Рішення

від 20.08.2018 по справі 910/7071/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 20.08.2018Справа №  910/7071/18 За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ) До  Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-ХХ" (м. Київ) Про стягнення 33 809,66 грн.                                                                                                                          Суддя Ващенко Т.М.                                                                                 Секретар судового засідання Шаповалов А.М. Представники сторін: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариств “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Селена-ХХ” про стягнення 33809,66 грн., з яких: 30.371,29 грн. основного боргу, 2.626,47 грн. пені, 232,16 грн. 3% річних, 579,74 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за Договором оренди нежитлового приміщення № 1903 від 19.03.18. в частині розрахунків за вказаним договором. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.18. відкрито провадження у справі № 910/7071/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Крім того, означеною ухвалою суду визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив. Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано. При цьому судом встановлено, що відповідачу  ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, конверт із вказаної адреси із зазначеною ухвалою суду повернувся із відміткою відділення поштового зв'язку про те, що відповідач «вибув». Отже, відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи № 910/7071/18. У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами. При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України). Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. За приписами ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України). Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 19.03.18. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір № 1903 оренди нежитлового приміщення (далі – Договір), за умовами якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, загальною площею 127,0 кв.м (далі – Приміщення). Відповідно до п. 2.1 Договору передача Приміщення здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною Договору. Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі Приміщення (п. 2.3 Договору). Актом від 19.03.18. Орендодавець передав, а відповідач прийняв в оренду Приміщення за Договором. В зазначеному Акті зафіксовано, що сторони домовились, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення у користування 23.01.18. Згідно з пунктом 3.1 Договору строк оренди за Договором становить період з моменту прийняття Приміщення Орендарем за відповідним актом приймання-передачі до 31.03.18. В пункті 10.1 Договору сторонами погоджено, що згідно з частиною 3 ст. 631 ЦК України умови Договору поширюються на відносини, які виникли між сторонами до укладення договору з 23.01.18. і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором. Положеннями п. 6.2 Договору Приміщення вважається фактично переданим (повернутим) Орендодавцю Орендарем з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі. Актом від 05.05.18. відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди Приміщення за Договором. Розділом 4 Договору сторонами узгоджено наступне. Щомісячно до 15 числа поточного місяця Орендодавець нараховує орендну плату за звітний місяць та направляє Орендарю рахунки в порядку, визначеному пунктом 10.7 Договору, а Орендар на підставі отриманих рахунків сплачує орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плати за користування приміщення складає 20.000,00 грн. з ПДВ за місяць. Щомісячно Орендар відшкодовує Орендодавцю фактичні витрати, пов'язані з утриманням Приміщення та прибудинкової території на підставі виставлених Орендодавцем рахунків протягом п'яти днів з дня їх отримання в порядку, визначеному п. 10.7 Договору: - активна та реактивна електроенергія – пропорційно площі Приміщення до загальної орендної площі; - водопостачання та водовідведення холодної питної води – пропорційно площі Приміщення до загальної орендної площі; - теплопостачання – пропорційно площі Приміщення до загальної орендної площі. На зазначені суми відшкодувань Орендодавцем нараховується ПДВ. Розмір орендної плати та інших платежів за Договором за неповний календарний місяць користування Приміщенням нараховується пропорційно фактичній кількості календарних днів у місяці, в якому відбулось користування Приміщенням. Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату та інші платежі за Договором з моменту підписання Акту приймання-передачі Приміщення до моменту підписання Акту про повернення Приміщення з оренди. Протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами Договору Орендар сплачує Орендодавцю попередню плату за останній місяць оренди в розмірі 100% від місячної орендної плати, зазначеної в п. 4.1 Договору. За письмовими поясненнями позивача, така попередня оплата за останній місяць оренди відповідачем позивачу сплачена не була. Вказаного відповідачем не спростовано. Згідно з п. 10.7 Договору повідомлення за Договором вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, визначені в розділі 11 Договору. Сторони визнають офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені з електронної адреси та електронну адресу, вказані в розділі 11 Договору. Позивачем нараховано відповідачу 69.032,26 грн. орендної плати за січень-травень 2018 року, з яких відповідачем було оплачено 40.000,00 грн. Позивачем нараховано відповідачу 1339,03 грн. відшкодування витрат на -тепло, водопостачання за січень-квітень 2018 року. В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивачем пред'явлено до стягнення 30.371,29 грн. заборгованості, з яких 29032,26 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1339,03 грн. відшкодування витрат на -тепло, водопостачання за вказані вище періоди. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди. За своє правовою природою даний Договір є договором оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України). Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як відзначалось судом. позивачем нараховано відповідачу 69.032,26 грн. орендної плати за січень-травень 2018 року, з яких відповідачем було оплачено 40.000,00 грн., позивачем нараховано відповідачу 1339,03 грн. відшкодування витрат на -тепло, водопостачання за січень-квітень 2018 року. Судом за наявними в матеріалах справи доказами (акти наданих послуг, реєстр електронних платіжних документів по Договору) встановлено, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість: 29.032,26 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1.339,03 грн. відшкодування витрат на -тепло, водопостачання за вказані вище періоди. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач до матеріалів справи не надав. З огляду на викладене в сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 29.032,26 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1.339,03 грн. відшкодування витрат на -тепло, водопостачання, а всього основного боргу на суму 30.371,29 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю. В зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, позивач на підставі п. 8.2 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2.626,47 грн. пені. Відповідно до п. 8.2 Договору у випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується Орендодавцем починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, що вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені сторонами за Договором у розумінні ст. 232 ГК України. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). Позивач вказує, що ним нараховано пеню за прострочення оплати заборгованості по орендній платі, однак, з наданого розрахунку вбачається, що ним нараховано пеню в порядку п. 8.2 Договору як на суму неоплаченої орендної плати в розмірі 29.032,26 грн., так і на суму відшкодування витрат на -тепло, водопостачання в розмірі 1.339,03 грн. з 01.03.18. по 01.06.18. При здійсненні перерахунку судом встановлено, що: - на прострочену орендну плату за січень 2018 року в розмірі 5806,45 грн. пеня повинна нараховуватись за період з 21.01.18. по 01.06.18., однак, позивач здійснює розрахунок з 01.03.18., отже, для перерахунку періодом для нарахування пені є з 01.03.18. по 01.06.18.; - на прострочену орендну плату за квітень  2018 року в розмірі 20.000,00 грн. пеня повинна нараховуватись за період з 21.04.18. по 01.06.18.; - на прострочену орендну плату за травень 2018 року в розмірі 3225,81 грн. пеня повинна нараховуватись за період з 21.05.18. по 01.06.18. Отже, розмір пені за прострочення сплати орендної плати за Договором становить 1321,23 грн. Стосовно нарахування пені на суму відшкодування витрат на -тепло, водопостачання в розмірі 1.339,03 грн., судом встановлено, що за умовами пункту 4.2.2 Договору Щомісячно Орендар відшкодовує Орендодавцю фактичні витрати, пов'язані з утриманням Приміщення та прибудинкової території на підставі виставлених Орендодавцем рахунків протягом п'яти днів з дня їх отримання в порядку, визначеному п. 10.7 Договору Доказів направлення таких рахунків та їх отримання відповідачем (в тому числі і з/на електронні адреси) до матеріалів справи не подано. З вказаних підстав суд відраховує прострочення оплати відшкодування витрат на -тепло, водопостачання з наступного дня після дати направлення позивачем / отримання відповідачем електронною поштою вимоги позивача про сплату наявної заборгованості, тобто з 17.05.18. по 01.06.18. Отже, розмір пені за прострочення сплати відшкодування витрат на -тепло, водопостачання за Договором становить 19,96 грн. З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в загальній сумі 1341,19 грн. Пеню в сумі 1285,28 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині. Крім вказано, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 232,16 грн. 3% річних, 579,74 грн. інфляційних втрат. Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.). Судом здійснено перерахунок з урахуванням встановленого при перерахунку пені, та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 110,83 грн. інфляційних втрат та 118,36 грн. 3% річних, з огляду на що вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Інфляційні втрати в сумі 468,91 грн. та 3% річних в сумі 113,80 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині. При цьому, відповідачем не оспорено розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних. Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Селена-ХХ” (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 46; ідентифікаційний код 22900514) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002) 30371 (тридцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 29 коп. основного боргу, 1341 (одну тисячу триста сорок одну) грн. 19 коп. пені, 110 (сто десять) грн. 83 коп. інфляційних втрат та 118 (сто вісімнадцять) грн. 36 коп. 3% річних, 1664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) грн. 65 коп. судового збору. 3. В іншій частині в позові відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.   Суддя                                                                                                                                                                                                                                     Т.М. Ващенко