ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
14 серпня 2018 року
справа №810/4391/14
адміністративне провадження №К/9901/8987/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у складі судді Панової Г.В та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у складі суддів Оксененко О.М., Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В. у справі №810/4391/14 за позовом Приватного акціонерного товариства Люмен до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У С Т А Н О В И В :
23 липня 2014 року Приватне акціонерне товариство Люмен (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київської області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 16 січня 2014 року № 0000352201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 245188 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 106115 грн. та №0000362201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 164805 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.
16 вересня 2014 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, позов Товариства задоволений, визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 16 січня 2014 року №0000352201 та №0000362201, з мотивів недоведеності податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
05 січня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акту перевірки та обґрунтовує скаргу виключно незгодою з висновками судів попередніх інстанцій здійснену ними за результатами дослідження матеріалів справи.
14 січня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справа із суду першої інстанції не була витребувана.
Заперечення або відзив Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надходили, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.
25 січня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/8987/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 30356236, перебуває на податковому обліку з 20 липня 1999 року, є платником податку на додану вартість.
Податковим органом у грудні 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Угра та Товариством з обмеженою відповідальністю Віп-технології плюс за період з 01 січня 2011 року по 01 жовтня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 20 грудня 2013 року №375/22-01/30356236 (далі - акт перевірки).
Керівником податкового органу 16 січня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.
Податковим повідомленням-рішенням №0000352201 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 245 188 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 106115 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням №0000362201 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2011 року на 164805 грн., внаслідок порушення положень пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.
Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення, як належний доказ, яким ці порушення доведені, та правомірність використання висновків акту позаплановою перевірки Підприємства, проведеної відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Суд не погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій про можливість використання висновків результатів перевірки проведеної в межах кримінального провадження, до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі.
Підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.
Актом перевірки зазначено про те, що перевірка проведена відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, при цьому зазначено, що підставою її проведення є наказ Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 06 грудня 2013 року №546 виданий відповідно до постанови призначення позапланової перевірки від 18 листопада 2013 року слідчого відділу СУ ГУМВС України в Харківській області Прядко О.О. по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 листопада 2012 року № 1201222140000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України. Постановою передбачено проведення перевірки Товариства за період з 2010-2012 років з питань його взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Угра і Товариством з обмеженою відповідальністю Віп-техноглогії плюс .
Суди попередніх інстанцій не встановили чому податковий орган керуючись положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України використав підстави перевірки встановлені підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього кодексу, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки.
Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися з аналізу доказів зібраних в межах кримінального провадження, аналізуючи зміст постанови про призначення позапланової перевірки від 18 листопада 2013 року, протоколи допитів посадових осіб підприємств, результати проведення почеркознавчих експертиз та вилучення документів по взаємовідносинам Товариства з його контрагентами. Відтак, висновок здійснений податковим органом та судами попередніх інстанцій не по факту дослідження первинних документів, як доказів здійснення господарських операцій та підстав формування даних бухгалтерського обліку. а по факту їх відсутності.
Судами попередніх інстанцій при розгляді справи не враховані особливості перевірки призначеної та проведеної в межах кримінального провадження та не встановлені підстави прийняття податкових повідомлень, а саме обставини, які обумовили таке прийняття відповідно до пункту 54.3 (без визначення підпункту, що стосується податку на прибуток) та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (стосовно податку на додану вартість), а саме не встановлено, який податковий або інший закон визначив податковий орган, як контролююча особа відповідальна за нарахування податку на додану вартість.
Судами попередніх інстанцій також не враховано, що нормами пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції діючої на час спірних відносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.
Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірних податкових повідомлень пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства, доводить необхідність дослідження та встановлення цих обставин.
У межах спірних відносин поза увагою судів залишились аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а саме не дослідили зібрані у справі докази. Має місце порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись статтями 341, 343, 349, пунктом 1 частини 2 статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київської задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі №810/4391/14 скасувати.
Справу №810/4391/14 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2018 |
Оприлюднено | 17.08.2018 |
Номер документу | 75906075 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні