.12.2006 (а.с. 19 т. 1).

25.04.2013 ОСОБА_4 селищна рада рішенням № 443 надала ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки площею 0,0250 га по вул. Спортивній 44 в смт. Солотвино для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 11 т. 1, а.с. 144 т. 2). У травні 2013 року ПП Бокоч виготовило Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування кафе-магазину) по вул. Спортивній 44 в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області (а.с. 140-177 т. 2). З матеріалів указаного Проекту землеустрою вбачається, серед іншого, що будь-яких обмежень чи перешкод для оформлення прав на цю ділянку немає, по прямій лінії Г-А довжиною 13,29 м ділянка межує із землями ОСОБА_4 селищної ради, 05.06.2013 земельна ділянка площею 0,0250 га по вул. Спортивній, 44 в смт. Солотвино Тячівського району за заявою ОСОБА_2 зареєстрована в Державному земельному кадастрі (витяг НВ-2100121322013) із номером 2124455900:02:002:0596 (а.с. 140, 150, 151, 153, 156, 174, 175 т. 2 та ін.).

03.01.2014 ОСОБА_4 селищна рада Тячівського району (продавець) і ОСОБА_2 (покупець) на підставі рішення ОСОБА_4 селищної ради від 08.08.2013 про продаж земельної ділянки уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0250 га із кадастровим номером 2124455900:02:002:0596, розташованої по вул. Спортивній, 44 в смт. Солотвино, призначеної для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (кафе-магазину) (а.с. 8-9 т. 1). Договором зафіксовано, що на земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля - об'єкт торгівлі (кафе-магазин, перукарня з автозупинкою), що належить покупцеві ОСОБА_2 Продавець гарантував, що земельна ділянка вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, судового спору щодо ділянки немає, сервітутів, обтяжень щодо ділянки не встановлено, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру від 05.06.2013 НВ-2100121322013, заборон щодо відчуження ділянки немає. Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку зареєстровано 03.01.2014 (а.с. 18 т. 1)

У серпні 2014 року ТОВ Софія-Проект виготовило Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на ім'я гр-на ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд по вул. Спортивній в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області (а.с. 75-84, 179-198 т. 2). З цієї документації вбачається, зокрема, таке:

документація виготовлялася на підставі Державного акта серії І-ЗК № 017288 на право приватної власності на землю на земельну ділянку;

площа земельної ділянки визначена документацією у 0,1150 га;

конфігурація, межі та площа ділянки, що зафіксовані цією документацією, із очевидністю не відповідають тим, що відображені в Державному акті, як це випливає з матеріалів справи і встановлено під час апеляційного розгляду:

пряма лінія межі Д-А в акті і ламана лінія Д-А, що утворює кут, у документації;

прямий відтинок А-Б і відтинок з однією поворотною точкою Б-В з утворенням ламаної лінії А-Б-В в акті та прямий відтинок по лінії А-Б в документації;

відтинок В-Г довжиною 8,0 м в акті (умовно - вужча частина трапеції ) та відтинок Б-В довжиною 16,09 м в документації (умовно - вужча частина трапеції зі зміщенням у плані межі у бік точок А і Г (лінія А-Б-В в акті довжиною 54 м змінилася лінією А-Б в документації довжиною 41,09 м; лінія Г-Д в акті довжиною 43,5 м змінилася лінією В-Г в документації довжиною 39,93 м));

інші невідповідності, що відображають зміни в параметрах земельної ділянки, які призвели до того, що земельна ділянка за технічною документацією стала порівняно з ділянкою за державним актом більшою за площею, умовно ширшою , проте, коротшою , із ламаною лінією Д-А (кутом, спрямованим всередину ділянки), що була відсутня в акті;

по лінії Б-В земельна ділянка межує із землями під автозупинкою (а.с. 82, 83, 190, 191, 193, 197 т. 2 та ін.).

Саме на підставі Технічної документації із землеустрою, виготовленої ТОВ Софія-Проект , земельна ділянка площею 0,1150 га зазначеної в цій документації конфігурації та з відповідними лінійними параметрами була 05.08.2014 зареєстрована в Державному земельному кадастрі з номером 2124455900:02:002:0726 (витяг НВ-2102343692017) як належна на праві приватної власності ОСОБА_3 (а.с. 70-72, 108-120 т. 2). У Технічній документації та у Поземельній книзі щодо цієї земельної ділянки відсутні вказівки на перешкоди в оформленні прав на ділянку, обмеження щодо її використання у визначеній конфігурації. Листом від 12.01.2016 № Ф-1/0-1/6-16 Управління Держгеокадастру у Тячівському районі Закарпатської області повідомило ОСОБА_2, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:002:0596 і земельна ділянка, що зареєстрована за ОСОБА_3, є суміжними і не накладаються (а.с. 74 т. 2).

Під час апеляційного розгляду справи ухвалою суду від 08.12.2015 була призначена судова земельно-технічна експертиза (а.с. 229-230 т. 1). З даних, зафіксованих Висновком № 278 судової земельно-технічної експертизи від 16.06.2017, виконаної судовим експертом ОСОБА_11 (а.с. 22-30 т. 2), матеріалами обстежувальної зйомки земельної ділянки гр-на ОСОБА_3 по вул. Спортивній в смт. Солотвино Тячівського району, виконаної інженером-землевпорядником І категорії Тячівського міськрайонного виробничого відділу ЗРФ ДП Центр ДЗК ОСОБА_12 16.01.2017 (а.с. 2-8 т. 2), які є складовою експертного висновку, у сукупності з поясненнями судового експерта ОСОБА_11, наданими апеляційному суду, поясненнями сторін та іншими матеріалами справи (Технічна документація із землеустрою, виготовлена ТОВ Софія-Проект , дані щодо реєстрації земельної ділянки ОСОБА_3 у Державному земельному кадастрі тощо) убачається, зокрема, наступне:

ОСОБА_3 користується належною йому земельною ділянкою по вул. Спортивній, 42 в смт. Солотвино, площа якої відповідно до фактичного землекористування становить 0,1139 га;

ОСОБА_2 користується належною йому земельною ділянкою по вул. Спортивній, 44 в смт. Солотвино, площа якої відповідно до фактичного землекористування становить 0,0327 га;

фактичне землекористування ОСОБА_3 не відповідає параметрам земельної ділянки (конфігурація, лінійні параметри, площа), відображеним у Державному акті серії І-ЗК № 017288 на право приватної власності на землю та у Технічній документації із землеустрою, виготовленій ДП Хуст - ОСОБА_10 ;

фактичне землекористування ОСОБА_2 не відповідає параметрам земельної ділянки (конфігурація, лінійні параметри, площа), відображеним у Проекті землеустрою, виготовленому ПП Бокоч ;

на час виготовлення ПП Бокоч Проекту землеустрою ОСОБА_2 у ньому по лінії Г-А не була зазначена суміжна земельна ділянка, щодо якої ОСОБА_3 мав Державний акт;

земельні ділянки по вул. Спортивній, № 42 і № 44 в смт. Солотвино фактично межують між собою по лінії Б-В ділянки ОСОБА_3 (відповідно до Технічної документації, виготовленої ТОВ Софія-Проект , та даних Поземельної книги) і по лінії Г-А ділянки ОСОБА_2 (відповідно до Проекту землеустрою, виготовленого ПП Бокоч ), ця межа є прямою лінією завдовжки 15,62 м;

земельна ділянка ОСОБА_3, що зафіксована висновком судової експертизи (обстежувальною зйомкою) як така, що перебуває у його фактичному користуванні (а.с. 5, 6, 7 т. 2), і земельна ділянка ОСОБА_3, що зафіксована Технічною документацією, виготовленою ТОВ Софія-Проект , та Поземельною книгою (а.с. 72, 112, 190-193 т. 2), це одна і та сама земельна ділянка за конфігурацією та суттєвими лінійними параметрами попри певні відхилення в конфігурації межі по лінії Г-Д-А, ця ділянка також відповідає фактично за конфігурацією та суттєвими лінійними параметрами абрису і опису меж земельної ділянки, зафіксованих у Технічних матеріалах по виготовленню державних актів на право приватної власності на землю гр-ну ОСОБА_3 (а.с. 201, 204 т. 2);

лінійні параметри та конфігурація земельної ділянки ОСОБА_3, що відображені Державному акті серії І-ЗК № 017288 на право приватної власності на землю, і лінійні параметри цієї земельної ділянки, що відображені у Технічній документації, виготовленій ТОВ Софія-Проект , і в Поземельній книзі, не відповідають одні одним, при цьому, фактичне землекористування ОСОБА_3 попри певні відхилення узгоджується в цілому саме з основними параметрами, зафіксованими Технічною документацією та Поземельною книгою;

стосовно накладання в плані земельних ділянок одна на одну:

накладання в плані земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку ОСОБА_3 має місце лише в разі, якщо брати до уваги параметри земельної ділянки ОСОБА_3, що були відображені в Державному акті серії І-ЗК № 017288 на право приватної власності на землю, тоді таке накладання є у місці, де ділянки межують між собою (умовно в місці розташування вужчої частини трапеції земельної ділянки ОСОБА_3 по лінії В-Г Державного акту), площею 0,0029 га;

однак, якщо брати до уваги параметри земельної ділянки ОСОБА_3, що відображені у Технічній документації, виготовленій ТОВ Софія-Проект , і в Поземельній книзі, відповідні їм параметри земельної ділянки ОСОБА_2, що відображені у Проекті землеустрою, виготовленому ПП Бокоч , та враховувати відповідне цим параметрам фактичне землекористування і проходження межі між земельними ділянками (лінія Б-В ділянки ОСОБА_3 і лінія Г-А ділянки ОСОБА_2І.), що підтверджується експертним висновком, поясненням судового експерта та іншими матеріалами справи, то накладання в плані земельних ділянок одна на одну відсутнє, а землекористування в цій частині ділянок відповідає зареєстрованій у Державному земельному кадастрі лінії проходження межі між ними;

за наявними умовами землекористування вказана вище площа 0,0029 га використовується ОСОБА_2

Сторонами в апеляційному суді визнано, що виходячи з параметрів земельних ділянок, установлених за результатами реєстрації ділянок у Державному земельному кадастрі та оформлення прав на них, враховуючи реальні обставини землекористування, накладання в плані суміжних земельних ділянок одна на одну немає. Понад те, рішення суду, апеляція на яке наразі розглядається, вже виконане, обставини, що спричинили спір, усунені. Істотне значення в справі має саме суміжне землекористування, оформлення прав на земельні ділянки, проходження відповідно до документації та в натурі межі між земельними ділянками сторін по вул. Спортивній, № 42 і № 44 в смт. Солотвино Тячівського району, та, відповідно, наявність чи відсутність перешкод у такому землекористуванні. Параметри земельних ділянок і фактичне землекористування поза предметом позову і предметом доказування не є предметом судового розгляду і правового значення в справі не мають.

Таким чином, слід констатувати, що ОСОБА_2 у березні-червні 2013 року виконав дії, необхідні для визначення і відведення земельної ділянки по вул. Спортивній, 44 в смт. Солотвино Тячівського району, на якій знаходиться належне йому нерухоме майно та якою він користувався фактично, в натурі, і зареєстрував її в Державному земельному кадастрі 05.06.2013. Реєстрація 05.06.2013 ділянки в кадастрі та державна реєстрація права власності на ділянку, проведена 03.01.2014, є чинними. ОСОБА_3 02.08.2001 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку, проте, оскільки іншої, окрім вищевказаної, технічної документації щодо землевпорядкування немає і протилежного не встановлено, оформив відведення земельної ділянки в натурі, із реальним встановленням на місцевості меж ділянки, з виготовленням лише у серпні 2014 року ТОВ Софія-Проект Технічної документації із землеустрою та реєстрацією земельної ділянки в Державному земельному кадастрі 05.08.2014, реєстрація ділянки є чинною. Ці дії були виконані та оформлені документально з урахуванням раніше оформлених прав ОСОБА_2 на землю.

Тому на ім'я ОСОБА_3 зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:002:0726, яка за своїми параметрами не відповідає ділянці, вказаній у Державному акті на право власності на землю серії ІІ-ЗК № 018813 від 02.08.2001, і даних щодо відведення якої в натурі немає. Твердження про те, що зовнішні межі належної йому наразі ділянки, її конфігурація за сукупністю точок повороту відображені у державному акті на землю, суперечить дійсним обставинам. Лише реєстрація земельної ділянки з новими параметрами в Державному земельному кадастрі з наступною реєстрацією права власності забезпечує її оборотоздатність як об'єкта цивільних прав (ст. 79 ч. 1, ст. 79-1 ЗК України, ст. 177, ст. 178 ч. 1, ст. 179, ст. 181 ч. 1, ст. 182, ст. 184 ч. 1, ст. 190 ЦК України). У цьому зв'язку та з урахуванням встановленого, вказівки у відповідних проектах землеустрою, технічних документаціях на відповідні суміжні ділянки як на землі під автозупинкою, землі селищної ради тощо не впливають на спір по суті.

Посилання сторони позивача на зазначення в матеріалах Поземельної книги невірних даних про державний акт на землю, що видавався ОСОБА_3, а саме - його серії та номера як ІІ-ЗК № 018813 , не має істотного значення в справі та на суть спору і предмет позову не впливає. По-перше, відповідна реєстрація земельної ділянки ОСОБА_3 є чинною, її правомірність і достовірність презюмуються, така реєстрація не оспорюється по суті та не спростована. По-друге, Поземельна книга та реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ґрунтуються на Технічній документації із землеустрою, виготовленій ТОВ Софія-Проект , де відповідні реквізити земельної ділянки зазначені вірно. По-третє, інші істотні ідентифікуючі дані, необхідні для реєстрації земельної ділянки, у Поземельній книзі і Технічній документації узгоджуються між собою. Тож відповідна технічна помилка не впливає на суть справи.

Своїми діями, фактом звернення по оформлення прав на земельну ділянку та її реєстрацію в Державному земельному кадастрі з параметрами, визначеними Технічною документацією із землеустрою, виготовленою ТОВ Софія-Проект , прийняттям цієї реєстрації, ОСОБА_3 визнав і підтвердив своє право на земельну ділянку саме з такими, а не із зафіксованими державним актом, параметрами. Ці більш пізні параметри враховують оформлене суміжне землекористування по вул. Спортивній, № 42 і № 44 в смт. Солотвино. Власник земельної ділянки, вільно, на власний розсуд реалізував своє право на землю, посилається на таке своє право, оперує ним і відповідно до правової позиції в суді - не відмовляється від нього. Ці обставини та реальні умови і оформлення суміжного з позивачем землекористування є визначальними в справі і мають враховуватися при розв'язанні конкретного спору. Право власності ОСОБА_2 на землю, підстави його виникнення та результат оформлення не оспорюються.

ОСОБА_2 на захист свого права власності на землю, що в нього виникло, пред'явив до ОСОБА_3 позов, що розглядається, 15.09.2014, тобто, одразу після реєстрації останнім земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та обґрунтовано виходив із офіційного встановлення і визнання права ОСОБА_3 на земельну ділянку з визначеними технічною документацією із землеустрою та зафіксованими у Державному земельному кадастрі параметрами.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.03.2014, складеним начальником відділу інспекції ДАБК у Закарпатській області ОСОБА_13 встановлено, що в смт. Солотвино по вул. Спортивній біля будинку № 44 забудовником ОСОБА_3 зведені господарські споруди без правовстановлюючих документів на будівництво, з порушенням інших вимог законодавства про містобудування, забудовник надав тільки копію державного акту на земельну ділянку, на якій знаходяться збудовані споруди (а.с. 24 т. 1). 28.03.2014 видано припис про необхідність у тримісячний термін виготовлення правовстановлюючих документів на будівництво, а в разі неможливості цього - про знесення чи демонтаж будівель і споруд та приведення земельної ділянки в попередній стан (а.с. 49 т. 1). Аналогічним актом від 10.10.2014 встановлено, що ОСОБА_3 не виконав вимоги попереднього акту та припису, на захопленій земельній ділянці, що належить ОСОБА_2, знаходяться самочинно зведені господарські будівлі та споруди (а.с. 50 т. 1).

Державний інспектор сільського господарства в Закарпатській області ОСОБА_14 25.07.2014 видав припис ОСОБА_3, за змістом якого останній не надав правовстановлюючих документів на господарську будівлю та оспорювану земельну ділянку, які б підтверджували правомірність використання земельної ділянки площею 26,68 кв. м, таким чином самовільно зайняв та фактично використовує частину земельної ділянки, розташованої по вул. Спортивній, 44 в смт. Солотвино, що належить ОСОБА_2 (а.с. 27 т. 1). Цього ж дня держінспектор ОСОБА_14 склав щодо ОСОБА_3 протокол № 00000328 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 ч. 1 КУпАП, постановою цієї службової особи від 01.08.2014 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення зазначеного правопорушення у вигляді штрафу розміром 340,00 грн (а.с. 25, 26 т. 1). Зі схеми земельних ділянок ОСОБА_3 і ОСОБА_2, зафіксованої в приписі, вбачається, що конфігурація і параметри ділянок узгоджуються саме з тими, що відображені у відповідній кінцевій технічній документації.

ОСОБА_3 про оспорювання вищевказаних актів, рішень і дій службових осіб у справі немає, тож законність таких ОСОБА_3 не заперечувалася та не спростовувалася встановленим порядком.

У справі міститься і Акт обстеження земельної ділянки, розташованої в сел. Солотвино по вул. Спортивній, 42, від 03.02.2011, яким зафіксовано, що ОСОБА_2 самовільно захопив частину земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акта серії І-ЗК № 017288 на право приватної власності на землю, площею 0,0017 га, де побудував котельню (а.с. 217 т. 1). Результатом обстеження була рекомендація ОСОБА_3 звернутися по вирішення земельного спору до суду. Втім, доказів такого звернення ОСОБА_3 до суду немає, а колегія суддів констатує, що відповідний факт мав місце до оформлення суміжними землекористувачами прав на землю порядком, що був з'ясований під час апеляційного розгляду справи, і не може мати значення для обставин і спору по суті, який виник з нових підстав, значно пізніше і розглядається за інших умов землекористування.

З огляду на норми законодавства та реальний стан речей, вирішуючи спір суд першої інстанції врахував обставини та дії сторін, що мають значення в справі, зокрема, щодо оформлення прав на суміжні земельні ділянки, часу вчинення відповідних дій, що потягли конкретні наслідки. Суд ухвалив правильне по суті рішення про задоволення позову виходячи з необхідності захисту прав власника земельної ділянки, для чого мав підстави, рішення суду узгоджується з наведеними вище та іншими нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, порушення норм процесуального права, які б потягли неправильне вирішення справи, не встановлено. Рішення суду враховує чинність, а відтак - і обов'язковість відповідних рішень органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстрації земельних ділянок та прав на землю, презумпцію правомірності набуття права власності на землю, відповідних рішень, дій з оформлення прав на землю, правочину. Рішення відповідає принципу правової визначеності.

Апеляція відповідача у межах наведених у ній доводів правильності по суті, законності та справедливості рішення суду не спростовують, відповідач не довів обґрунтованості своєї скарги та не спростував у належний процесуальний спосіб правової позиції позивача та наданих ним доказів, тому з урахуванням положень ст. 367 ч. 1 ЦПК України та на підставі ст. 375 цього Кодексу скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Тячівського районного суду від 3 листопада 2014 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 15 серпня 2018 року.

Судді