Постанова
від 19.02.2019 по справі 910/7071/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р. Справа№ 910/7071/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Хрипуна О.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю СЕЛЕНА-ХХ

на рішення господарського суду міста Києва від 20.08.2018

у справі № 910/7071/18 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Селена - ХХ

про стягнення 33 809,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариств "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-ХХ" про стягнення 33809,66 грн., з яких: 30.371,29 грн. основного боргу, 2.626,47 грн. пені, 232,16 грн. 3% річних, 579,74 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за Договором оренди нежитлового приміщення № 1903 від 19.03.18. в частині розрахунків за вказаним договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/7071/18 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Селена-ХХ на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 30371,29 грн. основного боргу, 1341,19 грн. пені, 110,83 грн. інфляційних втрат, 118,36 грн. 3% річних, 1664,65 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами (акти наданих послуг, реєстр електронних платіжних документів по Договору) підтверджено, що у відповідача перед позивачем наявна 29.032,26 грн. заборгованості зі сплати орендної плати та 1.339,03 грн. відшкодування витрат на - тепло, водопостачання за вказані вище періоди. При цьому суд частково задовольнив вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, на підставі власного перерахунку.

Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю СЕЛЕНА-ХХ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом невірно визначено суму орендної плати, з огляду на кількість днів користування приміщенням. Так, за розрахунком апелянта в останнього наявна переплата за користування приміщенням. Крім того, апелянта заперечує щодо користування приміщенням до 19.03.2018, а також існування договірних відносин з позивачем до укладання договору оренди. Також, вказує що при підписанні договору останній не був обізнаний про дату виникнення правовідносин, яка встановлена договором, а саме 23.01.2018 (п. 10.1 договору прихований та містить посилання на норму права, в той час, як апелянт не є фахівцем в галузі права. При цьому, апелянт зазначає що позивач не надсилав відповідачу жодних рахунків та вимог щодо оплати за оренду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №910/7071/18 відкрито апеляційне провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.02.2019 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення по справі.

12.02.2019 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Статтями 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19 березня 18 року між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір № 1903 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір) (а.с.22-25).

Відповідно до умов Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, загальною площею 127,0 кв.м (далі - Приміщення).

Згідно з п. 2.1 Договору передача Приміщення здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною Договору. Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі Приміщення (п. 2.3 Договору).

Актом від 19.03.18. Орендодавець передав, а відповідач прийняв в оренду Приміщення за Договором. В зазначеному Акті зафіксовано, що сторони домовились, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення у користування 23.01.18 (а.с. 26).

Згідно з пунктом 3.1 Договору строк оренди за Договором становить період з моменту прийняття Приміщення Орендарем за відповідним актом приймання-передачі до 31.03.18.

В пункті 10.1 Договору сторонами погоджено, що згідно з частиною 3 ст. 631 ЦК України умови Договору поширюються на відносини, які виникли між сторонами до укладення договору з 23.01.18. і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором.

Положеннями п. 6.2 Договору Приміщення вважається фактично переданим (повернутим) Орендодавцю Орендарем з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі.

Розділом 4 Договору сторонами узгоджено наступне.

Щомісячно до 15 числа поточного місяця Орендодавець нараховує орендну плату за звітний місяць та направляє Орендарю рахунки в порядку, визначеному пунктом 10.7 Договору, а Орендар на підставі отриманих рахунків сплачує орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плати за користування приміщення складає 20.000,00 грн. з ПДВ за місяць. Щомісячно Орендар відшкодовує Орендодавцю фактичні витрати, пов'язані з утриманням Приміщення та прибудинкової території на підставі виставлених Орендодавцем рахунків протягом п'яти днів з дня їх отримання в порядку, визначеному п. 10.7 Договору:

- активна та реактивна електроенергія - пропорційно площі Приміщення до загальної орендної площі;

- водопостачання та водовідведення холодної питної води - пропорційно площі Приміщення до загальної орендної площі;

- теплопостачання - пропорційно площі Приміщення до загальної орендної площі.

На зазначені суми відшкодувань Орендодавцем нараховується ПДВ. Розмір орендної плати та інших платежів за Договором за неповний календарний місяць користування Приміщенням нараховується пропорційно фактичній кількості календарних днів у місяці, в якому відбулось користування Приміщенням. Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату та інші платежі за Договором з моменту підписання Акту приймання-передачі Приміщення до моменту підписання Акту про повернення Приміщення з оренди. Протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами Договору Орендар сплачує Орендодавцю попередню плату за останній місяць оренди в розмірі 100% від місячної орендної плати, зазначеної в п. 4.1 Договору.

Згідно з п. 10.7 Договору повідомлення за Договором вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, визначені в розділі 11 Договору. Сторони визнають офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені з електронної адреси та електронну адресу, вказані в розділі 11 Договору.

Актом від 05.05.18 відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди Приміщення за Договором.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, в частині оплати, позивачем нараховано відповідачу 69.032,26 грн. орендної плати за січень-травень 2018 року, з яких відповідачем було оплачено 40000,00 грн. Також, позивачем нараховано 1339,03 грн. відшкодування витрат на -тепло, водопостачання за січень-квітень 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, позивач зазначає, що початок пребігу строку оренди починається з 20.03.2018, в зв'язку з чим саме з цієї дати повинна нараховуватись орендна плата, з врахуванням кількості днів займаного приміщення у відповідному місяці.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними доводами апелянта, з огляду на наступне.

Як вбачається з пояснень апелянта поданих до суду апеляційної інстанції від 04.02.2019 останній займав частину нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, загальною площею 127,0 кв.м. до укладання Договору з позивачем.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Колегія суддів звертає увагу, що частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України, передбачає право сторін надати договору зворотну силу, тобто поширити дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладання. Така ситуація може мати місце тоді, коли фактичні відносини між сторонами (щодо передачі майна, виконання робіт, надання послуг) виникли раніше їх юридичного оформлення.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, пунктом 10.1 Договору сторони погодили, що згідно з частиною 3 ст. 631 ЦК України умови Договору поширюються на відносини, які виникли між сторонами до укладення договору з 23.01.18. і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором.

Крім того, згідно з Актом від 19.03.18. сторони домовились, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення у користування саме 23.01.18.

Таким чином, сторони на власний розсуд визначили відповідний пункт Договору та встановили, що його умови поширюються на відносини, які виникли між сторонами до укладення договору, а саме з 23.01.18, що узгоджується зі ст. 631 Цивільного кодексу України.

При цьому, в самій апеляційній скарзі відповідач вказує що умови Договору свідчать про досягнення сторонами згоди з усіх істотних питань.

Доводи апелянта, що позивачем завуальовано дату виникнення правовідносин 23.01.2018, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки спростовуються п.10.1 Договору, який підписано відповідачем без зауважень.

Матеріали справи містять електронне листування сторін (а.с. 28-29) з якого вбачається, що приміщення було повернуто орендодавцю 01.05.2018.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування орендної плати з січня по травень 2018 року.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 4.6. Договору протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами Договору Орендар сплачує Орендодавцю попередню плату за останній місяць оренди в розмірі 100% від місячної орендної плати, зазначеної в п. 4.1 Договору.

Як вбачається з пояснень позивача, така попередня оплата за останній місяць оренди відповідачем позивачу сплачена не була, що не спростовано відповідачем.

Колегія суддів перевіривши розрахунок орендної плати наданий позивачем (а.с. 31) зазначає, що останній складено арифметично вірно та з врахуванням кількості днів займаного приміщення відповідачем у січні (9 днів).

Доводи апелянта щодо не надсилання позивачем рахунків на оплату, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки рахунок за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер; ненадання рахунку, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні приписів статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за отримані послуги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення 29.032,26 грн. заборгованості зі сплати орендної плати та 1.339,03 грн. відшкодування витрат на -тепло, водопостачання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 8.2 Договору у випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується Орендодавцем починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, що вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені сторонами за Договором у розумінні ст. 232 ГК України.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок місцевого господарського суду щодо стягнення пені інфляційних втрат та 3% річних, дійшла висновку, що останній складений арифметично вірно та є обґрунтованим. При цьому, сторонами по справі не заперечуються відповідні розрахунки місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/7071/18 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СЕЛЕНА-ХХ на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/7071/18 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/7071/18 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7071/18.

4.Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/7071/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

О.О. Хрипун

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення19.02.2019
Оприлюднено21.02.2019
Номер документу79988811
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/7071/18

Постанова від 19.02.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Ухвала від 28.01.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Рішення від 20.08.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

Ухвала від 18.06.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

Ухвала від 07.06.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні