Рішення

від 02.08.2018 по справі 802/1622/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 серпня 2018 р. Справа № 802/1622/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" (місцезнаходження: 23814, Вінницька область, Теплицький район, с. Степанівка, вул. Незалежності, 30)

до: управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області (місцезнаходження: 23814, Вінницька область, смт. Теплик, вул. Незалежності, 41)

про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" до управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 27 лютого 2018 року ТОВ "Теплик-Агро" звернулося до управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області із заявою про стягнення коштів відповідно до наказу Господарського суду Вінницької області.

Листом № 02-11/256 від 28 лютого 2018 року управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області повернуло документи ТОВ "Теплик-Агро".

Відтак, кошти в сумі 101412,62 грн., які сплачені відповідно до наказу Господарського суду Вінницької області управлінням державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області ТОВ "Теплик-Агро" не повернуті.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду та просить визнати протиправною бездіяльність управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області та зобов'язати останнього здійснити перерахування коштів в сумі 101412,62 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 02 серпня 2018 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21 березня 2016 року відмовлено у задоволенні позову керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 101 412,62 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року рішення Господарського суду Вінницької області від 21 березня 2016 року скасовано та прийнято нове яким позов керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 101412,62 грн. - задоволено.

На підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року Господарський суд Вінницької області видав судовий наказ від 25 липня 2016 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" 101412,62 грн. - завданої шкоди.

На виконання наказу Господарського суду Вінницької області товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" виплатило кошти в сумі 101412,62 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2016 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 у справі № 902/17/16 задоволено.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року у справі № 902/17/16 скасовано, рішення Господарського суду Вінницької області від 21 березня 2016 року у справі № 902/17/16 залишено в силі.

22 грудня 2016 року Господарським судом Вінницької області винесено наказ про виконання ухвали Господарського суду, яким стягнуто з держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" 101 412,62 грн. - завданої шкоди.

У грудні 2017 року ТОВ "Теплик-Агро" звернулось до управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області із заявою про стягнення з держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації на користь ТОВ "Теплик-Агро" коштів відповідно до наказу Господарського суду від 22 грудня 2016 року.

Листом від 04 грудня 2017 року управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області повернуло документи ТОВ "Теплик-Агро".

27 лютого 2018 року ТОВ "Теплик-Агро" знову звернулось до управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області із заявою про стягнення з держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації на користь ТОВ "Теплик-Агро" коштів відповідно до наказу Господарського суду від 22 грудня 2016 року.

Листом № 02-11/256 від 28 лютого 2018 року управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області повернуло документи ТОВ "Теплик-Агро" без виконання.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначено Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно частини 1 статті 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно частини 2 статті 3 Закону стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", від 21.04.1999 року № 606-ХIV, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Також, частиною 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

На виконання вказаних положень Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (надалі - Порядок № 845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку № 845).

При цьому, органи Казначейства, у тому числі, вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку (підпункт 2 пункту 4 Порядку №845).

Отже, як вбачається з наведених законодавчих положень, Казначейство вживає встановлені законодавством заходи, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, а боржник, у свою чергу, зобов'язаний повідомити Казначейство про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Надаючи оцінку бездіяльності відповідача суд виходить з наступного.

В силу п. 6 Положення № 845, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред'являються до виконання у строки, встановлені статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження".

На виконання рішення суду позивачем до управління Державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області було надано заяву з проханням виконати наказ Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року, копію платіжного доручення, що підтверджує перерахування коштів № 4746 від 25 серпня 2016 року, постанову Вищого господарського суду України по справі № 902/17/16 від 25 жовтня 2016 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25 січня 2018 року по справі № 902/17/16.

Так, відповідно до положень п. 8 Порядку № 845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем документ було повернуто з тих підстав, що по-перше рахунок відкритий на рівні управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області, по друге це процедура не стягнення коштів з держави, яка здійснюється відповідно до постанови № 845 від 03 серпня 2011 року, а це процедура повернення помилково сплачених коштів до бюджету відповідно до 2Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів".

В силу п. 9 Порядку № 845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог.

Відтак, суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки ТОВ "Теплик Агро" до управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області подано весь перелік документів, що вказаний у Порядку № 845 для виконання судового рішення. Натомість у матеріалах справи не міститься жодного доказу про вжиття відповідачем встановлених законодавством заходів, які будуть спрямовані на виконання судового рішення.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що зволікаючи у виконанні дій з прийняття виконавчого документу та перерахування коштів позивачу на виконання судового рішення, управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області, як суб'єкт владних повноважень, вчинило бездіяльність, яка судом визнається протиправною.

Обов'язковість судових рішень гарантується статтею 124 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини.

Аналогічний правовий підхід викладено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", в якому Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

У випадку, що розглядається, суд констатує, що жодних обставин, що стали перешкодою у виконанні рішення суду у встановлений законом строку, відповідач не надав.

У контексті вищезазначеного, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі Ромашов проти України від 27.07.2004 (№ 67534/01).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року (№ 60750/00).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26.04.2005 року (№ 29439/02).

Таким чином, суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню у встановлений законом спосіб та строк.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.12.2015 року у справі № К/800/27980/15.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані "похідні повноваження".

Враховуючи наведене, на думку суду, перелічені вище критерії щодо вчинення дій на підставі та у межах повноважень суб'єктом владних повноважень не вчинені, що призвело до бездіяльності управління Державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області щодо не вчинення передбачених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" дій стосовно виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року про перерахування коштів в сумі 101412,62 грн. на користь ТОВ "Теплик-Агро".

Визначаючи спосіб захисту позивача суд наголошує, що ч. 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Таким чином, дії управління Державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області щодо невиконання наказу Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року є протиправними, з огляду на що відповідача слід зобов'язати здійснити перерахування коштів в сумі 101412,62 грн. на користь ТОВ "Теплик-Агро" відповідно до наказу Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року по справі № 902/17/16.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене і беручи до уваги те, що рішення суду вимагає від управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області, яке є суб'єктом владних повноважень, вчинення певних дій, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень перерахувати кошти в сумі 101412 (сто одна тисяча чотириста дванадцять) гривень 62 копійки на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро".

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області, яка виражена у не вчиненні дій передбачених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року по справі № 902/17/16 про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" коштів в сумі 101412 (сто одна тисяча чотириста дванадцять) гривень 62 копійки.

Зобов'язати управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області здійснити перерахування коштів в сумі 101412 (сто одна тисяча чотириста дванадцять) гривень 62 копійки на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" відповідно до наказу Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року по справі № 902/17/16.

На підставі ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Зобов'язати управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень перерахувати кошти в сумі 101412 (сто одна тисяча чотириста дванадцять) гривень 62 копійки на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро".

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" сплачений судовий збір в розмірі 1761,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" (місцезнаходження: 23814, Вінницька область, Теплицький район, с. Степанівка, вул. Незалежності, 30, код ЄДРПОУ 35737530);

Управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області (місцезнаходження: 23814, Вінницька область, смт. Теплик, вул. Незалежності, 41, код ЄДРПОУ 37337576).

Суддя Мультян Марина Бондівна