Рішення

від 17.08.2018 по справі 826/14766/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 серпня 2018 року № 826/14766/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Лозора І.В. Головне територіальне управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 Товариство з обмеженою відповідальністю Віском ЛТД провизнання протиправним та скасування рішення від 16.08.2013, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовною заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби ГТУЮ у м. Києві Лозора Івана Володимировича (надалі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві (надалі - третя особа 1), ОСОБА_3 (надалі - третя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю Віском ЛТД (надалі - відповідач 3), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозора Івана Володимировича від 16.08.2013 року, індексний номер 5059038 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Віском ЛТД права власності на об'єкт нерухомості, окремий інвентарний об'єкт - павільйон ПП-1-74, за адресою: АДРЕСА_3

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 19.02.2018 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України" від 03.10.2017 №2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зазначене судове засідання з'явились позивач, представник позивача та представник третьої особи 1, відповідач та представники третіх осіб 2 та 3 не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.

У зв'язку із задоволенням клопотання позивача про витребування додаткових письмових доказів по справі судом відкладено розгляд на 18.04.2018 року, про що було винесено письмову ухвалу від 21.02.2018 року.

В судове засідання 18.04.2018 року сторони по справі не з'явились, від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про письмовий розгляд справи. Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом задоволено вказане клопотання та з урахуванням вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про перехід в розгляді зазначеної справи в письмове провадження.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що згідно Рішення Київської міської ради № 1146/4584 від 08.07.2010 року позивачу було надано в оренду земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3

З позовної заяви, яка надійшла на адресу позивача, заявленої ОСОБА_3, ОСОБА_1 дізнався, що на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке на праві приватній власності належить ОСОБА_3

Також позивач дізнався, що 11.12.2003 року ТОВ Віском ЛТД уклало договір купівлі-продажу майна з Фондом приватизації комунального майна Святошинського району у м. Києві, за умовами якого ТОВ Віском ЛТД придбало у власність окремий інвентарний об'єкт - павільйон ПП-1-74, який знаходився за адресою АДРЕСА_3. Вказане майно ТОВ Віском ЛТД передало в 2014 році у власність ОСОБА_3 у зв'язку з виходом її зі складу учасників вказаного товариства.

На підставі цього ОСОБА_3 звернулась до державного реєстратора із заявою про реєстрацію за нею права власності з видачею свідоцтва на окремий інвентарний об'єкт-павільйон ПП-1-74, як об'єкт розташований за адресою: АДРЕСА_3

Позивачем подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3

Стороною у вказаній справі, було надано копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно даного витягу вбачається, що 16.08.2013 року державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозором Іваном Володимировичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 5059038, згідно якого за Товариством з обмеженою відповідальністю Віском ЛТД було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості окремий інвентарний об'єкт-павільйон ПП-1-74 за вищевказаною адресою.

Вважаючи вказані дії державного реєстратора протиправними, позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Суд, вирішуючи адміністративний спір, виходить з наступних норм чинного законодавства.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1952-IV).

За визначенням статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на

нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного

запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах та наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частина перша статті 15 Закону № 1952-IV встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта вказаної статті).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 9 Закону України № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

Згідно з частиною другою вказаної статті приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статті 17 Закону України №1952-IV встановлено вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень: текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю.

Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису.

Відповідальність за відповідність електронних копій оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, оригіналам таких документів у паперовій формі несе особа, яка подає заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі.

Згідно з пункту 3 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 ведення Державного реєстру прав здійснюється державною мовою.

Відповідно до пп. 1та пп. 10 пункту 4 ведення Державного реєстру прав передбачає:

- формування та реєстрацію заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), реєстрацію судових рішень щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій у базі даних заяв;

- інформаційну взаємодію з реєстрами (кадастрами), а також з інформаційними системами, держателем (адміністратором) яких є орган державної влади;

Пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, встановлено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Як встановлено судом, згідно з договором купівлі-продажу від 11.12.2003 року продавець Фонд приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва продав, а покупець ТОВ Віском ЛТД купив окремий інвентарний об'єкт - павільйон ПП-1-74, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т 50-річчя Жовтня,8-А.

Згідно з Рішенням Київської міської ради від 08.07.2010 року № 1146/4584 Про передачу громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки для реконструкції нежитлової будівлі під торговельно-розважальний комплекс із закладами громадського харчування та подальших його експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_3 , вирішено передати позивачу, за умови виконання пункту 3 вказаного рішення, у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,09 га для реконструкції нежитлової будівлі під торговельно-розважальний комплекс із закладами громадського харчування та подальших його експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_3 за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 23.07.1968 року № 1166 Про відвод земельної ділянки управлінню громадського харчування міськвиконкому під будівництво комплексу кулінарії , у зв'язку з переходом права власності на майно (рішення Святошинського районного суду м Києва від 13.10.2009 року).

Згідно із Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 25831084 від 20.08.2014 року об'єкт нерухомого майна окремий інвентарний об'єкт-павільйон ПП-1-74 загальною площею 299,4 кв. м на праві приватної власності належить ОСОБА_3

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, встановлено, що 13.08.2013 року державним реєстратором Лозором І.В. на підставі дублікату договору купівлі-продажу № 2-1506 від 11.12.2003 року, серія та номер:4742, виданий 14.11.2012 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В., внесено дані щодо приватної власності на окремий інвентарний об'єкт-павільйон ПП-1-74 за адресою АДРЕСА_3, площею 299,4 кв. м., власником якого було ТОВ Віском ЛТД .

Як встановлено судом, відповідно до матеріалів реєстраційної справи № 2502109, заявником для проведення реєстрації прав та їх обтяжень державному реєстратору, який є відповідачем по вказаній справі, подано відповідну заяву, оплачено вказану дію державного реєстратора, що підтверджується квитанцією, надано копію паспорту, довіреність, копію свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ Віском ЛТД , нотаріально засвідчену копію договору купівлі-продажу, нотаріально засвідчену копію технічного паспорту та технічний паспорт, що підтверджується карткою прийому заяви № 4969967 від 13.08.2013.

Так, відповідно до Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5059038 від 16.08.2013 року, відповідачем розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 13.08.2013 року реєстраційний номер 2502109, яку подано ОСОБА_6, що діяв на підставі довіреності від ТОВ Віском ЛТД та вирішено провести державну реєстрацію на нежитлове приміщення, що розташоване в АДРЕСА_3 за суб'єктом ТОВ Віском ЛТД .

В подальшому, як зазначалось, вказаний об'єкт перереєстровано на власника ОСОБА_3, про що є докази в матеріалах справи.

Як встановлено судом, відповідно до матеріалів справи листом від 31.04.2010 року № 80/126 від Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва, позивач був повідомлений, що 11.12.2003 року між Фондом приватизації та ТОВ Віском ЛТД був заключений договір купівлі-продажу комунального майна окремого інвентарного об'єкту павільйону ПП-1-74. Даний об'єкт не відноситься до не житлових приміщень, що підтверджуються довідкою балансоутримувача ЖЕО-806, оскільки він обліковується на субрахунку 104 - Машини та обладнання .

Згідно з листом від 07.10.2010 року № 128 від приватного нотаріуса ОСОБА_7, в якому остання повідомила, що дійсно посвідчувала Договір купівлі-продажу, згідно з яким Фонд приватизації продав, а ТОВ Віском ЛТД купило окремий інвентарний об'єкт - павільйон ПП-1-74, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Також у вказаному листі зазначено, що цей об'єкт є рухомим майном.

Так, досліджуючи долучений до матеріалів справи Технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення) нежитлове АДРЕСА_3 інвентаризаційна справа № 10347, замовником технічної інвентаризації на якому вказано ТОВ Віском ЛТД , суд зазначає, що назва об'єкт вказана неправильно замість окремий інвентарний об'єкт-павільйон ПП-1-74 зазначено, що це громадський (виробничий) будинок (приміщення) нежитлове , також невірне зазначення типу адреси, за якою знаходиться даний об'єкт, замість проспект зазначено вулиця .

Судом під час розгляду справи, як додаток до ухвали про витребування доказів, було надіслано копію першої сторінки вказаного технічного паспорту на адресу КП КМР Київське міське бюро технічної інвентаризації та у відповідь на зазначену ухвалу судом отримано лист від останньої № 062/14-3870 (И-2018) від 04.04.2018 року, в якому повідомляється, що в архіві Бюро не існує інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3

Також повідомлено, що в 2011 році Бюро проводило технічну інвентаризацію нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3, на замовлення ОСОБА_1 Після 21.11.2011 року технічна інвентаризація в Бюро не замовлялась і не проводилась.

Представлену копію першої сторінки технічного паспорту на громадський будинок по АДРЕСА_3, зроблено з підробного документу, оскільки номер інвентаризаційної справи Бюро за вказаною адресою не відповідає зазначеному на копії номеру. Підписи виконавця, контролера, керівника, а також печатка на представленій копії не відповідають дійсності, повідомило суд Бюро.

Зважаючи на вказані обставини та наявні докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, у зв'язку з тим, що об'єкт павільйон є рухомим майном, яке державний реєстратор не мав права реєструвати, як нерухоме майно, технічний паспорт на об'єкт є підробленим, про що свідчать докази наявні в матеріалах справи та державним реєстратором під час вирішення питання про реєстрацію цього об'єкту не було вчинено належним чином дій із встановлення дійсних обставин, віднесення типу павільйону до рухомого чи нерухомого майна та перевірки наданих заявником документів на їх справжність та не було звернень до державних реєстрів для встановлення обставин, які мали значення для вчинення реєстраційної дії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 15 листопада 2017 року №94325 позивачем сплачено судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп. Відтак, з огляду на задоволення позову, суд дійшов висновку про присудження на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозора Івана Володимировича від 16.08.2013 р. індексний номер: 5059038 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Віском ЛТД права власності на об'єкт нерухомості, окремий інвентарний об'єкт - павільйон ПП-1-74, за адресою: АДРЕСА_3.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, код ЄДРПОУ 34691374) суму судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп. (шістсот сорок гривень 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1, 03134, АДРЕСА_1;

Відповідач: Державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві Лозор І.В., 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д;

Третя особа 1: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д;

Третя особа 2: ОСОБА_3, 03148, АДРЕСА_2;

Третя особа 3: Товариство з обмеженою відповідальністю Віском ЛТД , 03134, м. Київ, вулю Симиренка, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 21525862.

Суддя Л.О. Маруліна