Постанова

від 14.08.2018 по справі 826/5849/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

м. Київ

справа №826/5849/13-а

касаційне провадження №К/9901/3193/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 (суддя Дегтярьова О.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі № 826/5849/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Інвест до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГК Інвест звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0003615522.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 08.07.2013 адміністративний позов задовольнив повністю.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.10.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 змінив у мотивувальній частині.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС) оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС) посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: підпункту 4.6.4 пункту 4.6 Розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю ГК Інвест допущено помилку при заповненні додатка 2 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року в частині визначення періоду виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість, що призвело до завищення загальної суми від'ємного значення рядка 24 цієї податкової декларації на 102929,00 грн.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, результати якої оформлено актом від 03.01.2013 № 2/15.5-61/32735042.

На підставі зазначеного акта перевірки органом доходів і зборів прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2013 № 0000915522, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 614854,00 грн. за період з липня 2005 року по липень 2009 року.

За наслідками адміністративного оскарження, для з'ясування обставин справи, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва ДПС провести повторну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Інвест з питань, що стали предметом оскарження.

В зв'язку з цим, відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, жовтень, листопад, грудень 2005 року, січень, лютий, червень, липень, серпень, грудень 2006 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, квітень, травень, липень, жовтень, листопад 2008 року, березень, квітень, травень, червень 2009 року, за результатами якої складено акт від 11.03.2013 № 61/15.6-27.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ГК Інвест підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 4.6.4 пункту 4.6 Розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на безпідставне включення в жовтні 2012 року до залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суми в загальному розмірі 102929,00 грн. з терміном виникнення понад 1095 днів.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0003615522, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 102929,00 грн. за період з липня 2006 року по травень 2009 року.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічні за змістом приписи містяться й у пунктах 200.1 - 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Наведені норми податкового законодавства не обмежують у часі право платника на перенесення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не дають підстави для висновку про існування відповідних обмежень і положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, зазначеною нормою встановлено граничний строк для подання заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або про їх відшкодування.

В свою чергу, підстави для поширення цього строку на порядок перенесення платником залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відсутні.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що жодних порушень при формуванні спірних сум від'ємного значення з податку на додану вартість відповідачем під час здійснення контрольного заходу не виявлено, а в акті перевірки від 11.03.2013 № 61/15.6-27 відсутні посилання на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ГК Інвест правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість або від'ємного значення з податку на додану вартість.

Отже, враховуючи те, що позивачем у спірній ситуації жодних заяв про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або про їх відшкодування не подавалось, доводи суду першої інстанції, підтримані судом апеляційної інстанції, про те, що орган доходів і зборів при проведенні перевірки дійшов безпідставного висновку про допущення Товариством з обмеженою відповідальністю ГК Інвест помилки при заповненні рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Водночас, оскільки порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 275543,00 грн., не було підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, Київський апеляційний адміністративний суд з урахуванням вимог частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в попередніх судових інстанціях), дійшов цілком обґрунтованого висновку про необхідність зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 у справі № 826/5849/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк