Ухвала

від 21.08.2018 по справі 805/2789/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 серпня 2018 року

м. Київ

справа №805/2789/17-а

адміністративне провадження №К/9901/58931/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі №805/2789/17-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юнипласт до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юнипласт звернулося до адміністративного суду з позовом до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позовні вимоги - задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області 08.08.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (редакція від 03.10.2017) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, КАС України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 була прийнята за участю представників сторін у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з моменту її проголошення. Повний текст вказаного судового рішення було складено в повному обсязі 30.10.2017.

Згідно частини другої статті 212 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку, був день із датою 20.11.2017, в той час, як касаційну скаргу подано відповідачем до Верховного Суду 08.08.2018, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження .

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що вперше Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області подала касаційну скаргу у справі №805/2789/17-а до суду касаційної інстанції в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 (К/9901/1856/17) відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за необґрунтованістю, а касаційну скаргу повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії, у зав'язку з невиконанням останнім вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України Бухтіярової І.О. від 16.11.2017 (К/800/38145/17) про залишення касаційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області вдруге 23.02.2018, тобто з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження, подала касаційну скаргу у справі №805/2789/17-а, яку ухвалою Верховного Суду від 01.03.2018 (К/9901/28266/18) було повернуто відповідачу з підстав, визначених пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана заявником до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені суб'єкта владних повноважень його процесуальних прав та обов'язків.

Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області втретє 08.08.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вдруге поданої касаційної скарги, подала касаційну скаргу у справі №805/2789/17-а з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку зводяться до того, що на момент подання касаційної скарги вперше Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області була позбавлена можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань необхідних для такої сплати.

На думку податкового органу, подання касаційної скарги з порушенням строку на касаційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки відсутність належного фінансування Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (відсутність бюджетних асигнувань) з об'єктивних причин виключало можливість сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному законом.

Також, як на підставу для поновлення строку касаційного оскарження Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області посилається на те, що внаслідок передачі усіх судових справ з державних податкових інспекцій області на супроводження до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та проведення на початку 2017 року кадрових змін, значно зросло навантаження на працівників юридичних підрозділів обласної юрисдикції, що в свою чергу призвело до несвоєчасного виконання вимог судів щодо усунення недоліків касаційних скарг.

Водночас, відповідач зазначає, що оскільки юридична та фактична адреса особи, відповідальної за супроводження судових спорів не співпадає, а пересилання кореспонденції потребує додаткового часу, заявником було порушено порядок здійснення процесуальної дії касаційного оскарження.

На думку відповідача, своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду касаційної інстанції та приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом та належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу) є підставою для поновлення пропущеного строку на та відкриття касаційного провадження. Порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причини не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Частиною п'ятою статті 213 КАС України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги вперше однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, на підтвердження доводів викладених у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання коштів необхідних для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №805/2789/17-а та отримання відповідного фінансування.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Посилання податкового органу на проведення кадрових змін в структурі фіскальної служби, не може були об'єктивною перешкодою, яка з незалежних від заявника причин унеможливила своєчасне оскарження судових рішень в касаційному порядку, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень що діє на професійній основі, а тому неухильне виконання своїх професійних обов'язків не повинно ставитись в залежність від кадрових питань та організації належного виконання працівниками структурних підрозділів податкового органу своїх службових обов'язків, оскільки, труднощі в організації роботи контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження судових рішень і доводи відповідача щодо великого навантаження на працівників податкового органу, оскільки питання організації претензійно-позовної роботи працівниками відповідних структурних підрозділів останнього повинні вирішуватись з урахуванням такого фактора та жодним чином не повинно впливати на його процесуальний обов'язок дотримання цього строку.

Крім цього, керівництву Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області було заздалегідь відомо про здійснення реформування територіальних органів Державної фіскальної служби, а відтак останнє повинно було вчинити необхідні дії, спрямовані на недопущення порушення процесуального строку касаційного оскарження судових рішень.

Також, суд зазначає, що у заяві про поновлення строку касаційного оскарження податковим органом не наведено жодних обґрунтованих доводів не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення (після постановлення 01.03.2018 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі №805/2789/17-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юнипласт до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду