Постанова

від 14.08.2018 по справі 820/1776/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №820/1776/16

адміністративне провадження №К/9901/37045/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у складі судді Тітова О.М. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у складі колегії суддів Шевцової Н.В., Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М. у справі №820/1776/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторанснаб до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ресторанснаб (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/001962/2 від 08 жовтня 2015 року та картку відмови №807100001/2015/00072 від 28 вересня 2015 року - з мотивів їх безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, позов задоволено, скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/001962/2 від 08 жовтня 2015 року та картку відмови №807100001/2015/00072 від 28 вересня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

У травні 2017 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 19 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Стрелець Т.Г.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №820/1776/16 з суду першої інстанції.

13 березня 2018 року справу №820/1776/16 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: положень статей 52, 53, 54, 58, 59 Митного кодексу України, статей 8, 19, 129 Конституції України, статей 2, 8, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Наводить доводи, викладені раніше у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі. Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

28 вересня 2015 року позивачем до митного органу подана електронна митна декларація IM 40 ДЕ №807100001/2015/003639, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Для підтвердження митної вартості товару подано повний пакет документів: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №LW-02 від 08 травня 2015 року; додаток до контракту/специфікація № 2 від 02 липня 2015 року; комерційний інвойс № TF22-20141231 від 15 січня 2015 року (умови поставки CFR, Одеса); банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 43 від 09 вересня 2015 року; пакувальний лист б/н від 30 червня 2015 року; коносамент №WMS від 15070796 від 28 липня 2015 року; залізнична накладна внутрішнього сполучення 41470279 від 22 вересня 2015 року; договір про надання послуг митного брокера №192 від 12 листопада 2014 року; сертифікат походження товару форми А №G153721003450003 від 27 серпня 2015 року; сертифікат якості №1 від 22 липня 2015 року; сертифікат аналізу б/н від 22 липня 2015 року; прайс-лист №б/н від 30 червня 2015 року; комерційна пропозиція №б/н від 30 червня 2015 року; копія митної декларації країни відправлення №425820150581323720 від 24 липня 2015 року; висновок Державного підприємства Укрпромзовнішекспертиза №2607 від 15 вересня 2015 року про вартісні характеристики товару (яким підтверджено, що рівень ціни за контрактом № LW-02 від 08.05-2015 року відповідає поточній кон'юнктурі ринку); лист про відсутність взаємозалежності №0821 від 21 серпня 2015 року,

Митний орган не погодився з такою вартістю товару та прийняв рішення про коригування митної вартості №807000011/2015/001962/2 від 08 жовтня 2015 року за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару склала: - імбир маринований для суші - 28350,00 доларів США із розрахунку 1,35 долара США за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 12000,00 доларів США: 0,57 долара США за 1 кг).

Підставами для прийняття спірного рішення стали розбіжності, наявні, на думку митного органу, в поданих документах, а саме: не підтверджено транспортні витрати; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари та на подібні товари, в тому числі щодо товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару (на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрати на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибуток що одержує експортер у результаті поставки в Україну).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того, надано оцінку доводам митного органу щодо непідтвердження транспортних витрат (за умовами поставки CFR, Одеса ці витрати включені до ціни товару і додаткового підтвердження не потребують); щодо підтвердження факту сплати за товару (н умовах контракту передбачена можливість як часткової, так і повної передоплати, відповідний факт оплати підтверджено платіжним дорученням №43 від 9 вересня 2015 року, спростовано доводи відповідача про відсутність печатки банку на цьому платіжному дорученні); відхилено як безпідставні та такі, що не впливають на визначення складових митної вартості товару додатково запитані митним органом документи щодо ціноутворення та комісійних витрат.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З такими висновками погоджується Суд.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суди висновувалися з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у справі №820/1776/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер