Постанова

від 16.08.2018 по справі 910/2707/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. Справа№ 910/2707/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Дикунської С.Я.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Андросенко А.С.

за участю представників:

від позивача: Панкулич В.І. довіреність № б/н від 19.02.2018;

від відповідача 1: Демченко К.М. ордер КВ №728369 від 14.08.2018;

від відповідача 2: Наїдко Л.В. ордер ВЛ №000,045717 від 15.08.2018;

від відповідача 3: не з'явився;

від відповідача 4: не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2018

у справі №910/2707/18 (суддя С.О. Турчин)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР"

до 1) Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" (LAZAR LIMITED)

2) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ"

про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників та договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 у справі №910/2707/18 в задоволення позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 у справі №910/2707/18 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В., Дідиченко М.А..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2707/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 та призначено справу до розгляду на 16.08.2018 р. у складі головуючого судді Смірнової Л.Г. суддів Кропивної Л.В., Дідиченко М.А.

Через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, у відпустці, сформовано новий склад: головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Дикунської С.Я., Кропивної Л.В.

Через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні відповідач 2 подав клопотання про надання додаткових доказів.

У задоволенні клопотання відповідача 2 відмовлено, оскільки відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У судове засідання 16.08.2018 з'явились представники позивача та відповідача 1,2. Представники відповідачів 3,4 належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 у справі №910/2707/18 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.2 статуту Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" (далі - Академія), затвердженого загальними зборами засновників від 12.11.2015, власниками (засновниками) Академії є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Медикофармацевтичне об'єднання", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" та Компанія "ЛАЗАР ЛІМІТЕД".

Зі Статуту Академії вбачається, що ТОВ "Медикофармацевтичне об'єднання" володіло часткою у статутному капіталі Академії у розмірі 35%, ТОВ "Фірма "Медфармцентр" - часткою у розмірі 35%, Компанія "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" - часткою у розмірі 30%.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" від 06.02.2017, оформлене протоколом № 1/2017 вирішено відступити шляхом продажу частину частки Товариства в статутному капіталі Академії, розміром 15% статутного капіталу Академії, що становить 2 250,00 грн. - на користь іншого засновника (власника) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД".

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Медикофармацевтичне об'єднання" від 06.02.2017, оформлене протоколом № 1/2017 вирішено вийти зі складу засновників (власників) ПРИВАТНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ". Належну Товариству частку в статутному капіталі Академії відступити шляхом продажу, таким чином: на користь іншого засновника (власника) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛЗМІТЕД" частину частки розміром 15% статутного капіталу Академії, що становить 2 250,00 грн.; на користь ТОВ "ВОЛЯ І СИЛА НАРОДУ" (код ЄДРПОУ - 38078534) - частину частки розміром 20% (двадцять відсотків) статутного капіталу Академії, що становить 3 000,00 грн. Уповноважено генерального директора Товариства ОСОБА_9 представляти інтереси Товариства на Загальних зборах засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ".

06.02.2017 між ТОВ "Фірма "Медфармцентр" (продавець) та Компанією "ЛАЗАР ЛЗМІТЕД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПВНЗ "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", відповідно до п. 1 якого продавець передає (відступає) шляхом купівлі-продажу покупцю частину належної йому частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДЕЦИНИ", 2 250,00 грн., що становить 15% (п'ятнадцять відсотків) Статутного капіталу Академії, а покупець зобов'язується прийняти її і сплатити: продавцю ціну, вказану в пункті 2.1. договору.

06.02.2017 між ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" (продавець) та Компанією "ЛАЗАР ЛЗМІТЕД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПВНЗ "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ ", відповідно до п. 1 якого продавець передає (відступає) шляхом купівлі-продажу покупцю частину належної йому частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", 2 250,00 грн., що становить 15% (п'ятнадцять відсотків) Статутного капіталу Академії, а покупець зобов'язується прийняти її і сплатити: продавцю ціну, вказану в пункті 2.1. договору.

06.02.2017 між ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" (продавець) та ТОВ "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ " (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ПВНЗ "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ ", відповідно до п. 1 якого продавець передає (відступає) шляхом купівлі-продажу покупцю частину належної йому частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", 3000,00 грн., що становить 20% (п'ятнадцять відсотків) Статутного капіталу Академії, а покупець зобов'язується прийняти її і сплатити: продавцю ціну, вказану в пункті 2.1. договору.

