Рішення

від 24.07.2018 по справі 336/6905/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/6905/17

Пр. № 2/336/572/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Голубкової М.А.

за участю секретаря судового засідання - Когут С.І.

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Веснянка-ТА про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 - ТА про стягнення заборгованості по заробітній платі що утворилась за час проходження військової служби.

В заяві зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 04 грудня 2013 року до 01 липня 2017 року, працюючи на посаді монтажника гіпсокартонних систем.

19.03.2014 року був призваний Центральним ОРВК м. Запоріжжя м. Запоріжжя на військову службу по мобілізації, яку проходив у Запорізькому обласному військовому комісаріаті на посаді старшого радіотелеграфіста.

06.03.2015 року ним було укладено контракт про проходження військової служби на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Проте з грудня 2014 року відповідач припинив нарахування та виплату позивачу середнього заробітку.

Посилаючись на норми ст.. 119 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати, що обчислена позивачем сумою в розмірі 120419,91 грн. за період 39 місяців.

Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлену позовну заяву підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що вбачається з матеріалів справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв, клопотань, відзиву на позов відповідно до вимог ст.178 ЦПК України та зустрічного позову відповідно до ст.193 ЦПК України, не надав. В зв'язку із чим, причина неявки відповідача визнана судом неповажною.

У відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача та дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює розглядати справу в заочному порядку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов заявлено на законних підставах, є обґрунтованим письмовими доказами і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 04 грудня 2013 року до 01 липня 2017 року працюючи на посаді монтажника гіпсокартонних систем. ( а.с.8).

Згідно витягу з наказу військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату МОУ від 18.03.2014 року № 62: Солдата ОСОБА_1, призваного Центральним об'єднаним районним військовим комісаріатом м. Запоріжжя 19.03.2014 року - старшим радіотелеграфістом радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла Запорізького обласного військового комісаріату, вважати таким, що з 19 березня 2014 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків… (а.с. 10 )

Згідно витягу з наказу військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату МОУ від 18.03.2014 року № 3-к: З солдатом ОСОБА_1 як з особою, що призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період укладено контракт про проходження громадянином України військової служби У ЗСУ строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію. (а.с. 11 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Аналогічні гарантії містяться у ч. 2 ст. 39 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу .

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведенння мобілізації від 20.05.2014 року № 1275-VII поширено дію ч. 2 і 3 ст. 39 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу , ч. 3 ст. 2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та ч. 3 ст. 119 КЗпП України на громадян України, які були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України Про часткову мобілізацію .

Визначення особливого періоду міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України Про оборону України , у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період закінчення воєнних дій.

У відповідності до статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 року, особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після воєнних дій.

У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснених з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац 4 статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ).

Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

17.03.2014 року виконуючим обов'язки Президента України видано Указ Про часткову мобілізацію №303/2014, який затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізацію від 17.03.2014 року.

Згідно пункту 8 цього Указу він набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Закон України від 17.03.2014 року Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізаціє набрав чинності з дня його опублікування, а саме - з 18.03.2014 року.

Відповідно до п. 3 вказаного Указу мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Таким чином, з 18.03.2014 року в Україні відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України Про оборону України та абзацу 4 статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію настав особливий період, тривалість якого пов'язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено пунктом 3 Указу, тобто 45 діб.

Отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу виконуючого обов'язки Президента України від 17.03.2014 року становила 45 діб: з 18.03.2014 року по 02.05.2014 року.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В силу частини другої ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно із роз'ясненнями п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Згідно наданих відомостей з інформаційного фонду ДРФО ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків гр.. ОСОБА_1 в період з 01.01.2014 по 31.12.2015 року, останньому нараховані та виплачені відповідачем ТОВ Веснянка-ТА такі суми:

1 квартал 2014 року: нараховано - 11651, 56 грн.; виплачено - 0.00 грн.

2 квартал 2014 року: нараховано - 8012.22 грн.; виплачено - 7980,54 грн.

3 квартал 2014 року нараховано - 10563.15 грн.; виплачено - 3554.72 грн.

4 квартал 2014 року нараховано - 10725.55 грн.; виплачено - 3313.96 грн.

1 квартал 2015 року нараховано - 10279,30 грн.; виплачено - 1756,11 грн.

2 квартал 2015 року нараховано - 9588,09 грн.; виплачено - 8012,22 грн.

3 квартал 2015 року нараховано - 10563,15 грн.; виплачено - 3737,73 грн.

4 квартал 2015 року нараховано - 10563,15 грн.; виплачено - 3250,20 грн.

Позивач при складанні розрахунку заборгованості з заробітної плати в період з 19.03.2014 року по 01.07.2017 року в розмірі 120419,91 грн. виходив з розрахунку 3087,69 грн. (середня заробітна плата) х 39 місяців (період заборгованості).

З метою перевірки правильності розрахунку судом ухвалою від 17.05.2018 року були витребувані у відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Веснянка-ТА , юридична адреса, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 32407989 інформацію про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 з 19.03.2014 року з розміром заборгованості та фактичних виплат за період роботи, розмір середньомісячної заробітної плати.

Відповідачем ухвала суду була залишена без виконання, витребувані розрахунки до суду не надані.

Відповідно до ч.10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними у ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, суд при ухваленні рішення застосовує наслідки неподання позивачем вказаного доказу, визначені ч.10 ст. 84 ЦПК України, а саме здійснює розгляд справи за наявними у ній доказами на підставі розрахунку складеного позивачем.

Таким чином, враховуючи, що до моменту розгляду справи по суті відповідачем не було сплачено на користь позивача суми невиплаченої заробітної плати, яка у відповідності до гарантій передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП зберігається за позивачем, як за працівником що призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та прийнятий на військову службу за контрактом, стягненню з відповідача на користь позивача належить 120419,91 грн. середнього заробітку.

Судовий збір, пільги щодо сплати якого має позивач, належить присудити відповідачеві, стягнувши його в доход держави.

Керуючись ст. ст. 119 , КЗпП України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Веснянка-ТА про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Веснянка-ТА (АДРЕСА_2 ЄДРПОУ 32407989) на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 який зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 120419,91 грн. середнього заробітку.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Веснянка-ТА (АДРЕСА_2 ЄДРПОУ 32407989 у дохід держави 1204 грн. 19 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Голубкова М.А.