Постанова

від 29.12.2009 по справі 2а-6740/09

КАЛІНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 2а-6740/09/0522

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 грудня 2009 року                                                                         м. Донецьк

Суддя Калінінського районного суд м. Донецька О.В. Домарєв, розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення невиплаченої та недоплаченої щомісячної державної  соціальної допомоги дітям війни»,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року позивач звернувся до суду із адміністративною  позовною заявою, якою просив визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та не сплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 09.07.2007 р,  зобов’язати відповідача  нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни за період з 09.07.07, а також у майбутньому щомісячно виплачувати цю соціальну допомогу як дитині війни.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він народився 14.07.1939 року, згідно законодавства його віднесено до категорії дітей війни. Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Оскільки усі сторони, які приймають участь у розгляді цієї справи, будучи  належним чином повідомленими  про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх  відсутності, справа розглянута відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України  у порядку письмового провадження.

Від представника відповідача надійшло заперечення проти позову, згідно якого  порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просила суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі вивчених документів, які є у справі, позов ОСОБА_1  підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується Посвідченням № 44322/52.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.            

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".            

9.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.            

 Конституційний Суд України  відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

 Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року ( з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410, 06 грн., з 1 жовтня - 415.11 грн.            

 Таким чином  за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка  мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»..              

 Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.            

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно.              

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».            

Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

А тому  вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька провести нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році підлягають  задоволенню лише з 22 травня 2008 року.            

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, І0 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з І жовтня - 49,80 грн.            

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльність відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум  для осіб які втратили  працездатність з 1.04.2008 року  встановлено – 481 грн., з  1.07. – 482 грн., з 1.10 -  498 грн.  Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового  мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом, та нормативно - правовими  актами КМ України.

Таким чином, за період з 22.05.08 року до 31.12.2008 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».          

Вимоги  позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з січня 2009 року суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є  розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюються на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни за період з 09.07.07 по 31.12.07, з 22.05.08 по 31.12.08 та з 01.01.09 з урахуванням виплачених сум.

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».          

Відповідно до ст..99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.        

Також ст..100 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Необхідно прийняти до уваги при цьому і положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Таким чином, суд вважає необхідним поновити строк для звернення до суду ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17. 18, 87, 94, 99, 100,122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги» – задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1  строк для звернення із адміністративним позовом до суду.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька   щодо не нарахування та не сплати на користь ОСОБА_1  підвищення до пенсії відповідно  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, з 01.01.09 з урахуванням виплачених сум.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1  підвищення до пенсії відповідно  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22 .05. 2008 року до 31.12.2008 року, з 01.01.09 з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити

Заяву про апеляційне оскарження постанови Калінінського районного суду міста Донецька може бути подано протягом десяти днів, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя                           О.В. Домарєв

Ў