Постанова

від 20.08.2018 по справі 904/1806/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1806/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Широбокова Л.П., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7/10-100 від 17.01.2018 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2, Ордер, Серія ДП № 937/000050 від 20.08.2018 р., адвокат;

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №10/13-806 від 28.12.2017 р., представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про відмову в задоволені заяви про заміну на належного відповідача від 19.07.2018р. у справі №904/1806/18, (суддя Манько Г.В., повний текст ухвали складено 20.07.2018 року) у справі

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ", м. Дніпро

третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на боці позивача ОСОБА_4 економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018р. відмовлено в задоволенні заяви відповідача про заміну Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ" на належного відповідача.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що статтею 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заміна відповідача на належного здійснюється лише за клопотанням позивача, однак таке клопотання на адресу суду не надходило.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання про заміну первісного відповідача на належного відповідача: Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та матеріали справи передати для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Апелянт вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області є необґрунтованою та вказує, що 20.04.2011 року черговими (річними) загальними зборами акціонерів АСК "Укррічфлот" було прийнято рішення про припинення ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот" шляхом приєднання до приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот". Відтак була припинена будь-яка господарська діяльність ДП "Дніпропетровський річковий порт АСК "Укррічфлот", тобто у підприємства відсутні будь-які активи чи грошові кошти за рахунок яких позивач міг отримати пайові внески, а тому виконання рішення буде неможливим. А тому скаржник наголошує, що він як відповідач у справі не позбавлений права подати заяву в порядку статті 52 ГПК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 року залишити без змін. Вказує на те, що відповідач не припинив свою діяльність, а тому відповідає за своїми зобов'язаннями самостійно. Крім того вказує, що статтею 48 ГПК визначено, що саме позивач може звернутись до суду з клопотанням про заміну на належного відповідача, однак такого клопотання позивач не подав.

17.08.2018р. до канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, відповідно до якого 16.08.2018р. ДП "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" поштою отримано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 року, якою суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання від 05.06.2018 року щодо передачі справи № 904/1806/18 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва. Апелянт вважає, що, оскільки ухвала про відмову в задоволені заяви про заміну на належного відповідача від 19.07.2018 року та ухвала про відмову в задоволені клопотання відповідача щодо передачі справи за територіальною підсудністю від 31.07.2018 року пов'язані між собою однією підставою виникнення, то ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 року щодо відмови в передачі справи № 904/1806/18 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва також підлягає скасуванню з підстав зазначених у апеляційній скарзі.

Відповідно до частин 1,2 статті 266 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Апелянтом надано копії фіскальних чеків та описів вкладення зі змісту яких вбачається спрямування ним на адресу інших учасників справи доповнення до апеляційної скарги (а.с.121-124).

Положеннями статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено строки на апеляційне оскарження.

20.08.2018р. в канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду зареєстровано клопотання про поновлення процесуального строку на подання доповнень до апеляційної скарги (а.с. 128-129 ).

Доказів спрямування даного клопотання іншим учасникам справи апелянт не надав.

Аналізуючи зміст тексту доповнення до апеляційної скарги (а.с. 117-120) та клопотання про поновлення процесуального строку на подання доповнень до апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що воно за своїм змістом є зміною апеляційної скарги, оскільки в ньому ставиться питання про скасування ще однієї ухвали, а саме ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про відмову в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Господарському суду м.Києва від 31.07.2018р. у справі № 904/1806/18.

Пунктом 8 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про передачу справи на розгляд іншого суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 було витлумачено статтю 106 ГПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України щодо можливості касаційного оскарження ухвал суду першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання судового рішення.

У вказаній справі Конституційний Суд України дійшов висновку, що відсутність можливості апеляційного та касаційного оскарження ухвал суду про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови в такому самому порядку, як і ухвал про зміни способу та порядку їх виконання, не узгоджується з принципом справедливості. Такий висновок кореспондується з правовою позицією Конституційного Суду України, висловленою в Рішенні від 2 листопада 2011 року N 13-рп/2011, за якою відсутність можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви щодо повороту виконання рішення суду в такому самому порядку, як і ухвали щодо повороту виконання рішення суду, не узгоджується з принципом справедливості та визначеними в частині третій статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (абзац четвертий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Разом з тим стаття 255 Господарського процесуального кодексу України не містить прямої заборони на оскарження ухвали про відмову в передачі справи на розгляд іншого суду.

Враховуючи вказані висновки Конституційного Суду України, колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутність у переліку частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвали про відмову в передачі справи на розгляд іншого суду, не позбавляє особу права оскаржити в апеляційному порядку відповідну ухвалу суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі № 18/1544-10.

Разом з тим, вимоги пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в частині надання доказів сплати судового збору при поданні доповнень до апеляційної скарги щодо оскарження ухвали про відмову в передачі справи на розгляд іншого суду апелянтом не надано.

Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України встановлені строки на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2018р. відкрито апеляційне провадження у даній справі і надані строки для надання відзиву на апеляційну скаргу і заперечення на відзив.

Клопотання про поновлення строків на подання доповнень на апеляційну скаргу надійшли пізніше встановлених строків. Доказів спрямування копії даного клопотання про поновлення строків на подання доповнень на апеляційну скаргу іншим учасникам справи апелянтом не надано.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доповнення до апеляційної скарги, в частині скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 року щодо відмови в передачі справи № 904/1906/18 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, у відповідності до положень частини 2 статті 266 Господарського процесуального кодексу України , не підлягає врахуванню під час розгляду даної апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2018р. у справі № 904/1806/18 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., Широбокова Л.П., Іванов О.Г.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1, 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Таким чином законодавець визначив, що саме позивачу надано право звертатися до суду з відповідним клопотанням про заміну неналежного відповідача.

В матеріалах справи відповідне клопотання відсутнє, натомість позивачем надано заперечення проти клопотання про заміну неналежного відповідача і передачу справи на розгляд іншого суду (а.с. 67-70).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот знаходиться в стадії припинення з 20.01.2012р..Згідно з ч. 5 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення.

Відповідно до частини 4 статті 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису пру її припинення (ч. 4 ст. 91 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволені заяви відповідача про його заміну на неналежного відповідача, приймаючи до уваги доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок залучення до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи у разі заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника. Залежно від обсягу правонаступництва розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво. Універсальне правонаступництво настає у разі смерті громадянина і припинення юридичної особи, а сингулярне - заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Відповідно до пункту 1 Передавального акту від 30.11.2012р. (а.с. 20-29), внаслідок припинення Дочірнього підприємства Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот згідно із рішенням чергових загальних зборів АСК Укррічфлот від 20.04.2011р. , АСК Укррічфлот став єдиним та повним правонаступником всього майна, всіх майнових та немайнових прав та обов'язків ДП Дніпропетровський річковий порт , включаючи права та обов'язки щодо всіх кредиторів та боржників ДП Дніпропетровський річковий порт , а також включаючи права та зобов'язання, які оспорюються в судовому, так і позасудовому порядку (тут і надалі - майно, майнові права та обов'язки).Відповідно до п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", "за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника.

Таким чином, відмовивши відповідачу (про якого відсутні відомості про його виключення з реєстру ) в задоволені заяви про заміну неналежного відповідача на ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот , місцевий господарський суд не позбавлений можливості залучити до участі в справі його правонаступника у відповідності до вимог статті 52 Господарського процесуального кодексу України на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин 1,5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідач та АСК Укррічфлот , подаючи до Господарського суду Дніпропетровської області відповідне клопотання про заміну неналежного відповідача та передачу справи на розгляд іншого суду (а.с. 16-19) та заяву (а.с. 53-54) в мотивувальній частині вищезазначених звернень не ставили питання процесуального правонаступництва, просивши суд здійснити заміну відповідача на належного відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що під час перегляду апеляційним господарським судом не було встановлено порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відмову в задоволені заяви про заміну на належного відповідача від 19.07.2018р. у справі №904/1806/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про відмову в задоволені заяви про заміну на належного відповідача від 19.07.2018р. у справі №904/1806/18, (суддя Манько Г.В., повний текст ухвали складено 20.07.2018 року) - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про відмову в задоволені заяви про заміну на належного відповідача від 19.07.2018р. у справі №904/1806/18, (суддя Манько Г.В., повний текст якого складено 20.07.2018р.) - залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення подається в порядку, визначеному статтею 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови у відповідності до статті 233 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Л.П. Широбокова