Ухвала

від 15.08.2018 по справі 520/9295/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/9295/18

Провадження № 1-кс/520/3483/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в м. Одесі клопотання заявника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ІНТЕР-ЛЕКС-КОМПАНІ» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160480002719 від 20.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт про скасування накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.07.2018 року арешту майна.

В обґрунтування вимог поданого клопотання представник зазначає, що арешт майна було накладено необґрунтовано, оскільки жодній особі в рамках кримінального провадження №12018160480002719 від 20.07.2018 року не повідомлено про підозру, не висунуто обвинувачення, крім того ТОВ «ІНТЕР-ЛЕКС-КОМПАНІ» не являється юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, а відтак правових підстав для посилання на ч. 5 ст. 170 КПК України при вирішенні питання про арешт майна у слідчого судді не було. Крім того, представник посилається на те, що в рамках даного кримінального провадження не заявлено цивільного позову про відшкодування шкоди, а відтак слідчий суддя не повинен був обґрунтовувати своє рішення посилаючись на ч. 6 ст. 170 КПК України.

В судовому засіданні представник клопотання про скасування арешту майна підтримав у повному обсязі, просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, вказавши, що наявний цивільний позов, є підстави вважати, що адвокат ОСОБА_5 може бути причетний до вчинення шахрайських дій.

Вивчивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали, надані в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено, що 27.07.2018 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було накладено арешт на рахунки ТОВ «ІНТЕР-ЛЕКС-КОМПАНІ» (код ЄРДПОУ 41581640) № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), які відкриті в установі ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Підставами для накладення арешту на вказане майно, була необхідність забезпечення можливої спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 190 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладені положення законодавства, слідчий суддя зазначає, що з урахуванням тієї обставини, що в рамках даного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру, сам по собі факт достатності підстав для висновку про те, що арештоване майно підлягатиме в подальшому спеціальній конфіскації, згідно положень КК України, не може на даний період обґрунтовувати подальшу необхідність в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Слідчий суддя зазначає, що знову ж таки, відомостей про те, що якійсь особі в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у слідчого судді не має. Відомості про те, що дане кримінальне провадження здійснюється відносно юридичної особи у слідчого судді відсутні. З урахуванням викладеного, сам по собі факт того, що кримінальне провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, санкцією якої передбачено як додаткове покарання конфіскацію майна, не може протягом всього часу досудового розслідування виправдовувати необхідність в дії арешту майна, і навіть якщо на момент застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження й була необхідність в його дії, на даний час слідчий суддя не може обґрунтовано посилатися на ч. 4 ст. 170 КПК України для обґрунтування ухвали слідчого судді про накладення арешту майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Слідчий суддя враховує, що прокурором в судовому засіданні було долучено цивільний позов ФГ «Олександра» до ТОВ «ХІМ ЕЛЕМЕНТ». Разом з тим, враховуючи що у слідчого судді відсутні відомості про те, що кримінальне провадження здійснюється відносно юридичної особи, саме по собі пред`явлення цивільного позову в рамках кримінального провадження не може обґрунтовувати подальшу необхідність в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Разом з тим, відомостей про те, що арештоване майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, що зумовлювало б необхідність забезпечення їх збереження, у слідчого судді станом на день розгляду клопотання про скасування арешту майна не має, а відтак подальшу дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна слідчий суддя не може обґрунтовувати з посиланням на ч. 3 ст. 170 КПК України.

З урахуваннямвищевикладених мотивів,слідчий суддяприходить допереконання,що клопотанняпро скасуванняарешту майнапідлягає задоволенню.

Таким чином, керуючись ст. ст. 7, 26, 174, 309, 532-534 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання заявника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ІНТЕР-ЛЕКС-КОМПАНІ» про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160480002719 від 20.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одесі від 27.07.2018 року, справа №520/9295/18, провадження № 1-кс/520/3120/18 в рамках кримінального провадження №12018160480002719 від 20.07.2018 року з банківських рахунків ТОВ «ІНТЕР-ЛЕКС-КОМПАНІ» (код ЄРДПОУ 41581640) № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), які відкриті в установі ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), по яким здійснюються розрахунки у ході господарської діяльності і відновити видаткові операції з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунках.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1