Постанова

від 21.08.2018 по справі 918/160/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року Справа № 918/160/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Острозького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на ухвалу господарського суду Рівненської області від 06 липня 2018 року в справі №918/160/15 (суддя Бережнюк В.В.)

час та місце ухвалення: 06 липня 2018 року; м. Рівне, вул. Набережна, 26-А; повний текст ухвали складено 06 липня 2018 року

за заявою Острозького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

про роз'яснення судового рішення

в справі №918/160/15

за позовом Української Православної Церкви

до Релігійної громади Святої ОСОБА_1 Магдалини УПЦ Київського Патріархату

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та церквою в с. Бадівка Острозького району Рівненської області

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився;

боржника - не з'явився;

органу ДВС - ОСОБА_2

Заяв про відвід (самовідвід) судді (суддів) та секретаря судового засідання, з підстав, визначених статтями 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз'яснення прав та обов'язків, відповідно до статті 205 ГПК України, не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Українська Православна Церква звернулася в господарський суд Рівненської області з позовом до Релігійної громади Святої ОСОБА_1 Магдалини УПЦ Київського Патріархату про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та церквою в с. Бадівка Острозького району Рівненської області.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18 травня 2015 року позов Української Православної Церкви (надалі - Стягувач) до Релігійної громади Святої ОСОБА_1 Магдалини УПЦ Київського Патріархату (надалі - Боржник) було задоволено.

В свою чергу, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 березня 2016 року в даній справі, вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 07 червня 2016 року, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29 березня 2016 року було скасовано, а справу було направлена на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 липня 2016 року (залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 грудня 2016 року) рішення господарського суду Рівненської області від 18 травня 2015 року було залишено без змін.

З огляду на що, 28 липня 2016 року на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 18 травня 2015 року було видано відповідні накази.

Суд констатує, що Острозький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (надалі - орган ДВС) звернувся в господарський суд Рівненської області з заявою про роз'яснення судового рішення (том 3; а.с. 1-2) за позовом Стягувача до Боржника про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та церквою в с. Бадівка Острозького району Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06 липня 2018 року заяву органу ДВС від 04 липня 2018 року про роз'яснення судового рішення було залишено без розгляду.

Виносячи дану ухвалу, місцевий господарський виходив з того, що оскільки заява про роз'яснення рішення подана органом ДВС після закінчення строку, передбаченого статтею 245 ГПК України, то згідно положень частини 2 статті 118 ГПК України заява органу ДВС підлягає залишенню без розгляду.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, орган ДВС звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 3; а.с. 30-34), в якій, з підстав, висвітлених в ній, просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення про розгляд зави органу ДВС про роз'яснення судового рішення.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу, орган ДВС вказав, що як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ у справі №918/160/15 від 28 липня 2016 року дійсний для пред'явлення у строк до 26 липня 2017 року та станом на момент подання заяви про роз'яснення судового рішення, виконавче провадження по виконанню вказаного наказу перебуває на виконанні у органу ДВС.

Разом з тим, орган ДВС, зокрема, зазначив, що 26 вересня 2017 року державним виконавцем органу ДВС було направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо Боржника, за умисне ухилення від виконання рішення суду. Водночас, як вказує орган ДВС, 26 вересня 2017 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі пункту 11 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", однак, рішенням господарського суду, вказану вище постанову було скасовано.

Крім того, у поданій апеляційній скарзі, орган ДВС також вказав, що 28 грудня 2017 року виконавче провадження було відновлено, а 13 лютого 2018 року державним виконавцем було винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ та направлено в Острозький ВП для виконання.

В свою чергу, як вказує орган ДВС, 22 лютого 2018 року державним виконавцем було здійснено виїзд, за адресою, вказаною у виконавчому документі та було складено акт про те, що наказ за №918/160/15 (виданий господарським судом Рівненської області 28 липня 2016 року) добровільно не виконаний, перешкоди в користуванні, розпорядженні та володінні будівлею церкви в с. Бадівка, не усунуті.

З огляду на вказане вище та в зв'язку із неможливістю в повному обсязі виконати вказане рішення, оскільки (на переконання органу ДВС) воно є дещо незрозумілим в частині, що стосується усунення перешкод в користуванні, розпорядженні та володінні будівлею церкви в с. Бадівка, шляхом виселення Боржника - орган ДВС звернувся із заявою про роз'яснення судового рішення для визначення способу і порядку виконання рішення, оскільки Боржник не проживає та не знаходиться в приміщенні церкви та ідентифікувати членів даної релігійної громади не можливо.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/160/15 у складі: головуюча суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г., суддя Розізнана І.В..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 липня 2018 року (суддя-доповідач ОСОБА_3Б.) апеляційну скаргу органу ДВС, з підстав, наведених в ній, було залишено без руху (том 3; а.с. 28-29).

Суд констатує, що розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2018 року в справі №906/544/18 у зв'язку із перебуванням у щорічній основній відпустці судді (члена колегії) Петухова М.Г. та відповідно до статті 32 господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, було призначено повторну автоматизовану заміну складу суду.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів, та визначено наступний склад суду: головуюча суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В..

Ухвалою суду від 08 серпня 2018 року (том 3; а.с. 55-56) було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою органу ДВС, а розгляд даної справи було призначено на 21 серпня 2018 року на 12:00 год..

Водночас, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2018 року в даній справі в зв'язку із перебуванням у відпустці головуючої судді (судді- доповідача) Бучинської Г.Б. та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/160/15.

Відповідно до протоколу повторної автоматичної зміни складу колегії суддів від 13 серпня 2018 року, автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до її складу та визначено новий склад, а саме: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В.

Ухвалою суду від 13 серпня 2018 року (том 3; а.с. 63) апеляційну скаргу органу ДВС було прийнято до провадження у новому складі суду.

Суд констатує, що вимог суду, викладених в ухвалі від 08 серпня 2018 року, Боржник та Стягувач не виконали, відзиви на апеляційну скаргу органу ДВС не надали.

В судовому засіданні від 21 серпня 2018 року представник органу ДВС підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та з підстав, висвітлених в ній, просить суд її задоволити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до місцевого господарського суду, для подальшого розгляду заяви органу ДВС.

В судове зсідання від 21 серпня 2018 року представники Стягувача та Боржника не прибули, про дату, час та місце розгляду даної апеляційної скарги повідомлені в установленому законом порядку, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду даної справи чи розгляду апеляційної скарги без участі уповноважених представників Стягувача чи Боржника на адресу суду не надходило.

Разом з тим, суд констатує, що ухвалою суду від 08 серпня 2018 року сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 ГПК України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 ГПК України).

З огляду на що, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі уповноважених представників Стягувача та Боржника, за наявними в матеріалах справи матеріалами.

Заслухавши представника органу ДВС, дослідивши справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку що апеляційну скаргу органу ДВС слід задоволити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

При цьому Рівненський апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Статтею 129 1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Разом з тим, в силу дії частини 1 статті 245 ГПК України: за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Згідно частини 2 статті 245 ГПК України: подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні заяви органу ДВС, суд першої інстанції вказав, що наказ господарського суду Рівненської області за №918/160/15 (том 3; а.с. 35), що виданий 28 липня 2016 року, і був дійсний для пред'явлення до примусового виконання лише до 26 липня 2017 року.

З огляду на вищевказане, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що органом ДВС було пропущено строк для звернення з даною заявою до суду, яка мала бути подана до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (тобто, за висновком суду першої інстанції, до 26 липня 2017 року).

Однак, Рівненський апеляційний господарський суд, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено колегією суду, 28 липня 2016 року, на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 18 травня 2015 року, яке набрало законної сили 25 липня 2016 року було видано відповідні накази (том 2; а.с. 78-80).

Дані накази видані до набрання чинності редакції Закону України "Про виконавче провадження" від 05 жовтня 2016 року.

Апеляційний господарський суд наголошує на тому, що 05 жовтня 2016 року, вступила в дію нова редакція Закону України "Про виконавче провадження".

В розділі ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" даного Закону, а саме в пункті 5 визначено, що: виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Як вбачається із норм частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 жовтня 2016 року та в редакції, що є чинною станом на дату звернення органу ДВС із вказаною заявою): виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Крім того, суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що нормами частини 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 жовтня 2016 року та в редакції, що є чинною станом на дату звернення органу ДВС із вказаною заявою) передбачено, що: строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як встановлено Рівненським апеляційним господарським судом та вбачається з виданого наказу (том 3; а.с. 35), рішення господарського суду вступило в законну силу 25 липня 2016 року.

Відтак, з огляду на дію Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 жовтня 2016 року) строк пред'явлення наказу до примусового виконання був продовжений вказаним Законом і закінчується 24 липня 2019 року.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на Закон України "Про виконавче провадження" в редакції від 05 жовтня 2016 року, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку щодо звернення органу ДВС з порушенням строку для звернення з поданою заявою, що призвело до неправильного вирішення спору.

Як встановлено вище апеляційним господарським судом, вказаний строк закінчується 24 липня 2019 року, в той час, як орган ДВС звернувся зі своєю заявою 04 липня 2018 року (тобто до закінчення вказаного строку).

Крім того, Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що виносячи дане рішення (навіть без врахування описаних вище змін до Закону, що продовжили строк дійсності для пред'явлення до виконання наказів, виданих до 05 жовтня 2016 року), місцевий господарський суд не врахував і той факт, що даний наказ перебуває на примусовому виконанні.

При цьому суд констатує, що в силу дії частини 2 статті 245 ГПК України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане (що і не було враховано судом першої інстанції, адже як вказувалось вище, наказ перебуває на виконанні у органу ДВС) або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (що і встановлено вище в даній судовій постанові).

Відтак, з огляду на все вищеописане в даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом безпідставно винесено ухвалу, котрою було залишено без розгляду заяву органу ДВС про роз'яснення судового рішення.

Разом з тим, суд констатує, що винесена місцевим господарським судом ухвала, перешкоджає подальшому розгляду заяви органу ДВС.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, зокрема, має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на усе вищевказане, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що в силу дії пункту 4 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України.

З огляду ж на те, що апеляційний господарський суд скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому розгляду заяви, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України, суд, скасовуючи дану ухвалу, направляє справу до суду першої інстанції, для продовження розгляду заяви начальника органу ДВС про роз'яснення судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269-280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Острозького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06 липня 2018 року в справі №918/160/15 - задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 06 липня 2018 року в справі №918/160/15 - скасувати.

3. Справу №918/160/15 направити до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду заяви начальника Острозького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_2 від 4 липня 2018 року № 4201/15.14-34 про роз'яснення судового рішення.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5 .Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

6. Справу № 918/160/15 повернути до господарського суду Рівненській області.

Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.