Рішення

від 27.07.2018 по справі 279/1749/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року м.Житомир

справа № 279/1749/17

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.О.,

за участю:

позивач - не з"явився;

представник відповідача - комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області - не з"явився;

представник відповідача - Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції - не з"явився;

представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - Рибченка О.О. (за довіреністю від 02.01.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовом в якому, просив:

- визнати протиправною відмову комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області від 15.03.2017 №5/3-11-17/К-14 у формуванні матеріалів щодо призначення пенсії за вислугою років;

- зобов"язати комісію з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області матеріали щодо призначення пенсії за вислугою років передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.03.2017 №408/К-11 в призначенні пенсії за вислугою років;

- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за вислугою років з 23.02.2016 та проводити її виплату у розмірі, виходячи з вислуги років - 23 роки 08 місяців 08 днів.

Також позивач у позовній заяві просив зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та комісію з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області подати протягом п"ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно із наказом №25о/с від 19.05.2014 його звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України, вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 16 років 03 місяці 24 дні, у пільговому обчисленні 23 роки 08 місяців 08 днів.

23 лютого 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою для призначення пенсії за вислугою років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб . Листом від 10.03.2017 №408/К-11 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії у зв"язку з недостатністю вислуги років та через порушення порядку подання документів для призначення пенсії.

Одночасно 23 лютого 2017 року позивач звернувся до комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області із заявою, в якій просив сформувати та направити документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для призначення пенсії за вислугою років. Листом від 15.03.2017 №5/3-11-17/К-14 позивачу було повідомлено, що його заява перенаправлена для подальшого розгляду до Державної установи Коростенська виправна колонія №71 . Позивач вважає, що йому фактично було відмовлено в формуванні та направленні документів для призначення пенсії. В подальшому листом від 04.04.2017 Державною установою Коростенська виправна колонія №71 повідомлено позивача, що вказана установа некомпетентна здійснювати оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Вважає дії відповідачів незаконним та такими, що порушують його права на призначення пенсії.

Відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.05.2017 відкрито провадження у адміністративній справі за вказаним позовом (а.с.17).

12 березня 2018 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області на підставі статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про передачу справи на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 прийнято до провадження адміністративну справу №279/1749/17 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ухвалою суду від 03.05.2018 за результатами розгляду клопотання позивача про заміну відповідача на належного, залучено до участі у справі, як відповідача - Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено розгляд справи на 20.06.2018.

Відповідно до довідки від 20.06.2018 розгляд справи відкладено на 09.07.2018, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 09.07.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 27.07.2018.

Позивач у визначений день та час не прибув до суду, проте неодноразово: 26.04.2018, 04.06.2018, 25.06.2018 та 17.07.2018 на адресу суду надсилав заяви про розгляд справи без його участі.

Відповідачі - комісія з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області та Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України у визначень день та час своїх повноважних представників до суду не направили, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів до суду не надходило, причин неявки свого повноважного представника в судове засідання суду не повідомили. Відзивів на позовну заяву до суду не надсилали.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 12.06.2017 (а.с.26-29).

В обґрунтування зазначав, що позивач звернувся із заявою від 24.02.2017 до органу Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", тому відповідачем надані лише обґрунтовані роз"яснення, жодних дій, бездіяльності або прийняття рішень щодо призначення пенсії позивача не приймалося. Також вказав, що відповідно до Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугою років особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб подаються цими особами до Головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи. З врахуванням вказаного, на думку представника відповідача, в даній адміністративній справі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не може бути належним відповідачем.

Представник відповідача зазначав, що Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсія за вислугою років призначається при наявності календарної вислуги та містить виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну обчисленні років.

Відповідач вважає, що на позивача розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і на день звільнення останнього, вислуга років у календарному обчисленні складала 16 років 03 місяці 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугою років.

З урахуванням зазначеного, просить у позові відмовити за безпідставністю.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах Державної пенітенціарної служби України.

Відповідно до витягу з наказу начальника Державної установи "Коростенська виправна колонія №71" управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області від 19.05.2014 №25о/с, ОСОБА_2, молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки, відповідно до Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, з 23.05.2014 звільнено у запас Збройних Сил України за п.63 ж (за власним бажанням) (а.с.9).

