УХВАЛА
18 грудня 2018 року
Київ
справа №815/4249/17
адміністративне провадження №К/9901/62141/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі №815/4249/17 за позовом Виробничої комерційної фірми "Комплект" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС у Одеській області про визнання не правомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018.
03.10.2018 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДФС у Одеській області залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження та відсутністю документу про сплату судового збору.
19.11.2018 ухвалою Верховного Суду скаржнику продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання доказів для підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарженя та долучення платіжного доручення про сплату судового збору.
10.12.2018 Головне управління ДФС у Одеській області подало клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.
Між тим, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження у встановлений судом строк скаржником не надано.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, подане 08.11.2018, відповідач в якості підстав пропуску цього строку послався на отримання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду 27.08.2018. Проте докази на підтвердження цього скаржником не надано.
Однак Верховний Суд в ухвалі від 19.11.2018 визнав неповажними вищенаведені Головним управлінням ДФС у Одеській області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова ухвалена 08.08.2018, а касаційну скаргу Головне управління ДФС у Одеській області подає 24.09.2018 що є зверненням поза межами строку, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов'язані з організацією претензійно - позовної роботи через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки, вимоги встановлені в ухвалі Верховного Суду від 03.10.2018 не виконані у зв'язку з тим, відсутні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з касаційною скаргою, колегія суддів вважає, що у відкриті касаційного провадження слід відмовити за неповажністю причин для поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню ДФС у Одеській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги у справі № 815/4249/17.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі №815/4249/17.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді Т.М.Шипуліна
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2018 |
Оприлюднено | 20.12.2018 |
Номер документу | 78668058 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні