Рішення

від 13.08.2018 по справі 810/819/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року м. Київ № 810/819/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласс Технолоджі» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання винити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гласс Технолоджі» (далі - позивач або ТОВ «Гласс Технолоджі» ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач або ДФС України ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №418715/34361543 від 14.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати ОСОБА_1 фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 21.11.2017, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Гласс Технолоджі» , за датою її подання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за фактами надання позивачем послуг ТОВ ДеВол-Будмонтаж з поставки товарів відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПК України позивачем було складено податкову накладну №11 від 21.11.2017 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, згідно із отриманою квитанцією №1 від 06.12.2017 податкова накладна №11 від 21.11.2017 була прийнята, але реєстрацію зупинено.

Як стверджує позивач, останнім було направлено на адресу ДФС України пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, підтвердженням чого є 13 квитанцій від 07.12.2017 про те, що документи доставлені до ДФС України та збережені на центральному рівні.

У той же час, рішенням комісії ДФС України №418715/34361543 від 14.12.2017 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На думку позивача, контролюючий орган грубо порушив норми пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накиданої/розрахунку коригування.

Тобто, фіскальним органом у квитанції від 06.12.2017 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом №567.

Також позивач відмітив, що рішення комісії ДФС №418715/34361543 від 14.12.2017 не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Разом з цим, як вказує позивач, у рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає спірні рішення ДФС України обґрунтованим, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної №11 від 21.11.2017, не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій (том 2, а.с.85-88).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/819/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (том 1, а.с.1).

У судове засідання, призначене на 30.05.2018, представники сторін по справі не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені своєчасно та належним чином під розписки безпосередньо у суді (том 1, а.с.246, 249).

Разом з цим, у матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи №810/819/18 у порядку письмового провадження (том 2, а.с.1).

Відповідач про причини неявки у судове засідання 30.05.2018 суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника до суду не надходило.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 30.05.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/819/18 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласс Технолоджі" зареєстровано як юридична особа Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 12.05.2006, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 339 102 0000 003071 (ідентифікаційний код 34361543, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8-А), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.10.2014 (том 1, а.с.12) та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №089710 (том 2, а.с.4).

Позивач взятий на облік як платник податків 24.05.2006 у ДПI у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області за номером запису про взяття на облік 2236, що підтверджується вищевказаною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.10.2014 (том 1, а.с.12).

Також, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 29.05.2006, про що свідчить Свідоцтво № 13856941 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №118023 від 29.05.2006 (том 2, а.с.5).

13.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гласс Технолоджі" та ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області був укладений Договір №130120161 про визнання електронних документів, пунктом 1 Розділу 1 якого передбачено, що предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (далі - Договір №130120161 від 13.01.2016, том 2, а.с.94-96).

Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Договору №130120161 від 13.01.2016 договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гласс Технолоджі" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДеВол-Будмонтаж» (Покупець) було укладено Договір на постачання товару №ДБМ-30/06/2016, пунктом 1.1. Розділу 1 якого передбачено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар визначений цим договором, а покупець зобов'язуються прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (далі - Договір №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016, том 1,а.с.77-81).

Відповідно до пункту 1.2. Розділу 1 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 предметом поставки є склопакети за додатково затвердженими покупцем розмірами та кольором для оздоблення офісної будівлі (далі - товар).

Згідно з пунктом 2.1. Розділу 2 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 тип, ціна та кількість товару, що постачається за цим договором, вказані в Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1. Розділу 3 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 встановлено, що якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати Специфікаціям та ДСТУ Б В.2.7-107-2008 в частині, що відноситься до даного виду товару.

Товар постачається у дерев'яних ящиках на металевих підставках для перевезення товару (надалі - піраміди) (пункт 3.3. Розділу 3 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016).

Відповідно до пункту 4.1. Розділу 4 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 постачальник гарантує якість та надійність товару, що поставляється, відповідно до всіх вимог ДСТУ Б В.2.7-107-2008, що стосуються даного типу товару.

Згідно з пунктом 4.2. Розділу 4 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 гарантійний строк відраховується від дати фактичного приймання-передачі товару за відповідним актом та/або накладною покупцем та складає 5 років.

Пунктом 5.1. Розділу 5 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 визначено, що постачання товару проводиться згідно заявок покупця (в яких вказуються розміри та кількість товару), звірених печаткою та підписаних уповноважено особою покупця.

Після подання заявки покупець, протягом одного робочого дня, спільно з постачальником заповнює, підписує та завіряє печаткою замовлення згідно форми, затвердженої компанією PILKINGTON IGP, яке стає невід'ємною частиною даного договору (пункту 5.2. Розділу 5 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016).

Відповідно до пункту 5.3. Розділу 5 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 орієнтовний строк поставки товару - 5 (п'ять) календарних тижнів. Точний строк поставки визначається в момент запуску замовлення в виробництво та вказується у відповідній специфікації.

Згідно з пунктом 6.1. Розділу 6 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 покупець оплачує поставлений постачальником товар виходячи з фактичного обсягу товару вказаних в замовленнях, за цінами, вказаними у відповідних специфікаціях.

Ціни в Специфікаціях зазначені з урахуванням ПДВ (пункт 6.2. Розділу 6 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016).

Пунктом 6.3. Розділу 6 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 загальна договірна ціна даного договору з урахуванням ПДВ 20% встановлюється у національній валюті України та орієнтовно становить 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок з ПДВ. Остаточна сума узгоджується сторонами додатково і визначається як сума вартостей товару, що постачається згідно даного договору, вказаних у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до пункту 6.7. Розділу 6 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 при проведенні пропорційної корекції вартості товару сторони укладають додаткову угоду до даного договору в якій зазначається нові ціни на товар та нова сума договору.

Згідно з пунктом 7.1. Розділу 7 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в статті 12 даного договору.

Пунктом 7.2. Розділу 7 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 визначено, що оплата товару здійснюється у два етапи:

- Перший етап - передплата в розмірі не менше 80% (вісімдесят відсотків) від вартості специфікації після підписання замовлення з затвердженими розмірами;

- Другий етап - передплата в розмірі не менше 20% (двадцять відсотків) від вартості специфікації не пізніше ніж за два тижні до планової дати постачання.

Відповідно до пункту 8.1. Розділу 8 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 постачання здійснюється на умовах вказаних у відповідних Специфікаціях.

Згідно х пунктом 9.1. Розділу 9 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 передача (приймання-передача) та розвантаження товар здійснюється в пункті поставки, вказаному у відповідній Специфікації або Заявці за умови обов'язкової присутності представника постачальника.

Пунктом 9.2. Розділу 9 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 визначено, що покупець зобов'язаний прийняти та розвантажити товар в день його доставки в пункт поставки у робочий час з 9-00 до 18-00 години, про що постачальник повідомляє покупця за один робочий день до розвантаження.

При прийманні товару сторони складають у двох екземплярах акт приймання товару та Пірамід за кількістю, комплектністю та якістю, якій підписується представниками сторін (пункт 9.3. Розділу 9 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016).

Відповідно до пункту 12.1. Розділу 12 Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 цей договір набуває чинності з моменту його підписання, але не раніше підписання першої Специфікації, і діє до 22 червня 2017 року, але не раніше повного виконання сторонами умов цього договору.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДеВол-Будмонтаж» та позивачем складено 30.06.2016 Специфікацію №1 до Договору №ДБМ-30/06/2016 на постачання товару від 30.06.2016, яка є Додатком №1 до вищевказаного договору (далі - Специфікація №1), згідно із якою постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наступний товар на загальну суму 4935435,24 грн., у тому числі ПДВ 822572,54 грн., а саме:

- тип: standard; формула: Pilkington 6 mm Activ Blue ESG/18Ar/ 4mm Low. E 1,1; вартість з ПДВ, грн/квм - 2154,84; площа, квм - 611; у сумі, грн. - 1316607,24;

- тип: standard; формула: Pilkington 6 mm Activ Blue ESG/16Ar/ 6mm ESG + Emalia; вартість з ПДВ, грн/квм - 2585,80; площа, квм - 1177; у сумі, грн. - 3043486,60;

- тип: DC-3362+4 step; формула: Pilkington 6 mm Activ Blue ESG + 4 step/18Ar/ 4mm Low. E 1,1+ приклеювання; вартість з ПДВ, грн/квм - 3675,90; площа, квм - 81; у сумі, грн. - 297747,90;

- тип: DC-3362+1 step; формула: Pilkington 6 mm Activ Blue ESG + 1step/18Ar/ 4mm Low. E 1,1 кути; вартість з ПДВ, грн/квм - 2585,80; площа, квм - 50; у сумі, грн. - 129290,00;

- тип: DC-3362+1 step; формула: Pilkington 6 mm Activ Blue ESG + 1step/16Ar/ 6mm ESG + Emalia кути; вартість з ПДВ, грн/квм - 2966,07; площа, квм - 50; у сумі, грн. - 148303,50 (том 1, а.с.83).

Відповідно до пункту 5 Специфікації №1 постачання товару за даною Специфікацією здійснюється на умовах DDP за адресою: Київ, вул. Берковецька, 6.

Також, 20.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДеВол-Будмонтаж» та позивачем складено Специфікацію №2 до Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016, яка є Додатком №2 до вищевказаного договору (далі - Специфікація №2), згідно із якою сторони домовились про постачання додаткової партії товару на загальну суму 240038,07 USD, у тому числі ПДВ 40006,35 USD, а саме:

- формула: Pilkington Protect 6 Activ Blue ESG/12Ar/ 11 Optiam S3; площа, квм - 980,00; ціна, USD за квм - 215,16; загалом, USD - 210856,80;

- формула: Pilkington Protect 6 Activ Blue ESG + 4 step/12Ar/ 11 Optiam S3 + DC-3362 + без переклеювання до рами; площа, квм - 75,00; ціна, USD за квм - 358,13; загалом, USD - 26859,75;

- формула: Pilkington Protect 6 Activ Blue ESG + 1 step/12Ar/ 11 Optiam S3 + DC-3362 (кути); площа, квм - 8,00; ціна, USD за квм - 290,19; загалом, USD - 2321,52 (том 1, а.с.84).

Із вищевказаної Специфікації №2 вбачається, що сторони також домовились подовжити дію Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 до 31 грудня 2018 року.

Пунктом 3 Специфікації №2 передбачено, що ціни в Специфікації вказані в доларах США з урахуванням ПДВ. Перерахунок в гривню здійснюється по курсу НБУ долару США до гривні на день оплати.

Згідно із пунктом 4 Специфікації №2 орієнтовна загальна сума даного Додатку Договору з урахуванням ПДВ 20% становить: 7 000 000 (сім мільйонів) гривень. Остаточна сума узгоджується сторонами додатково і визначається як сума вартості всіх партій товару, що постачаються згідно даного договору і вказані у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до пункту 6 Специфікації №2 постачання товару за даною Специфікацією здійснюється на умовах DDP за адресою: Київ, вул. Берковецька, 6.

Крім цього, 14.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДеВол-Будмонтаж» та позивачем складено Специфікацію №3 до Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016, яка є Додатком №3 до вищевказаного договору (далі - Специфікація №3), згідно із якою сторони домовились про постачання додаткової партії товару на загальну суму 54018,21 грн., у тому числі ПДВ 9003,04 грн., а саме:

- формула: Pilkington Protect 6мм Activ Blue ESG/12Ar/ 11мм Optiam S3; площа, квм - 43,52; ціна, грн за квм - 213,70; загалом, грн - 9300,22;

- формула: Pilkington 6мм Activ Blue ESG / 16Ar/6мм Emalia RAL + DC-3362; площа, квм - 91,09; ціна, грн за квм - 128,70; загалом, грн - 11723,28;

- формула: Pilkington 6мм Activ Blue ESG + 1 step/16Ar/6мм Emalia RAL + DC-3362 (кути); площа, квм - 4,73; ціна, грн за квм - 146,00; загалом, грн - 690,58;

- формула: Pilkington Protect 6мм Activ Blue ESG/12Ar/11мм Optilam S3; площа, квм - 44,38; ціна, грн за квм - 196,83; загалом, грн - 8735,32;

- формула: Pilkington 6мм Activ Blue ESG/16Ar/4мм Emalia RAL; площа, квм - 161,11; ціна, грн за квм - 115,72; загалом, грн - 18643,65;

- формула: Pilkington 6мм Activ Blue ESG/16Ar/4мм Emalia RAL+DC-3362 (кути); площа, квм - 12,43; ціна, грн за квм - 134,10; загалом, грн - 1666,86;

- формула: Pilkington Optilam 6mm Activ Blue ESG+HTS /2 foils/ 6mm Optifloat Clear ESG+HST + emalia # 4 +виріз; площа, квм - 15,00; ціна, грн за квм - 217,22; загалом, грн - 3258,30 (том 1, а.с.86-87).

Згідно із пунктом 11 Специфікації №3 орієнтовна загальна сума даного Додатку Договору з урахуванням ПДВ 20% становить: 2 000 000 (два мільйони) гривень. Остаточна сума узгоджується сторонами додатково і визначається як сума вартості всіх партій товару, що постачаються згідно даного договору і вказані у відповідних видаткових накладних.

Пунктом 12 Специфікації №3 визначено, що в разі часткової оплати товару, вартість склопакетів перераховується для кожної такої оплати, але тільки на раніше не сплачений товар.

Відповідно до пункту 13 Специфікації №3 постачання товару за даною Специфікацією здійснюється на умовах DDP за адресою: Київ, вул. Берковецька, 6.

Так, на виконання умов Договору №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 та Додатків до вказаного договору позивачем був поставлений товар ТОВ «ДеВол-Будмонтаж» на загальну суму 490662,07 грн. у тому числі ПДВ 81777,01 грн., а саме:

- Склопакет Pilkington Insulight Sun Arctic Blue 6 T \16Stal Ar\ Optifloat Clear 6 T Emaliowane у кількості 117,91 м2 на загальну суму без ПДВ 301886,15 грн.;

- Склопакет Pilkington Insulight Sun Arctic Blue 6 T \12Stal Ar\ Optilam Therm S13 11 mm P6B у кількості 24,57 м2 на загальну суму без ПДВ 106998,91 грн., про що свідчить видаткова накладна № 116 від 21.11.2017, яка підписана представниками обох сторін та скріплена печатками підприємств (том 1, а.с.60).