На день звільнення позивач мав спеціальне звання - старший прапорщик внутрішньої служби та вислугу років, яка становила: у календарному обчисленні - 16 років 3 місяці 24 дні; у пільговому обчисленні - 23 роки 8 місяців 8 днів (а.с.9).

24 лютого 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років з 24.05.2014 на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших від 09.04.1992 №2262-XII, додавши до заяви необхідні документи (а.с.112-113).

Листом №408/К-ІІ від 10.03.2017 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повідомило позивачу, що його заява розглянута відповідно до Закону України Про звернення громадян . Зазначено, що відповідно до пункту а статті Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших від 09.04.1992 №2262-XII пенсія за вислугою років призначається, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема у період з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року, і на день звільнення мали вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше. Отже, право на пенсію визначає виключно календарна вислуга років Законом не передбачено призначення пенсії за вислугою років при наявності 16 років календарної вислуги.

Додатково повідомлено, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугою років особам, які мають право на Пенсійне забезпечення згідно із Законом подаються цими особами до головних управлінь пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи, міністерства чи відомства, з якого особа була звільнена зі служби. Також зазначено перелік документів, який необхідних для призначення пенсії (а.с.10-11).

Позивач звернувся до управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області із заявою.

Відповідно до листа №5/3-11-17/К-14 від 15.03.2017 управлінням Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області заяву позивача про призначення пенсії направлено для розгляду безпосередньо до Державної установи Коростенська виправна колонія №71 та встановлено строк для розгляду звернення до 27.03.2017 (а.с.12).

04 квітня 2017 року Державна установа Коростенська виправна колонія №71 листом №1257/К повідомила ОСОБА_2 про те, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, підготовку та подання необхідних для призначення пенсії документів покладено на територіальні органи управління. Зазначено, що для вирішення даного питання необхідно звернутися до ліквідаційної комісії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (а.с.13).

Позивач не погоджуючись із вказаним для захисту свого порушеного права звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 9 грудня 2010 року №1085/2010 утворено, зокрема, Державну пенітенціарну службу України, реорганізувавши Державний департамент України з питань виконання покарань.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №394/2011, Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Пунктом 7 Положення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №394/2011, визначено, що ДПтС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька областей) територіальні органи управління, а також через підпорядковані територіальним органам управління кримінально-виконавчу інспекцію, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, підприємства установ виконання покарань, інші підприємства, установи і організації, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV (далі - Закон України Про Державну кримінально-виконавчу службу України ) пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Зокрема, пунктом 1 Порядку №3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.

Відповідно правових положень Порядку №3-1 на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Разом з тим, пунктами 12 і 13 Порядку №3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.

Аналізуючи зміст зазначених положень, суд приходить до висновку про те, що на Державну пенітенціарну службу України, у випадку вирішення питання про призначення пенсії у відповідності до вищевказаного Закону №2262 -ХІІ позивачу, покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів.

Проте, зважаючи, що на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про ліквідацію територіальних органів Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції" від 18 травня 2016 року за №348 (далі - Постанова №348), управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області перебуває в процесі ліквідації, обов"язок щодо виконання функцій, в даному випадку підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів, було покладено на комісію з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області.

Враховуючи викладене, відмова комісії з Ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, викладена в листі від 15.03.2017 №5/3-11-17/К-14, у формуванні матеріалів справи щодо призначення пенсії позивачу за вислугою років, що мала місце у формі перенаправлення для розгляду заяви позивача до Державної установи "Коростенська виправна колонія №71", є протиправною.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про ліквідацію територіальних органів Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції" від 18 травня 2016 року за №348 визначено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції України - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації за переліком згідно з додатком 2.

Міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби, які ліквідуються, зокрема, Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (м. Київ) - управління Державної пенітенціарної служби в Житомирській області; управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області; управління Державної пенітенціарної служби в Черкаській області; управління Державної пенітенціарної служби в Чернігівській області.

Тому з метою належного захисту порушених прав позивача та сприянню його своєчасній реалізації, оскільки управління Державної пенітенціарної служби в Житомирській області перебуває в стані припинення, а на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції покладено та передано всі права та обов"язки, що належали такому управлінню Державної пенітенціарної служби в Житомирській області, суд вважає за необхідне зобов'язати Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області документи для призначення пенсії ОСОБА_2 за вислугою років відповідно до Порядку №3-1.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з п. "а" ч.1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.

Положеннями ст.17-1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом г пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей (далі - Порядок №393) встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" до вислугою років зараховується один місяць служби за сорок днів, зокрема, час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.

З аналізу положень наведеного Порядку № 393 та Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України випливає, що пільгова пенсія враховується саме при призначенні пенсії згідно із п. а ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , а не при призначенні розміру такої пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2015 року у справі К/800/46432/14.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що право на пенсію за вислугою років не ставиться в залежність від наявності виключно календарної вислуги. Більше того, норми Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України передбачають пільговий залік вислуги років саме для призначення пенсії.

Беручи до уваги наявність у позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії більше ніж 21 року і 6 місяців вислуги, необхідної для призначення пенсії на підставі ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , то позивач має право на призначення йому пенсії за вислугою років.

Щодо посилання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на те, що ним не приймалося жодного рішення про відмову в призначенні пенсії позивача, оскільки останній звернувся із заявою відповідно до Закону України Про звернення громадян , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб приймають органи Пенсійного фонду України.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

Підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсій є відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, а пенсіонер не позбавлений права самостійно ініціювати питання перерахунку пенсії і звернутись до органів Пенсійного Фонду України з заявою про призначення пенсії.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 24.02.2017 про призначення пенсії за вислугою років, надавши одночасно необхідний пакет документів (а.с.112-113, 114-115, 116, 117, 118-119, 120-121, 122, 123, 124, 125).

За результатами розгляду заяви пенсіонера та доданих до неї документів орган Пенсійного фонду України мав ухвалити рішення про призначення чи про відмову у призначені пенсії. Якщо для цього відповідач вважав за необхідне вчинити інші дії - як то отримати додаткові відомості тощо, він мав вчинити такі дії самостійно і з власної ініціативи.

Матеріали справи свідчать що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на підставі поданої позивачем заяви повідомило позивача листом від 10.03.2017 №408/К-ІІ що право на призначення пенсії за вислугою років визначається виключно в календарному обчисленні років. Законом не передбачено призначення пенсії за вислугою років при наявності 16 років календарної вислуги.

З урахуванням висновків суду про наявність у позивача вислуги років, необхідної для призначення пенсії на підставі ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , суд вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладену в листі від 10.03.2017 №408/К-ІІ, у призначенні пенсії ОСОБА_2 за вислугою років протиправною.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові №9/175-04 від 24.01.2006, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З підстав вищенаведеного, з урахуванням наявності у позивача вислуги років передбаченої пунктом а ст.12 Закону №2262- ХІІ для призначення пенсії, суд вважає за необхідне зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугою років.

Щодо дати, з якої необхідно призначити пенсію, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 24.02.2017, а тому призначення пенсії згідно з положеннями ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід здійснити з 24.02.2017.

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.

Судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідн. номер НОМЕР_1) до комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (вул.М.Грушевського, буд.91, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 08563317), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, буд.7, м.Житомир, код ЄДРПОУ 13559341) та Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул.Воздвиженська, буд.2, м.Київ, код ЄДРПОУ 40867327) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправною відмову комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області від 15.03.2017 №5/3-11-17/К-14 у формуванні матеріалів щодо призначення пенсії за вислугою років.

Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань (код ЄДРПОУ 40867327) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341) документи для призначення пенсії ОСОБА_2 (ідн. номер НОМЕР_1) за вислугою років відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 за №3-1.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.03.2017 №408/К-11 в призначенні пенсії ОСОБА_2 за вислугою років.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341) призначити ОСОБА_2 (ідн. номер НОМЕР_1) пенсію за вислугою на пільгових умовах з моменту звернення, з 24 лютого 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 08563317) на користь ОСОБА_2 (ідн. номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 320 (триста двадцять) грн 00 (нуль) коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_2 (ідн. номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 320 (триста двадцять) грн 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 27 липня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 06 серпня 2018 року.