Ухвала

від 24.04.2019 по справі 927/239/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

24 квітня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/239/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю. , розглянувши матеріали скарги № 05/1-561вих19 від 16.04.2019 на рішення державного виконавця

Скаржника: Заступника прокурора Чернігівської області

вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000

Особа, рішення якої оскаржуються: головний державний виконавець Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1

проспект Бажана, 7є, м. Київ, 02121

у справі №927/239/18

за позовом: Першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури, вул.Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, в інтересах держави

в особі: 1. ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000

в особі: 2. Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області,

вул. Л.Українки, 55, с. Нічогівка, Козелецький район, Чернігівська область, 17083

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

місце реєстрації: АДРЕСА_1, 02095;

фактичне місцезнаходження: вул. Промислова, 1, с. Нічогівка, Козелецький район, Чернігівська область, 17083

про стягнення орендної плати за землю в сумі 8009,79грн.

За участю:

від скаржника: ОСОБА_4 прокурор відділу прокуратури Чернігівської області

від ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області (позивача-1): не прибув

від Нічогівської сільської ради Козелецького району у Чернігівській області (позивача-2): не прибув

від ФОП ОСОБА_3 (відповідача): не прибув

Особа, рішення якої оскаржується: не прибув

У судовому засіданні, відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

18.04.2019 заступником прокурора Чернігівської області подано скаргу на рішення державного виконавця. В поданій скарзі прокурор просить постановити ухвалу, якою рішення головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання визнати неправомірним; зобов'язати Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання наказ господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 №927/239/18 про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі № 927/239/18 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернігівської області коштів у сумі 1424,05 грн.

В обґрунтування скарги прокурор посилається на те, що 12.04.2019 прокуратурою області отримано повідомлення Дарницького районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 13.02.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Вказане рішення головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ ОСОБА_1 прийнято на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження та вмотивовано відсутністю у виконавчому документі дати народження боржника. Прокурор вважає прийняте державним виконавцем рішення та його дії необґрунтованими та незаконними, з огляду на те, що державний виконавець при проведенні дій щодо виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі №927/239/18 діяв не у межах та не у спосіб, передбачений Законом України Про виконавче провадження , що призвело до фактичного невиконання в повному обсязі рішення суду про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернігівської області коштів у сумі 1424,05 грн (судового збору). Прокурор зауважує, що дата народження має бути зазначена у виконавчому документі лише в тих справах, де боржником виступає фізична особа. Водночас, боржником за виконавчим документом від 10.09.2018 №927/239/18 є ОСОБА_3, який має статус фізичної особи-підприємця. За таких обставин вимоги державного виконавця щодо зазначення дати народження боржника у виконавчому документі є безпідставними, а виданий у справі наказ про примусове виконання рішення містить необхідну інформацію про боржника, передбачену ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до положень ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами п. а ч.1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Відповідно до ч.1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2019 розгляд скарги призначено на 24.04.2019 на 10:30, яка рекомендованою кореспонденцією направлена на адресу учасників справи та головному державному виконавцю Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1

В судове засідання 24.04.2019 прибув прокурор. Учасники справи та державний виконавець в судове засідання не прибули, причини неявки у судове засідання суду не повідомили.

Позивач-1 належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400043759304.

24.04.2019 судом вчинені дії щодо перевірки отримання головним державним виконавцем Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ухвали суду від 19.04.2019 за штрихкодовим ідентифікатором 1400043759274. Як вбачається з інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту ДППЗ Укрпошта , поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400043759274 станом на 22.04.2019 вручено в місці виконання операції м. Київ.

24.04.2019 судом вчинені дії щодо перевірки отримання позивачем-2 ухвали суду від 19.04.2019 за штрихкодовим ідентифікатором 1400043759320. Як вбачається з інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту ДППЗ Укрпошта , поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400043759320 станом на 20.04.2019 відправлено до точки видачі/доставки в місці виконання операції смт.Козелець.

24.04.2019 судом вчинені дії щодо перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 19.04.2019 направленої за місцем реєстрації відповідача та фактичним місцем проживання за штрихкодовими ідентифікаторами 1400043759290, 1400043759312, відповідно. Як вбачається з інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту ДППЗ Укрпошта , поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400043759290 (за адресою доставки: АДРЕСА_1, 02095) станом на 22.04.2019 не вручене під час доставки в місці виконання операції м. Київ, поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400043759312 (за адресою доставки: вул. Промислова, 1, с. Нічогівка, Козелецький район, Чернігівська область, 17083) станом на 20.04.2019 відправлено до точки видачі/доставки в місці виконання операції смт. Козелець.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на вище наведене та враховуючи приписи ч.1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України щодо десятиденного строку розгляду скарги, приймаючи до уваги вчинення судом дій щодо належного повідомлення учасників справи, прокурора та головного державного виконавця Стеценко Н.В., рішення якого оскаржується, суд доходить висновку про можливість розгляду скарги за відсутності позивачів, боржника, головного державного виконавця Стеценко Н.В.

19.04.2019 прокурором через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом.

Розглянувши скаргу за наявними матеріалами, заслухавши пояснення представника скаржника, встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2018 у справі №927/239/18 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області заборгованість з орендної плати за землю у сумі 8009,79 грн. Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Прокуратури Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02910114 1762,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2018 у справі № 927/239/18 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в новій редакції.

Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі №927/239/18, зокрема, присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (02095, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь прокуратури Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9, ідентифікаційний код 02910114; р/р 35215093006008, МФО 820172, код 02910114, банк ДКСУ м. Київ) 1 424 (одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн. 05 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (стаття 327 Господарського процесуального кодексу України).

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018, зокрема, видано наказ Господарського суду Чернігівської області від 10 вересня 2018 року на примусове виконання рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (02095, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь прокуратури Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9, ідентифікаційний код 02910114; р/р 35215093006008, МФО 820172, код 02910114, банк ДКСУ м. Київ) 1 424 (одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн. 05 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2019 головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст.4 Закону України Про виконавче провадження , а саме не вказано дату народження боржника .

У вказаному повідомленні головним державним виконавцем зазначено, що розглянуто заяву стягувача щодо примусового виконання наказу №927/239/18 виданий 11.09.2018 (мовою документу) Господарським судом Чернігівської області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернігівської області 1424,05грн судового збору за подання позовної заяви.

У судовому засіданні оглянуто подані прокурором оригінали: супровідного листа Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві від 13.02.2019 за № 58362343/6 за підписом головного державного виконавця Стеценко Н.В., повідомлення від 13.02.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, наказ Господарського суду Чернігівської області від 10 вересня 2018 року у справі №927/239/18, оригінал конверту із штрихкодовим ідентифікатором 0212111934689, в якому як стверджує прокурор надійшли вказані документи.

Як вбачається з конверту та відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту ДППЗ Укрпошта , поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 0212111934689 отримано прокуратурою Чернігівської області 12.04.2019. За таких обставин, суд доходить висновку про своєчасність звернення скаржника зі скаргою на рішення державного виконавця.

Окрім того, судом встановлено, що головним державним виконавцем Стеценко Н.В. у повідомленні від 13.02.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання невірно зазначено дату видачі наказу - 11.09.2018, фактично датою видачі судового наказу є 10.09.2018, яка вказана у наказі по справі №927/239/18 доданому головним державним виконавцем до оспорюваного повідомлення, наказ від 11.09.2018 у справі №927/239/18 не видавався.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

За приписами п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Так, у наведеній статті не вказано зазначення дати народження боржника фізичної особи-підприємця, оскільки, в розумінні відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Господарського процесуального кодексу України, ідентифікуючими даними фізичної особи-підприємця є ті, що зазначені у ЄДР при реєстрації суб'єкта підприємництва.

Визначення поняття фізичної особи міститься у ст. 24 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ в електронній або у випадку, передбаченому цим Законом, у паперовій формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом. (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що у господарських відносинах фізичні особи - підприємці приймають участь як суб'єкти господарської діяльності, а не як фізичні особи, лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Під час здійснення господарської діяльності ФОП реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов'язків. При цьому решта прав та обов'язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України та регулюються ним.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що з моменту реєстрації в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань фізична особа набуває особливого статусу суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст.51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Водночас, враховуючи приписи ст.51 Цивільного кодексу України та положень п.4. ч.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , у виконавчому документі щодо боржника фізичної особи-підприємця, обов'язково зазначається ідентифікаційний код такої особи.

З вищенаведеного вбачається, що обов'язкове зазначення дати народження у виконавчому документі підлягає по відношенню до фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця.

Як встановлено судом, наказ Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 містить усі необхідні відомості визначенні ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №471/283/17-ц від 22 серпня 2018 року частинами першою та другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові № 469/1357/16-ц від 27 грудня 2018 року.

Отже, відсутність у наказі Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 у справі №927/239/18 дати народження боржника не є підставою для відмови головним державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, та відповідно є неправомірним рішення головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувачу - наказу №927/239/18 від 11.09.2018 (мовою документу), а фактично наказу Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 у справі №927/239/18 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернігівської області 1424,05грн судового збору за подання позовної заяви.

Таким чином, дослідивши всі докази та обставини справи, суд дійшов висновку, що скарга заступника прокурора Чернігівської області на рішення головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу - наказу, виданого 11.09.2018 року Господарським судом Чернігівської області у справі №927/239/18 підлягає до задоволенню. За таких обставин суд доходить висновку визнати неправомірним рішення - повідомлення головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 від 13.02.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Чернігівської області №927/239/18 від 11.09.2018.

Щодо вимог стягувача про зобов'язання Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання наказ господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 №927/239/18 про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі № 927/239/18 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернігівської області коштів у сумі 1424,05 грн, суд зазначає наступне.

Як пояснив скаржник у судовому засіданні, вимога у скарзі до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про прийняття до виконання наказу суду це є фактично вимогою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 №927/239/18 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернігівської області коштів у сумі 1424,05 грн судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У відповідності до приписів статті 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

За таких обставин, суд доходить висновку про передчасність вимоги заявника про зобов'язання Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання наказ Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 №927/239/18 про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі № 927/239/18 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернігівської області коштів у сумі 1424,05 грн, оскільки відкриття виконавчого провадження можливе за заявою стягувача про примусове виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документу.

Крім того, скаржник в судовому засіданні 24.04.2019 підтвердив перебування у нього оригіналу наказу Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 у справі №927/239/18 про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі № 927/239/18 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернігівської області коштів у сумі 1424,05 грн., що унеможливлює відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_5 України Про виконавче провадження пов'язує обов'язок державного виконавця провести виконавчі дії на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.3 цього закону, у головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відсутні підстави для здійснення виконавчих дій у зв'язку з відсутністю у останнього виконавчого документу, внаслідок чого, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги скаржника про зобов'язання Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання наказ господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 №927/239/18 про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі № 927/239/18 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Чернігівської області коштів у сумі 1424,05 грн.

Керуючись ст. 42, 233, 234, 235, 339 - 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу заступника прокурора Чернігівської області на рішення головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірним рішення - повідомлення головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 від 13.02.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Чернігівської області №927/239/18 від 11.09.2018.

3. В іншій частині вимог - відмовити у задоволенні скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://www.court.gov.ua. або в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 24.04.2019.

Суддя Н.Ю.Книш