Постанова

від 21.08.2018 по справі 927/239/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2018 р. м. Київ Справа№ 927/239/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О. за участю представників учасників процесу: від прокуратури: згідно протоколу судового засідання від позивача -1: згідно протоколу судового засідання від позивача -2: згідно протоколу судового засідання від відповідача: згідно протоколу судового засідання розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сухарєва Олександра Юрійовича на рішенняГосподарського суду Чернігівської області від 04.05.2018 суддя Бобров Ю.М. повний текст складено 05.05.2018 за позовомпершого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 2) Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області дофізичної особи-підприємця Сухарєва Олександра Юрійовича проорендної плати за землю в сумі 8 009,79 грн.,

За результатом розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури (надалі-прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (надалі-позивач 1) та Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (надалі-позивач 2) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи-підприємця Сухарєва Олександра Юрійовича (надалі - відповідач/ ФОП Сухарєв О.Ю. ) про стягнення орендної плати за землю в розмірі 8 009,79 грн.

Звертаючись до суду із вказаним позовом прокурор посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між ним та позивачем-1 договору оренди землі від 18.02.2014, своєчасно та в повному обсязі орендну плату не сплатив за 2014, 2015, 2016 та 2017 роки, в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 8 009,79 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2018 у справі № 927/239/18 позов задоволено повністю; за рішенням суду стягнуто з з фізичної особи-підприємця Сухарєва Олександра Юрійовича на користь

Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області заборгованість з орендної плати за землю у сумі 8009,79 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду, з посиланням на ст.ст. 96, 122, 206, Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 525, 530, 610 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України обґрунтоване тим, відповідач свої зобов'язання зі сплати орендної плати не виконав, а тому позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості по орендній платі, є підставними та підлягають повному задоволенню.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2018 у справі № 927/239/18, фізична особа-підприємць Сухарєв Олександр Юрійович (надалі-скаржник/ФОП Сухарєв О.Ю.) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В поданій апеляційній скарзі, ФОП Сухарєва О.Ю взагалі не наводить

жодної норми матеріального та процесуального права, які було порушено при прийняті місцевим господарським судом оскаржуваного судового акту.

Єдиним доводом апеляційної скарги ФОП Сухарєва О.Ю. є те, що судом першої інстанції не було враховано те, що відповідачем 27.02.2015 була здійснена оплата за оренду в сумі 768,01 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 у справі № 927/239/18 апеляційну скаргу ФОП Сухарєва О.Ю. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2018 у справі № 927/239/18 - залишено без руху.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/239/18; розгляд апеляційної скарги ФОП Сухарєва О.Ю. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2018 у справі № 927/239/18 призначено на 21.08.2018.

20.07.2018 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Ніжинської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу Ніжинська місцева прокуратура зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

30.07.2018 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача -1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач 1 вказує про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Позивач 2 не подав суду відзив на апеляційну скаргу ФОП Сухарєва О.Ю. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст. 263 Господарського процесуального строку України).

Представник прокуратури у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з викладених у ній підстав.

Сухарєв Олександр Юрійович у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримував, з викладених у ній підстав.

Крім того, Сухарєв Олександр Юрійович у судовому засіданні зазначив про те, що ним було оплачено оренду плату за договором оренди земельної ділянки від 18.02.2014 року у розмірі 1 536,02 грн.

На підтвердження сплати орендної плати скаржником було копії квитанції № 20 від 27.02.2015 на суму 768,01 грн. та № 972910022 від 29.04.2014 на суму 768,02 грн.

Судом апеляційної інстанції оглянуто надані скаржником, як доданий до апеляційної скарги та і поданий в судовому засіданні оригінали квитанцій № 20 від 27.02.2015 на суму 768,01 грн. та № 972910022 від 29.04.2014 на суму 768,02 грн.

Судом встановлено, що в призначенні платежу зазначено: оплата по дог. оренди землі від 18.02.2014 за ІІ півріччя кадастр № 74 22086200:90:091:0004, отримувач Нічогівська сільська рада.

Представником прокуратури також було оглянуто надані скаржником оригінали квитанцій.

Інші учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (рекомендовані поштові повернення).

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України), відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останнього.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представника прокуратури та скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Підпунктом 9 п.1 Перехідних положень ГПК України роз'яснено, що справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 18.02.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Чернігівській області (орендодавець) та ФОП Сухарєвим О.Ю. (орендар) було укладено договір оренди землі (далі - договір).

Згідно з п. 1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) загальною площею 2,3566 га, в тому числі під господарськими будівлями і дворами - 2,3566 га, яка знаходиться на території Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 384 00,82 грн. (п. 5. договору).

Договір укладено на 10 років (п .8. договору).

У п. 9 договору визначено, що орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі безготівково, у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, що становить 1536,03 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а в разі визначення податковим законодавством інших строків (періодів) внесення плати за землю, - відповідно до вимог Податкового кодексу України на розрахунковий рахунок Нічогівської сільської ради ( п. 11. договору).

Вказаний договір зареєстровано в реєстраційній службі Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області 24.02.2014.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди від 18.02.2014 орендар прийняв в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,3566 га. (кадастровий номер 7422086200:90:091:0004), яка знаходиться на території Нічогівської сільської ради.

Відповідач свої зобов'язання по своєчасному та повному внесенні орендної плати за 2014-2017 роки не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 8 009,79 грн.

Згідно листа Козелецького відділення Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 20.02.2018 встановлено факт систематичної не сплати орендарем орендної плати за землю та порушення умов договору оренди земельної ділянки (а.с.17).

Несплата відповідачем орендної плати за землю стала підставою для звернення першого заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області до суду.

Місцевий господарський суд позов задовольнив, визнавши вимоги позивача обґрунтованими та документально підтвердженими.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (надалі-ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Платність використання земельної ділянки є обов'язковою умовою договору відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі" і визначена в укладеному договорі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Як вже зазначалося вище, в якості доказу системної несплати відповідачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 18.02.2014 року прокурор посилається на лист Козелецького відділення Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 20.02.2018 та довідку Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 02.03.2018 № 27, відповідно до яких за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендних платежів 2014, 2015, 2016 та 2017 роки в розмірі 8 009,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ( ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтями 77, 78 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Скаржником в суді апеляційної інстанції надані докази сплати орендних платежів за квітень 2014 року (квитанція № 97291002 від 29.04.2014) на суму 768,02 грн. та за лютий 2015 року (квитанція № 20 від 27.02.2015) на суму 768,01 грн.; всього на суму 1 536,03 грн.

Доказів відсутності заборгованості з орендної плати за землю в частині 6 473,76 грн. відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Враховуючи те, що відповідач не мав можливості надати суду свої заперечення/пояснення, і, відповідно, докази в спростування доводів позивача викладених у позовній заяві, суд апеляційної інстанції приймає надані ФОП Сухарєвим О.Ю. додаткові докази, у зв'язку з доведеністю та обґрунтованістю неможливості подання/надання таких доказів до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Вказаної позиції дотримується також Верховний суд України у своїй постанові від 20.05.2014 № 64/366-10.

З огляду на викладене, рішення Господарського суду Чернігівської області в частині стягнення з ФОП Сухарєва О.О. на користь Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області заборгованість з орендної плати за землю у сумі 8 009,79 грн. підлягає скасуванню, з прийняттям у вказаній частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, як вірно було зазначено місцевим господарським судом стороною договору - орендодавцем - виступало Головне управління Держземагентства в Чернігівській області.

Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" територіальні органи Держземагентства реорганізовано у територіальні органи Держгеокадастру шляхом приєднання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, та визначено що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Водночас, невиконання обов'язку щодо своєчасного внесення плати за користування землею також суперечить інтересам Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.

Так, статтею 142 Конституції України та ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у власності територіальних громад сіл.

Частиною 2 ст. 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції від 04.05.2018 у справі № 927/239/18 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на прокуратуру Чернігівської області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Нічогівську сільську раду Козелецького району Чернігівської області

Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сухарєва Олександра Юрійовича задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2018 у справі № 927/239/18 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

".1 Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сухарєва Олександра Юрійовича (02095, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (17083, Чернігівська обл., Козелецький р-н., с. Нічогівка, вул. Лесі Українки, буд. 55, ідентифікаційний код 04413443; р/р 33212815700190, УК у Козелецькому районі/с. Нічогівка/18010900, код 38020568, ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 6 473 (шість тисяч чотириста сімдесят три) грн. 76 коп.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сухарєва Олександра Юрійовича (02095, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь прокуратури Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9, ідентифікаційний код 02910114; р/р 35215093006008, МФО 820172, код 02910114, банк ДКСУ м. Київ) 1 424 (одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн. 05 коп. судового збору за подання позовної заяви.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити ".

3. Стягнути з прокуратури Чернігівської області ( 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9, ідентифікаційний код 02910114) на користь фізичної особи-підприємця Сухарєва Олександра Юрійовича (02095, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 712 (сімсот дванадцять) грн. 02 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Головного управління держеокадастру у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 14, ідентифікаційний код 39702845) на користь фізичної особи-підприємця Сухарєва Олександра Юрійовича (02095, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 712 (сімсот дванадцять) грн. 02 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (17083, Чернгівська обл., Козелецький р-н., с. Нічогівка, вул. Лесі Українки буд. 55, ідентифікаційний код 04413443) на користь фізичної особи-підприємця Сухарєва Олександра Юрійовича (02095, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 712 (сімсот дванадцять) грн. 02 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Матеріали справи № 927/239/18 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

7. Доручити Господарському суду Чернігівської області у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідні накази.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено - 22.08.2018.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна