Рішення

від 08.08.2018 по справі 910/7168/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2018Справа № 910/7168/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31Б, кв. 67; ідентифікаційний код 35564114)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 14, кімната 16/34; ідентифікаційний код 30287550)

про стягнення 52 160 грн. 60 коп.

з повідомленням (викликом) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" про стягнення 52 160 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку з оплати товару, поставленого позивачем за Договором № 12 купівлі-продажу товару від 05.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/7168/18, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

23.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що раніше позивач вже звертався до суду з цих самих підстав і того ж предмету. Рішенням Господарського суду Полтавської області у справі 910/1426/16 від 13.04.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 судове засідання у справі № 910/7168/18 призначено на 08.08.2018.

30.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява в яків відповідач зазначив, що заперечує щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві.

01.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення правовідносин сторін, в яких відповідач зазначає, що заявлені позивачем позовні вимоги вже були предметом судового розгляду в іншій справі.

06.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав появлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час суловго розгляду повідомлявся належним чином.

Так, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" (надалі іменується "продавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" (надалі іменується "покупець") був укладений договір № 12 купівлі-продажу товару за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти товар та оплатити його.

Згідно п. 1.2., 2.1. та 2.2. Найменування товару: насіння соняшнику Мир (с/еліта), насіння соняшнику Мир (еліта).

Одиниця виміру кількості товару: кілограм

Загальна кількість товару: насіння соняшнику Мир (с/еліта) - 200 кг, насіння соняшнику Мир (еліта) - 780 кг.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. загальна ціна за одиницю товару: Мир (с/еліта) - 58, 00 грн./кг, насіння соняшнику Мир (еліта) - 52 грн./кг. Загальна вартість товару за цим договором: 52 160, 00 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що покупець сплачує вартість товару в наступному порядку: - оплата всієї вартості товару до 30.04.2016.

Якщо інше не застережене цим договором або не узгоджене сторонами у додатковій угоді до цього договору, усі розрахунки і платежі за цим договором здійснюються між покупцем і продавцем у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В подальшому 06.06.2015 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 12 від 05.05.2015, відповідно до якої п. 5.1. договору викладено в наступній редакції: "Покупець зобов'язаний оплатити вартість всього товару по договору до 30 квітня 2018 року. Інші пункти договору сторони вирішили залишити без змін".

Згідно з п. 6.4. та 6.5. договору строки відвантаження: на протязі 15 днів з моменту підписання даного договору. Передача товару продавцем представнику покупця здійснюється за умови надання представником покупця документу, що підтверджує його повноваження на отримання товару (довіреності).

Датою поставки товару вважається дата вручення товару уповноваженому представнику покупця, що підтверджується видатковою накладною на передачу товару (п. 6.6. договору).

Відповідно до п. 10.2. цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє зо завершення розрахунків між сторонами. У всякому разі умови цього договору зберігають чинність до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як вказує позивач, на виконання умов договору 05.05.2015 на адресу відповідача було відвантажено товар на суму 52 160, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 12 від 05.05.2015, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 15 від 05.05.2015 виданою ОСОБА_1.

Проте, всупереч обумовленим умова договору відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачем не виконав.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує про те, що оскільки, відповідачем в обумовлений умовами договору строк не було виконано своїх зобов'язань, зокрема, не здійснено оплати за поставлений товар, то за таких обставин у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 52 160, 00 грн.

В той час, із поданого відповідачем відзиву на позовну заяву вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" заперечує щодо заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що раніше Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" вже зверталось до суду з позовом з цих підстав і предмету.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 12 від 05.05.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання зобов'язань обумовлених договором, а саме, його п. 6.4. та 6.5. договору позивачем було здійснено відвантаження вантажу на суму 52 160, 00 грн., що у свою чергу підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 12 від 05.05.2015 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 15 від 05.05.2015 виданою ОСОБА_1.

Разом з тим, суд вказує, що підписання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" без зауважень видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, що обумовлюють факт здійснення господарської операції, в даному випадку поставки товару (насіння соняшника Мир) позивачем відповідачу та є підставою для виникнення в останнього обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Однак, відповідачем в порушення умов даного договору до цього часу свої грошові зобов'язання перед позивачем не виконано, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Що стосується доводів відповідача викладених у відзиві стосовно того, що раніше Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" вже зверталось до суду з позовом з цих підстав і предмету, то суд вказує наступне.

Так, дійсно в матеріалах справи наявне рішення Господарського суду Полтавської області від 13.04.2017 у справі № 917/1426/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" про стягнення суми основного боргу та 3% річних.

Вказаним рішенням встановлено, що умовами додаткової угоди, строк виконання зобов'язання щодо оплати відповідачем вартості товару по договору № 12 від 05.05.2015 не настав. Тобто, звернення позивача до суду з даним позовом є передчасним. У зв'язку з чим вимога про стягнення основного боргу в сумі 52 160, 00 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, позивач у поданій до Господарського суду міста Києва позовній заяві вказав, що про існування додаткової угоди йому стало відомо лиши в ході розгляду Господарським судом Полтавської області справи № 917/1426/16. Як зазначає позивач, на його переконання додаткова угоду № 1 від 06.05.2015 до договору № 12 від 05.05.2015 була підроблена з боку відповідача.

При цьому, суд вказує, що в ході розгляду справи № 917/1426/16 Господарським судом Полтавської області було призначено судову технічну економічну експертизу документів. Також, судом було витребувано у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" необхідні для проведення даної експертизи документи. Витребувані документи позивачем подані не були, у зв'язку з їх відсутністю. А відтак, й відповідно висновок експерта відсутній.

З огляду на що судом було встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що додаткова угоду № 1 від 06.05.2015 є підробленою. Докази визнання недійсною додаткової угоди в матеріалах справи № 917/1426/16 також відсутні.

Таким чином, з огляду на викладене вище, та зважаючи та той факт, що Господарським судом Полтавської області було встановлено, що додаткова угоду № 1 від 06.05.2015 є дійсною, та враховуючи, що сторони даною додатковою угодою погодили п. 5.1. договору № 12 від 05.05.2015 викласти в наступній редакції: "Покупець зобов'язаний оплатити вартість всього товару по договору до 30 квітня 2018 року. Інші пункти договору сторони вирішили залишити без змін", то за таких обставин, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язань покупця щодо оплати вартості товару є таким, що настав.

А відтак, доводи відповідача стосовно того, що раніше Товариство з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" вже зверталось до суду з позовом з цих підстав і предмету, не можуть бути прийняті судом, як належні докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про відмову в позові.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи строки поставки продукції, встановлені п. 6.4. договору 12 від 05.05.2015 та з врахуванням додаткової угоди № 1 від 06.05.2015, якою сторони погодили п. 5.1. договору викласти в наступній редакції: "Покупець зобов'язаний оплатити вартість всього товару по договору до 30 квітня 2018 року, то за таких підстав, відповідач зобов'язаний був поставити товар не пізніше 30.04.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 12 від 05.05.2015 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача про стягнення боргу в розмірі 52 160, 00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, у судовому засіданні 08.08.2018 представник позивача підтримав подане клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 20.05.2018 між адвокатом ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" був укладений договір про надання правової допомоги № 7, за умовами якого адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту професійну правничу допомогу у спорі, який виник між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія", а саме щодо господарських взаємовідносин між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" по реалізаціє клієнтом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" насіння соняшнику сорту Мир за договором купівлі-продажу № 12 від 05.05.2015, а клієнт зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та порядку, що встановлені цим договором.

Відповідно до п. 3.1. вартість послуг, а саме написання позовної заяви становить 5 000, 00 грн.

Також, 30.05.2018 між адвокатом ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" був підписаний акт здачі-прийняття надання послуг № 1.

Виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Так, позивач сплатив на користь адвоката ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5 000, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордера №с 14 від 01.08.2018.

Суд звертає увагу, що оскільки відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також, відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи об'єм проведеної роботи при підготуванні позовної заяви та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, витрати понесені ним за надання правової допомоги в розмірі 5 000, 00 грн. є обґрунтованими.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 232, 233, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ольвія" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 14, кімната 16/34; ідентифікаційний код 30287550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий інститут селекції" (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31Б, кв. 67; ідентифікаційний код 35564114) заборгованості в розмірі 52 160 (п'ятдесят дві тисячі сто шістдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) 00 коп. та витрати на послуги адвоката в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13.08.2018.

Суддя Д.О. Баранов