Постанова

від 22.12.2018 по справі 802/1622/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1622/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

22 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року (головуючий суддя Мультян М.Б.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" до Управління Державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправною бездіяльність Управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області щодо не вчинення дій на виконання наказу господарського суду Вінницької області від 22.12.2016 року по справі №902/17/16 з подальшим зобов'язанням відповідача вчинити вказані дії.

Підставою звернення позивача з даним позовом до суду слугувала відмова відповідача у вчиненні дій, передбачених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", спрямованих на виконання наказу господарського суду Вінницької області від 22.12.2016 року по справі №902/17/16 щодо стягнення з держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації на користь позивача коштів в сумі 101 412,62 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року позовні вимоги ТОВ "Теплик-Агро" задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області, яка виражена у не вчиненні дій передбачених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року по справі № 902/17/16 про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" коштів в сумі 101412,62 грн.

Зобов'язано управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області здійснити перерахування коштів в сумі 101412,62 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" відповідно до наказу Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року по справі № 902/17/16.

На підставі ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено судовий контроль за виконанням вказаного судового рішення та зобов'язано управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень перерахувати кошти в сумі 101412 (сто одна тисяча чотириста дванадцять) гривень 62 копійки на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро".

Також, рішенням окружного суду стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" сплачений судовий збір в розмірі 1761,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення окружним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у межах даної справи рішення від 02 серпня 2018 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та відповідно надання невірної оцінки обставинам з'ясованим під час розгляду справи. Також апелянт зазначає про неправильне тлумачення судом законодавства, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечив доводи відповідача, як такі, що є небгрунтованими та безпідставними. Вважаючи, що судом першої інстанції в ході розгляду справи, ухвалено законне рішення, яким визнано протиправною бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Вінницької області від 21 березня 2016 року відмовлено у задоволенні позову керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 101 412,62 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року рішення Господарського суду Вінницької області від 21 березня 2016 року скасовано та прийнято нове яким позов керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 101412,62 грн. - задоволено.

На підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року Господарський суд Вінницької області видав судовий наказ від 25 липня 2016 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" 101412,62 грн. завданої шкоди.

На виконання наказу Господарського суду Вінницької області товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" виплатило кошти в сумі 101412,62 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2016 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 у справі № 902/17/16 задоволено.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року у справі № 902/17/16 скасовано, рішення Господарського суду Вінницької області від 21 березня 2016 року у справі № 902/17/16 залишено в силі.

22 грудня 2016 року Господарським судом Вінницької області винесено наказ про виконання ухвали Господарського суду, яким стягнуто з держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" 101 412,62 грн. - завданої шкоди.

У грудні 2017 року ТОВ "Теплик-Агро" звернулось до управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області із заявою про стягнення з держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації на користь ТОВ "Теплик-Агро" коштів відповідно до наказу Господарського суду від 22 грудня 2016 року.

Листом від 04 грудня 2017 року управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області повернуло документи ТОВ "Теплик-Агро".

27 лютого 2018 року ТОВ "Теплик-Агро" знову звернулось до управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області із заявою про стягнення з держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації на користь ТОВ "Теплик-Агро" коштів відповідно до наказу господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року, додавши до заяви відповідний пакет документів, перелік яких закріплений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Листом № 02-11/256 від 28 лютого 2018 року управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області повторно повернуло документи ТОВ "Теплик-Агро" без виконання, посилаючись на той факт, що по-перше, рахунок відкритий на рівні управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області, а по-друге, в даному випадку необхідним є застосування процедури повернення помилково сплачених коштів до бюджету, яка регулюється Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 та змін до цього порядку, затвердженого Міністерствам фінансів України від 19.09.2016 №827.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо виконання наказу господарського суду Вінницької області від 22.12.2016 року протиправною, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Теплик-Агро", суд першої інстанції дійшов висновку, що жодних обставин, які б свідчили про існування перешкод у виконанні відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, рішення суду у встановлений законом строк під час розгляду справи не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору та надаючи оцінку спірним правовідносинам, враховує наступне.

Обов'язковість виконання судових рішень закріплена Конституцією України. Невиконання вказаного обов'язку тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Завершальною стадію судового провадження являється виконання судового рішення як гарантія захисту порушених прав та інтересів осіб, які звернулись до суду за їх відновленням.

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені приписами статті 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VІ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", частиною першою якої визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Відповідно до приписів частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХIV, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На виконання вказаних положень Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку №845).

При цьому, органи Казначейства, у тому числі, вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку (підпункт 2 пункту 4 Порядку №845).

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Таким чином, обов'язок щодо забезпечення виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників покладено Законом на органи Казначейства на підставі виконавчих документів.

Виконавчі документи пред'являються до виконання у строки, встановлені статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Надаючи оцінку доводам відповідача судова колегія звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надавав оцінку встановленим обставинам справи.

Зокрема, з матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду позивачем до управління Державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області було надано заяву з проханням виконати наказ Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року, копію платіжного доручення, що підтверджує перерахування коштів № 4746 від 25 серпня 2016 року, постанову Вищого господарського суду України по справі № 902/17/16 від 25 жовтня 2016 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25 січня 2018 року по справі № 902/17/16.

Повертаючи вказані документи позивачу, відповідач зазначив про помилковість стягнення коштів з Вінницької обласної державної адміністрації, оскільки рахунок на який було перераховано кошти в сумі 101 412,62 грн. відкритий на рівні управління державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області, Також, на переконання відповідача до даних правовідносин слід застосовувати Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, а не Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи скаржника щодо неможливості виконання судового рішення, оскільки ТОВ "Теплик-Агро" було подано весь перелік необхідних документів, що вказаний у Порядку № 845 для виконання судового рішення, в той час як відповідачем жодних дій, які б були спрямовані на виконання судового рішення не вчинено.

Таким чином, враховуючи обов'язковість судових рішень, що гарантується ст. 129-1 Конституції України та практику Європейського суду з прав людини, апеляційний суд вважає правильним висновок окружного суду про наявність підстав для задоволення позовної вимоги позивача щодо визнання протиправними бездіяльності відповідача щодо не вчинення передбачених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" дій стосовно виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року про перерахування коштів в сумі 101412,62 грн. на користь ТОВ "Теплик-Агро".

Обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язати відповідача здійснити перерахування коштів в сумі 101412,62 грн. на користь ТОВ "Теплик-Агро" відповідно до наказу Господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року по справі № 902/17/16, оскільки, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на переконання судової колегії, саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі Ромашов проти України від 27.07.2004 (№ 67534/01)..

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, а оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, з врахуванням всіх обставини справи, внаслідок чого підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції не виявлено.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Теплицькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 грудня 2018 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.