Постанова

від 08.08.2018 по справі 815/4249/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4249/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 січня 2018р. по справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми КОМПЛЕКТ у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017р. ВКФ КОМПЛЕКТ у вигляді ТОВ звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0017051410 від 3.07.2017р. у сумі 115 870,15грн.;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0017041410 у сумі 37 190, 25грн.;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0017061410 у сумі 1 431, 15грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ВКФ КОМПЛЕКТ у вигляді ТОВ з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи з 1.07.2014р. по 31.03.2017р. відповідно до затвердженої програми перевірок, за результатами якої складено Акт перевірки за №667/15-32-14-10. 13884689 від 21.06.2017р., у висновках якого встановлено порушення:

- п.2 ч.2 ст.52, ч.4 п.5, ч.10 п.2 ч.11 ст.58, ч.1,7 ст.69 МК України, Основних правил УКТЗЕД, затверджених ЗУ Про Митний тариф України , в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита в період, що перевірявся на загальну суму 92 696,12грн.;

- п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 29 752,2грн.;

- ЗУ Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до ст. XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994р. , в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті додаткового імпортного збору на загальну суму 1 144,92грн.

Не погоджуючись із зазначеними висновками ДФС та у відповідності до п.7 ст.86 ПК України та ч.8 ст.354 МК України позивачем були надані заперечення від 23.06.2017р. на акт перевірки.

За результатами розгляду вказаних заперечень, ДФС надано відповідь за №5973/10/15-32-14-10-07 від 30.06.2017р., якою висновки акту залишено без змін, а заперечення без задоволення.

В подальшому, на підставі встановлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області 3.07.2017р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №0017051410, яким позивачу нараховане мито та штрафні санкції на загальну суму 115 870,15грн.;

- за №0017041410, яким позивачу нараховане податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України та штрафні санкції у розмірі 37190, 25 грн.;

- за №0017061410, яким позивачу нараховане додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України та штрафні санкції у розмірі 1 431,15грн..

Позивач вважає, що ГУ ДФС в Одеській області при прийнятті податкових-повідомлень рішень, які були складені на підставі Акту перевірки, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства, висновки акту не обґрунтовані та зроблені без урахування усіх обставин, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 січня 2017р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 3.07.2017р. №0017051410.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 3.07.2017р. №0017041410.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 3.07.2017р. №0017061410.

Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ВКФ КОМПЛЕКТ (у вигляді ТОВ) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 317,36грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщення по час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, представник податкового органу в судова засіданні не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що він не має можливості прибути в судове засідання, оскільки приймає участь в інших справах.

Вирішуючи клопотання про відкладення справи, судова колегія вважає, що наведені підставі не є поважними, а тому у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.

Представник ВКФ КОМПЛЕКТ в судове засідання прибув, але подав заяву про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при митному оформлені товару визначив класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД, у відповідності до діючого законодавства, порушень при цьому не допустив. Що стосується розподілу витрат на перевезення до кордону України та після ввезення товару на територію України, то товариством надано усі необхідні документи, які підтверджують транспортні витрати.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №1086 від 13.04.2017р. проведено документальну планову виїзну перевірку ВКФ КОМПЛЕКТ у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі Товариство), вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 1.07.2014р. по 31.03.2017р. Копія наказу про проведення перевірки була вручена під розписку 14.04.2017р. головному бухгалтеру товариства.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом 21.06.2017р. складено акт за №667/15-32-14-10/13884689, у висновках якого вказано, що товар, імпортований за митними деклараціями від 26.12.2014р. №500060006/2014/4329, від 17.04.2015р. №500060006/2015/2409, від 06.08.2015р. №500060001/2015/14606, від 27.10.2015р. №500060001/2015/19526, від 31.08.2016р. №500060001/2016/9090: є ідентичним (за фізичними характеристиками) товару, заявленому за митною декларацією від 30.12.2016р. №209000019/2016/0041022; ввезений на митну територію України у рамках одного зовнішньоекономічного договору від 4.12.2014р. №01-12 від одного виробника RAW-POL EXPORT-IMPORT (Польща); має одну торговельну марку - REIS. А тому, повинен бути класифікований за кодом згідно з УКТ ЗЕД, визначеним у рішенні Львівської митниці ДФС №КТ-209000014-0246-2016 від 23.12.2016р., а саме за кодом УКТЗЕД 6216 00 00 00, за яким повна ставка ввізного мита становить - 40 %, а пільгова - 7,6%.

На думку податкового органу, встановлені порушення призвели до заниження ВКФ КОМПЛЕКТ у вигляді ТОВ, податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 12 251,49 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 1 988,53 грн., мито у сумі 10 262,96 грн., які підлягають сплаті до Держбюджету України.

Крім того, в акті перевірки було зазначено (п.3.4.2), що протягом вказаного в акті періоду, ВКФ КОМПЛЕКТ (у вигляді ТОВ) у рамках зовнішньоекономічного контракту від 23.06.2015р. №W-K-006-15, укладеного з компанією WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD (Китай) було імпортовано товар: пряжа для рукавичок бавовняна однониткова, ...намотана на бобіни… Виробник: WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD. Країна виробництва CN. Торгівельна марка: немає даних 4 артикулів: Ne6/raw white, CVC Yarn for glove, Ne6/orange, CVC Yarn for glove, Ne6/blue, CVC Yarn for glove, Ne12/raw white, CVC Yarn for glove, за наступними митними деклараціями: від 6.10.2015р. №500060001/2015/18042; від 9.02.2016р. №500060006/2016/1672; від 31.05.2016р. №500060001/2016/5108; від 11.08.2016р. №500060001/2016/8246; від 28.11.2016р. №500060001/2016/12833.

Вказаний товар був задекларований за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 5206 11 00 00 (артикули: Ne6/raw white, CVC Yarn for glove, Ne6/orange, CVC Yarn for glove, Ne6/blue, CVC Yarn for glove); 5206 12 00 00 (артикул: Ne12/raw white, CVC Yarn for glove). Ставка ввізного мита за вказаними кодами товарів складала - 0%.

На думку податкового органу, відомості, що містяться у товаросупровідних документах, які надавались до митного оформлення, опису графи 31 МД товари: пряжа для рукавичок бавовняна однониткова … артикулів: Ne6/raw white, CVC Yarn for glove, Ne6/orange, CVC Yarn for glove, Ne6/blue, CVC Yarn for glove , задекларовані за кодом згідно з УКТ ЗЕД 5206 11 00 00 та Пряжа для рукавичок бавовняна однониткова, (не для шиття)….. артикул - Артикул Ne12/raw white, CVC Yarn for glove , задекларовані за кодом згідно з УКТ ЗЕД 5206 12 00 00, що були ввезені за митними деклараціями від 06.10.2015 №500060001/2015/18042, від 09.02.2016р. №500060006/2016/1672, від 31.05.2016р. №500060001/2016/5108, від 11.08.2016р. №500060001/2016/8246, від 28.11.2016р. №500060001/2016/12833 є ідентичними товару, імпортованому за зазначеним контрактом від 23.06.2015 №W-K-006-15 за МД від 22.02.2017р. №500060702/2017/2433.

В акті також зазначено, що ВКФ КОМПЛЕКТ (у вигляді ТОВ) 24.01.2017р. було подано до митного оформлення за МД №500060702/2017/859 два товари: - товар №1 за кодом згідно з УКТ ЗЕД 5206110000 Пряжа для рукавичок бавовняна однониткова, (не для шиття), не розфасована для роздрібної торгівлі, з волокон не підданих гребенечесанню, просочена полімерним матеріалом, склад штапельні волокна зі складного поліефіру 32+/-0,1%, бавовна 68+/-0,1%, з лінійною щільністю 975+/-5 децитекса, намотані на бобіни: - Артикул Ne6/raw white, CVC Yarn for glove, -11125 кг.(2670 котушок); - Артикул Ne6/orange, CVC Yarn for glove, -1002кг.(240 котушок); - Артикул Ne6/blue, CVC Yarn for glove, -2000кг.(480 котушок). Виробник: WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD. Країна виробництва CN. Торгівельна марка: немає даних ; - товар №2 за кодом згідно з УКТ ЗЕД 5206120000 Пряжа для рукавичок бавовняна однониткова, (не для шиття), не розфасована для роздрібної торгівлі, з волокон не підданих гребенечесанню, просочена полімерним матеріалом, склад штапельні волокна зі складного поліефіру 31+/-0,1%, бавовна 69+/-0,1%, з лінійною щільністю 483+/-5 децитекса, намотані на бобіни:- Артикул Ne12/raw white, CVC Yarn for glove -5000 кг (всього 1200 котушок). Виробник: WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD. Країна виробництва CN. Торгівельна марка: немає даних .

Одеською митницею ДФС було відмовлено у митному оформленні товару та 22.02.2017р. надано картку відмови за №500060702/2017/00058, у зв'язку з порушенням декларантом ТОВ ТЕРМІНАЛ ЮГ процедури декларування товарів, передбаченої ст.257 МК України та не заявлення відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення. Зазначений товар ввезено до України за тимчасовою митною декларацією типу ІМ 40 ТН від 28.01.2017р. №500060702/2017/1129. При цьому, з метою встановлення характеристик товарів, визначальних для їх класифікації згідно з УКТ ЗЕД, було здійснено взяття проб (зразків) зазначених товарів (акт про взяття проб (зразків) від 27.01.2017р. №6).

В акті перевірки працівники контролюючого органу, посилаються на податкову інформацію, а саме: висновок Одеського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС України №1420087-0064 від 9.02.2017р. на підставі якого, прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-500060702-0009-2017 від 14.02.2017р. щодо товарів №№1,2 ввезених за МД від 28.01.2017р. №500060702/2017/1129.

З урахуванням викладеного, Одеською митницею було змінено код та напис товарів, а саме: товари №1, №2 класифіковано за кодом згідно з УКТ ЗЕД 5509 53 00 00,. Відповідно пільгова ставка мита становить - 4,0%, а повна - 15%. Декларантом було подано додаткову митну декларацію від 22.02.2017 №500060702/2017/2433.

На думку податкового органу, товари №1,2, імпортовані за митними деклараціями від 6.10.2015р. №500060001/2015/18042, від 9.02.2016р. №500060006/2016/1672, від 31.05.2016р. №500060001/2016/5108, від 11.08.2016р. №500060001/2016/8246, від 28.11.2016р. №500060001/2016/12833 є ідентичними товару заявленому в МД від 22.02.2017р. №500060702/2017/2433, а отже повинні класифікуватись за кодом згідно з УКТ ЗЕД, визначеним у рішенні про визначення коду товару №КТ-500060702-0009-2017 від 14.02.2017р., прийнятому Одеською митницею ДФС, а саме 5509 53 00 00, пільгова ставка мита якого складає 4,0%.

Відповідач вказує, що встановлені порушення призвели до заниження ВКФ КОМПЛЕКТ у вигляді ТОВ, податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 95 000,89 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 15 833,47 грн., ввізне мито у сумі 79 167,41грн., які підлягають сплаті до Держбюджету України.

Крім вищенаведених порушень, контролюючим органом було перевірено повноту декларування транспортних витрат, понесених при транспортуванні вантажу.

Фахівці ГУ ДФС в Одеській області в акті перевірки зазначили, що імпортування товару відбувалось на умовах CIF- Одеса, EXW-Recklinghausen, FCA - Julianow та FOB (Ningbo, Shanghai, Qingdao, Xingang). За результатами співставлення актів виконаних робіт та розрахунків, податківці встановили відсутність розподілу витрат на перевезення до кордону України та після ввезення товарів на територію України.

Отже, виходячи з наведеного, перевіряючими було встановлено порушення ч.11 ст. 58 МК України, що призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 16340,87грн., в т.ч. ввізне мито - 3265,75грн., додатковий імпортний збір - 1144,92грн., ПДВ - 11930,2 грн.

Підсумовуючи усі виявлені та встановлені порушення з боку позивача, відповідачем в акті вказано на порушення ВКФ КОМПЛЕКТ (у вигляді ТОВ): п.2 ч.2 ст.52, ч.4, п.5 ч.10, п.2 ч.11 ст.58, ч.1, 7 ст.69 МК України від 13.03.2012р. №4495-VІ (із змінами та доповненнями), Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених ЗУ Про Митний тариф України від 19.09.2013р. №584-VII (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита в періоді, що перевірявся, на загальну суму 92 696,12грн; п.190.1 ст.190 ПК України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 29 752,2грн; ЗУ Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року від 28.12.2014р. №73-УІІІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті додаткового імпортного збору в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 144,92грн.

На підставі виявлених та встановлених порушень, відповідачем 3.07.2017р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №0017051410, яким позивачу нараховане мито та штрафні санкції на загальну суму 115 870,15грн.; №0017041410, яким позивачу нараховане податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, та штрафні санкції у розмірі 37 190,25грн.; № 0017061410, яким позивачу нараховане додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України у сумі 1144,92грн. та штрафні санкції у розмірі 286,23грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу та прийнятими на їх підставі податковими повідомленням-рішенням, ставить питання про їх скасування, оскільки вони прийняті на підставі неналежної оцінки наданим до перевірки документам.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, з урахування підстав, з якими позивач пов'язує їх скасування, судова колегія виходить з наступного.

За правилами ч.3 ст.345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, тощо. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ст. 345 МК України).

Підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок визначено ст.346 МК України, в якій також зазначається, що документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

В ході розгляду справи по суті, було встановлено, що планову виїзну перевірку товариства проведено з дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи. Спору щодо правомірності проведення такої перевірки не має.

Згідно програми проведення перевірки, перевірці підлягали питання, а саме: відповідність статних документів даним, заявленим в обліковій картці суб'єкта ЗЕД; відповідність зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відомостям, зазначеним у ВМД; наявність контрактів на надання послуг та стан їх виконання; правильність визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованість та законність надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильність класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідність фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законність переміщення товарів через митний кордо України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або вивезення з цієї території.

Отже, виходячи з наведених норм митного законодавства, орган доходів і зборів має право перевірити правильність класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Структуру та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД) визначено в ст.67 МК України.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Питання щодо класифікації товарів врегульовано ст.69 Митного кодексу України.

Так, в ч.ч.1,2,3,4,5 ст.69 МК України зазначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

У відповідності до ч.6ст.69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Судом першої інстанції встановлено, і вказаний факт з найшов своє під час апеляційного розгляду справи, що відповідач при проведенні перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, використовував податкову інформацію побудовану на висновках лабораторних досліджень Львівського відділу з питань експертизи та досліджень ДФС від 01.12.2016р. №142008600-0349 та Одеського відділу з питань експертизи та досліджень від 09.02.2017р. №1420087-0064, а саме: рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 23.12.2016р. №КТ-209000014-0246-16, яке прийнято відповідно до МД №209000019/2016/034421 від 21.11.2016р.; рішення Одеської митниці про визначення коду товару від 14.02.2017р. №КТ-500060702-009-2017 стосовно МД №500060702/2017/000859 від 24.01.2017р.

Визначення коду товару згідно УКТЗЕД здійснюється відповідним підрозділом Митниці згідно з Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012р. за №650, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012р. за №1085/21397 (надалі - Порядок №650).

Вказаний Порядок визначає порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (надалі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД).

Як зазначено в п.5 розділу ІІІ Порядку №650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.п.9 та 10 розділу ІІІ Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

При цьому, залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Оскільки вищезазначені митні декларації сформовані в рамках зовнішньоекономічних контрактів ВКФ КОМПЛЕКТ (у вигляді ТОВ) від 04.12.2014р. №01-12 укладеного з виробником товару фірмою RAW-POL EXPORT-IMPORT (Польща) та від 23.06.2015р. №W-K-006-15 укладеного з компанією WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD (Китай), податковий орган вважав, що позивач допустив порушення ч.1,7 ст.69 МК України та основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених ЗУ Про митний тариф України від 19.09.2013р. №584-VIII.

Вказаного висновку відповідач дійшов тільки на підставі інформації митних органів щодо інших митних декларацій позивача, які взагалі не досліджувались та не були предметом перевірки. Податковий орган вважав, що імпортований товар (код згідно УКТ ЗЕД 6116 10 80 00, митна ставка 5%) за митними деклараціями від 26.12.2014р. №500060006/2014/4329, від 17.04.2015р. №500060006/2015/2409, від 06.08.2015р. №500060001/2015/14606, від 27.10.2015р. №500060001/2015/19526, від 31.08.2016р. №500060001/2016/9090, є ідентичним до імпортованого товару за МД № №209000019/2016/034421 від 21.11.2016р., а тому має інший код згідно УКТ ЗЕД 6216 00 00 00, митна ставка якого складає 7,6%.

З таким висновком податкового органу не можливо погодитись, оскільки позивачем у зазначених митних деклараціях вказано імпортований товар, зокрема: Рукавички трикотажні для захисту від механічного впливу та встановлено код згідно УКТ ЗЕД 61161080, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними митними деклараціями.

Для класифікації товарів в України використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України і встановлюється ЗУ Про Митний тариф України . Міжнародною основою УКТ ЗЕД є Гармонізована система опису та кодування товарів (далі ГС).

Класифікація товарів здійснюється із застосуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, які побудовані на основі Пояснень версії 2012р. та пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом ДФС від 9.06.2015р. №401 (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД).

Як встановлено судом першої інстанції, вищенаведений імпортований товариством товар відноситься до групи 61 Одяг та додаткові реві до одягу, трикотажні та має код згідно УКТ ЗЕД 61161080 (рукавички, мітенки, рукавиці, трикотажні: просочені або покриті пластмасою або гумою) митна ставка якого складала на час декларування 5%, що відповідає додатку ЗУ Про Митний тариф України (в редакції чинній на момент подання спірних МД)

Під час з'ясування обставин по справі було встановлено, що митні декларації товариства 26.12.2014р. №500060006/2014/4329, від 17.04.2015р. №500060006/2015/2409, від 06.08.2015р. №500060001/2015/14606, від 27.10.2015р. №500060001/2015/19526, від 31.08.2016р. №500060001/2016/9090 контролюючим органом не досліджувались, рішення щодо зміни коду та опису товару не приймалось, що спростовує висновки відповідача про невірну кваліфікацію товару.

Слід також зазначити, що під час проведення митного оформлення товару, митним органом не було вжито усіх належних та необхідних заходів щодо встановлення невідповідностей імпортованого товару згідно кодам УКТ ЗЕД, а тому встановлені податковим органом порушення, тільки на співставленні митних декларацій в рамках одного й того ж зовнішньоекономічного контракту не можливо вважати такими, що підтверджують встановлені порушення.

Що стосується правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями: від 06.10.2015р. №500060001/2015/18042; від 09.02.2016р. №500060006/2016/1672; від 31.05.2016р. №500060001/2016/5108; від 11.08.2016р. №500060001/2016/8246; від 28.11.2016р. №500060001/2016/12833, то судова колегія вважає за необхідним зазначити, що під час розгляду справи по суті, судом першої інстанції було встановлено, що ревізори шляхом співставлення вищезазначених декларацій з висновками Одеського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС України №1420087-0064 від 09.02.2017р., на підставі яких було прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-500060702-0009-2017 від 14.02.2017р., вказаного у митній декларації від 28.01.2017р. №500060702/2017/1129, дійшли висновків щодо ідентичності імпортованих товарів в зазначених деклараціях.

Виходячи з того, що рішенням Одеської митниці ДФС було визначено інший код та опис імпортованого товару згідно УКТ ЗЕД за МД№ №500060702/2017/1129 від 28.01.2017р., а саме: товар №1 - пряжка для рукавичок бавовняна однониткова (не для шиття), лінійна щільність 975+/-5 децитекса код УКТ ЗЕД 5206110000 та товар №2 - пряжка для рукавичок бавовняна однониткова (не для шиття), лінійна щільність 483+/-5 децитекса код УКТ ЗЕД 5206120000 (митна ставка яких 0%) - було замінено на однониткову вибілену пряжку із синтетичних шпательних волокон за одним кодом УКТ ЗЕД 5509530000 (пільгова митна ставка 4%).

Проте, судом першої інстанції було встановлено, що імпортований товар №1 та №2 (зазначений у митних деклараціях в рамках зовнішньоекономічного контракту укладеного між позивачем та компанією WENZHOU TIANCHENG TEXTILE CO., LTD) - пряжа для рукавичок бавовняна однониткова за кодами згідно УКТ ЗЕД №5206110000 та 5206120000 відносяться до розділу XI Текстильні матеріали та текстильні вироби до групи №52 - бавовна та відповідає вимогам додатку до ЗУ Про Митний тариф України (в редакції чинній на момент подання спірних МД) .

Матеріалами справи також підтверджено, що вищевказаний товар вже перевірявся митним органом, що підтверджується висновком Одеського управлінням з питань експертизи та досліджень №142001400-0249 від 14.03.2014р., яким за результатами перевірки властивостей зразків товару №1 та товару №2, було встановлено відсутність суперечностей імпортованого товару відомостям наведеним у текстовому описі гр.31 МД ІМ 40 ТН від 04.03.2014р. №500060001/2014/007265, що спростовує доводи представника відповідача.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що імпортовані товари №1 та №2 за митними деклараціями що перевірялись за період з 01.07.2014р. по 31.03.2017р. відповідають встановленим декларантом кодам УКТ ЗЕД 5206 11 00 00 та 5206 12 00 00.

Як зазначено в ч.5 ст.43 МУ України, у разі ввезення на митну територію України, після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, митний контроль закінчується.

Перевіряючи матеріали справи, з урахуванням пояснень сторін, судом першої інстанції було встановлено, що під час проведення митного оформлення ввезеного позивачем товару у вказаний період, митні процедури митним органом проведені у повному обсязі та зауважень щодо заявленого коду товару у митниці не виникло. Як наслідок, митне оформлення було завершене, а товар випущений у вільний обіг.

Відповідно до ч.6 ст.69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарі, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та\або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду вказаної справи, податковим органом не було надано такої інформації, а тому судова колегія вважає, якщо митні органи, приймаючи митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у митній декларації недостовірних відомостей.

Що стосується висновку податкового органу про заниження фактичного розміру транспортних витрат, то судова колегія виходить з наступного.

За правилами ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до п.5 ч.10 вищенаведеної при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

До митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, зокрема витрати на транспортування після ввезення (ч.11 ст.58 МКУ).

На підтвердження транспортних витрат, позивачем було надано до митного органу під час митного оформлення товарів, та до перевірки наступні документи: договір транспортно-експедиційного обслуговування від 15.12.2014р. між ВКФ КОМПЛЕКТ у вигляді ТОВ та ФОП Миропольським П,В.; довідка від 9.04.2017р. щодо транспортних витрат; акт виконаних робіт (послуг) від 17.04.2015р. №СФ-00000004; рахунок фактура від 17.04.2015р. №СФ-00000004; довідка про транспортні витраті від 22.12.2014р.; акт виконаних робіт (послуг) №СФ-00000010 від 26.12.2014р.; рахунок-фактура від 26.12.2014р. №СФ00000010; довідка про транспортні витрати від 16.06.2016р.; акт виконаних робіт (послуг) №СФ 0000008 від 18.06.2015р.; рахунок фактура №№СФ 0000008 від 18.06.2015р.; довідка про транспортні витрати від 29.06.2016р.; ; акт виконаних робіт (послуг) №СФ00000021 від 1.07.2016р.; рахунок-фактура №СФ00000021 від 1.07.2016р.; довідка про транспортні витрати від 29.08.2016р.; акт виконаних робіт (послуг) від 1.09.2016р. №СФ-00000030; рахунок-фактура від 01.09.2016р. №СФ-00000030; довідка про транспортні витрати від 24.10.2016р.; акт виконаних робіт (послуг) СФ-00000034 від 25.10.2016р.; договір транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2012р. №01280912 між ВКФ КОМПЛЕКТ (у вигляді ТОВ) та ТОВ Термінал Юг ; довідка про транспортні витрати від 30.01.2014р. №201501/02; довідка про транспортні витрати від 26.08.2014р.у за договором №01280912; акт надання послуг №138 від 29.08.2014р.; довідка про транспортні витрати від 30.01.2014р. №201501/03; акт надання послуг №21 від 23.02.2015р.; довідка про транспортні витрати від 21.10.2014р. за договором №01280912; акт надання послуг від 25.11.2014р. №197; довідка про транспортні витрати від 30.01.2014р. №201501/01; довідка про транспортні витрати від 3.04.2015р. №201504/01; рахунок №66/1 від 20.05.2015р.; акт надання послуг №209 від 2.11.2015р..

На підставі наведених документів товар пройшов митний контроль та був пропущений у вільний обіг.

Постачання товару за вищезазначеними деклараціями здійснювалось на умовах FCA "франко-перевізник" згідно Інкотермс 2010. Відповідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС 2010 термін FCA "франко-перевізник" означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті. При відсутності вказівки покупця про такий пункт, продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження.

Обрані сторонами зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.

Щодо не визначення у довідці умов постачання товару, суд зазначає, що законодавством не визначені обов'язкові реквізити, які повинні бути у довідці про транспортні витрати, у тому числі умови постачання, тому їх відсутність у довідці не може бути причиною для відмови у митному оформленні за контрактною ціною товару.

Умови постачання товару вказані у контракті, у інвойсі, у специфікації, у експортній декларації, які були надані до митного оформлення.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що податковим органом необґрунтовано встановлено заниження фактичного розміру транспортних витрат понесених позивачем та задекларованими у митних деклараціях.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті без належної оцінки документів, та правильного застосування діючих норм законодавства.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 січня 2018р. - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Лук'янчук