Справа № 620/880/16-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.08.2018 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Яценка Є.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гагаріної С.А.,
представника заявника - ОСОБА_1,
прокурора - Іванчак В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 25.01.2017 за позовом Первомайської місцевої прокуратури Харківської області до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати за землю, стягнення орендної плати, -
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 25.01.2017 позовні вимоги Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоорчицької сільської ради Зачепилівського району Харківської області до ОСОБА_2 задоволено: розірвано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:11:000:0242 укладений між Зачепилівською РДА Харківської області та ОСОБА_2, стягнуто з останнього заборгованість з орендної плати за землю в сумі 104 842,44 грн. та судовий збір в сумі 2950,65 грн. .
27.06.2018 до суду звернувся відповідач ОСОБА_2 із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що він категорично не погоджується з вказаним рішенням суду, оскільки обставини справи встановлені не в повному обсязі. Так, відповідач зазначив, що про розгляд даної цивільної справи та винесення заочного рішення він дізнався від державного виконавця 13.06.2018 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, судових викликів не отримував, так як за адресою вказаною в позові не проживає. У зв'язку з наведеними обставинами вважає, що наявні всі підстави поновити строк для подання даної заяви та скасувати заочне рішення суду від 25.01.2017 та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав позицію ОСОБА_2 та доводи заяви про перегляд заочного рішення, просив її задовольнити.
Прокурор Іванчак В.М. в судовому засіданні заперечила проти заяви ОСОБА_2, вважає, що не має обґрунтованих підстав для поновлення строку на перегляд заочного рішення суду від 25.01.2017, оскільки Міжрайонним ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова повідомлено, що 12.07.2017, 12.10.2017, 06.12.2017 було стягнуто грошові кошти з боржника ОСОБА_2 на виконання вищевказаного рішення суду в частині стягнення суми сплаченого судового збору в розмірі 2950,65 грн. на користь Прокуратури Харківської області і станом на 15.01.2018 виконавче провадження закінчено. Тому ОСОБА_3 вважає, що боржник ОСОБА_2 знав про наявність оскаржуваного заочного рішення суду.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 620/880/16-ц, позовні вимоги Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоорчицької сільської ради Зачепилівського району Харківської області до ОСОБА_2 задоволені повністю. Заочним рішенням від 25.01.2017 розірвано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:11:000:0242 укладений між Зачепилівською РДА Харківської області та ОСОБА_2, стягнуто з останнього заборгованість з орендної плати за землю в сумі 104 842,44 грн. та судовий збір в сумі 2950,65 грн. .
Відповідно до ст. 284 ЦПК України , заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно п. 3 ч. 2ст. 285 ЦПК України , у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
У відповідності до ч. 3ст. 287 ЦПК України , суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 288 ЦПК України ,заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Твердження відповідача, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, щодо незнання про винесення заочного рішення від 25.01.2017, спростовуються довідкою Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова № 2386 від 15.01.2018, з якої вбачається, що 12.07.2017, 12.10.2017, 06.12.2017 було стягнуто грошові кошти з боржника ОСОБА_2 на виконання виконавчого листа № 620/880/16-ц в частині стягнення суми сплаченого судового збору на користь Прокуратури Харківської області і станом на 15.01.2018 виконавче провадження закінчено. Тобто протягом 2017 року здійснювались виконавчі дії з примусового виконання заочного рішення суду від 25.01.2017 по цивільній справі № 620/880/16-ц: накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, банківські рахунки боржника ОСОБА_2 та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи. Тому суд вважає, що ОСОБА_2 було достеменно відомо про ухвалення оскаржуваного заочного рішення.
Що стосується посилання заявника, щодо безпідставності позовних вимог позивача, які вказані у заяві про перегляд заочного рішення, то останні були враховані судом при винесенні рішення. Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 25.01.2017.
Крім того, у відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін строк на оскарження рішення , що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що заявник не навів доводів про поважність причин пропуску строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Суд, також не вбачає посилань відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішення по суті та обґрунтуванням апеляційної скарги, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Частиною 4ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України , суд, -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 25.01.2017 за позовом Первомайської місцевої прокуратури Харківської області до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати за землю, стягнення орендної плати - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуючий, суддя Є.І. Яценко
Суд | Зачепилівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2018 |
Оприлюднено | 17.08.2018 |
Номер документу | 75920099 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Зачепилівський районний суд Харківської області
Яценко Є. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні