Рішення

від 20.08.2018 по справі 906/623/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/623/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю прокурора: Вихристюк О. Л. - службове посвідчення №043741 від 14.07.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1. Іванопільської селищної ради

2. Чуднівської районної державної адміністрації

до Фермерського господарства " ОСОБА_1 Ленд"

про стягнення 13 354,96 грн.

Керівник Бердичівської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області та Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області до господарського суду про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 11,5590 га в сумі 13354,96 грн. до місцевого бюджету Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 20.08.2018.

Позивачі повноважних представників в судове засідання не направили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с. 37,39).

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати за договором оренди землі від 17.07.2012.

Внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем орендної плати, у останнього перед Іванопільською селищною радою має місце заборгованість з орендної плати за землю в сумі 13354,96 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі позивачів прокурор зазначає, що несплата заборгованості з орендної плати за земельну ділянку відповідачем призвела до порушення економічних інтересів держави та інтересів територіальної громади в особі Іванопільської селищної ради та Чуднівської РДА.

Невжиття Іванопільською селищною радою та Чуднівською РДА протягом тривалого часу заходів реагування до усунення порушень, які мали місце під час стягнення орендної плати за договором оренди землі, свідчить про невиконання обов'язків щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави.

За вказаних обставин прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області та Чуднівської РДА.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Письмового відзиву відповідач, в порядку ст. 165 ГПК України, не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, оскільки явка відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області від 17.07.2012 № 306 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду із земель запасу сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 11,5590 га, в тому числі сад - 11,5590 га. (а.с. 17).

На виконання вищезазначеного розпорядження 17.07.2018 між Чуднівською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (а.с. 18-20).

Згідно п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (ВТСВ), на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №306 від 17.07.2012, яка знаходиться на території Іванопільської селищної ради за межами населеного пункту .

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 11,5590 га , у тому числі землі запасу 11,5590 га, в тому числі багаторічні насадження (сад) - 11,5590 га.

Пунктом 15 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( п.16 договору).

За приписами п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовому виразі та складає 10403,1 грн. за один рік.

Відповідно до умов п. 10 договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

У пункті 11 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/2 частини річної орендної плати, що становить 866,96 грн., за місяць.

Розмір орендної плати переглядається один раз на 5 років (п. 13 договору).

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на двадцять років. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за дев'яносто днів до закінчення строку договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

17.06.2013 здійснено державну реєстрацію фермерського господарства " ОСОБА_1 Ленд", засновником якого є ОСОБА_2 (орендар за договором), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 22).

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконує неналежним чином, внаслідок чого, як вказує прокурор, у останнього утворилась заборгованість зі сплати оренди за землю станом на 01.06.2018 в сумі 13354,96 грн., що підтверджується довідкою Чуднівського відділення Бердичівської ОДПІ.

Згідно листа Іванопільської селищної ради від 02.04.2018 №185/02-22 та копії виписки по рахунку, датою останнього платежу ФГ " ОСОБА_1 Ленд" за орендну земельної ділянки рахується 29.09.2017 (а.с. 31. ).

Прокурор в судовому засіданні вказав, що заборгованість по орендній платі в сумі 13354,96 грн. утворилась за період 30.08.2017 по 30.05.2018.

Невиконання орендарем обов'язків за договорами оренди землі в частині сплати орендних платежів, стало підставою для звернення прокурора з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір, як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди землі (земельної ділянки сількогосподарського призначення) від 17.07.2012.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Так, позивач виконав свої зобов'язання за договорами оренди землі в повному обсязі, передавши відповідачу земельну ділянку, яка являється предметом вищевказаного договору.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 9 вказаної норми).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 24 зазначеного Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Як визначено частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч.ч. 289.1., 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Зі змісту наведених статей Закону України "Про оренду землі" вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Нормами ст. ст. 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що, податкове зобов'язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Істотною умовою договору оренди землі за ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Судом встановлено, що пунктами 9-11, укладеного між сторонами договору, узгоджено порядок, строки та розмір внесення орендної плати.

Разом з тим, суд встановив, що відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов'язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого у нього станом на день звернення до суду існувала заборгованість за період з серпня 2017 року по травень 2018 року, яка за даними прокурора, на момент звернення до суду становить 13354,96 грн.

Заявлений розмір заборгованості відповідача підтверджується також зведеним розрахунком сум податкового боргу, що рахується за ФГ "ОСОБА_1 Ленд", наданим Чуднівським відділенням Бердичівської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області (а.с. 28).

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості визначено вірно у відповідності до умов договору та чинного законодавства.

Станом на день вирішення спору, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості з орендної плати за землю в сумі 13354,96 грн. .

За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати за землю.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку, що вимога прокурора про стягнення з відповідача 13354,96 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за укладеним між сторонами договором оренди землі є обґрунтованою, заявленою відповідно до вимог чинного законодавства, підтвердженою належними та допустимими доказами, а відтак підлягає задоволенню.

Щодо стягнення орендної на користь Іванопільської селищної ради, суд зазначає про наступне.

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є зокрема, земля, як власність територіальної громади міста.

В ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні зазначається, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено, що право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією міської ради є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

За приписами п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Оскільки земельна ділянка , яка передана в оренду за договором знаходиться на території Іванопільської селищної ради, оренда плата за землю з урахуванням норм Податкового кодексу та Бюджетного кодексу України стягується саме на користь Іванопільської селищної ради.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вони є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та не спростовані відповідачем.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ОСОБА_1 Ленд" (13253, провул. Шевченка,6, смт. Іванопіль, Чуднівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 38341756)

на користь Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області ( 13253, вул. Незалежності,19 смт. Іванопіль, Чуднівський район, Житомирська областб, код ЄДРПОУ 04344943)

- 13354,96 грн.- заборгованості по орендній платі.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ОСОБА_1 Ленд" (13253, провул. Шевченка,6, смт. Іванопіль, Чуднівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 38341756)

на користь прокуратури Житомирської області (10012, м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)

- 1762,00 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.08.18

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- прокурору (рек. з повід)

3,4- позивачам (рек. з повід.)

5- відповідачу (рек. з повід.)