Відповідно до п. 2.2 вказаних договорів, за домовленістю між сторонами покупець сплатив продавцю зазначену в п. 2.1 вартість до моменту підписання цих договорів.

Рішенням загальних зборів засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" від 06.02.2017, оформленого протоколом № 3 було вирішено наступні питання:

- погодити вихід ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" зі складу засновників (власників) Академії; погодити відчуження (продаж) частки ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" в статутному капіталі Академії таким чином: на користь іншого засновника (власника) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" частину частки розміром 15% статутного капіталу, що становить 2250,00 грн.; на користь ТОВ "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ " - частину частки розміром 20%, що становить 3000,00 грн.;

- погодити відчуження (продаж) частини частки ТОВ "Фірма "Медфармцентр" в статутному капіталі Академії розміром 15% статутного капіталу Академії , що становить 2250,00 грн. - іншому засновнику (власнику) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД";

- задовольнити заяву ТОВ "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ " про вступ до складу засновників (власників) академії у зв'язку з набуттям права власності на частку розміром 20% статутного капіталу Академії;

- затвердити розмір часток засновників (власників) Академії таким чином: Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ "- належить частка розміром 20% статутного капіталу Академії, що становить 3000,00 грн.; Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" - належить частка розміром 20% статутного капіталу Академії, що становить 3000,00 грн.; Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" - належить частка розміром 60% статутного капіталу Академії, що становить 9000,00 грн.;

- задовольнити заяву ОСОБА_11 та звільнити його з посади виконуючого обов'язки ректора Академії з 06.02.2017 на підставі поданої заяви;

- призначити на посаду Президента Академії ОСОБА_13 з 07.01.2017 на підставі поданої заяви;

- затвердити нову редакцію статуту Академії;

- уповноважити Президента Академії ОСОБА_13 вчинити всі необхідні дії щодо державної реєстрації зміни реєстраційних даних Академії особисто або уповноважити інших осіб шляхом видачі довіреності від Академії.

Протокол містить підписи від імені директора ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" ОСОБА_14, представника Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" - ОСОБА_15, директора ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" ОСОБА_9

Зазначений протокол містить інформацію про те, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. засвідчено справжність підписів вищевказаних осіб, про що здійснено записи в реєстрі за №№230, 231, 232.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на наступні обставини:

- директором та одним із засновників ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" є ОСОБА_14, батько якої - ОСОБА_11 виконував обов'язки ректора Академії;

- 13.01.2017 року за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_11, в м.Києві був проведений обшук працівниками Служби безпеки України. Цього ж дня обшуки були проведені в приміщенні Академії та за місцем проживання кількох її посадових осіб на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 20.12.2016;

- після проведення обшуків кожного дня в провідних інтернет-виданнях почали публікуватися статті про викриття керівництва Академії в низці злочинів;

- ОСОБА_17 та ОСОБА_18 повідомили ОСОБА_11, що останній вчинив злочини, за що йому та членам його сім'ї загрожує тюремне ув'язнення та вимагали грошові кошти;

- 19.01.2017 до службового кабінету ОСОБА_11 як в.о. ректора Академії з'явився ОСОБА_18 та надав розпорядження голови загальних зборів Академії за підписом ОСОБА_9, на підставі якого ОСОБА_18 вимагав надання всієї документації про фінансово-господарську діяльність Академії для проведення перевірки;

- оскільки у наданні документів було відмовлено, ОСОБА_17 шляхом погроз тюремного ув'язнення, конфіскації всього майна почав вимагати у ОСОБА_11 вплинути на ОСОБА_14 з метою відчуження ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" та ТОВ МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" на користь компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" часток у розмірі по 15% статутного капіталу Академії;

- 4-5 лютого 2017 року ОСОБА_11, перебуваючи у важкому морально- психологічному та фізичному стані, повідомив ОСОБА_14, що 6 лютого 2017 року остання повинна підписати всі необхідні документи для відчуження ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" та ТОВ"МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" часток по 15 відсотків статутного капіталу Академії на користь компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД";

- враховуючи обставини психологічного тиску на ОСОБА_14 через погрози кримінального переслідування, тюремного ув'язнення, конфіскації майна, остання підписала проекти: протоколу загальних зборів учасників ТОВ ТОВ"МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ", протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР", договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Академії від 06.02.2017, між ТОВ "Фірма "Медфармцентр" (продавець) та Компанією "ЛАЗАР ЛЗМІТЕД" та протоколу загальних зборів засновників Академії від 06.02.2017 № 3.

З огляду на викладене, позивач вважає, що що всі рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", оформлені протоколом № 3 від 06.02.2017 року, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Академії між ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" та компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017 року є недійсними як такі, що прийняті та укладені ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" в особі ОСОБА_14 під впливом психологічного тиску з боку третіх осіб всупереч внутрішній волі на такі дії, а також з грубим порушенням чинного законодавства України, що призвело до порушення корпоративних прав позивача.

Крім того, позивач зазначає, що Компанія "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" як іноземна юридична особа не мала права набувати у власність частку без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Також позивач зазначає, що оскільки рішення загальних зборів засновників Академії від 06.02.2017 року про погодження відчуження ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" своєї частки в статутному капіталі Академії є недійсним, то договори купівлі-продажу, за якими ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" здійснило відчуження частки в розмірі 15 відсотків статутного капіталу Академії на користь компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" та частки в розмірі 20 відсотків статутного капіталу Академії на користь ТОВ "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ" також підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст.203,215 ЦК України як такі, за якими вони були відчужені без згоди загальних зборів засновників всупереч вимогам ст.ст.2, 8 Статуту академії, ст.1, 15, 27, 31 Закону України "Про вищу освіту".

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про вищу освіту" визначено, що заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Частиною 1 статті 27 цього Закону встановлено, що заклад вищої освіти як суб'єкт господарювання може діяти в одному із таких статусів: бюджетна установа; неприбутковий заклад вищої освіти;прибутковий заклад вищої освіти.

У приватному закладі вищої освіти його структура, склад, порядок роботи і повноваження органів управління, робочих і дорадчих органів, органів громадського та студентського самоврядування, наукових товариств, процедури обрання чи призначення керівників закладу та його підрозділів можуть визначатися статутом закладу без дотримання вимог цього Закону.

Статтею 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 167 ГК України (далі - ГК України), корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Так, позивач зазначає, що загальні збори засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" від 06.02.2017 відбулись без їх фактичного скликання та проведення.

Суд зазначає, що статутом Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" не передбачено порядку скликання загальних зборів учасників.

Відповідно до п. 2.27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Оскільки статут Академії не містить порядку скликання та проведення загальних зборів засновників (власників), а позивач в особі директора ОСОБА_14 був присутній на загальних зборах засновників (власників) Академії 06.02.2017, то посилання позивача на те, що збори проводились без їх фактичного скликання та проведення, не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників.

Щодо доводів позивача про те, що протокол № 3 від 06.02.2017 загальних зборів засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" та договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Академії, укладений між ТОВ "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" та компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017 року є недійсними, оскільки підписані директором позивача під впливом психологічного тиску, то суд зазначає наступне.

Так, за твердженням позивача, психологічний тиск полягав у здійсненні обшуків, публікації інформації у інтернет-виданнях про вчинення злочинів, погрозах кримінального переслідування, тюремного ув'язнення, конфіскації майна.

За твердженням позивача вказаний тиск чинився наступними особами: ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на батька директора позивача - ОСОБА_11 як в.о. ректора Академії.

На підтвердження доводів про здійснення психологічного тиску позивачем надано: ухвалу Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/15646/16-к про проведення обшуку, протокол обшуку від 13.01.2017, роздруківки з мережі Інтернет, розпорядження Голови Загальних зборів засновників (власників) Академії від 19.01.2017 щодо проведення перевірки, заяви свідків ОСОБА_11, ОСОБА_19 та ОСОБА_14

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ст. 231 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину. Під насильством розуміється фізичний або психологічний вплив на особу, представника сторони правочину або його близьких з метою спонукання його до вчинення правочину (п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Як вбачається з ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі № 757/15646/16-к, в провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 42016101070000121 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України.

Суд зазначає, що проведення правоохоронними органами слідчих дій, зокрема обшуків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України на підставі відповідної ухвали слідчого судді під час здійснення досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42016101070000121 не може вважатися доказом наявності тиску на ОСОБА_14 чи ОСОБА_11 з метою примушування ОСОБА_14 як директора позивача до укладання оспорюваних правочинів, оскільки такі дії вчиняються відповідно до законодавства відповідними органами.

Доказів незаконності проведення обшуків у ОСОБА_11 матеріали справи не місять, як і не містять доказів визнання незаконною ухвали слідчого судді.

Позивачем також не доведено, що відповідачі мали будь-яке відношення до зазначеного кримінального провадження або того, що кримінальне провадження було відкрите за заявами відповідачів чи інших осіб, на яких позивач посилається в якості обгрунтування здійснення психологічного тиску.

Таким чином, суд дійшов висновку, що слідчі дії проводилися з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та не свідчать про вчинення тиску на директора позивача та ОСОБА_11 як батька директора позивача саме з метою спонукання до укладення правочину купівлі-продажу частки.

Щодо посилання позивача на публікацію інформації у інтернет-виданнях про вчинення злочинів як психологічний вплив на позивача, то суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що процес доказування не є суто формальним, а направлений на встановлення судом усіх обставин справи, результатом якого має бути з'ясування об'єктивної істини у справі, що дозволяє суду прийняти законне і обґрунтоване рішення. Відтак, процесуальне законодавство висуває ряд вимог до процесу доказування в цілому і до доказів зокрема. Так, докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 76 - 79 ГПК України).

За умови відповідності поданих сторонами доказів усім наведеним у статтях 76-79 ГПК України критеріям такі докази можуть бути взяті до уваги судом при з'ясуванні обставин справи та прийнятті на їх підставі рішення. Невідповідність хоча б одному з критеріїв позбавляє такий доказ здатності підтверджувати наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи.

Судом встановлено, що надані позивачем роздруківки з інтернет-сайтів https://ua.censor.net.ua, https://kiev.pravda.com.ua, http://mykyivregion.com.ua, https://antikor.com.ua не відповідають наведеним критеріям, оскільки не доводять належності вказаного сайту відповідачам або того, що статті розміщувались з метою впливу на позивача. У випадку, якщо інформація розміщена в мережі Інтернет була не достовірною, особи, щодо яких розміщена така інформація не були позбавлені можливості звернутися за захистом своїх прав до суду. Однак, суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між вказаними статтями із мережі Інтернет та підписанням позивачем спірного протоколу та договору купівлі-продажу.

Крім того, в підтвердження наявності здійснення психологічного тиску на ОСОБА_11 позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію розпорядження Голови Загальних зборів засновників (власників) Академії від 19.01.2017 щодо проведення перевірки, яке підписано ОСОБА_9

Суд зазначає, що вказаний доказ не підтверджує обставин, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог щодо наявності психологічного тиску, оскільки не вбачається зв'язку між вказаним розпорядженням та наявністю тиску на ОСОБА_11 Крім того, суд також враховує, що копію вказаного розпорядження долучено позивачем до позовної заяви та в судовому засіданні 12.06.2018 надано оригінал для огляду. В той же час, відповідачі заперечили достовірність вказаного доказу, оскільки зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що останнє видавалось Головою загальних зборів Академії, однак в Академії таке розпорядження відсутнє та не зареєстроване, а надане в оригіналі до суду зацікавленими особами, що викликає сумніви в обставинах та джерелах походження вказаного доказу.

Крім того, зі змісту вказаного розпорядження не вбачається обставин, що свідчать про спонукання ОСОБА_14 як директора позивача, до підписання спірного протоколу загальних зборів Академії та відповідно договору купівлі-продажу частки.

Щодо наданих позивачем заяв свідків ОСОБА_11, ОСОБА_19 та ОСОБА_14, то суд зазначає наступне.

Так, у поданих заявах та у протоколах допиту свідків, зазначені свідки підтверджують обставини, зазначені у позові щодо здійснення фізичними особами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 психологічного тиску на ОСОБА_11, що мало наслідком підписання спірного протоколу та договорів купівлі-продажу часток.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, суд зазначає, що ОСОБА_14, яка є директором позивача, у заяві свідка зазначила, що про обставини психологічного тиску їй стало відомо зі слів батька - ОСОБА_11 На неї особисто психологічний тиск ні відповідачами, ні іншими особами не здійснювався.

В силу приписів ст. 87 ГПК України суд вважає заяву свідка ОСОБА_14 неналежним та недопустимим доказом у даній справі щодо підтвердження фактів психологічного тиску, оскільки обставини психологічного тиску, викладені в заяві, ґрунтуються на повідомленнях інших осіб - зокрема на повідомленнях ОСОБА_11

Щодо заяв свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_19, то суд зазначає наступне.

Так, вказаними особами повідомлено про здійснення психологічного тиску фізичними особами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з метою укладення угод відчуження часток у статутному капіталі Академії на користь відповідача 1 - Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД".

При цьому, як вбачається із заяви свідка ОСОБА_19, остання не була присутня при переговорах, про які зазначає ОСОБА_11 у своїй заяві свідка та поясненнях.

В той же час, жодного належного та допустимого доказу який би міг підтвердити будь-яке відношення вказаних осіб до Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" позивачем суду не надано: зокрема, не надано доказів вчинення вказаними особами будь-яких дій на користь чи в інтересах Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД", доказів наявності у вказаних осіб будь-яких прав та обов'язків щодо відповідача 1. На переконання суду, відсутність доказів на підтвердження зв'язку вказаних осіб з Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" спростовує наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями вказаних осіб та підписанням позивачем спірних протоколу та договору купівлі-продажу частки.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема постанови Дарницького управління поліції від 20.12.2017 про закриття кримінального провадження, в провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві знаходились матеріали кримінального провадження № 120017100020001756 за заявою ОСОБА_11, щодо неправомірних дій, на думку заявника, посадових осіб компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД", що полягали у відібрані 30% статутного капіталу Приватного вищого навчального закладу МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" на користь компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД".

Вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Матеріали справи не містять доказів оскарження зазначеної постанови.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_9, директор "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" вказав, що дійсно 06.02.2017 відбувались загальні збори Приватного вищого навчального закладу МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", на яких він був присутній, а також були присутні ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 Допитані в якості свідків ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_18 дали аналогічні за змістом покази, вказаним свідкам невідомі факти тиску чи інших протиправних дій відносно ОСОБА_11

Також у постанові зазначається, що факти, описані в заяві ОСОБА_11 щодо тиску на нього з метою заволодіння частки у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" не знайшли підтвердження та базуються лише на твердженнях заявника, у зв'язку з чим кримінальне провадження було закрите.

Частиною 6 ст. 75 ГПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В той же час, оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, викладені в заявах свідків, суперечать іншим доказам, наявним в матеріалах справи, зокрема і постанові про закриття кримінального провадження. Обставини, викладені у позові ґрунтуються лише на твердженнях осіб, які є заінтересованими особами у даному спорі.

Жодних інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтвердили факт вчинення психологічного тиску, який мав наслідок підписання спірного протоколу загальних зборів Академії та договору купівлі-продажу ОСОБА_14 позивачем суду не надано.

Так, позивач зазначає, що тиск чинився у період з січня-лютого 2017 та полягав у вимаганні коштів, погроз тюремного ув'язнення. В той же час, вказані факти тиску могли бути встановлені правоохоронними органами, однак доказів звернення ОСОБА_11 із заявами про вчинення проти нього протиправного тиску у вказаний період матеріали справи не містять.

В той же час, як вбачається зі спірного протоколу Загальних зборів засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" від 06.02.2017 № 3, ОСОБА_14 не висловлювала пропозицій та зауважень щодо питань порядку денного та підписала протокол, а підпис останньої посвідчувався приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами застосування до ОСОБА_14 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" психологічного тиску зі сторони третіх осіб, а тому підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", оформленого протоколом № 3 від 06.02.2017 та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017 відсутні.

Крім того, суд зазначає, що укладенню договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Академії між Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017 передувало рішення рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" від 06.02.2017, оформлене протоколом № 1/2017, яким вирішено відступити шляхом продажу частину частки Товариства в статутному капіталі Академії, розміром 15% статутного капіталу Академії, що становить 2 250,00 грн. - на користь іншого засновника (власника) Академії Компанії "ЛАЗАР ЛІМІТЕД".

В той же час, матеріали справи не містять та сторонами спору суду не надано доказів визнання недійсним вказаного рішення.

Також суд зазначає, що вказане рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" підписано також ОСОБА_20, як учасником товариства, однак доказів того, що на вказану особу чинився тиск з метою підписання вказаного рішеня матеріали справи не містять, а зазначена особа про здійснення на неї тиску не заявляє.

Щодо посилань позивача на те, що співзасновник закладу вищої освіти не має право на свій розсуд розпоряджатися своєю часткою у статутному капіталі установи, зокрема, відчужувати її іншому співзасновнику або третій особі без згоди кожного із співзасновників, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.3 Статуту Академії, затвердженого загальними зборами засновників від 12.11.2015, питання про вихід зі складу засновників (власників) або вхід до складу засновників (власників) вирішується на загальних зборах засновників (власників) за наявності всіх представників засновників (власників) та при одноголосному прийнятті відповідного рішення або надання заяви щодо виводу зі складу засновників (власників), у відповідності до законодавства України про нотаріат.

Пунктом 8.3 Статуту Академії встановлено, що прийняття рішень здійснюється загальними зборами засновників (власників) відповідно до вимог цього Статуту. Рішення з питань реорганізації та ліквідації Академії та питань про вихід зі складу засновників (власників) або вхід до складу засновників (власників) приймаються одноголосно, з решти питань - простою більшістю.

Таким чином, зі змісту вказаних положень Статуту Академії вбачається, що отримання згоди всіх засновників необхідне у випадку виходу зі складу засновників (власників) та прийняття до складу засновників (власників). В той же час, Статут Академії не передбачає необхідності отримання згоди на збільшення розміру своєї частки або на відчуження своєї частки іншій особі.

При цьому, судом встановлено, що рішенням загальних зборів засновників (власників) Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ" від 06.02.2017, оформленого протоколом № 3 було вирішено, зокрема, питання погодження виходу ТОВ "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" зі складу засновників (власників) Академії та задоволення заяви ТОВ "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ" про вступ до складу засновників (власників) академії у зв'язку з набуттям права власності на частку розміром 20% статутного капіталу Академії, а з вказаного протоколу вбачається, що на зборах були присутні засновники (власники) Академії, яким в сукупності належало 100% статутного капіталу та одноголосно прийнято рішення із вказаних питань.

Щодо посилань позивача на те, що іноземна юридична або фізична особа не може набувати прав засновника закладу вищої освіти, в тому числі, шляхом придбання частки в його статутному капіталі без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, оскільки це суперечить вимогам ст. 31 Закону України "Про вищу освіту", то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про вищу освіту" утворення в Україні закладів вищої освіти за участю іноземних фізичних та юридичних осіб, закладами вищої освіти іноземних країн своїх структурних підрозділів на території України здійснюється за умови отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Такі заклади вищої освіти та їхні структурні підрозділи діють на території України виключно за умови отримання ліцензії на відповідну діяльність у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, приписами даної норми визначено порядок отримання такого дозволу саме щодо утворення в Україні закладів вищої освіти за участю іноземних фізичних та юридичних осіб. В той час як вбачається із матеріалів справи відповідач-2 як приватний вищий навчальний заклад утворено 12.09.2011 році, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Оскільки, предметом спору у даній справі, є визнання недійсним договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі навчального накладу, який створений у відповідності до вимог, чинного на момент його створення, законодавства України, а приписи ч. 3 ст. 31 наведеного вище Закону стосуються порядку утворення, то суд відповідно не вбачає правових підстав для застосування вказаної норми закону до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Медфармцентр" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017.

Щодо заявлених позивачем вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладений між Товаристваом з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" та Компанією "ЛАЗАР ЛІМІТЕД" від 06.02.2017 та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", укладений між Товаристваом з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЯ ТА СИЛА НАРОДУ" від 06.02.2017, то останні також не підлягають задоволенню, оскільки заявлені як похідні від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ", оформленого протоколом № 3 від 06.02.2017, у задоволені якої судом відмовлено.

Крім того, суд зазначає, що вказані договори від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" підписані ОСОБА_9, в той же час, жодних посилань та доказів про вчинення впливу на вказану особу з метою укладення спірних договорів матеріали справи не містять та сторонами суду не надано.

Посилання позивача на те, що вказані договори укладені з порушення вимог ст.. 2, 8 Статуту та 31 Закону України "Про вищу освіту" спростовані судом вище.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення саме відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача та не доведено обставин, на які позивач посилається в підтвердження свої вимог, у зв'язку з чим суд відмовляє повістю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Разом із відзивом на позовну заяву, відповідачем 2 надано попередній розрахунок судових витрат у розмірі 9520,00 грн., у якому відповідач 2 просить стягнути понесені ним витрати.

Відповідачем 1 також надано попередній розрахунок судових витрат у розмірі 11400,00 грн., у якому відповідач 1 просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем 1 не надано жодного доказу на підтвердження здійснення ним витрат на правничу допомогу, зокрема не надано ні платіжного доручення про перерахування коштів, ні прибуткового касового ордеру, ні актів наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 у справі №910/2707/18.

Керуючись ст.ст. 240, 269,270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МЕДФАРМЦЕНТР" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 у справі №910/2707/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2707/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді С.Я. Дикунська

Л.В. Кропивна