Ухвала

від 02.09.2019 по справі 336/6905/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

№ 336/6905/17

Пр. № 2-п/336/4/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Веснянка про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Веснянка про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2018 року задоволений позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Веснянка про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати. З товариства з обмеженою відповідальністю Веснянка на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 120419 грн. 91 коп., а також 1204 грн. 19 коп. судового збору.

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що його представник з поважних причин не мав можливості бути присутнім у судових засіданнях в справі, оскільки призначені судом дати розгляду справи співпадали з перебуванням представника у відпустці, у відрядженні, на переговорах, призначених раніше, щодо невідкладних виробничих проблем.

Крім того, судом не враховано, що законодавчо врегульовані зміни до законодавства про працю в частині обов`язку підприємства зберігати за особою, яка призвана на строкову військову службу, середній заробіток за весь час такої служби набрали чинності після припинення правовідносин між сторонами, тобто після 18 березня 2014 року, коли наказом по підприємству позивача було звільнено з роботи на підставі пункту 3 ст. 36 КЗпП України, тому були відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за весь період служби позивача.

На підставі викладеного просить про скасування заочного рішення суду в цій справі.

В судове засідання з приводу розгляду заяви учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце вирішення заяви, не з`явилися, що в силу не перешкоджає вирішенню заяви.

Вивчивши доводи заяви про скасування заочного рішення, суд знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

В силу ст. 284 ЦПК України заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, лише сукупність зазначених обставин може зумовити скасування заочного рішення.

За змістом ст. 128 ЦПК України судові повістки, адресовані юридичним особам, надсилаються за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Обов`язок учасників процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання внормований статтею 131 ЦПК України.

Наслідки невиконання цього обов`язку передбачені частиною 1 статті 131 ЦПК України, згідно з якою у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Як випливає із змісту заяви про перегляд заочного рішення, представник відповідача у дні, коли призначалися судові засідання в справі, перебував або у щорічній відпустці, або у відрядженні, або був зайнятий на переговорах з виробничих питань.

В силу ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутністі, а відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на встановлені судом обставини неявка представника відповідача в судове засідання в справі зумовлена його свідомим вибором на користь інших заходів, а розпоряджання правом з`явитися в судове засідання на власний розсуд не може свідчити про поважність причини неявки до суду.

Означені міркування суду підкріплює та обставина, що правом представляти інтереси юридичної особи в судах може бути наділено кількох осіб, один з яких міг би здійснювати захист інтересів суб`єкта цивільних правовідносин.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність поважних причин для неявки представника відповідача в судове засідання.

При цьому суд виходить з того, що навіть за умови доведеності поважності причин неявки в суд першої інстанції, суд в силу ст. 223 ЦПК України вправі винести заочне рішення за умови другої неявки відповідача, незалежно від причини цієї неявки.

Підсумовуючи наведені міркування, суд не може констатувати наявність однієї із складових, сукупність яких є підставою для скасування заочного рішення, а саме: поважності причини неявки відповідача в судові засідання та неповідомлення про них (причини) суду.

Щодо другої складової - наявності фактичних даних, які не враховані судом, - суд бере до уваги такі обставини.

В заяві про перегляд заочного рішення як на істотні для справи обставини, що не були враховані судом, відповідач посилається на неправильне застосування судом матеріального закону при розв`язанні спору, а означені обставини не можуть бути підставою для перегляду заочного рішення судом, який його ухвалив, оскільки, як зазначено, підставою для такого перегляду може бути лише неврахування судом доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За згаданих обставин суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, оскільки заявник не довів жодної з обставин, лише сукупність яких відповідно до закону є підставою для скасування заочного рішення.

Ухвалюючи про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, суд у відповідності до ч. 4 ст. 287 ЦПК України вважає за необхідне роз`яснити відповідачу право на подання апеляційної скарги на заочне рішення у загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Керуючись ст. ст. 284-287, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Веснянка про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Веснянка про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу право на оскарження заочного рішення суду в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством України, виходячи з того, що строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя О.В. Щаслива