Рішення
від 14.08.2018 по справі 812/6790/13-а
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/6790/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю прокуратури м. Луганська про скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 від 01.08.2013, № НОМЕР_2 від 01.08.2013, № НОМЕР_3 від 01.08.2013, № НОМЕР_4 від 31.07.2013, № НОМЕР_5 від 01.08.2013,-

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, у якому позивачем заявлено такі позовні вимоги (т. 4 а.с. 23-30):

- скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.08.2013, яким ПАТ «Стахановський завод феросплавів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 6178279,00 грн та застосовано штрафну фінансову санкцію на суму 3089139,50 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 01.08.2013, яким ПАТ «Стахановський завод феросплавів» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100143444,00 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 01.08.2013, яким ПАТ «Стахановський завод феросплавів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5512059,00 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 31.07.2013, яким ПАТ «Стахановський завод феросплавів» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5133620,00 грн та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 2566810,00 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 01.08.2013, яким ПАТ «Стахановський завод феросплавів» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1732673,00 грн,

які були винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі акта перевірки № 11/15-2/00186513 від 16.07.2013.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

Позивач не згоден з висновками акта перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки у періоді, який було перевірено, ПАТ «Стахановський завод феросплавів» здійснювало свою звичайну господарську діяльність, а саме виробляло та реалізовувало феросплавну продукцію. З метою виробництва феросплавної продукції підприємство придбавало сировину, матеріали, послуги, енергоресурси, вартість яких включалася до складу витрат у відповідності із вимогами бухгалтерського та податкового обліку. В ході проведення перевірки встановлено, що вся сировина, матеріали, послуги, придбані ПАТ «Стахановський завод феросплавів» у перевіреному періоді були використані для виробництва феросплавної продукції, яка в подальшому реалізовувалася на підставі договорів на внутрішньому та зовнішньому ринках. При проведенні перевірки не було встановлено використання сировини, матеріалів в неоподатковуваних операціях чи безоплатної передачі продукції (тобто без отримання доходу від реалізації). Таким чином, вся діяльність позивача направлена на виробництво та реалізацію феросплавної продукції в період з 01.10.2011 по 31.12.2012 є для цілей оподаткування господарською діяльністю, а витрати, понесені підприємством для забезпечення такої діяльності, безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю.

Як встановлено під час перевірки та зазначено в акті перевірки феросплавна продукція протягом перевіреного періоду реалізовувалася покупцям, у тому числі ПАТ «Укрнафта» та GLOWSTON PRODUCTS LTD на підставі відповідних цивільно-правових договорів, якими було встановлено ціну такої продукції. Доходи, які були отримані від реалізації феросплавної продукції у відповідних звітних періодах, що перевірялися, в повній мірі були відображені підприємством в бухгалтерському та податковому обліку та враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

На виконання положень ст.138 ПК України ПАТ «Стахановський завод феросплавів» визначало витрати від операційної діяльності, зокрема ті, які формують собівартість реалізованих товарів (феросплавної продукції) в тих періодах, в яких підприємство визначало та отримувало доходи від реалізації такої продукції. Перевіркою не встановлено фактів формування підприємством витрат в тих періодах, в яких підприємство не визначало та не отримувало доходи від реалізації продукції власного виробництва.

В акті перевірки зазначено про отримання збитків в результаті проведення окремих господарських операцій з ПАТ «Укрнафта» та GLOWSTON PRODUCTS LTD, та зазначено, що оскільки прибуток за такими операціями не було отримано, то такі операції не є господарською діяльністю, а витрати на виробництво такої продукції сформовано з порушенням податкового законодавства (завищено).

Такі висновки, на думку позивача, є помилковими, оскільки право підприємства платника податку на віднесення понесених витрат в податковому обліку не ставиться в залежність від отримання прибутку чи збитків по окремих господарських операціях. Визначальним в такому випадку є саме отримання та визначення підприємством доходів від реалізації продукції в грошовій чи в іншій формі.

Сировина, матеріали, енергоресурси, які придбавалися ПАТ «Стахановський завод феросплавів» у перевіреному періоді, використані в господарській діяльності підприємства - для виробництва феросплавної продукції, яка в подальшому реалізовувалась підприємством за ціною, яка включає ПДВ. Виробництво феросплавної продукції з метою її продажу та з метою отримання доходу в грошовій формі є господарською діяльністю підприємства та в повній мірі відповідає визначенню господарської діяльності, яке наведено у п.14.1.36 ПК України. ОСОБА_2 кодексу України не передбачають умови, згідно з якою платник податків може відносити до складу витрат операційної діяльності та до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ в залежності від фінансового результату окремого податкового періоду, чи в залежності від собівартості продукції та отриманого доходу від реалізації продукції у звітному періоді.

Таким чином, позивач вважає, що ним не допущено порушення вимог податкового законодавства при формуванні витрат операційної діяльності в період з 01.10.2011 по 31.12.2012.

Крім того, позивачем зазначено, що висновок відповідача про порушення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» вимог п.198.5 ст.198 ПК України ґрунтується на твердженнях про продаж частини продукції власного виробництва окремим контрагентам за ціною нижче собівартості, та про те, що такі операції не відносяться до оподатковуваних операцій. Разом з тим, позивач з такими висновками не згоден, оскільки здійснював продаж продукції власного виробництва за звичайними ринковими цінами, які можуть відрізнятися в окремих договорах в залежності від ринку збуту та умов постачання. Крім того, ПАТ «Стахановський завод феросплавів» для виробництва феросплавної продукції з метою її подальшого продажу, здійснює придбання сировини, матеріалів та енергоресурсів також за звичайними ринковими цінами. Відповідність рівня цін, за якими феросплавна продукція реалізовувалася на адресу ПАТ «Укрнафта» та GLOWSTON PRODUCTS LTD, звичайним ринковим цінам підтверджується висновками ДП «Укрпромзовнішекспертиза» .

Таким чином, позивач вважає, що ним не допущено порушень вимог податкового законодавства по податку на додану вартість.

Що стосується порушень щодо завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ та порушень п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України по операціях з ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» на загальну суму 5790,00 грн., позивач зазначив таке.

В акті перевірки робиться посилання на дані перевірок інших підприємств, в яких зазначено про неможливість проведення зустрічних звірок, а також не підтвердження реального характеру господарських взаємовідносин щодо осіб, з якими ПАТ «Стахановський завод феросплавів» взагалі не мало господарських взаємовідносин. Такі дані, на думку позивача, не можуть свідчити про відсутність господарських взаємовідносин між ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та його безпосередніми контрагентами, оскільки дійсний та реальний характер господарських взаємовідносин підтверджений належним чином оформленими первинними документами. Спрямованість вказаних правочинів на настання реальних наслідків також підтверджується тим, що сторони вказаних правочинів в повній мірі відобразили їх в своєму бухгалтерському та податковому обліку. Перевіркою не встановлено фактів порушень при декларуванні вказаними контрагентами доходів від продажу продукції та зобов'язань з ПДВ у своєму податковому обліку.

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що не допускав порушення вимог ОСОБА_2 кодексу України, правомірно сформував витрати, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, не допускав їх завищення на суму 124108916,00 грн, не допускав заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 11306109,00 грн та мав право відображати податковий кредит з ПДВ на підставі наявних податкових накладних у відповідних звітних періодах, а також не допускав завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.09.2011 по 31.12.2012.

З урахуванням вищезазначеного позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 адміністративний позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» задоволений повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_1 від 01 серпня 2013 року, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 6178279,00 грн та застосовано штрафну фінансову санкцію на суму 3089139,50 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_2 від 01 серпня 2013 року, яким ОСОБА_1 акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100143444,00 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_3 від 01 серпня 2013 року, яким ОСОБА_1 акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5512059,00 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_4 від 31 липня 2013 року, яким ОСОБА_1 акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5133620,00 грн та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 2566810,00 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_5 від 01.08.2013, яким ОСОБА_1 акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1732673,00 грн (т. 1 а.с.18-27).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 у справі № 812/6790/13-а залишено без змін (т.1 а.с.37- 44).

Згідно з даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» після апеляційного перегляду дана справа була повернута Луганському окружному адміністративному суду 25.06.2014 у кількості 154 томів.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 частково відновлене втрачене, у зв'язку з подіями АТО, судове провадження в адміністративній справі № 812/6790/13-а, а саме: в частині змісту процесуальних документів суду першої та апеляційної інстанцій ( т.1 а.с.49-51).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с.224-227).

Підставою скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції стало недостатність матеріалів відновленого провадження для касаційного перегляду справи та прийняття рішення по суті розгляду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 812/6790/13-а та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (т. 1 а.с.232).

Ухвалами суду від 12.09.2017, від 21.11.2017 втрачене судове провадження в адміністративній справі № 812/6790/13-а відновлялося в частині наданих сторонами матеріалів, в тому числі в частині позовної заяви та заперечень, акту перевірки з додатками, оскаржених повідомлень-рішень та висновків експертизи, які були відсутні в матеріалах справи на час її касаційного перегляду ( т.4 а.с.69-70, т.6 а.с.157-159).

Ухвалами суду від 24.05.2016, 14.07.2016, 05.09.2016, 29.09.2016, 31.10.2016, 24.11.2016, 17.01.2017, 06.02.2017, 06.03.2017, 13.04.2017, 18.05.2017, 10.10.2017, 02.11.2017, 12.12.2017, 21.02.2018 провадження у справі неодноразово зупинялося, судом надавався час сторонам для представлення доказів, витребовувалися копії матеріалів (т.3 а.с.41), (т.3 а.с.55), (т.3 а.с.103), (т.3 а.с.114), (т.3 а.с.133), (т.3 а.с.147), (т.3 а.с.158), (т.3 а.с.172-173), (т.3 а.с.219), (т.3 а.с.234-235), (т.4 а.с.104-105), (т.4 а.с.120-121), (т.6 а.с.176).

Ухвалою суду від 10.10.2017 замінено відповідача у справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, на належного відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) (т.4 а.с.104-105).

Ухвалою суду від 21.02.2018 доручено Харківському окружному адміністративному суду провести допит експерта ОСОБА_3 та доручено Дніпропетровському окружному адміністративному суду провести допит експерта ОСОБА_4, у зв'язку з чим зупинено провадження у справі № 812/6790/13-а до отримання від Харківського окружного адміністративного суду та Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвали за наслідками виконання судового доручення (т.7 а.с.33-36).

При визначенні запитань, які мають бути поставлені експерту під час його допиту стосовно висновків експертизи в цій справі, судом враховані і запитання, які надавалися прокурором та представником відповідача, що відображено в зазначеній ухвалі суду від 21.02.2018.

Матеріали, отримані на виконання судових доручень, приєднані до матеріалів справи. Судом сторонам надавався час та можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Крім того, повідомлення позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» також відбувалось шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду adm.lg.court.gov.ua: оголошення про виклик позивача у судові засідання, оскільки на час розгляду справи в суді підприємство позивача знаходиться на непідконтрольній Україні території (т.7 а.с.86).

Отже, судом вживалися всі можливі заходи для максимального відновлення матеріалів справи з метою дотирмання прав обох сторін на участь в новому розгляді справи та представленні доказів в обгрунтування позову та заперечень.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, про що надали письмові заперечення проти адміністративного позову (т.3 а.с.140-142, т.4 а.с. ), у яких зазначили таке.

СДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Стахановський завод феросплавів» , за результатами якої складено акт від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513.

Проведеною перевіркою встановлено, що ПАТ «Стахановський завод феросплавів» у перевіреному періоді свідомо здійснювало реалізацію продукції власного виробництва ПАТ «Укрнафта» та GLOWSTON PRODUCTS LTD за цінами значно нижчими за собівартість виготовленої феросплавної продукції, не враховуючи при цьому рівень цін на аналогічну продукцію, який склався на ринку ідентичних товарів. Інші покупці отримували продукцію за цінами не менше собівартості виготовлення. Зазначені операції призвели до отримання збитків у податковому обліку ПАТ «Стахановський завод феросплавів» .

На думку представників відповідача, для цілей оподаткування визначальним критерієм для кваліфікації діяльності платника як господарської є спрямованість такої діяльності на отримання доходу. І хоча збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської, адже при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції, втім визначальною ознакою господарської діяльності є наявність ділової мети, що полягає у намірі отримати економічний ефект від операції. Представники відповідача зазначили, що мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. З поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. За податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані у податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто, не призводить до отримання доходу. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел.

Таким чином, шляхом необґрунтованого включення до складу собівартості продукції зазначених витрат, ПАТ «Стахановський завод феросплавів» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 124108916,00 грн. Обсяг збиткових операцій наведено у додатку 3.1.2.2 та 3.1.2.3 до акта перевірки.

Також, представники відповідача зазначили, що інформація щодо рівня цін на феросплавну продукцію, отримана від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ґрунтується на даних Української феросплавної асоціації (УкрФА), одним із засновників якої є ПАТ «Стахановський завод феросплавів» . Крім того, до складу УкрФА входять такі підприємства як ПАТ «Запорізький завод феросплавів» , ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» , ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» , ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» , які є пов'язаними між собою і є зацікавленими особами у встановленні рівня цін, які відповідають рівню, за яким вони реалізують власну продукцію. Таким чином, інформація відносно рівня цін на феросплавну продукцію, отримана від довідок УкрФА не є об'єктивною.

Що стосується порушення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» вимог ст.198 ПК України, представники відповідача зазначили, що виходячи з послідовного аналізу норм законодавства, слідує, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які в подальшому використовуються в операціях, що не підлягають оподаткуванню, то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на яке припадає таке використання.

Зважаючи на факт не пов'язаності з господарською діяльністю ПАТ «Стахановський завод феросплавів» реалізації продукції нижче собівартості, ПАТ «Стахановський завод феросплавів» в порушення п.198.5 ст.198 ПК України не були самостійно донараховані зобов'язання з ПДВ.

Що стосується висновків про завищення податкового кредиту з ПДВ та порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, представники відповідача зазначили, що перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та його контрагентами, а саме: ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» .

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що ПП ТД «Талан-Торг» за юридичною адресою відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити не має можливості, підприємство не має можливості реально здійснювати фінансово-господарські операції у зв'язку з відсутністю фізичних, технічних можливостей, достатніх трудових ресурсів, основних фондів, ліцензій та інших дозвільних документів, тощо.

ТОВ «Укріндустрія» є посередником при постачанні товару до ПАТ «Стахановський завод феросплавів» , придбаваючи товар у ПП «ТД Альфа Буд» , який зареєстрований (перереєстрований) в органах державної виконавчої влади фізичними особами з подальшою передачею його у володіння чи управління підставним (вигаданим) особам, в тому числі тим, які не мають відношення до фінансово-господарської діяльності. У кримінальних справах проведено почеркознавчу експертизу. Анульовано свідоцтво платника ПДВ.

ТОВ «ІЕС» не знайдено за місцезнаходженням та виявлено нереальність здійснених операцій по ланцюгу постачання, про що свідчать такі факти: постачальники не мали можливості здійснювати організацію транспортування та продажу товарів на адресу ТОВ «ІЕС» ; відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у постачальників необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

ТОВ «Южхімресурси» не підтверджено податковий кредит з ПДВ (первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємством до перевірки не надані, а посадові особи підприємства знаходяться у розшуку), у підприємства відсутні об'єкти оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів. Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у серпні-грудні 2011 року, травні-грудні 2012 року.

На думку відповідача, СДПІ доведено узгодженість дій Позивача та його контрагентів, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду.

Представник позивача неодноразово надсилав суду письмові пояснення в справі, в яких, крім іншого зазначав про втрату первинних документів підприємством у зв'язку з подіями АТО (т.1 а.с.1-19, т.2 а.с.1-2, 61-62, 126). У судове засідання не прибув, 12.02.2018 на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у суду матеріалів (т.7 а.с.3).

Представники відповідача до суду надали письмові пояснення стосовно допиту експерту (т.7 а.с.22-25, 94-97), аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Прокурор проти задоволення позовних вимог заперечував підтримавши позицію представників відповідача.

На підставі вимог ст. 205 КАС України судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши надані сторонами докази, відповідно до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлені такі обставини справи.

ПАТ «Стахановський завод феросплавів» , ідентифікаційний код 00186513, зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 757143 (т. 1 а.с.6).

З 28 травня 2013 року по 09 липня 2013 року згідно з п.77.1 ст.77 ОСОБА_2 кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 16 травня 2013 року №120 проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Стахановський завод феросплавів» , код ЄДРПОУ 00186513 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 16 липня 2013 року № 11/15-2/00186513 (т. 5 а.с. 11-77).

