Ухвала

від 15.08.2018 по справі 910/10728/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 15.08.2018Справа №910/10728/18 Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-Карпати"  про забезпечення позову та додані до неї матеріали в справі №910/10728/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-Карпати" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК" АСМ" про стягнення 914 219,53 грн, Без виклику представників учасників справи, ВСТАНОВИВ: У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-Карпати" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК" АСМ" про стягнення 914 219,53 грн, з яких: 602 236,92 грн – основний борг, 176 930,91 грн – пеня, 17 315,38 грн – 3% річних, 57 512,63 грн – інфляційні втрати,60 223,69 грн – штраф. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №14-17 від 27.06.2017 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10728/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2018. 13.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-Карпати" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та всі банківські рахунки на загальну суму 914 219,53 грн, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "ДК" АСМ" і знаходяться у товариства або інших осіб. Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне. За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Частинами 1, 3 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-Карпати" зазначає, що відповідач вживає заходи щодо уникнення сплати коштів за поставлений товар, про що свідчить факт зміни власника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК" АСМ", уникає будь-яких контактів, не відповідає на телефонні дзвінки. Також позивач вказує, що розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК" АСМ" становить 500     000,00 грн, якого у разі задоволення позову, не буде достатньо для погашення заборгованості. Крім того, за твердженнями позивача, згідно даних, отриманих з офіційного сайту Державної фіскальної служби України станом на 02.08.2018, відповідач має податковий борг в розмірі 128     840,00 грн та відповідно до п.88.2 ст.88 Податкового кодексу України у органів державної податкової служби виникло право податкової застави на майно такого платника. Товариство з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-Карпати" у своїй заяві посилається також на те, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити та навіть  унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач з метою ухилення від реального виконання рішення суду може здійснити відчуження належного йому рухомого майна до прийняття судом рішення по даній справі. Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-Карпати" просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та всі банківські рахунки на загальну суму 914 219,53 грн, що належать відповідачу і знаходяться у нього або інших осіб. Проте, заявником до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не додано жодних належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження викладених у вказаній заяві обставин, а також наявності фактів, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі. При цьому, суд також відхиляє посилання позивача в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову на те, що відповідач вживає заходи щодо ухилення сплати коштів за поставлений товар, уникає будь-яких контактів, не відповідає на телефонні дзвінки, а також може здійснити відчуження належного йому рухомого майна, що може призвести до утруднення виконання рішення суду, оскільки вказані твердження є тільки припущенням заявника та не можуть бути достатнім свідченням можливості ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову, та не вказують на наявність достатніх підстав для застосування заходів забезпечення позову. Крім того, зміна власника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК" АСМ" та розмір статутного капіталу вказаної юридичної особи не є беззаперечними доказами факту ухилення відповідача від виконання рішення суду у випадку його задоволення. Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи приписи статті 141 ГПК України, з огляду на доказову необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-Карпати", суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, у випадку зміни відповідних обставин. На підставі викладеного та керуючись статями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: 1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "А.М.В.-Карпати" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та всі банківські рахунки на загальну суму 914 219,53 грн, що належать відповідачу -  Товариству з обмеженою відповідальністю "ДК" АСМ" і знаходяться у товариства або інших осіб - відмовити повністю. 2. Ухвала набирає законної сили 15.08.2018 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.           СУДДЯ                                                                                           В.В. ДЖАРТИ