Також, позивачем був поставлений товар ТОВ «ДеВол-Будмонтаж» на загальну суму 302482,14 грн., у тому числі ПДВ 50413,69 грн., а саме:

- Склопакет Pilkington Insulight Sun Arctic Blue 6 T \16Steel Ar\ Optifloat Clear 6 T Enamelled у кількості 57,29 м2 на загальну суму без ПДВ 163132,70 грн.;

- Склопакет Pilkington Insulight Sun Arctic Blue 6 T \12Stal Ar\ Optilam Therm S13 11 mm P6B у кількості 18,81 м2 на загальну суму без ПДВ 88935,75 грн.. про що свідчить видаткова накладна № 115 від 21.11.2017, яка підписана представниками обох сторін та скріплена печатками підприємств (том 1, а.с.62).

Судом встановлено, що покупцем ТОВ «ДеВол-Будмонтаж» було перераховано позивачу в якості передоплати за товарно-матеріальні цінності, визначені Договором №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016, кошти у загальному розмірі 200000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1071 від 21.11.2017 на суму 200 000,00 грн. (том 1, а.с.102).

При цьому, суд зазначає, що перевезення вантажу, у тому числі зазначеного у видатковій накладній №115 від 21.11.2017, від пункту навантаження ТОВ Гласс Технолоджі (вантажовідправника) до пункту розвантаження ТОВ «ДеВол-Будмонтаж» (вантажоодержувача) здійснювалося на замовлення позивача ПП СТ (автомобільний перевізник) автомобілем MAN за реєстраційним номером AC 0429 BA, причіп/напівпричіп за реєстраційним номером AC 3074 XP, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 01.03.2018 №_01/03/2018Д, яка містить відмітку про отримання вантажу відповідальною особою ТОВ «ДеВол-Будмонтаж» (том 2, а.с.107-108).

Як вбачається з матеріалів справи, за фактом настання першої події позивачем відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України було виписано податкову накладну від 21.11.2017 №11 на суму 200000,00 грн., у тому числі ПДВ 33 333,33 грн. (том 1, а.с.19).

Суд зазначає, що після надіслання 06.12.2017 податкової накладної від 21.11.2017 №11 до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем була отримана квитанція №1, відповідно до якої зазначено про зупинення реєстрації податкової накладної від 21.11.2017 №11 (том 1, а.с.20).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 21.11.2017 №11 відповідачем вказані наступні виявлені помилки: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7008.&?н;%REFINE%&g1;. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу» .

Судом встановлено, що позивачем було надіслано повідомлення №4 від 07.12.2017 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено стосовно податкової накладної від 21.11.2017 №11, в якому викладені наступні пояснення:

Податкова накладні №11 від 21.11.2017 була виписана згідно отриманій передплаті по платіжному дорученню №1071 від 21.11.2017 (сканкопія додається) по Додаткам 2 та 3 (сканкопія додається) до Договору № ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 року (сканкопія додається) з ТОВ ДеВол-будмонтаж . Даний Договір був укладений у 2016 році для постачання склопакетів для проекту в м. Києві на вул. Берковецькій. Перша частина товару по Додатку 1 вбула поставлена в 2016 році. Після цього проект був призупинений. У червні 2017 року будівництво відновилося і були укладені додатки 2 і 3 на додаткові партії товару. Товар по додатку планується до постачання у січні-лютому 2018 року. Це пов'язане з тим, що скло у необхідній кількості для виготовлення цих склопакетів має бути попереднє замовлено. Товар по додатку 3 частково поставлений у листопаді 2017 року по видатковим накладним №115 та №116 від 21.11.2017 (сканкопії додаються), а решта планується до постачання в грудні 2017 року (том 1, а.с.16-17).

До вищевказаного повідомлення №4 від 07.12.2017 позивачем були додані (прикріплені) документи (відскановані копії) у кількості 12 документів, а саме:

- платіжне доручення №1071 від 21.11.2017 (том 2, а.с.12);

- договір №10-GC від 18.04.2017 (том 2, а.с.19);

- договір № ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 (том 2, а.с.28);

- інвойс № SKІ738/2017 від 17.11.2017 (том 2, а.с.34);

- інвойс № SKІ739/2017 від 17.11.2017 (том 2, а.с.40);

- специфікація №2 від 20.06.2017 (том 2, а.с.45);

- специфікація №3 від 14.09.2017 (том 2, а.с.52);

- додаток до контракту №13 від 10.11.2017 (том 2, а.с.59);

- видаткова накладна №115 від 21.11.2017 (том 2, а.с.64);

- видаткова накладна №116 від 21.11.2017 (том 2, а.с.69);

- ВМД №125110/2017/421025 від 20.11.2017 (том 2, а.с.76);

- додаток до контракту №003 від 10.05.2017 (том 2, а.с.81).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів було прийнято рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.12.2017 №418715/34361543 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.11.2017 № 11 (том 1, а.с.14-15).

В якості підстави прийняття такого рішення зазначено про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.11.2017 № 11, Товариство з обмеженою відповідальністю Гласс Технолоджі звернулось за захистом порушених прав та інтересів із даним позовом до Київського окружного адміністративного суду із вимогою про визнання рішення протиправним та його скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Податковий кодекс України (тут і далі - ПК України, у редакції, чинній на час формування та надіслання податкової накладної на реєстрацію) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (абзац перший пункту 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом ОСОБА_2 України.

Так, Постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 29 грудня 2010 р. № 1246 було затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на час формування та надіслання податкової накладної на реєстрацію).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час формування та надіслання податкової накладної на реєстрацію), яким закріплено, що В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_2 України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податків складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться, серед іншого, перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації.

Зі змісту Квитанції №1, отриманої 06.12.2017, вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

У вказаній Квитанції вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7008.&?т;%REFINE%&? ;, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної.

Так, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621 (далі - Критерії, у редакції, чинній на момент формування ДФС України Квитанції №1 щодо зупинення реєстрації спірної ПН позивача в ЄРПН).

Цим же наказом затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік №567, у редакції, чинній на момент формування ДФС України Квитанції №1 щодо зупинення реєстрації спірної ПН позивача в ЄРПН).

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 Переліку №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Переліку №567 письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Так, зі змісту Квитанції №1, отриманої 06.12.2017, видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів , достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на момент направлення позивачем повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, із письмовими поясненнями та документами) Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом ОСОБА_2 України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Судом встановлено, що у порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, позивачем було надано ДФС України електронними засобами зв'язку пояснення та копії документів на підтвердження реальності вчинення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Девол-Будмонтаж".

Разом із тим, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Гласс Технолоджі" від 14.12.2017 №418715/34361543.

Суд зазначає, що абзацом 1 Постанови Кабінету ОСОБА_2 України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190, у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З матеріалів справи вбачається, що саме остання обставина (надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування) була зазначена ДФС України в якості підстави прийняття спірних рішень.

Така підстава для відмови у реєстрації податкових накладних за своєю суттю є складною, оскільки містить у своєму складі два можливі критерії: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.

При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 29.03.2017 №190 містить сполучники «та/або» , що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави для відмови. Зазначене свідчить про те, що під час розгляду справи та прийняття рішень у ній Комісія ДФС України повинна встановити конкретну обставину із двох наведених, або ж зазначити про існування двох підстав без використання сполучника «або» .

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податків документів для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених Переліком №567.

У свою чергу, така підстава для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, потребує викладення Комісією у такому рішенні мотивів його прийняття з посиланням на факти, які безумовно свідчать про недостовірність наданих платником податків документів.

Відповідно до пункту 16 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 566, Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Згідно з пунктом 5.1 Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Державної фіскальної служби України від 26 червня 2017 року № 450 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), матеріали, що виносяться на розгляд Комісії ДФС, включають, серед іншого: письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; Таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС; висновок контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку.

Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення Комісією ДФС України відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні від 14.12.2017 №418715/34361543 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.11.2017 №11 не зазначено, які саме документи, надані позивачем, були складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних; ДФС України не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Спірним рішенням ДФС України було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, ДФС України лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивних рішень, а якщо так, то яких саме документів згідно з Переліком №567 не надано; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови у реєстрації.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, суд зауважує, що оскаржувані рішення фактично не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття ДФС України рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.

Керуючись закріпленим в статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласс Технолоджі" є код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічних обладнанням, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.10.2014 (том 1, а.с.12).

Як вище встановлено судом, позивачем було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ДеВол-Будмонтаж» у власність товар відповідно до Договору на постачання товару №ДБМ-30/06/2016 від 30.06.2016 (том 1, а.с.77-81), а саме: склопакети за додатково затвердженими покупцем розмірами та кольором для оздоблення офісної будівлі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.04.2017 між позивачем (покупець) та Pilkington IGP Sp. Zo.o. (продавець) було укладено Контракт №10-GC, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити склопакети виробництва продавця, іменований у подальшому товар, найменування, кількість, ціна яких вказуються у відповідних Додатках, які становлять невід'ємну частину Контракту (далі - Контракт від 18.04.2017 №10-GC, том 1, а.с.121-124).

Відповідно до пункту 1.2. Розділу 1 Контракту від 18.04.2017 №10-GC товари за даним контракту купуються на умовах ex-works Poland і призначаються для поставки покупцем на митну територію України.

Згідно з пунктом 2.1. Розділу 2 Контракту від 18.04.2017 №10-GС кількість поставленого товару визначається Додатками.

Пунктом 2.2. Розділу 2 Контракту від 18.04.2017 №10-GC визначено, що кількість партії товару визначається у заявках, підписаних і завірених печаткою покупця.

Товар, який поставляється повинен відповідати за своєю якістю технічним умовам продавця (пункт 2.3. Розділу 2 Контракту від 18.04.2017 №10-GC).

Відповідно до пункту 2.4. Розділу 2 Контракту від 18.04.2017 №10-GС прийом товару за кількістю і цілісності здійснюється у місці відвантаження у присутності представника покупця. Покупець може відмовитись направляти свого представника для контролю завантаження на свій розсуд. У такому випадку, претензії щодо видимих дефектів товару, у тому числі бою, після розвантаження товару із транспортного засобу покупця, не можуть бути пред'явлені. У зв'язку з цим, вони не підлягають розгляду продавцем.

Згідно з пунктами 3.1. та 3.2. Розділу 3 Контракту від 18.04.2017 №10-GС точний базис поставки визначається у відповідному Додатку, який є невід'ємною частиною контракту.

Поставка кожної партії продукції здійснюється згідно із вказаних у заявках кількості і найменувань.

Пунктом 4.1. Розділу 4 Контракту від 18.04.2017 №10-GС визначено, що ціна товару встановлюється у відповідних Додатках у доларах США.

Відповідно до пункту 4.4. Розділу 4 Контракту від 18.04.2017 №10-GС ціна товару, вказаного у Додатках, є фіксованою і на період виконання Додатку зміні не підлягає.

Згідно з пунктом 4.6. Розділу 4 Контракту від 18.04.2017 №10-GС загальна сума контракту складає 49 900 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот) доларів США.

Пунктом 5.1. Розділу 5 Контракту від 18.04.2017 №10-GС визначено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється відповідно до Додатків, шляхом повної чи часткової передоплати або оплати по факту поставки, за допомогою банківського переказу на рахунок продавця. Оплата здійснюється у доларах США.

Відповідно до пункту 5.2. Розділу 5 Контракту від 18.04.2017 №10-GС всі збори, податки та митні витрати у Польщі, пов'язані із виконанням даного контракту, оплачуються продавцем, а на території інших країн - покупцем. Всі комісії банків оплачуються покупцем.

Згідно із пунктом 6.1. Розділу 6 Контракту від 18.04.2017 №10-GС поставка товару здійснюється автомобільним транспортом.

Датою поставки являється дата навантаження товару (партії товару) на транспорт покупця (пункт 6.2. Розділу 6 Контракту від 18.04.2017 №10-GС).

Пунктом 6.4. Розділу 6 Контракту від 18.04.2017 №10-GС визначено, що кожна партія товару супроводжується наступними документами: рахунок-фактура на партію товару, рахунок-проформа на металеві піраміди (якщо товар чи частина товару запаковані на таких пірамідах), пакувальний лист і товарно-транспортна накладна із зазначенням ваги (нетто і брутто) і кількість місць, сертифікат походження товару (за необхідності).

Відповідно до пункту 10.1. Розділу 10 Контракту від 18.04.2017 №10-GС даний контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 березня 2018 року.

Так, 21.04.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №001 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, яким визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: найменування, ширину, висоту, кількість, площу м2, ціну USD/m2, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 16 139,960 USD (том 2, а.с.126-130).

Також 05.05.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №002 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, яким визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: найменування, ширину, висоту, кількість, площу м2, ціну USD/m2, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 21090,762 USD (том 2, а.с.131-139).

10.05.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №003 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, відповідно до якого сторони домовились збільшити загальну суму контракту до 200000 доларів США (том 1, а.с.140).

Крім цього, 10.05.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №004 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, яким визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: найменування, ширину, висоту, кількість, площу м2, ціну USD/m2, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 19327,960 USD (том 2, а.с.142-149).

Також, 01.07.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №005 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, згідно із яким визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: найменування, ширину, висоту, кількість, площу м2, ціну USD/m2, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 8492,040 USD (том 2, а.с.150-153).

23.06.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №006 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, відповідно до якого визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: найменування, ширину, висоту, кількість, площу м2, ціну USD/m2, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 8637,250 USD (том 2, а.с.154-156).

Крім цього, 02.08.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №007 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, яким визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: найменування, ширину, висоту, кількість, площу м2, ціну USD/m2, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 16970,960 USD (том 2, а.с.157-161).

Також, 28.08.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №008 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, згідно із яким визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: ширину, висоту, кількість, найменування, площу 1 шт. м2, загальну площу м2, ціну USD, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 24049,40 USD (том 2, а.с.162-166).

07.09.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №009 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, відповідно до якого визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: ширину, висоту, кількість, найменування, площу 1 шт. м2, загальну площу м2, ціну USD, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 13547,54 USD (том 2, а.с.167-171).

Крім цього, 18.09.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №10 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, яким визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: ширину, висоту, кількість, найменування, площу 1 шт. м2, загальну площу м2, ціну USD, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 11220,29 USD (том 2, а.с.172-176).

Також, 28.09.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №11 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, згідно із яким визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: ширину, висоту, кількість, найменування, площу 1 шт. м2, загальну площу м2, ціну USD, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 6312,98 USD (том 2, а.с.177-181).

03.11.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №12 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, відповідно до якого визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: ширину/мм, висоту/мм, кількість, найменування, площу 1 шт. м2, загальну площу м2, ціну USD, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 37310,81 USD (том 2, а.с.182-187).

Крім цього, 10.11.2017 між позивачем та Pilkington IGP Sp. Zo.o. було складено Додаток №13 до Контракту від 18.04.2017 №10-GС, відповідно до якого сторони домовились збільшити загальну суму контракту до 300000 доларів США (том 1, а.с.188-190). Вказаним Додатком №13 від 10.11.2017 сторони визначили, зокрема, характеристики товару, який поставляється, а саме: ширину/мм, висоту/мм, кількість, найменування, площу 1 шт. м2, загальну площу м2, ціну USD, повну вартість, а також загальну вартість поставленого товару - 20112,87 USD.

Суд зазначає, що 17.11.2017 продавцем (Pilkington IGP Sp. Zo.o.) було виставлено покупцю (ТОВ Гласс Технолоджі ) Інвойс №SKI/738/2017, згідно з яким визначено, зокрема, номер замовлення - 23907; терміни оплати - банківський переказ протягом 30 днів з дати випуску; валюту оплати - USD та загальну вартість - 6289,27 USD (том 1, а.с.225-226). Також, вказаним Інвойсом №SKI/738/2017 від 17.11.2017 передбачено, що позивачем було замовлено наступний товар:

- IGU Pilkington Insulight Sun (solar control) Activ Blue 6 T\16Steel Ar\ Optifloat Clear 6 T Enamelled: ширина - 1176; висота - 1776; кв.м / шт. - 2,09; загальна кількість - 17 шт.; загальний квадратний метр - 35,53; ціна/ кв.м. - 80,00 USD; загальна сума - 2842,40 USD;

- IGU Pilkington Insulight Sun (solar control) Activ Blue 6 T\16Steel Ar\ Optifloat Clear 6 T Enamelled: ширина - 1176; висота - 576; кв.м / шт. - 0,68; загальна кількість - 32 шт.; загальний квадратний метр - 21,76; ціна/ кв.м. - 80,00 USD; загальна сума - 1740,80 USD;

- IGU Pilkington Insulight Sun (solar control) Activ Blue 6 T\12Stal Ar\ Optilam Therm S13 11 mm P6B: ширина - 1176; висота - 1776; кв.м / шт. - 2,09; загальна кількість - 9 шт.; загальний квадратний метр - 18,81; ціна/ кв.м. - 90,70 USD; загальна сума - 1706,07 USD.

Також, 17.11.2017 продавцем (Pilkington IGP Sp. Zo.o.) було виставлено покупцю (ТОВ Гласс Технолоджі ) Інвойс №SKI/739/2017, згідно з яким визначено, зокрема, номер замовлення - 24096; терміни оплати - банківський переказ протягом 30 днів з дати випуску; валюту оплати - USD та загальну вартість - 10686,13 USD (том 1, а.с.222-223). Також, вказаним Інвойсом №SKI/739/2017 від 17.11.2017 передбачено, що позивачем було замовлено наступний товар:

- IGU Pilkington Insulight Sun (body tinted) Arctic Blue 6 T\16Stal Ar \ Optifloat Clear 6 T Emaliowane: ширина - 1176; висота - 1596; кв.м / шт. - 1,88; загальна кількість - 28 шт.; загальний квадратний метр - 52,64; ціна/ кв.м. - 70,00 USD; загальна сума - 3684,80 USD;

- IGU Pilkington Insulight Sun (body tinted) Arctic Blue 6 T\16Stal Ar \ Optifloat Clear 6 T Emaliowane: ширина - 1176; висота - 1576; кв.м / шт. - 1,85; загальна кількість - 9 шт.; загальний квадратний метр - 16,65; ціна/ кв.м. - 70,00 USD; загальна сума - 1165,50 USD;

- IGU Pilkington Insulight Sun (body tinted) Arctic Blue 6 T\16Stal Ar \ Optifloat Clear 6 T Emaliowane: ширина - 1176; висота - 1476; кв.м / шт. - 1,74; загальна кількість - 9 шт.; загальний квадратний метр - 15,66; ціна/ кв.м. - 70,00 USD; загальна сума - 1096,20 USD;

- IGU Pilkington Insulight Sun (body tinted) Arctic Blue 6 T\16Stal Ar \ Optifloat Clear 6 T Emaliowane: ширина - 1176; висота - 876; кв.м / шт. - 1,03; загальна кількість - 32 шт.; загальний квадратний метр - 32,96; ціна/ кв.м. - 70,00 USD; загальна сума - 2307,20 USD;

- IGU Pilkington Insulight Sun (body tinted) Arctic Blue 6 T\12Stal Ar \ Optilam Therm S13 11 mm P6B: ширина - 1176; висота - 1576; кв.м / шт. - 1,85; загальна кількість - 9 шт.; загальний квадратний метр - 16,65; ціна/ кв.м. - 99,00 USD; загальна сума - 1648,35 USD;

- IGU Pilkington Insulight Sun (body tinted) Arctic Blue 6 T\12Stal Ar \ Optilam Therm S13 11 mm P6B: ширина - 1176; висота - 1476; кв.м / шт. - 1,74; загальна кількість - 1 шт.; загальний квадратний метр - 1,74; ціна/ кв.м. - 99,00 USD; загальна сума - 172,26 USD;

- IGU Pilkington Insulight Sun (body tinted) Arctic Blue 6 T\12Stal Ar \ Optilam Therm S13 11 mm P6B: ширина - 1176; висота - 876; кв.м / шт. - 1,03; загальна кількість - 6 шт.; загальний квадратний метр - 6,18; ціна/ кв.м. - 99,00 USD; загальна сума - 611,82 USD.

20.11.2017 до Волинської митниці ДФС декларантом ТОВ АВТ Імекс від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Гласс Технолоджі було подано митну декларацію №UA125110/2017/421025 (далі - МД № UA125110/2017/421025) ( том 1, а.с.212-214).

Відповідно до графи 31 МД № UA125110/2017/421025 заявлено наступний товар:

1. Багатошарові ізоляційні скляні вироби, склопакети, забарвлені по всій масі, матові чи такі, що мають поглинальний або відбивальний шар, призначені для використання в будівництві. Поділяються на категорії: Pilkington Insulight Therm (теплоізоляційні), Pilkington Insulight Sun (сонцезахисні), Pilkington Insulight Activ (самоочисні).

Суд зазначає, що у доповненнях до МД №UA125260/2017/834677 конкретизовано товар, який було заявлено та зазначено кількість вантажних місць - 14 NE/14.

Відповідно до графи 33 МД №UA125260/2017/834677: код товару згідно УКТЗЕД- 70080020.

Згідно із графою 47: ставка мита (5%) - 27098,63; ставка ПДВ (20%) - 108394,54.

Волинською митницею ДФС на вищевказаній МД №UA125110/2017/421025 проставлено штамп ПМК №157/125 від 20.11.2017 та завірено ОНП №157/125 від 20.11.2017 уповноваженою особою митного органу.

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Отже, відповідність обсягу наявної у позивача продукції обсягам реалізації, відображеним у податковій накладній від 21.11.2017 №11, та підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які, як зазначено вище, за допомогою автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів були надіслані позивачем ОСОБА_1 фіскальній службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію зазначених податкових накладних.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, « Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією ОСОБА_3 ОСОБА_2 Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії ДФС України по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених у Резолюції ОСОБА_3 ОСОБА_2 Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати у подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» .

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ТОВ «Девол-Будмонтаж» , та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Гласс Технолоджі» відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.11.2017 №11.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Гласс Технолоджі» про визнання протиправним та скасування спірного рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №418715/34361543 від 14.12.2017.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 21.11.2017, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Гласс Технолоджі» , за датою її подання, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на Комісію ДФС України.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплені в пункті 19 Порядку №1246.

При цьому, пунктом 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття ДФС України рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За приписами пункту частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Як вбачається з положень Рекомендації ОСОБА_3 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_3 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У Науковому висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року зроблені висновки, які дозволяють стверджувати, що на роль доктринальних можуть претендувати такі теоретичні положення:

1) у межах дослідження питання щодо визначення меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень:

- дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни може , має право , за власної ініціативи , дбає , забезпечує , веде діяльність , встановлює , визначає , на свій розсуд . Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

2) у межах дослідження питання щодо визначення меж судового контролю за його реалізацією

дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень:

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є : критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Зважаючи на природу та підстави даного спору та враховуючи Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , суд вважає за доцільне зазначити, що орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов'язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.

Суд зазначає, що дискреційні функції Державної фіскальної служби України як суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН досить жорстко обмежені у законодавчому порядку, оскільки Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до ДФС України всіх документів, визначених Переліком №567 як достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних від 21.11.2017 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд звертає увагу, що згідно із частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Гласс Технолоджі від 21.11.2017 №11 є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд зазначає, що згідно Квитанції №1 (том 1, а.с.20) днем фактичного надходження податкової накладної від 21.11.2017 №11 є 06.12.2017, тому суд вважає за можливе зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію спірної податкової накладної саме цією датою.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем за заявлені позовні вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 3542,00 грн. згідно із платіжним дорученням № 269 від 12.02.2018, оригінал якого міститься у матеріалах справи (том 1, а.с.2).

Верховний Суд України в постанові від 14.03.2017 (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд зазначає, що у даному випадку вимога про скасування рішення ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, у реєстрації якої було протиправно відмовлено оспорюваним рішенням, є однією позовною вимогою, за звернення до суду із якою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що питання про повернення суми надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. може бути вирішене судом у порядку письмового провадження - у разі надходження на адресу суду відповідного клопотання від позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №418715/34361543 від 14.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати ОСОБА_1 фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 21.11.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Гласс Технолоджі» (ідентифікаційний код 34361543), днем їх фактичного надходження - 06.12.2017 р.

4. Стягнути судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласс Технолоджі" (ідентифікаційний код 34361543, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8-А) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано - 13.08.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.