Рішення

від 15.08.2018 по справі 918/298/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 серпня 2018 р. Справа № 918/298/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви від 07.05.2018 р. №34/2-411

за позовом Заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради в особі Комунального закладу "Радивилівська дитяча школа мистецтв" Радивилівської міської ради

до відповідача ОСОБА_1

про зобов'язання повернення майна загальною площею 42.7 кв.м. вартістю 103500,00 грн., стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі 1245,03 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

представники:

від позивача: Петрук Р.М.;

від відповідача: не з'явився;

відорану прокуратури: Бистрицька І.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради в особі Комунального закладу "Радивилівська дитяча школа мистецтв" Радивилівської міської ради звернувся до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернення майна загальною площею 42.7 кв.м. вартістю 103500,00 грн., стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі 1245,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що закінчився термін дії Договору оренди майна від 28.04.2012 р., укладений між КЗ "Радивилівська дитяча школа мистецтв" та ФОП ОСОБА_1 Тому протягом 2015 року зі сторони КЗ "Радивилівська дитяча школа мистецтв" направлялися листи до ФОП ОСОБА_1 про необхідність укладення договору оренди майна. Однак підприємець належним чином не зреагував на згадані звернення навчального закладу. У подальшому було звернення до відповідача з повідомленням про припинення дії Договору та вимогою повернути приміщення орендодавцеві. У 2018 р. позивач повторно звертався до підприємця із листом про повернення орендованого майна. Однак, дане майно не було повернуто у встановленому законом та договором порядку. Крім того, орган прокуратури, покликаючись на п.3.7. Договору від 28.04.2012 р., просить стягнути з відповідача заборгованість за фактичне використання частини приміщення школи мистецтв у розмірі 1245,03 грн.

Ухвалою суду від 11.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 05.06.2018р.

Підготовче засідання неодноразово відкладалося.

Через канцелярію суду представник органу прокуратури подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів отримання відповідачем позовної заяви з додатками. Вказані документи долучено до справи.

23 липня 2017 року від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі з огляду на те, що дана справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, так як відповідач 20.07.2018 р. припинив підприємницьку діяльність фізичною особою - підприємцем, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак дана заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зі змісту наведених норм убачається, що немає підстав для закриття провадження у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13 та постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 3-788гс17.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву було направлено до суду 08 травня 2018 року, 11 травня 2018 року відкрито провадження у справі, про що суд виніс відповідну ухвалу. Отже, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі стосовно ФОП ОСОБА_1 судом встановлено, що він належним чином був зареєстрований в Реєстрі як фізична особа-підприємець. Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача було здійснено 20 липня 2018 року.

У разі коли відповідна зміна статусу відбулася після відкриття провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - закриття провадження у ній, оскільки на час відкриття господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 3-788гс17.

З огляду на викладене, втрата фізичною особою статусу суб'єкта господарювання відповідно не є правовою підставою для закриття провадження у справі відповідно до статті 231 ГПК.

Ухвалою від 24.07.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2018р.

Представник Позивача та прокурор у справі в судовому засіданні 15.08.2018 року підтримали позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідача в судове засідання 15.08.2018 року повторно не з'явився, відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 3301309476230, яке наявне в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що неявка представника Відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Таким чином суд вважає, що Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності Відповідача та відзиву з боку останнього за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно положень вказаного рішення, поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

У даному випадку, як зазначає прокурор, незаконне користування ФОП ОСОБА_1 частиною комунального закладу "Дитяча школа мистецтв" Радивилівської міської ради перешкоджає реалізації прав громадян України на доступну освіту, повну реалізацію здібностей, таланту, всебічного розвитку, що суперечить інтересам держави у сфері освіти, а також порушує право використання об'єктів освіти за призначенням.

З огляду на вищевикладене, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора з даним позовом до суду.

З матеріалів справи вбачається, що комунальним закладом "Радивилівська дитяча школа мистецтв" Радивилівської міської ради (далі - Радивилівська ДШМ) 28.04.2012 року укладено договір оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Радивилівського району за №27 (далі - Договір) з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.), який погоджено начальником відділу з питань управління комунальною власністю та захисту прав споживачів Радивилівської районної ради та затверджено в.о. голови Радивилівської районної ради 28.04.2012р.

Даним Договором передбачено передачу у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 42,7 кв.м., розміщене на першому поверсі в будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Паркова, 3, м. Радивилів, Рівненської області та перебуває па балансі відділу культури та туризму Радивилівської райдержадміністрації. Об'єкт оренди передається з метою розміщення офісу. Вартість майна, визначена шляхом проведення незалежної експертної оцінки, становить 103 500,00 грн.

На виконання умов вказаного Договору, 28.04.2012р. сторонами підписано Акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення Орендарю, а саме - нежитлове приміщення загальною площею 42,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Радивилів, вул. Паркова, 3, яке до 04.01.2017 знаходилося на балансі відділу культури і туризму Радивилівської районної ради та перебувало у власності районної ради.

В подальшому відповідно до додатку №1 рішення Радивилівської районної ради №157 від 29.09.2016р. "Про передачу із спільної власності територіальних громад Радивилівського району бюджетних установ, закладів і майна" з наступними змінами до вказаного рішення від 04.01.2017р., комунальний заклад "Радивилівська дитяча школа мистецтв" передано Радивилівській міській раді Радивилівської об'єднаної територіальної громади.

Рішенням Радивилівської районної ради №206 від 04.01.2017р. "Про затвердження актів приймання-передачі бюджетних установ, закладів і майна", затверджено акт прийому передачі майнового комплексу "Радивилівської дитячої школи мистецтв" Радивилівської районної ради до Радивилівської міської ради Радивилівської об'єднаної територіальної громади.

Згідно п. 1.2 статуту комунального закладу "Радивилівська дитяча школа мистецтв" Радивилівської міської ради, погодженого начальником відділу освіти, культури та туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради 04.01.2017р. та затвердженого рішенням Радивилівської міської ради від 04.01.2017р. №161 (далі - Статут), комунальний заклад "Радивилівська дитяча школа мистецтв" Радивилівської міської ради належить до системи позашкільної освіти, є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти.

Власником школи є Радивилівська територіальна громада в особі Радивилівської міської ради. Школа безпосередньо підпорядкована відділу освіти, культури та туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради. Власником майна є Радивилівська міська рада. Школа здійснює навчання і виховання громадян у позаурочний та позанавчальний час (п.п. 1.4., 1.5. Статуту).

Згідно п.3.8. Договору, сплата орендної плати проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця.

У разі припинення дії Договору орендна плата сплачується Орендарем по день фактичної передачі приміщення Орендодавцю (п.3.7. Договору).

Згідно п. 10.1. Договору, договір діє з 01 травня 2012 року до 30 квітня 2013 року.

Відповідно до п. 10.3. та 10.4. Договору, зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін та в разі внесення змін до цього Положення у встановленому законом порядку. Зміни і доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускається.

Договір може бути розірваний в разі невиконання його умов або на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 10.5. Договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення стоку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Встановлено, що Радивилівською ДШМ упродовж 2015 року неодноразово направлялися листи орендарю ФОП ОСОБА_1 про необхідність переукладення Договору, а також підписання Додаткової угоди на розірвання Договору оренди з подальшим його поверненням.

Однак, Орендарем жодного рішення прийнято не було, про причини чого ні власник майна, ні Орендодавець не повідомлені.

Після передачі рішенням сесії Радивилівської районної ради №206 від 04.01.2017р. Дитячої школи мистецтв - Радивилівській міській раді Радивилівської об'єднаної територіальної громади, директор школи 02.03.2017р., 07.06.2017р. та 14.11.2017р. зверталася до Орендаря з повідомленням про припинення дії Договору у зв'язку із необхідністю використання приміщення, орендованого за договором, в освітній діяльності та про повернення орендованого приміщення Орендодавцеві.

Крім цього, дирекція Радивилівської ДШМ звернулася через місцеву газету "Сурми Радзивілів" (17.11.2017р.) з відкритим листом до ФОП ОСОБА_1 про закінчення терміну дії договору оренди майна №27 від 28.04.2012.

Радивилівською ДШМ знову направлено лист ФОП ОСОБА_1 про невідкладне повернення орендованого приміщення, який він особисто отримав 15.03.2018 р.

Відповідно до інформації Радивилівської міської ради частина приміщення комунального закладу "Радивилівська дитяча школа мистецтв" загальною площею 42.7 кв.м., не звільнено та власнику не повернено.

За умовами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Радивилівського району від 28.04.2012 р.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом Договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Як вбачається з Договору договір оренди від 28.04.2012 р., діяв до 30.04.2017р. включно (з часу направлення Орендодавцем листа Орендареві про припинення дії договору, який останній проігнорував).

Відтак, Договір оренди є припиненим з 30.04.2017р.

Відповідно до пункту 5.3. Договору, Орендар взяв на себе зобов'язання у разі припинення дії Договору оренди повернути Орендодавцеві орендоване майно відповідно до п. 4.5. Договору.

У разі закінчення строку дії Договору або при його розірвання Орендар зобов'язаний протягом п'яти днів повернути за актом приймання - передачі об'єкт оренди Орендодавцеві у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії Договору оренди (пункт 4.5. Договору).

Відтак, ФОП ОСОБА_1 повинен був, в силу умов п.5.3 Договору та згідно ст.785 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.5.3 Договору, повернути майно Орендодавцю на умовах, що визначені у договорі оренди.

Відповідно до п. 2.3., 2.4. Договору оренди від 28.04.2018р., у разі припинення дії цього Договору майно повертається орендодавцеві, відповідно до порядку, встановленому цим Договором при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. Обов'язок із складання акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні.

Сторонами на підтвердження повернення орендарем орендодавцю орендованого майна не надано відповідного акту приймання-передачі, і такі докази в матеріалах справи відсутні.

Станом на день розгляду справи матеріали справи не містять доказів звільнення відповідачем орендованого приміщення в передбаченому договором порядку.

Таким чином, вимога позивача про зобов'язання ОСОБА_1 звільнити частину нежитлового приміщення комунального закладу "Радивилівська дитяча школа" Радивилівської міської ради загальною площею 42,7 м.кв., розміщене за адресою: Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Паркова, 3, вартістю 103 500,00 грн., шляхом підписання акту прийому - передачі з балансоутримувачем є законною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 1 245 грн. 03 коп. - заборгованості по орендній платі.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно пункту 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі "Положення про оренду майна спільної власності територіальних громад району", затвердженого рішенням Радивилівської районної ради від 29.07.2011 року № 156, і становить, з урахуванням індексу інфляції на день підписання Договору, - 397,99 грн. за місяць (орендна плата за кв.м. в місяць - 9 грн. 32 коп.), без врахування ПДВ, із щомісячною поправкою на коефіцієнт інфляції.

Розрахунок суми орендної плати міститься в додатку 1 до договору оренди.

У разі припинення дії даного Договору орендна плата сплачується Орендарем по день фактичної передачі приміщення Орендодавцю (п. 3.7. Договору).

Таким чином, позивачем правомірно заявлялено до стягнення з відповідача 1 245 грн. 03 коп. заборгованості по орендній платі.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_1 звільнити частину нежитлового приміщення комунального закладу "Радивилівська дитяча школа" Радивилівської міської ради загальною площею 42,7 м.кв., розміщене за адресою: Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Паркова, 3, вартістю 103 500,00 грн., шляхом підписання акту прийому - передачі з балансоутримувачем та стягнення 1 245 грн. 03 коп. заборгованості по орендній платі

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 3524,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради в особі Комунального закладу "Радивилівська дитяча школа мистецтв" Радивилівської міської ради задоволити.

2. Зобов'язати ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІК НОМЕР_1) звільнити частину нежитлового приміщення комунального закладу "Радивилівська дитяча школа" Радивилівської міської ради загальною площею 42,7 м.кв., розміщене за адресою: Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Паркова, 3, вартістю 103 500,00 грн., шляхом підписання акту прийому - передачі з балансоутримувачем.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІК НОМЕР_1) на користь Комунального закладу "Радивилівська дитяча школа мистецтв" Радивилівської міської ради (35500, Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Паркова, 3, код ЄДРПОУ 38505465) заборгованості з орендної плати в розмірі 1 245 (одна тисяча двісті сорок п'ять) грн. 03 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІК НОМЕР_1) на користь прокуратури Рівненської області (33028. м. Рівне, вулиця 16 Липня, буд. 52. р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, Банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації - 2800) 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "20" серпня 2018 року.

Суддя Бережнюк В.В.