Постанова

від 29.01.2019 по справі 904/1806/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1806/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Баранця О.М., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

за участю представника Дочірнього підприємства Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот - Охрименка М.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018

у складі колегії суддів: Антоніка С.Г. (головуючий), Дарміна М.О., Іванова О.Г.

у справі за позовом Дніпровської міської ради

до Дочірнього підприємства Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот ,

за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради,

про визнання договору укладеним.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 21.03.2007 рішенням Дніпровської міської ради № 6/11 затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська.

2. 29.07.2011 рішенням Дніпровської міської ради № 5/14 Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська викладений в новій редакції та має назву - Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (далі - Порядок № 5/14).

3. 13.12.2011 декларацією № ДП 14211100744 об'єкт Будівництво неопалювального складу каменю по вул. Амур-Гавань, 11, введений в експлуатацію; замовником об'єкта є Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот (далі - ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот ). Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації загальна площа об'єкта складає 2 720 кв. м.

4. 15.02.2018 листом № 10/15-83 ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот направлено по два примірника проектів договорів про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, зокрема, по вищезазначеному об'єкту, для ознайомлення та підписання.

5. 26.03.2018 листом вх. № 15/108 відповідач повідомив Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, що не погоджується з умовами запропонованих проектів договорів, та направив по два примірника протоколів розбіжностей.

6. На зазначений лист департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради запропоновано ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот звернутися до департаменту для узгодження питань, зазначених у протоколах розбіжностей.

7. 04.04.2018 Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом № 10/13-183 повідомив Дніпровську міську раду, що декларацією від 13.12.2011 за № ДП 14211100744 об'єкт Будівництво неопалювального складу каменю по вул. Амур-Гавань, 11, введений в експлуатацію. Відповідно до зазначеної декларації замовником об'єкта є відповідач. Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації загальна площа об'єкта складає 2 720 кв. м.

Обґрунтування позову

8. 02.05.2018 Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просила суд визнати договір між Дніпровською міською радою в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра укладеним на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженим рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14 в редакції, викладеній в позовній заяві.

9. Позивач стверджував, що про наявність Декларації департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради стало відомо після надходження запиту Дніпровської місцевої прокуратури № 3 в грудні 2017 року, зокрема, щодо об'єкта Будівництво неопалювального складу каменю по вул. Амур-Гавань, 11, забудовником якого є ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот і який введено в експлуатацію. Отже, саме з цього часу позивач дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила. Позов мотивовано ухиленням замовника будівництва (відповідача) від укладення з міською радою договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації, що є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

05.06.2018 відповідачем подано заяву про заміну неналежного відповідача та передачу справи на розгляд іншого суду. Відповідач просив суд замінити ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот на Приватне акціонерне товариство Судноплавна компанія Укррічфлот з тих підстав, що 20.04.2011 черговими (річними) загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот (далі - ПрАТ СК Укррічфлот ) було прийнято рішення про припинення ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот шляхом приєднання до ПАТ СК Укррічфлот .

10. 19.07.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 та постановою Верховного Суду від 09.10.2018, відмовлено в задоволенні заяви відповідача про заміну ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот на належного відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

11. 31.07.2018 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено та визнано договір між Дніпровською міською радою в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та ДП Дніпропетровський річковий порт АСК Укррічфлот про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра укладеним в редакції позивача на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженим рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14, та стягнуто з відповідача судовий збір.

12. Суд першої інстанції зазначив, що об'єкт будівництва Будівництво неопалювального складу каменю за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Амур-Гавань, 11, замовником якого є відповідач, не підпадає під дію частини четвертої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та дійшов висновків, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством України, і цим порушуються права та інтереси територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради на отримання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. 19.11.2018 постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 у справі № 904/1806/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

14. Суд апеляційної інстанції визнав, що позивачем доведено належним чином неможливість подання до суду першої інстанції додаткових доказів з причин, що об'єктивно не залежали від нього, та прийняв в якості доказів надані відповідачем документи, з яких апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач 05.04.2012 звертався з листом до Міського голови з проханням підготувати проект рішення про оформлення права власності об'єктів нерухомого майна у зв'язку з введенням їх в експлуатацію та надав відповідні декларації, в тому числі щодо будівлі неопалювального складу каменю. Суд дійшов висновку, що з 06.04.2012, з моменту надання декларації, як додатку до листа від 05.04.2012, позивачеві достеменно стало відомо про будівництво і прийняття в експлуатацію будівлі неопалювального складу каменю.

15. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач міг довідатися про порушення 13.12.2011, з моменту отримання створеним ним органом - Центром дозвільних процедур Єдиний офіс Дніпропетровської міської ради, декларації про готовність до експлуатації об'єкта. Тому позивачем пропущено строк позовної давності. Однак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові не у зв'язку з пропуском строку позовної давності, а відмовивши по суті вимог з тих підстав, що об'єкт будівництва - Будівництво неопалювального складу каменю - є об'єктом транспортної інфраструктури ДП Дніпропетровський річковий порт , а тому розрахунок позивача, який викладений в Додатку 1 до договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, суперечить нормам частини першої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та вимогам Порядку № 5/14. Отже зазначений об'єкт будівництва підпадає під дію частини четвертої статті 40 Про регулювання містобудівної діяльності .

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. 17.12.2018 Дніпровською міською радою подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018. Крім того, скаржник просить розгляд даної справи здійснювати за його участі.

17. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, скаржник стверджує, що на момент реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації в Законі України Про регулювання містобудівної діяльності була відсутня норма права щодо звільнення від пайової участі об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства. В декларації не міститься інформація, що зазначений об'єкт є об'єктом виробничого призначення. Наявна в матеріалах справи копія висновку будівельно-технічної експертизи від 10.10.2018 відповідно до частини першої статті 104 ГПК України для суду не має заздалегідь встановленої сили.

18. Щодо строків позовної давності скаржник також вказує, що Дніпровська міська рада та виконавчий комітет Дніпровської міської ради є окремими юридичними особами, отже направлення листа міському голові і прийняття рішення виконавчим органом не є належним підтвердженням обізнаності про це представницького органу - Дніпровської міської ради. Таким чином, як вважає позивач, суд дійшов невірного висновку, що з 06.04.2012, моменту надання декларації як додатку до листа від 05.04.2012, позивачу достеменно стало відомо про будівництво та введення об'єкта в експлуатацію.

19. Скаржник вважає, що враховуючи, що Державний адміністратор Центру дозвільних процедур не мав відповідних функцій використовувати Декларацію з іншою метою або іншим способом, окрім видачі її замовникові, що орган місцевого самоврядування створив власний орган архітектурно-будівельного контролю лише 27.10.2016, що відповідач не виконав вимоги статей 39, 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , то правомірним є висновок про триваюче порушення законних прав та інтересів Дніпровської міської ради, яке виникло внаслідок ухилення ДП Дніпровський річковий порт АСК Укррічфлот від укладання договору про пайову участь.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

20. 16.01.2019 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від відповідача, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалену у справі постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на відповідність висновків суду встановленим обставинам справи.

21. Відповідач вказує, що апеляційний суд обґрунтовано встановив, що розрахунок Дніпровської міської ради до договору пайової участі не відповідає приписам частини першої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та вимогам прийнятого Порядку № 5/14 через встановлення приналежності спірного об'єкта до об'єктів транспортної інфраструктури. Відповідач також посилається на обізнаність позивача про введення спірного об'єкта в експлуатацію у грудні 2011 року, а не в грудні 2017 році, як стверджує позивач.

Відповідач також посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.08.2018 у справі № 904/8827/17, прийнятій за аналогічних обставин справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Визначальним питанням для правильного застосування норм права у цих правовідносинах є визначення розміру пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури населеного пункту та віднесення об'єкта будівництва до певного типу споруд з огляду на можливість незалучення замовника будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, як це визначено частиною четвертою статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

24. З цього приводу судом апеляційної інстанції зазначено, що об'єкт будівництва - Будівництво неопалювального складу каменю - є об'єктом транспортної інфраструктури ДП Дніпропетровський річковий порт , а тому розрахунок позивача, який викладений в Додатку 1 до договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, суперечить нормам частини першої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та вимогам Порядку № 5/14. Отже зазначений об'єкт будівництва підпадає під дію частини четвертої статті 40 Про регулювання містобудівної діяльності .

25. Судова колегія погоджується з цим висновком суду апеляційної інстанції та відхиляє доводи касаційної скарги про порушення норм матеріального права у зв'язку з таким.

26. Апеляційним судом було встановлено в результаті належного аналізу положень законодавства, а також видів діяльності, які здійснюються відповідачем, що побудована ним (відповідачем) споруда є об'єктом транспортної інфраструктури.

27. Закон України Про регулювання містобудівельної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівельної діяльності в Україні.

28. Згідно з частиною першою статті 40 цього Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

29. Пунктом 2.1 Порядку № 5/14 передбачено формулу розрахунку пайової участі при новому будівництві.

30. При цьому Додатком 1 до Порядку № 5/14 встановлено нормативи розміру пайової участі замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська для одиниці створеної потужності, відповідно до пункту 3 якого для об'єктів з функціональним призначенням Промисловість, транспорт, зв'язок, мережі та об'єкти інженерної інфраструктури визначено, що розмір пайової участі для одиниці створеної потужності (грн) становить 0,0.

Тобто величина пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська у разі будівництва об'єкта за зазначеним вище призначенням повинна становити 0 грн, а не 919 360 грн (з розрахунку як для складського приміщення 338 грн за 1 м 2 загальної площі) як це визначено позивачем у запропонованому до визнання укладеним договорі.

31. Крім того, частиною четвертою статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено вичерпний перелік замовників об'єктів будівництва, які згідно із законом не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

32. Законом України від 22.03.2012 № 4570-IV частину четверту статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності доповнено пунктом 9, згідно з яким до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

33. Відповідно до пункту 7 розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

34. Таким чином запропонований позивачем до укладання у 2018 році договір повинен відповідати діючим на відповідний момент положенням цього Закону, згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 40 якого замовники у разі будівництва об'єктів транспортної інфраструктури не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

35. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог.

36. Щодо застосування (незастосування) до спірних правовідносин строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

37. Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

38. Загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (статті 256, 257, 267 ЦК).

39. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною, є самостійною підставою для відмови в позові. Однак, відмова в позові через необґрунтованість (недоведеність) вимог виключає відмову в позові за пропуском позовної давності.

40. З огляду на викладене та що судом апеляційної інстанції відмовлено у позові через необґрунтованість (недоведеність) вимог, з чим погодився суд касаційної інстанції, то судовою колегією відхиляються доводи касаційної скарги щодо дотримання позивачем строків позовної давності.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Таким чином, оскільки оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги Дніпровської міської ради і про залишення без змін постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018.

В. Висновки про правильне застосування норм права

42. Запропонований позивачем до укладання у 2018 році договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен відповідати діючим на відповідний момент положенням Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 40 якого замовники у разі будівництва об'єктів транспортної інфраструктури не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Г. Судові витрати.

43. Понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Дніпровську міську раду, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 904/1806/18 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді О.М. Баранець

В.Я. Погребняк