Постанова

від 15.08.2018 по справі 825/1461/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Справа № 825/1461/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Василенка Я.М., Троян Н.М.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Виробничо-торговельне підприємство художніх виробів Ярославна на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі

за позовом приватного акціонерного товариства

Виробничо-торговельне підприємство художніх виробів

Ярославна

до Управління Держпраці у Чернігівській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Виробничо-торговельне підприємства художніх виробів Ярославна (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 16.01.2018 р. № 25-01-022/0033/33 про накладення штрафу в розмірі 446760,00 грн.

Разом із зазначеним позовом позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови від 16.01.2018 р. № 25-01-022/0033/33 про накладення штрафу в розмірі 446760,00 грн. у виконавчому провадженні № 56424945, яке на даний час перебуває на виконанні в Центральному відділі ДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області.

Зазначена заява вмотивована тим, що за оскаржуваною ним постановою Держпраці вже відкрито виконавче провадження, у рамках якого накладено арешт на його рахунки та розпочато списання з них коштів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року в задоволенні вказаної заяви позивача було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити рішення про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не вмотивовано, судом не досліджені обставини, з яких ним подано заяву про забезпечення позову, не надано оцінки викладеним у ній доводам, та наголошує на тому, що з його рахунків на підставі оскаржуваної у цій справі постанови здійснюється списання коштів на погашення визначеного нею штрафу.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини, що мають значення та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, не з'явилися, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, колегія суддів ухвалила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не обґрунтовано та не доведено, в чому, у разі невжиття заходів забезпечення позову, може полягати очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі або при яких умовах захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або в яких випадках для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів.

У п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509, визначено, що штрафи стягуються, зокрема органами державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що постанова управління Держпраці про накладення штрафу на суб'єкта господарювання є виконавчим документом, на підставі якого органами ДВС здійснюється безспірне стягнення коштів в рахунок погашення визначеної нею суми штрафних санкцій.

Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано інститут забезпечення позову, який покликаний зберегти існуючий стан спірних правовідносин до їх вирішення судом по суті та створити певні гарантії ефективного судового захисту, зокрема можливості фактичної реституції та дійсного відновлення прав позивача в разі задоволення позовних вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що предметом судового оскарження позивачем у цій справі є постанова управління Держпраці у Чернігівській області від 16.01.2018 р. № 25-01-022/0033/33 про накладення на нього штрафу в розмірі 446760,00 грн.

17.05.2018 р. головним державним виконавцем Центрального ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56424945 за вказаним виконавчим документом (спірною постановою).

У зв'язку з цим, головним державним виконавцем Центрального ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області була виставлена банку ПАТ ПУМБ платіжна вимога від 22.05.2018 р. № 56424945 на списання з рахунку позивача № 26004962496968 грошових коштів на погашення суми штрафу.

Із зазначеного рахунку позивача розпочато списання банком на підставі постанови державного виконавця грошових коштів, зокрема 29.05.2018 р. списано 9183,19 грн. на рахунок Центрального ВДВС міста Чернігів для погашення боргу по виконавчому провадженню № 56424945.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що здійснення органами ДВС до вирішення даної адміністративної справи по суті фактичного виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу, свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Таким чином, у даному випадку, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, наявні достатні та необхідні правові підстави для забезпечення адміністративного позову у цій справі у законодавчо визначений спосіб, а саме шляхом зупинення стягнення на підставі постанови від 16.01.2018 р. № 25-01-022/0033/33 про накладення штрафу в розмірі 446760,00 грн. у виконавчому провадженні № 56424945, яке на даний час перебуває на виконанні в Центральному відділі Державної виконавчої служюи м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, як таке прямо передбачено п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України.

При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Дорани проти Ірландії , відповідно до яких поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно зі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, апеляційна скарга приватного акціонерного товариства Виробничо-торговельне підприємство художніх виробів Ярославна підлягає задоволенню, ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року - скасуванню, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Виробничо-торговельне підприємство художніх виробів Ярославна - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року - скасувати.

Заяву приватного акціонерного товариства Виробничо-торговельне підприємство художніх виробів Ярославна про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови від 16.01.2018 р. № 25-01-022/0033/33 про накладення штрафу в розмірі 446760,00 грн. у виконавчому провадженні № 56424945, яке перебуває на виконанні в Центральному відділі Державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 16 серпня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: