Постанова

від 15.08.2018 по справі 6/256

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 6/256

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Товариство)

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 (колегія суддів: Орєшкіна Е.В. (головуючий), судді Подобєд О.Г., Іванов О.Г.)

за заявою Товариства про видачу дубліката наказу господарського суду та поновлення строку для його пред'явлення до виконання

зі справи № 6/256

за позовом Товариства до підприємства "Торговий дім "Цитадель"

про стягнення 15 300 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу дубліката наказу господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2005 зі справи № 6/256 (далі - наказ від 09.08.2005 № 6/256) та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання.

Заяву Товариства обґрунтовано тим, що з листа Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області (далі - Відділ ДВС) від 20.11.2017 № 47028 йому стало відомо про завершення 21.02.2010 виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 09.08.2005 № 6/256 на підставі пункту 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження". Водночас рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2005 зі справи № 6/256 наразі залишилось невиконаним.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2018 заяву Товариства залишено без задоволення з підстав недоведеності викладених у ній доводів належними і допустимими доказами. Так, місцевим господарським судом встановлено, що подані заявником докази (копії документів) не засвідчені належним чином.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 зазначену ухвалу господарського суду Дніпропетровської області скасовано на підставі пункту 3 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та прийнято нове рішення, яким у задоволені заяви Товариства відмовлено за недоведеністю поважності причин пропуску Товариством строку, встановленого для пред'явлення наказу від 09.08.2005 № 6/256 до виконання, а також відсутністю підстав для видачі його дубліката.

У касаційній скарзі Товариство просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення заяви в повному обсязі. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. За твердженням скаржника, судом апеляційної інстанції надано неправильну оцінку доказам, поданим Товариством на підтвердження викладених у заяві доводів.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 20.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства в частині оскарження відмови у видачі дубліката наказу від 09.08.2005 № 6/256. У відкритті касаційного провадження щодо відмови в поновленні строку для пред'явлення наказу до виконання відмовлено, оскільки ухвала суду першої інстанції в цій частині не підлягає перегляду в касаційному порядку.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права в частині, яка є предметом касаційного перегляду, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2005 зі справи № 6/256 з підприємства "Торговий дім "Цитадель" на користь відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є Товариство, стягнуто 15 300 грн. основного боргу, 153 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- на виконання судового рішення видано наказ від 09.08.2005 № 6/256, який Товариством було пред'явлено до виконання Відділу ДВС;

- 07.07.2009 державним виконавцем Відділу ДВС Асаволюк І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 29.05.2005 № 6/256;

- у відповідь на неодноразові звернення Товариства щодо надання інформації про стан виконання наказу Відділ ДВС листом від 20.11.2017 № 47028 повідомив Товариство про те, що 21.01.2010 державним виконавцем зазначене виконавче провадження було завершене на підставі пункту 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" і станом на 20.11.2017 на виконання до Відділу ДВС судовий наказ повторно не надходив.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання . Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу.

За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у даній справі відмовлено в задоволенні вимог заявника про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 09.08.2005 № 6/256 до виконання. Зазначена постанова в цій частині набрала законної сили та не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Наведеним спростовуються доводи Товариства, викладені в його касаційній скарзі, в частині оскарження відмови у видачі дубліката наказу від 09.08.2005 № 6/256.

За таких обставин апеляційний господарський суд, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими заявником доказами, яким дав необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, навівши в оскаржуваній постанові необхідне мотивування, встановивши факт відсутності підстав для відновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу від 09.08.2005 № 6/256 до виконання, дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав і для видачі заявнику дубліката виконавчого документа, а тому й правомірно відмовив у задоволенні заяви Товариства в цій частині.

За приписами частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, пов'язаних з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 зі справи № 6/256 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко