Рішення

від 10.08.2018 по справі 809/874/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2018 р. Справа № 809/874/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

за участю секретаря судового засідання Подольської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данея" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідачів - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Данея" (надалі- позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - Відповідач1), Державної фіскальної служби України (надалі - Відповідач2) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням їх уточнень, позивач зазначає, що 15.12.2017 року Відповідачем2 зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригувань за № 9 від 21.11.2017 року. Позивачем, на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, 18.04.2018 року направлено Відповідачу1 документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Проте, рішенням Відповідача1 №661142/20540833 від 23.04.2018 року позивачу відмовлено в реєстрації вищезазначеної податкової накладної/розрахунку коригувань. В подальшому на рішення Відповідача1 за № 661142/20540833 від 23.04.2018 року позивачем подана скарга на адресу Відповідача2, однак залишена без задоволення його рішенням за № 4402/20540833/2 від 11.05.2018 року. На думку позивача, він виконав всі необхідні вимоги щодо розблокування податкових накладних, однак оскаржуваним рішенням йому було безпідставно відмовлено у їх реєстрації При цьому, які саме порушення закону були допущенні при складанні даних документів або в чому полягає їх недостатність в даних рішеннях не зазначено. У з`язку з викладеним позивач просить суд визнання протиправними та скасувати вищевказані рішення відповідачів та зобов`язати Відповідача2 зареєструвати податкову накладну за № 9 від 21.11.2017 року.

Ухвалою від 31.05.2018 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В період з 12.06.18 року по 17.07.2018 року, головуючий по справі суддя Панікар І.В. перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено на 11 календарних днів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити у повному обсязі.

Представник Відповідачів проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вважає оскаржувані рішення правовомірними. Причинами відмови у реєстрації податкових накладних та відмови у задоволенні скарги зазначає ненадання в повному об`ємі копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання, транспортування. Внаслідок чого, покликаючись на правомірність спірного рішення та наявність підстав для його прийняття, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Водночас у змісті відзиву містилось клопотання про залучення в якості співвідповідача Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області. В обгрунтування поданого клопотання представник Відповідача2 посилався на те, що оскаржуване спірне рішення Державної фіскальної служби України № 661142/20540833 від 23.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної за №9 від 21.11.2017 року було прийняте саме Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області.

30.07.2018 року клопотання Відповідача2 задовольнено, ухвалою суду Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

19.06.2018 року позивачем подано відповідь на відзив відповідача. Зазначає, що рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригувань було винесено контролюючим органом без об'єктивного вивчення первинних документів та аналізу відповідних господарських операцій вчинених позивачем, всупереч встановленому порядку призупинення реєстрації ПН/РК.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

15.12.2017 року позивачем отримано Квитанцію до розрахунку коригування № 9 від 21.11.2017 року про зупинення реєстрації вказаного розрахунку коригувань, відповідно до п. 201.16, ст. 201 ПК України, оскільки таке відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення ПН/РК.

18.04.2018 року позивачем на підтвердження правомірності складення та подання спірного розрахунку коригування надіслано органу Державної фіскальної служби України електронним зв`язком повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, до якого долучено пояснювальну записку та 9 текстових файлів.

23.04.2018 року комісією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, прийнято рішення № 661142/20540833 від про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області за №661142/20540833 від 23.04.2018 року позивачем подано скарги на адресу Державної фіскальної служби України, яка залишена без задоволення рішенням за № 4402/20540833/2 від 11.05.2018 року.

Суд при вирішенні адміністративної справи виходив з наступного.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис"; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно матеріалів справи, у Квитанції контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 (чинний на час виникнення даних правідносин).

Проте, у вказаних Квитанціях не вказано, а ні конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, а ні конкретного переліку необхідних документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1)обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2)відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1)для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2)для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), пунтом 2 якої установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» , та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Вищевказані положення постанови КМУ від 21.02.2018 року №117 надали можливість позивачу подати пояснення і копії документів щодо зупинених податкових накладних вже у відповідності до положень Порядку №117.

Згідно з п.14 Порядку, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.15 вказаного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

За правилами п.16 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 18 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до п.п.20, 21 цього ж Порядку, зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.п.22, 23 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. Таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.12.2017 року відбулося зупинення реєстрації податкової накладної позивача.

В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної містилася пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Після отримання такої квитанції позивач у порядку, встановленому законодавством, подав до контролюючого органу письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.

Зокрема, як зі змісту пояснювальної записки так і з обсягу документів наданих на підтвердження реальності операцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Данея" здійснює господарську діяльність по виготовленню прес-форм, деталей та виробів з металу.

24.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Данея" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андреал" укладено договір за № 24/07-17, за яким позивач взяв на себе зобов'язання виготовити прес-форму для виготовлення прес-форми виробу ОК 11.11.2013-00-1 "ротор Люмисила+" методом лиття під тиском.

Згідно даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Андреал" здійнило оплату виготовленої продукції етапами на загальну суму 343 416 гривень відповідно до платіжних доручення, а саме: №4463 від 02.08.2017 року на суму 23 197.44 гривні, № 4637 від 22.08.2018 року на суму 109 359.36 гривень, № 5327 від 21.11.2017 року на суму 50 000.00 гривень, № 5641 від 28.12.2017 року на суму 68 683.20 гривень, № 5928 від 28.12.2017 року на суму 92 176.00 гривень.

21.11.2017 року позивачем за авансовим платежем (платіжне доручення № 5327 від 21.11.2017 року) сформовано податкову накладну №9 року на суму вказаної передоплати та зареєстровано в Єдиному державному реєстру податкових накладних.

06.02.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Данея" здійснено даставку продукції згідно видаткової накладної № 3 від 06.02.2018 року.

15.12.2017 року позивачем отримана Квитанція про зупинення реєстрації вказаного розрахунку коригувань.

Позивачем на підтвердження правомірності складення та подання спірного розрахунку коригування надіслано Державній фіскальній службі повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК .

Згідно частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив, що позивачем направлено до органу ДФС Повідомлення № 2 від 18.04.2018 року відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з додатками, а саме:

- Договір № 24/07-17 від 24.07.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Данея" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андреал" щодо виготовлення продукції;

- акт звіряння розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "Данея" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андреал" станом на 23.02.2018 року;

- опис діяльності товариства;

- рахунок-фактура № НП/26-014277 від 30.11.2017 року, виписаний Товариством з обмеженою відповідальністю для Товариства з обмеженою відповідальністю "Данея" на оплату послуг перевезення;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг перевезення) №НП/26-014277, складений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Данея";

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг перевезення) №008003150 від 17.10.2017 року, складений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Данея";

- рахунок на оплату № 008003150 від 17.10.2017 року, виписаний Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" на оплату послуг перевезення вантажу для Товариства з обмеженою відповідальністю "Данея";

- видаткова накладна № РН-0001048 від 29.11.2017 року, виписана Товариству з обмеженою відповідальністю "Бьолер-Уддехольом Україна" для Товариства з обмеженою відповідальністю "Данея" на постачання товару;

- рахунок-фактура № СФ-1020/17 від 29.11.2017 року, виписаний Товариству з обмеженою відповідальністю "Бьолер- Уддехольм Україна" для Товариства з обмеженою відповідальністю"Данея" на оплату постачання товару;

- договір оренди обладнання № 2/4 віж 01.08.2009 року.

Водночас, позивач не надав жодного первинного документа, який би засвідчував факт передачі - отримання продукції від виконавця Товариства з обмеженою відповідальністю "Данея" до замовника Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал" (актів прийому-передачі товарів, видаткових накладних, інших документів, які складаються при переході права власності на товар, який був виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Данея" для Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал").

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що пакет документів, які позивач надав до повідомлення щодо подачі документів Відповідачу1 про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній не був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що стало підставою для прийняття контролюючим органом рішення № 661142/20540833 від 23.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 21.11.2017 року.

Суд зазначає, що зазначені документи були подані лише в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.п.201.1 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДФС України.

Згідно пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплені в п.28 Порядку №117.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, згідно пункту 13 за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: 1) задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2)залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; 3)залишає скаргу без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачі довели виконання вимог податкового законодавства, відмовляючи у реєстрації як податкової накладної № 9 від 20.11.2017 року так і у задоволенні скарги про відмову у її реєстрації. Даний факт підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Водночас, досліджений в судовому засіданні доказ - видаткова накладна № 3 від 06.02.2018 року, засвідчив факт передачі - отримання продукції від виконавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Данея" до замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал".

Зазначена обставина виключає визначені законодавством передумови встановлені для ризиковості операцій та визначені органом ДФС України в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 9 від 21.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Данея" доведено наявність первинних документів на підтвердження реальності операцій, однак порушено порядок подачі при реєстрації ПН/РК.

При розподілі судових витрат, слід врахувати положення частини 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України , згідно вимог яких, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 3 524 грн., який в силу положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України є складовою судових витрат. Таким чином в користь позивача з бюджетних асигнувань Відповідача2, як суб`єкта владних повноважень, слід стягнути 1762 гривні - суми пропорційної до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 21.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данея" (м. Івано-Франківськ, вул. Микитинецька 7А, код ЄДРПОУ 20540833) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (м. Київ, Львівська площа, буд. 8, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) сплачений судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 15 серпня 2018 р.