Ухвала

від 21.08.2018 по справі 826/16271/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16271/14

УХВАЛА

21 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Степанюка А.Г., Файдюка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атма" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атма" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2014 року - задоволено.

На вказане рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом було пропущено строк подання апеляційної скарги та не сплачено судовий збір. Вказану ухвалу суду отримано апелянтом 06 серпня 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

10 серпня 2018 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання в якому апелянт посилаючись на обмежене бюджетне фінансування, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, відстрочити сплату судового збору або продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Осман проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою .

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Дослідивши клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

За наведено вбачається, що законодавством не передбачено права органу владних повноважень для відстрочення або звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у вказаній нормі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Разом з тим, апелянтом не надано будь-яких доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Також, суд зазначає, що апелянту було надано достатній строк для усунення недоліків, як це передбачено ст. 169 КАС України, а тому клопотання про продовження строку для усунення недоліків не підлягає задоволенню.

Отже, оскільки апелянтом не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не наведено нових достатніх обставин для поновлення пропущенного строку, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України до суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що станом на 21 серпня 2018 року апелянтом не виконані вимоги ухвали суду від 30 липня 2018 року, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 132, 133, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків - відмовити. Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атма" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Є.І.Мєзєнцев

Судді А.Г.Степанюк

Судді В.В.Файдюк