Як вбачається з висновків акту перевірки від 16 липня 2013 року №11/15-2/00186513, перевіркою встановлено такі порушення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» :

- на порушення п.138.4, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8, п.138.10 ст.138 ПК України ПАТ «Стахановський завод феросплавів» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 124108916,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року у сумі 23965472,00 грн.; за 1 квартал 2012 року у сумі 45353287,00 грн.; за півріччя 2012 року у сумі 64458888,00 грн.; за 3 квартали 2012 року у сумі 86945108,00 грн.; за 2012 рік у сумі 100143444,00 грн.;

- на порушення п.198.5 ст.198 ОСОБА_2 кодексу України ПАТ «Стахановський завод феросплавів» встановлено заниження зобов'язань з податку на додану вартість на суму 11306109,00 грн., у тому числі: лютий 2012 року - 1863705,00 грн.; березень 2012 року - 3596462,00 грн.; серпень 2012 року - 1669033,00 грн.; вересень 2012 року - 1537242,00 грн.; жовтень 2012 року - 1127313,00 грн.; листопад 2012 року - 1046382,00 грн.; грудень 2012 року - 465972,00 грн.;

- на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ОСОБА_2 кодексу України ПАТ «Стахановський завод феросплавів» встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 5790,00 грн., у тому числі: за листопад 2011 року - 457,00 грн.; за грудень 2011 року - 51,00 грн.; за березень 2012 року - 958,00 грн.; за травень 2012 року - 1727,00 грн.; за червень 2012 року - 1809,00 грн.; за серпень 2012 року - 609,00 грн.; за грудень 2012 року - 179,00 грн.;

- на порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 ОСОБА_2 кодексу України ПАТ «Стахановський завод феросплавів» встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування ПДВ за листопад 2011 року на суму 51,00 грн.; за грудень 2011 року - 51,00 грн.; березень 2012 року - 58987,00 грн.; травень 2012 року - 1727,00 грн.; червень 2012 року - 1809,00 грн.; серпень 2012 року - 1669642,00 грн.;

- на порушення п.200.4 ст.200 ОСОБА_2 кодексу України ПАТ «Стахановський завод феросплавів» встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на суму 457,00 грн.; за січень 2012 року на суму 51,00 грн.; за лютий 2012 року на суму 1863705,00 грн.; за квітень 2012 року на суму 58987,00 грн.; за червень 2012 року на суму 1727,00 грн.; за липень 2012 року на суму 1809,00 грн.; за вересень 2012 року на суму 3206884,00 грн.;

- на порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 ОСОБА_2 кодексу України ПАТ «Стахановський завод феросплавів» занизило суму, що підлягає сплаті в бюджет за березень 2012 року на 3538433,00 грн.; за жовтень 2012 року на суму 1127313,00 грн.; за листопад 2012 року на суму 1046382,00 грн.; за грудень 2012 року на суму 466151,00 грн.;

- перевіркою підтверджене від'ємне значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 2711301,00 грн.; за листопад 2011 року у сумі 8251427,00 грн.; за грудень 2011 року у сумі 13954418,00 грн.; за січень 2012 року у сумі 8491752,00 грн.; за квітень 2012 року у сумі 3284816,00 грн.; за травень 2012 року у сумі 9413074,00 грн.; за червень 2012 року у сумі 9562320,00 грн.; за липень 2012 року у сумі 12810428,00 грн.; за серпень 2012 року у сумі 3797319,00 грн.;

- перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 55625668,00 грн., у тому числі: грудень 2011 року у сумі 8138652,00 грн.; січень 2012 року у сумі 12229388,00 грн.; лютий 2012 року у сумі 3879890,00 грн.; квітень 2012 року у сумі 0 грн.; червень 2012 року у сумі 8759806,00 грн.; липень 2012 року у сумі 9266344,00 грн.; серпень 2012 року у сумі 12534123,00 грн.; вересень 2012 року у сумі 817465,00 грн.;

- перевіркою не підтверджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок на загальну суму 5637980,00 грн., у тому числі: грудень 2011 року у сумі 112775,00 грн.; січень 2012 року у сумі 1725030,00 грн.; лютий 2012 року у сумі 2370081,00 грн.; червень 2012 року у сумі 653268,00 грн.; липень 2012 року у сумі 295976,00 грн.; серпень 2012 року у сумі 276305,00 грн.; вересень 2012 року у сумі 204545,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 16 липня 2013 року № 11/15-2/00186513, ПАТ «Стахановський завод феросплавів» подав заперечення на висновки акту документальної планової виїзної перевірки (т. 5 а.с.78-84).

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську розглянуло заперечення на акт перевірки та надало відповідь, в якій зазначило, що висновки акту перевірки №11/15-2/00186513 від 16 липня 2013 року є правомірними, а заперечення ПАТ «СЗФ» такими що не відповідають чинному законодавству і не підлягають задоволенню (т. 5 а.с.85-87).

На підставі акту перевірки від 16 липня 2013 року № 11/15-2/00186513 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 від 01 серпня 2013 року, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 6178279,00 грн та застосовано штрафну фінансову санкцію на суму 3089139,50 грн (т. 5 а.с.90);

- № НОМЕР_5 від 01 серпня 2013 року, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1732673,00 грн (т. 5 а.с.88);

- № НОМЕР_3 від 01 серпня 2013 року, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5512059,00 грн (т. 5 а.с.96);

- № НОМЕР_2 від 01 серпня 2013 року, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100143444,00 грн (т. 5 а.с.92);

- № НОМЕР_4 від 31 липня 2013 року, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5133620,00 грн та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 2566810,00 грн (т. 5 а.с.94).

Як встановлено судом з мотивувальної частини акту перевірки від 16.07.2013 року, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську встановлено завищення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 всього у сумі 124108916,00 грн, у тому числі: за 4 квартал 2011 року у сумі 23965472,00 грн; за 1 квартал 2012 року у сумі 45353287,00 грн; за півріччя 2012 року у сумі 64458888,00 грн; за 3 квартали 2012 року у сумі 86945108,00 грн; за 2012 рік у сумі 100143444,00 грн. Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що ПАТ «Стахановський завод феросплавів» у перевіреному періоді свідомо здійснювало реалізацію продукції власного виробництва, зокрема феросиліцію марок ФС-45, ФС-65, ФС-70, ФС-75, феросилікомарганцю, в бік ПАТ «Укрнафта» та GLOWSTON PRODUCTS LTD за цінами значно нижчими за собівартість виготовленої феросплавної продукції, не враховуючи при цьому рівень цін на аналогічну продукцію, який склався на ринку ідентичних товарів. Окрім цих контрагентів ПАТ «Стахановський завод феросплавів» реалізовувало феросплави на адресу інших вітчизняних підприємств і нерезидентів без офшорного статусу за значно вищими цінами. Так, ціни відрізняються більш ніж на 20%.

З посиланням на п.138.8 ст.138, п.134.1 ст.134, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України відповідач робить висновок, що лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності підприємства. За податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто, не призводить до отримання доходу. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідно інших джерел.

Таким чином відповідач робить висновок, що реалізація продукції ПАТ «Стахановський завод феросплавів» нижче її собівартості призвела до необґрунтованого включення до складу собівартості продукції витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю, оскільки платник податку не отримав доход від реалізації такої продукції, що призвело до завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05 Декларацій «Витрати операційної діяльності» на загальну суму 124108916,00 грн.

Крім того, в акті перевірки СДПІ посилається на те, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 встановлено їх заниження ПАТ «Стахановський завод феросплавів» на суму 11306109,00 грн., у тому числі: лютий 2012 року - 1863705,00 грн.; березень 2012 року - 3596462,00 грн.; серпень 2012 року - 1669033,00 грн.; вересень 2012 року - 1537242,00 грн.; жовтень 2012 року - 1127313,00 грн.; листопад 2012 року - 1046382,00 грн.; грудень 2012 року - 465972,00 грн.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що перевіркою встановлено та доведено систематичний продаж продукції ПАТ «Стахановський завод феросплавів» на адресу підприємства, зареєстрованого в офшорній зоні (GLOWSTON PRODUCTS LTD) та підприємства, яке відноситься до групи «Приват» (ПАТ «Укрнафта» ), нижче собівартості виготовленої продукції, що на думку відповідача, не є господарською діяльністю підприємства, що враховується для цілей оподаткування, та призводить до заниження податкових зобов'язань на різницю між собівартістю виготовленої продукції та ціною її продажу.

Разом з тим висновки акту перевірки стосуються порушень позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України по операціях з ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» , а саме, СДПІ зроблено висновок про завищення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податкового кредиту по операціях з придбання товарів (послуг) у «ризикових» контрагентів на загальну суму 5790,00 грн., у тому числі: за листопад 2011 року - 457,00 грн.; за грудень 2011 року - 51,00 грн.; за березень 2012 року - 958,00 грн.; за травень 2012 року - 1727,00 грн.; за червень 2012 року - 1809,00 грн.; за серпень 2012 року - 609,00 грн.; за грудень 2012 року - 179,00 грн., а саме: ПП ТД «Талан-Торг» за березень 2012 року на суму 958,33 грн., травень 2012 року на суму 1727,00 грн.; ТОВ «Укріндустрія» за червень 2012 року на суму 760,00 грн.; ТОВ «ІЕС» за липень 2012 року на суму 608,83 грн.; ТОВ «Южхімресурси» за листопад 2011 року на суму 457,45 грн., грудень 2011 року на суму 51,40 грн., червень 2012 року на суму 1049,40 грн., грудень 2012 року на суму 179,22 грн.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість аргументів позову та заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Що стосується порушень ПАТ «Стахановський завод феросплавів» п.138.4, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8, п.138.10 ст.138 ПК України суд зазначає таке.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо віднесення до господарської діяльності підприємства позивача операцій по реалізації продукції власного виробництва за цінами нижчими від собівартості виготовленої продукції, а відтак віднесення витрат, понесених на виготовлення такої продукції, до витрат операційної діяльності підприємства.

Так, як вбачається з акта перевірки від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513 (п.3.1.2), СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську встановлено завищення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 всього у сумі 124108916,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року у сумі 23965472,00 грн.; за 1 квартал 2012 року у сумі 45353287,00 грн.; за півріччя 2012 року у сумі 64458888,00 грн.; за 3 квартали 2012 року у сумі 86945108,00 грн.; за 2012 рік у сумі 100143444,00 грн. Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що ПАТ «Стахановський завод феросплавів» у перевіреному періоді свідомо здійснювало реалізацію продукції власного виробництва, зокрема феросиліцію марок ФС-45, ФС-65, ФС-70, ФС-75, феросилікомарганцю, в бік ПАТ «Укрнафта» та GLOWSTON PRODUCTS LTD за цінами значно нижчими за собівартість виготовленої феросплавної продукції, не враховуючи при цьому рівень цін на аналогічну продукцію, який склався на ринку ідентичних товарів. Окрім цих контрагентів ПАТ «Стахановський завод феросплавів» реалізовувало феросплави на адресу інших вітчизняних підприємств і нерезидентів без офшорного статусу за значно вищими цінами. Так, ціни відрізняються більш ніж на 20%.

Разом з тим, суд не може погодитися з вищевказаними висновками податкового органу, з огляду на таке.

Основним видом діяльності ПАТ «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186513) є виробництво чавуну, сталі та феросплавів, оптова торгівля металами та металевими рудами, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.7 а.с.100-105).

Сторонами не оспорюється, що у періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012 (перевіреному періоді) ПАТ «Стахановський завод феросплавів» здійснювало звичайну господарську діяльність щодо вироблення та реалізації феросплавної продукції.

У перевіреному періоді ПАТ «Стахановський завод феросплавів» реалізовано феросплавну продукцію, зокрема ПАТ «Укрнафта» та GLOWSTON PRODUCTS LTD.

З метою виробництва феросплавної продукції підприємство придбавало сировину, матеріали послуги, енергоресурси, що підтверджено первинною бухгалтерською та податковою документацією наявною у матеріалах справи. Вартість придбаних товарів, робіт, послуг включена позивачем до складу витрат.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (тут і надалі положення законодавства України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 135 ПК України встановлено порядок визначення доходів та їх склад, зокрема:

- доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу (п.135.1);

- доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.135.2);

- дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо) (п.п.135.4.1 п.135.4).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1. п.138.1 ст.138 ПК України).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України).

Суд зауважує, що визначальною ознакою для віднесення витрат підприємства до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є те, що такі витрати здійснюються для провадження господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, є підприємництвом у розумінні ст.42 ГК України.

Суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству (ч.1 ст.19 ГК України).

Згідно положень п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положення ст.1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначають, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що поняття «господарська діяльність» , як сукупність господарських операцій, має певні ознаки, в тому числі, наявність економічного (фінансового) результату, цінової визначеності та спрямованості на отримання доходу.

Фінансовий результат, як кінцевий економічний підсумок господарської діяльності підприємства, може виражатись у формі прибутку або збитку.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що поняття «господарська діяльність» не включає такої обов'язкової ознаки, як одержання прибутку, оскільки неотримання прибутку від окремої господарської операції не може свідчить про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності та вказувати в цілому на збитковий характер господарської діяльності підприємства, що діє на власний ризик.

Крім того, суд зауважує, що законодавець не встановлює прямої залежності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав прибуток, а отже не встановлює імперативного припису коригування валових витрат при продажу товару за ціною, нижчою від розміру собівартості.

Основною умовою віднесення суми витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є те, що виготовлений товар буде використовуватися у господарській діяльності підприємства.

Положення п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України містять вичерпний перелік витрат, які не пов'язані з провадженням господарської діяльності, і, як наслідок, не включаються до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

При цьому, сума збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів за ціною нижче ціни вартості виготовлення продукції у даному переліку відсутня.

Слід також зазначити, що положеннями ОСОБА_2 кодексу України не передбачено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, крім тих, що зазначені у п.138.3 та ст.139 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що діяльність ПАТ «Стахановський завод феросплавів» , яка була спрямована на придбання сировини, матеріалів, послуг, енергоресурсів з метою виробництва феросплавної продукції, а також безпосереднє виробництво феросплавної продукції з метою її подальшого продажу в цілях отримання доходу від реалізації такої продукції, є господарською діяльністю платника податків.

Як вбачається з акта перевірки, проведеною перевіркою встановлено, що вся сировина, матеріали, послуги, придбані ПАТ «Стахановський завод феросплавів» у перевіреному періоді, використані для виробництва феросплавної продукції, яка в подальшому реалізовувалась покупцям на підставі договорів, у тому числі ПАТ «Укрнафта» та GLOWSTON PRODUCTS LTD. Перевіркою не встановлено використання сировини, матеріалів, послуг в неоподатковуваних операціях чи безоплатній передачі продукції, тобто без отримання доходу від реалізації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вся діяльність ПАТ «Стахановський завод феросплавів» , направлена на виробництво та реалізацію феросплавної продукції в період з 01.10.2011 по 31.12.2012, є господарською діяльністю для цілей оподаткування, а витрати, понесені підприємством для забезпечення такої діяльності, - безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача.

Як вбачаєься з акту перевірки та інших матеріалів відновленого провадження в цій справі, а саме рішень судів першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті, а ні відповідачем, ні прокурором, а ні відповідними судами не вказувалося на недостатність первинних документів у справі для розгляду її по суті.

Акт перевірки свідчить про те, що доходи, які отримані ПАТ «Стахановський завод феросплавів» від реалізації феросплавної продукції у періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012, у повній мірі відображені підприємством у бухгалтерському та податковому обліку та враховані позивачем при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

На виконання вимог ст.138 ПК України ПАТ «Стахановський завод феросплавів» визначало витрати від операційної діяльності, зокрема ті, які формують собівартість реалізованих товарів (феросплавної продукції) в тих періодах, в яких підприємство визначало та отримувало доходи від реалізації такої продукції.

Проведеною перевіркою не встановлено фактів формування підприємством витрат в тих періодах, в яких підприємство не визначало та не отримувало доходи від реалізації продукції власного виробництва.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що ПАТ «Стахановський завод феросплавів» у періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012 не допускало порушень ОСОБА_2 законодавства при формуванні витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та обчисленні розміру податкових зобов'язань з податку на прибуток.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_2 від 01.08.2013, № НОМЕР_3 від 01.08.2013 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується порушень ПАТ «Стахановський завод феросплавів» ст.198, ст.200 ПК України, суд зазначає таке.

Як вбачається з акта перевірки від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513 (п.3.2.1), СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 встановлено їх заниження ПАТ «Стахановський завод феросплавів» на суму 11306109,00 грн, у тому числі: лютий 2012 року - 1863705,00 грн; березень 2012 року - 3596462,00 грн; серпень 2012 року - 1669033,00 грн; вересень 2012 року - 1537242,00 грн; жовтень 2012 року - 1127313,00 грн; листопад 2012 року - 1046382,00 грн; грудень 2012 року - 465972,00 грн.

Разом з тим, з вищезазначеними висновками СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську суд погодитись не може та вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Розділом V ОСОБА_2 кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

З вищевикладеного вбачається, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів та послуг.

Суд також звертає увагу на те, що згідно із пунктом 198.3 статті 198 ОСОБА_2 кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 200.1 та 200.3 статті 200 ОСОБА_2 кодексу України визначено, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ОСОБА_2 кодексу України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях (201.14, 201.15 ст. 201 ПК України).

Отже, аналізуючи перелічені норми законодавства, суд робить висновок про те, що не передбачено включення або виключення податкових накладних при формуванні податкового кредиту платника в залежності від фінансових результатів господарських операцій щодо подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих по таких податкових накладних.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, підтверджено актом перевірки, що ПАТ «Стахановський завод феросплавів» здійснювало виробництво і подальший продаж феросплавної продукції своїм контрагентам на підставі цивільно-правових договорів, із обов'язковим включенням до ціни реалізації податку на додану вартість, що є звичайною господарською діяльністю підприємства.

З метою виготовлення феросплавної продукції позивач придбавав товари, роботи, послуги, до ціни яких було включено податок на додану вартість.

За отримані товари, роботи, послуги ПАТ «Стахановський завод феросплавів» сплатило у повному обсязі, що сторонами не оспорюється.

Як вже вище зазначено, судом встановлено, що вся діяльність ПАТ «Стахановський завод феросплавів» , направлена на виробництво та реалізацію феросплавної продукції в період з 01.10.2011 по 31.12.2012, є господарською діяльністю для цілей оподаткування, а витрати, понесені підприємством для забезпечення такої діяльності, - безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача.

Всі операції з придбання товарів, робіт та послуг відображено у бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідачем суду не надано доказів невідповідності первинної документації, якою оформлено господарські операції з придбання ПАТ «Стахановський завод феросплавів» товарів, робіт, послуг від контрагентів, вимогам діючого законодавства. Не встановлено таких обставин і проведеною перевіркою.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивачем визначено базу оподаткування податком на додану вартість, сформовано податковий кредит, визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість із дотриманням вимог ОСОБА_2 кодексу України.

Доводи представників відповідача щодо співставлення та порівняння ціни, за якою здійснюється реалізація феросплавної продукції на адресу ПАТ «Укрнафта» та іншим українським споживачам, та посилання на відповідні докази, судом вважаються необґрунтованими та до уваги не беруться з огляду на те що, як вбачається з акта перевірки, податковим органом при проведенні перевірки не було встановлено випадків невідповідності цін реалізації феросплавної продукції окремим контрагентам рівню звичайних цін. В акті перевірки зазначено, що відповідачем встановлено порушення вимог ОСОБА_2 кодексу України, які полягали у завищенні операційних витрат під час вироблення феросплавної продукції, а також сум податкового кредиту, податкових зобов'язань внаслідок використання продукції в не господарській діяльності товариства. Тобто, відповідачем не було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, яке б полягало у застосуванні цін, які не відповідають рівню звичайних цін на аналогічну продукцію у співставних умовах. Відповідно такі висновки податкового органу й не стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на ціни, за якими позивачем здійснювався продаж продукції чи міг здійснюватися продаж продукції іншим контрагентам, та відповідні документи не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні ст.73 КАС України.

В матеріалах відновленого провадження в цій справі є висновок експерта № 140/26 судово-економічної експертизи, яка призначалася судом апеляційної інстанції (т. 2 а.с.44-118).

На вирішення експертизи було поставлене питання: чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського, податкового обліку та звітності ОСОБА_1 акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» висновки акту перевірки Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів від 16.07.2013 року № 11/15-2/00186513 та підстави прийняття спірних податкових повідомлень-рішень; у разі виявлення розбіжностей між висновками акту перевірки та підставами прийняття спірних податкових повідомлень-рішень здійснити відповідний аналіз, виходячи з використаних податковим органом під час перевірки первинних документів позивача. Встановити наявність підстав (з урахуванням досліджень по попередньому питанню) для застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Судового експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Відповідно до вимог ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Висновок експерта є відповідно до вимог ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для надання висновку експерту суд надсилав матеріали адміністративної справи № 812/6790/13-а в кількості 145 томів.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 140/26 від 12 травня 2014 року, не підтверджуються первинними документами бухгалтерського, податкового обліку та звітності, обліковими регістрами ПАТ «Стахановський завод феросплавів» висновки акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Луганську № 11/15-2/00186513 від 16.07.2013 року щодо податку на прибуток та податку на додану вартість, та підстави прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 31 липня 2013 року № НОМЕР_4, від 01 серпня 2013 року № НОМЕР_5, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_1. У зв'язку з не підтвердженням документально висновків акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Луганську № 11/15-2/00186513 від 16.07.2013 експертом не встановлено наявності підстав для застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 31 липня 3013 року № НОМЕР_4, від 01 серпня 2013 року № НОМЕР_5, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_1 (т.2 а.с. 44-118).

Суд не приймає заперечення відповідача на висновок судово-економічної експертизи з урахуванням того, що як під час призначення експертизи так і після отримання її висновку, а також при новому розгляді справи представником відповідача не ставилося питання про призначення додаткової або повторної експертизи, якщо відповідач вважає висновок неповним, неясним, необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи.

Крім того, дійсність та обгрунтованість висновку судової експертизи підтверджена також матеріалами допиту судового експерта, що здійснено за дорученням суду Харківським окружним адміністративним судом (т.7 а.с.51-64).

Таким чином, жодні аргументи відповідача не спростовують дійсності та обгрунтованості висновків зазначеної судової експертизи, крім того, податковим органом не були надані суду жодні докази на спростовання висновків та дослідної частини експертного дослідження.

Отже, висновок експерта № 140/26 судово-економічної експертизи є належним доказом у справі, в обгрунтованості висновків якого в суду не виникає сумнівів.

Як встановлено судом під час проведення судово-економічної експертизи, експертом було досліджено матеріали справи з долученими до неї первинними документами бухгалтерського та податкового обліку щодо спірних операцій.

Як встановлено експертом, висновки щодо завищення собівартості феросплавної продукції власного виробництва, реалізованої ПАТ «СЗФ» на адресу ПАТ «Укрнафта» , ґрунтуються на тому, що ціна реалізації феросплавної продукції однієї марки суттєво відрізняється в залежності від покупця, а саме реалізація феросплавів в бік ПАТ «Укрнафта» здійснюється за найнижчими цінами, про що свідчать викладені у Акті перевірки порівняльні аналізи:

-договорів, укладених ПАТ «СЗФ» на території України з покупцями феросплавної продукції (феросилікомаргінцю МнС17РБ ДСТУ 3548-97, феросиліцію ФС-65 ДСТУ 4127:2002):

ПАТ «АМК» (договори № 01/03-015/120 від 01.02.2011, №01/21-015/1578 від 26.12.2011);

ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н.Кузьміна» (договори № 01/13/11110961 від 15.08.2011, № 01/44/1112047 від 04.05.2012, № 01/77/11120864 від 29.10.2012);

ПАТ «Компанія Пріват Інтертрейдінг» (договір № 01/25 від 03.01.2012);

ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (договір № 01/18 від 22.12.2011) та

ПАТ «Укрнафта» (договір № 01/32 від 01.02.2012) у частині умов транспортування та формування цін на зазначену продукцію;

-ціни реалізації продукції - феросилікомарганцю різних фракцій МнС17РБ-10-50мм та МнС17РБ-6 (0-300), реалізованих ПАТ «СЗФ» на адресу ПАТ «Укрнафта» у грудні 2011р., січні-березні 2012, серпні-грудні 2012;

-ціни реалізації феросиліцію марок ФС-45, ФС-65, ФС-70, ФС-75 та феросилікомарганцю МнС17РБ відповідних фракцій на адресу ПАТ «Укрнафта» та в бік інших покупців на території України за період жовтень 2011 - березень 2012, серпень 2012 - грудень 2012, перелік яких у Акті перевірки не зазначається.

Як встановлено судом з висновку судово-економічної експертизи, результати дослідження показали на відсутність співставних умов у повному обсязі, передбачених вищенаведеними контрактами/договорами та специфікаціями до них, укладеними між ПАТ«СЗФ» та ПАТ «АМК» , ПАТ«Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н.Кузьміна» , ПАТ «Компанія Пріват Інтертрейдінг» , ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» й ПАТ «Укрнафта» .

А саме, неспівставними за результатами дослідження є:

І. заплановані до поставки у період 4 квартал 2011-2012 обсяги феросплавної продукції, а саме:

-по ПАТ «АМК» запланований обсяг поставки склав 25328,41 БТ;

-по ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н.Кузьміна» - 4672 БТ;

-по ПАТ «Компанія Пріват Інтертрейдінг» - 3365,26 БТ;

-по ПАТ «Металургіний завод «Азовсталь» - у загальній кількості 6100 т., у т.ч. 5850 МТ, 250 БТ ,

тоді як по ПАТ «Укрнафта» даний показник склав у загальній кількості 47483,44 т., у тому числі: 10627 МТ, 36856,44 БТ;

ІІ. методи формування цін реалізації, а саме:

-по ПАТ «АМК» - ціна продукції розраховується у національній валюті України за 1 базову тону, без врахування ПДВ, залізничного тарифу та охорони, за курсом долара США, встановленого НБУ на дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника;

-по ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н.Кузьміна» - ціна продукції розраховується у національній валюті України за 1 базову тону, без врахування ПДВ, з урахуванням залізничного тарифу та охорони, за курсом долара США, встановленого НБУ на дату відвантаження продукції/дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника;

-по ПАТ «Компанія Пріват Інтертрейдінг» - ціна товару розраховується у національній валюті України за 1 базову тону, без урахування, з включенням витрат, пов'язаних з доставкою товару та охороною до станції призначення;

-по ПАТ «Металургіний завод «Азовсталь» - ціна товару розраховується у національній валюті України за 1 метричну/базову тону, без врахування ПДВ/без урахування ПДВ, залізничного тарифу та охорони, за курсом долара США, встановленого НБУ на дату відвантаження продукції/на дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника,

тоді як по ПАТ «Укрнафта» ціна на товар визначається у національній валюті України, за 1 базову/метричну тону, з ПДВ, без урахування транспортних витрат (залізничного тарифу) та охорони;

ІІІ. умови щодо розрахунків за феросплави, а саме:

-по ПАТ «АМК» - передбачено 100% попередньої оплати за товар;

-по ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н.Кузьміна» передбачена оплата протягом 90-та календарних днів з моменту поставки товару;

-по ПАТ «Компанія Пріват Інтертрейдінг» - передбачена оплата протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару ;

-по ПАТ «Металургіний завод «Азовсталь» - передбачена оплата протягом 15-ти календарних днів з моменту поставки товару,

тоді як за умовами контрактів, укладених між ПАТ «СЗФ» та ПАТ «Укрнафта» розрахунки за відвантажений товар проводяться протягом 30-ти, 90-та, 185-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку, допускається попередня оплата;

ІV. вантажовідправники та виробники феросплавної продукції, а саме:

-по ПАТ «Компанія Пріват Інтертрейдінг» вантажовідправником та виробником Товару за умовами договору зазначено ПАТ «СЗФ» та ПАТ «Запорізький завод феросплавів» , ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» ;

-по ПАТ «Металургіний завод «Азовсталь» вантажовідправником та виробником Товару за умовами договору зазначено ПАТ «СЗФ» , ПАТ «Запорізький завод феросплавів» ,

тоді як за умовами контрактів, укладених між ПАТ «СЗФ» та ПАТ «Укрнафта» вантажовідправником та виробником товару є виключно ПАТ «СЗФ» ;

V. неоднорідність передбаченої для реалізації ПАТ «СЗФ» феросплавної продукції за хімічним складом, а саме:

-по ПАТ «СЗФ» та ПАТ «АМК» , ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н.Кузьміна» , ПАТ «Компанія Пріват Інтертрейдінг» , ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» було заплановано поставку на 4 квартал 2011р.-2012р. продукції: феросилікомарганцю: марки МнС17РБ фракції 10-50; феросиліцію: марки ФС45 фракції 0-300; ФС65 фракцій 0-300, 10-50, 10-80; ФС75 фракції 10-50,

тоді як на адресу ПАТ «Укрнафта» за аналогічний період, згідно з умовами контрактів, було заплановано поставку ПАТ «СЗФ» наступної феросплавної продукції: феросилікомарганцю: марки МнС17Р30 фракцій 0-300, 10-50; МнС17РБ фракцій 0-300, 10-50, 10-100; феросиліцію: марки ФС45 фракцій 0-300, 10-100; ФС65 фракцій 0-13, 10-100; ФС70 фракції 0-300; ФС 75 фракцій 10-50, 10-100, в опціоні покупця;

VІ. умови щодо подальшої реалізації феросплавної продукції, а саме:

-по контрагентами «АМК» , ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.Н.Кузьміна» , ПАТ «Компанія Пріват Інтертрейдінг» , ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» обов'язковою умовою є те, що феросплавна продукція, зазначена у специфікаціях до договорів, підлягає постачанню на ринок України, тоді як, за умовами контрактів, укладених ПАТ «СЗФ» з ПАТ «Укрнафта» , товар підлягає реалізації за межами митних кордонів України.

Отже, в результаті дослідження первинних документів бухгалтерського й податкового обліку ПАТ «СЗФ» по господарських взаємовідносинах з ПАТ «Укрнафта» за листопад 2011 - березень 2012, серпень-грудень 2012, а саме: контрактів, специфікацій, сертифікатів якості на феросплавну продукцію, податкових декларацій з податку на прибуток, актів прийому-передачі феросплавів, у співставленні з актом перевірки СДПІ з ОВП у м. Луганську, експертом встановлено, що діяльність ПАТ «СЗФ» , яка була спрямована на виробництво та подальший продаж феросплавної продукції з метою отримання доходу від її реалізації, є господарською діяльністю ПАТ «СЗФ» для цілей оподаткування, та витрати, понесені підприємством для забезпечення такої діяльності, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Судом на підставі висновку судової експертизи встановлено відсутність розбіжностей щодо формування рівня цін на феросплавну продукцію, реалізовану на адресу ПАТ «Укрнафта» відповідно до умов укладених контрактів та специфікацій до них, та підстав для виключення із складу витрат операційної діяльності за рядком 05 податкових декларацій з податку на прибуток, у тому числі за рядком 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» ПАТ «Стахановський завод феросплавів» за період 4 квартал 2011-2012 витрат у сумі 65167510 грн, у тому числі:

за листопад 2011 - 704764 грн, грудень 2011 - 4979963 грн, січень 2012 - 2952236 грн, лютий 2012 - 9318524 грн, березень 2012 - 17982311 грн, серпень 2012 - 8345165 грн, вересень 2012 - 7686211 грн, жовтень 2012 - 5636564 грн, листопад 2012 - 5231912 грн., грудень 2012 - 2329861 грн.

Дослідження ціни реалізації ПАТ «Стахановський завод феросплавів» на феросплавну продукцію, реалізовану на адресу ПАТ «Укрнафта» у період листопад 2011 - березень 2012, серпень - грудень 2012 у співставленні з даними акту перевірки викладено у Додатку № 1.

Отже, за результатами проведеного дослідження, що узгоджується з матеріалами справи, не підтверджуються висновки акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Луганську № 11/15-2/00186513 від 16.07.2013 щодо необґрунтованого включення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» по рядку 05 податкових декларацій з податку на прибуток, у тому числі ряд. 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за період 4 квартал 2011-2012 витрат у вигляді збитків по операціях з реалізації феросплавної продукції ПАТ «Укрнафта» на загальну суму 65167510 грн., у тому числі:

Висновки акту перевірки щодо завищення ПАТ «СЗФ» собівартості реалізованої феросплавної продукції на адресу компанії « Glowston Products LTD» ґрунтуються на тому, що при здійсненні експортних операцій ціна реалізації феросплавів для компанії « Glowston Products LTD» була найнижчою ніж: - ціни експорту готової продукції ПАТ «СЗФ» до інших нерезидентів (у Акті перевірки перелік даних нерезидентів не наводиться); -ціни імпорту ПАТ «АМК» , ПАТ «Енергомашспецсталь» , ПрАТ «ДЕМЗ» ; -ціни на феросплавну продукцію, згідно інформації від митних органів, згідно листа ДП «Держзовнішінформ» .

Дослідження ціни реалізації феросплавної продукції, реалізованої ПАТ «СЗФ» на адресу компанії « Glowston Prodacts LTD» за період жовтень-грудень 2011, січень-серпень 2012р., у співставленні з даними Акту перевірки СДПІ у м.Луганську наведено у Додатку № 4 (експертизи).

За результатами проведеного дослідження первинних документів бухгалтерського обліку ПАТ «СЗФ» по господарських взаємовідносинах з компанією « Glowston Products LTD» за жовтень 2011 - серпень 2012, а саме: контрактів, специфікацій, сертифікатів якості на феросплавну продукцію, вантажно-митних декларацій, відомостей витрат в розрізі покупців, інформації із зовнішніх джерел щодо цін реалізації на феросплавну продукцію у співставленні з актом перевірки СДПІ з ОВП у м.Луганську, експертом не встановлено розбіжностей щодо рівня цін на феросплавну продукцію, реалізовану на адресу нерезидента компанії « Glowston Products LTD» та не встановлено підстав для виключення із складу витрат операційної діяльності за рядком 05 податкових декларацій з податку на прибуток, у тому числі за рядком 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» ПАТ «Стахановський завод феросплавів» за період 4 квартал 2011-2012 витрат у сумі 58941399 грн, у тому числі:

за жовтень 2011 у сумі 4039036 грн, листопад 2011 -5855163 грн., грудень 2011- 8386539 грн, січень 2012т- 8339908 грн, лютий 2012 - 2303877 грн, березень 2012 -4456430 грн, квітень 2012 - 6661260 грн, травень 2012 - 5579572 грн, червень 2012 - 6864768 грн, липень 2012 - 5855783 грн, серпень 2012 - 599062.

Таким чином, з урахуванням вимог п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., підпунктів 14.1.27, 14.1.71 п.14.1 ст.14, пунктів 138.4, 138.8 ст.138 ОСОБА_2 кодексу України та результатів проведеного дослідження не підтверджуються висновки акту перевірки СДПІ з ОВП у м.Луганську № 11/15-2/00186513 від 16.07.2013 щодо необгрунтованого включення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» до складу собівартості продукції в податковому обліку ПАТ «СЗФ» витрат у вигляді збитків по операціях з компанією « Glowston Products LTD» за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 у загальній сумі 58941399 грн, у тому числі:

за жовтень 2011 у сумі 4039036 грн, листопад 2011 -5855163 грн, грудень 2011- 8386539 грн, січень 2012 - 8339908 грн, лютий 2012 - 2303877 грн, березень 2012 - 4456430 грн, квітень 2012 - 6661260 грн, травень 2012 - 5579572 грн, червень 2012 - 6864768 грн, липень 2012 - 5855783 грн, серпень 2012- 599062 грн.

Виходячи з вищенаведеного, та з урахуванням ст.3, ст.42, ст.44 Господарського кодексу України, п.п.14.1.36, 14.1.27, 14.1.71, 14.1.228, 14.1.231 п.14.1 ст.14, п.138.4, п.138.8, також п.138.2. ст.138 (щодо визнання витрат, якi враховуються для визначення об'єкта оподаткування, тільки на пiдставi первинних документів), п.140.5 ст.140 ОСОБА_2 кодексу України, суд робить висновок про те, що не підтверджуються документально висновки Акту СДПІ щодо завищення задекларованих ПАТ «СЗФ» показників у рядку 05 Декларацій «Витрати операційної діяльності» на загальну суму 124108916 грн, у т.ч. у складі рядка 05.1 «Собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 124108916 грн, у тому числі: -за 4 квартал 2011 у сумі 23965472 грн - за 1 квартал 2012 у сумі 45353287 грн; - за півріччя 2012 у сумі 64458888 грн; - за 3 квартали 2012 у сумі 86945108 грн; - за 2012 рік у сумі 100143444 грн.

Висновком експертизи також підтверджено безпідставність порушень ПАТ «СЗФ» п.198.5 ст.198 ОСОБА_2 кодексу України та заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по рядках: 01 декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товару» , 09 «Всього податкових зобов'язань» , на загальну суму, відповідно, 11306109 грн, в тому числі за періоди: лютий 2012 - 1863705 грн, березень 2012 - 3596462 грн, серпень 2012 - 2012 - 1127313 грн, листопад 2012 1669033 грн, вересень 2012 - 1537242 грн, жовтень - 1046382 грн, грудень 2012 - 465972 грн, яке ґрунтується на висновках акту перевірки щодо систематичного продажу продукції ПАТ «СЗФ» на адресу підприємства, зареєстрованого в офшорній зоні (Беліз) і підприємства ПАТ «Укрнафта» , нижче собівартості готової продукції, що на думку контролюючого органу, є правочином, спрямованим на зменшення бази оподаткування, завищення суми бюджетного відшкодування, не маючи під собою розумної, економічно-обгрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, експертом зроблено обґрунтований висновок про те, що за результатами дослідження, з урахуванням п.188.1 ст.188 ОСОБА_2 кодексу України, підтверджується документально здійснення ПАТ «СЗФ» протягом лютого-березня, серпня-грудня 2012 операцій з продажу феросплавної продукції покупцю ПАТ «Укрнафта» за ціною, обумовленою укладеними контрактами, з урахуванням податку на додану вартість, які є звичайною господарською діяльністю підприємства, та не підтверджуються висновки акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Луганську щодо визначення операцій з реалізації феросплавної продукції ПАТ «СЗФ» на адресу ПАТ «Укрнафта» за ціною, нижче її собівартості, такими, що не відносяться до господарської діяльності підприємства, та заниження податкових зобов'язань ПАТ «СЗФ» на різницю між собівартістю виготовленої продукції та ціною її продажу ПАТ «Укрнафта» на загальну суму 11306109 грн, в тому числі за періоди:

лютий 2012 - 1863705 грн, березень 2012 - 3596462 грн, серпень 2012 - 1669033 грн, вересень 2012 - 1537242 грн, жовтень 2012 - 1127313 грн, листопад 2012 - 1046382 грн, грудень 2012 - 465972 грн.

Зазначене цілком узгоджується з вищенаведеними висновками суду щодо законності формування позивачем податкового кредиту в період, що перевірявся.

Що стосується порушень ПАТ «Стахановський завод феросплавів» п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України по операціях з ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» , судом встановлені такі обставини спраи.

З п.3.2.2 акта перевірки від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513 вбачається, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську зроблено висновок про завищення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податкового кредиту по операціях з придбання товарів (послуг) у «ризикових» контрагентів на загальну суму 5790,00 грн., у тому числі: за листопад 2011 року - 457,00 грн.; за грудень 2011 року - 51,00 грн.; за березень 2012 року - 958,00 грн.; за травень 2012 року - 1727,00 грн.; за червень 2012 року - 1809,00 грн.; за серпень 2012 року - 609,00 грн.; за грудень 2012 року - 179,00 грн., а саме: ПП ТД «Талан-Торг» за березень 2012 року на суму 958,33 грн., травень 2012 року на суму 1727,00 грн.; ТОВ «Укріндустрія» за червень 2012 року на суму 760,00 грн.; ТОВ «ІЕС» за липень 2012 року на суму 608,83 грн.; ТОВ «Южхімресурси» за листопад 2011 року на суму 457,45 грн., грудень 2011 року на суму 51,40 грн., червень 2012 року на суму 1049,40 грн., грудень 2012 року на суму 179,22 грн.

Так витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено таку інформацію:

- ПП ТД «Талан-Торг» , код ЄДРПОУ 32055250, зареєстровано як юридичну особу 27.06.2002, 11.05.2007 за № 1224120000036672; 11.05.2007, 12.04.2010, 28.04.2011, 03.02.2012, 06.12.2012, 06.12.2012, 10.07.2013, 26.11.2013, 21.11.2014, 27.10.2015, 10.01.2017 до реєстру вносилися дані про вчинення реєстраційних дій (т.7 а.с.123-128).

- ТОВ Укріндустрія , код ЄДРПОУ 31223849, зареєстровано як юридичну особу 26.12.2000, 16.05.2005 за № 12271200000002629; 16.05.2005, 18.05.2005, 19.05.2005, 02.03.2007, 31.05.2007, 31.05.2007, 28.02.2008, 26.05.2008, 25.05.2009, 27.05.2010, 16.06.2011, 29.06.2011, 26.01.2012, 25.12.2012, 02.01.2013, 30.05.2013, 22.01.2014, 14.06.2014, 15.05.2015 до реєстру вносилися дані про вчинення реєстраційних дій (т.7 а.с.117-122).

- ТОВ ІЕС , код ЄДРПОУ 34916947, зареєстровано як юридичну особу 20.02.2007 за № 12241020000034563; 20.02.2007, 03.07.2012, 09.10.2012, 21.11.2013 до реєстру вносилися дані про вчинення реєстраційних дій (т.7 а.с.112-116).

- ТОВ Южхімресурси , код ЄДРПОУ 31685169, зареєстровано як юридичну особу 08.10.2001, 31.10.2005 за № 12241200000018884; 31.10.2005, 05.05.2008, 31.05.2010, 14.10.2010, 21.02.2011, 03.11.2011, 29.03.2012, 06.02.2014, 02.12.2014, 23.12.2015 до реєстру вносилися дані про вчинення реєстраційних дій (т.7 а.с.106-111).

Отже всі зазначені контрагенти позивача, були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності на момент виникнення спірних правовідносин і вподальшому також.

На підставі акту перевірки та дослідної частини висновку судово-економічної експертизи судом встановлені такі обставини.

Між ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та ПП ТД «Талан-Торг» укладено договір поставки № 57 від 07.02.2012, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

До договору складено специфікацію, у якій визначено найменування товару, терміни поставки, умови поставки, оплати за товар, ціну товару, тощо.

Господарську операцію оформлено:

- видатковими накладними: № ТТ-0000174 від 27.03.2012 на суму 5750,00 грн., у тому числі ПДВ - 958,33 грн; № ТТ-0000169 від 23.03.2012 на суму 10362,00 грн, у тому числі ПДВ - 1727,00 грн;

- рахунками-фактурами: № ТТ-0021334 від 27.03.2012 на суму 5750,00 грн, у тому числі ПДВ - 958,33 грн.; № ТТ-0021328 від 23.03.2012 на суму 10362,00 грн, у тому числі ПДВ - 1727,00 грн;

- податковими накладними: № 40 від 27.03.2012 на суму 5750,00 грн, у тому числі ПДВ - 958,33 грн; № 37 від 23.03.2012 на суму 10362,00 грн, у тому числі ПДВ - 1727,00 грн.

Між ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та ТОВ «Укріндустрія» укладено договір № 27 від 27.01.2011, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

До договору складено специфікацію, у якій визначено найменування товару, терміни поставки, умови поставки, оплати за товар, ціну товару.

Господарську операцію оформлено:

- видатковою накладною № 78 від 06.06.2012 на суму 4560,00 грн, у тому числі ПДВ - 760,00 грн;

- рахунком-фактурою № 77 від 15.05.2012 на суму 4560,00 грн, у тому числі ПДВ - 760,00 грн;

- податковою накладною № 7 від 06.06.2012 на суму 4560,00 грн, у тому числі ПДВ - 760,00 грн.

Між ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та ТОВ «Інвестелектросервіс» (ТОВ «ІЕС» ) укладено договір поставки № 210 від 04.07.2012, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Господарську операцію оформлено:

- видатковою накладною № 41 від 24.07.2012 на суму 3653,00 грн, у тому числі ПДВ - 608,83 грн;

- рахунком-фактурою № 72 від 14.07.2012 на суму 3653,00 грн, у тому числі ПДВ - 608,83 грн;

- податковою накладною № 9 від 24.07.2012 на суму 3653,00 грн, у тому числі ПДВ - 608,83 грн;

- товарно-транспортною накладною № 166000644603 від 24.07.2012.

Між ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та ТОВ «Южхімресурси» укладено договір поставки № 147 від 12.06.2011, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором. До договору складено додаткові угоди (а.с.111-119 том 12).

Господарську операцію оформлено:

- видатковими накладними: № 1039 від 05.12.2011 на суму 308,40 грн, у тому числі ПДВ - 51,40 грн; № 960 від 07.11.2011 на суму 2744,70 грн, у тому числі ПДВ - 457,45 грн; № 1546 від 28.05.2012 на суму 3512,40 грн, у тому числі ПДВ - 585,40 грн; № 1606 від 20.06.2012 на суму 2784,00 грн, у тому числі ПДВ - 464,00 грн; № 2264 від 07.12.2012 на суму 1075,31 грн, у тому числі ПДВ - 179,22 грн;

- рахунками: № 10526 від 05.12.2011 на суму 308,40 грн, у тому числі ПДВ - 51,40 грн.; № 10381 від 07.11.2011 на суму 2744,70 грн, у тому числі ПДВ - 457,45 грн; № 11251 від 28.05.2012 на суму 3512,40 грн, у тому числі ПДВ - 585,40 грн; № 11411 від 20.06.2012 на суму 2784,00 грн, у тому числі ПДВ - 464,00 грн; № 12537 від 07.12.2012 на суму 1075,31 грн., у тому числі ПДВ - 179,22 грн;

- податковими накладними: № 9 від 05.12.2011 на суму 308,40 грн, у тому числі ПДВ - 51,40 грн; № 20 від 07.11.2011 на суму 2744,70 грн, у тому числі ПДВ - 457,45 грн; № 85 від 28.05.2012 на суму 3512,40 грн, у тому числі ПДВ - 585,40 грн; № 48 від 20.06.2012 на суму 2784,00 грн, у тому числі ПДВ - 464,00 грн; № 18 від 07.12.2012 на суму 1075,31 грн, у тому числі ПДВ - 179,22 грн.

За товар, отриманий від ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» , ПАТ «Стахановський завод феросплавів» сплачено у повному обсязі, що сторонами не оспорюється.

Податкові накладні, отримані від контрагентів, ПАТ «Стахановський завод феросплавів» включено позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідних періодів.Також позивачем вказані операції відображено у бухгалтерському та податковому обліку товариства, що також сторонами не заперечується.

Відповідачем суду не надано доказів невідповідності первинної документації, якою оформлено господарські операції між ПАТ «Стахановський завод феросплавів» , ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» , вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» у спірному періоді, а відтак й правомірно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість у спірному періоді по вказаних операціях.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку з боку позивача по операціях з ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів позивача - ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» , як на доказ наявності порушень податкового законодавства позивачем, є безпідставними, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Суд вважає за потрібне зазначити, що ПАТ «Стахановський завод феросплавів» - покупець на час здійснення господарських операцій, не мало обов'язків та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцями - ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» (які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законом порядку як юридичні особи та зареєстровані платниками податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності) дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаних суб'єктів господарювання.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження факту узгодженості дій позивача з його контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями підприємств-контрагентів, чи сприяння ухиленню цих підприємств від виконання податкових зобов'язань.

Суд зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача має породжувати негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення витрат за цими операціями до складу валових витрат підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Законність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами позивача підтверджується також висновком судового експерта про те, що не підтверджується первинними документами та обліковими регістрами порушення ПАТ «Стахановський завод феросплавів» п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ОСОБА_2 кодексу України від 02.12.20110р. № 2755-VI, у частині завищення податкового кредиту по операціях з придбання товарів (послуг) у «ризикових» контрагентів: ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «Інвестелектросервіс» , ТОВ «Южхімресурси» на загальну суму ПДВ 5790 грн, у тому числі: за листопад 2011 року на суму 457 грн, грудень 2011 року на суму 51 грн, березень 2012 року на суму 958 грн, травень 2012 року на суму 1727 грн, червень 2012 року на суму 1809 грн, серпень 2012 року на суму грн, за грудень 2012 року на суму 179 грн.

Експерт також прийшов до висновку, що не підтверджується первинними документами та обліковими регістрами ПАТ «Стахановський завод феросплавів» висновки Акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Луганську № 11/15-2/00186513 від 16.07.2013 щодо порушення:

-п.198.5 ст.198 ОСОБА_2 кодексу України, в результаті чого ПАТ «СЗФ» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по рядках 01 Декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товару» , 09 «Всього податкових зобов'язань» на загальну суму, відповідно, 11306109грн., у тому числі:

-п.198.3, 198.6 ст.198, ст. 200 ОСОБА_2 кодексу України в результаті, чого ПАТ «СЗФ» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 5790грн., в тому числі:

за листопад 2011- 457 грн, за грудень 2011 - 51 грн, за березень 2012 - 958 грн, за травень 2012- 1727 грн, за червень 2012 - 1809 грн, за серпень 2012 - 609 грн, за грудень 2012 - 179 грн.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарських операціях з ПП ТД «Талан-Торг» , ТОВ «Укріндустрія» , ТОВ «ІЕС» , ТОВ «Южхімресурси» .

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 01.08.2013, № НОМЕР_4 від 31.07.2013, № НОМЕР_5 від 01.08.2013 також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, спираючись на висновки судово-економічної експертизи, під час проведення якої досліджувалися оригінали первинних документів та матеріали справи за цим позовом в повному обсязі, враховуючи ту обставину, що відповідачем протягом нового розгляду справи не представлено доказів на спростування зазначеного висновку експертизи як неналежного чи недопустимого доказу у справі, а доводи позивача про необгрунтованість висновків експертизи не знайшли свого підтвердження в суді, а також враховуючи те, що відповідачем в ході перевірки досліджувалися всі первинні документи без зауважень щодо їх кількості, форми та змісту, суд вважає можливим розглянути цю спарву на підставі наявних в матеріалах справи доказів та прийняти рішення по суті заявлених позовних вимог.

На підставі зазначених вище доказів з урахуванням вимог чинного законодавства з вказаних вище підстав, суд приходить до висновку щодо відсутності порушень вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, які були покладені в висновок акту перевірки від 16.07.2013 року.

За встановлених судом обставин, позовні вимоги слід задовільнити в повному обсязі, всі оскаржені повідомлення рішення визнати протиправними та скасувати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає повному задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2328,41 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю прокуратури м. Луганська про скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 від 01.08.2013, № НОМЕР_2 від 01.08.2013, № НОМЕР_3 від 01.08.2013, № НОМЕР_4 від 31.07.2013, № НОМЕР_5 від 01.08.2013 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_1 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 6178279,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію на суму 3089139,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_2 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100143444,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_3 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5512059,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_4 від 31.07.2013, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5133620,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 2566810,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № НОМЕР_5 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1732673,00 грн.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (94000, Луганська область, м.Кадіївка, код ЄДРПОУ 00186513) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2328,41 грн (дві тисячі триста двадцять вісім гривень 41 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5


Суд	Луганський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	14.08.2018
Оприлюднено	23.08.2018
Номер документу	76027059
Судочинство	Адміністративне

Сіваченко Ігор Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.08.2018 по справі 812/6790/13-аЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —812/6790/13-а

Рішення
від 14.08.2018 по справі 812/6790/13-а
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД