Постанова
від 22.08.2018 по справі 805/2222/18-а
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року справа №805/2222/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Гайдара А.В.,

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Борисові А.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: не з'явився

відповідач: ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя - Чучко В.М.) від 04 травня 2018 року (повний текст рішення складено 04 травня 2018 року) у справі №805/2222/18-а за позовом Публічного акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005254802 від 01.12.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005254802 від 01.12.2017 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року позов задоволено, скасовано податкового повідомлення-рішення №0005254802 від 01.12.2017 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 618,85 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно застосовано штрафні санкції, оскільки позивачем не було своєчасно сплачено земельний податок. Застосування судом до спірних правовідносин положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII відповідач вважає безпідставним, оскільки спеціальним законом у спірних правовідносинах є Податковий кодекс.

Позивач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 01 жовтня 2014 року між Мелекінською сільською радою (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд (Орендар) укладено договір оренди землі загальною площею 3,3669 га. Предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою з земель рекреаційного призначення, а саме для обслуговування бази відпочинку Строитель-2 , яка знаходиться у с. Б. Коса, вул. Безуха, 51, кадастровий номер 1423984400:02:000:3532 згідно рішення Мелекінської сільської ради №6/29-1762 від 07.02.2014 року.

Позивачем 20 лютого 2015 року до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік з додатком № 1, якою було визначено річну суму земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника в розмірі 6 239,24 грн., річну суму з орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника - .

24 квітня 2015 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік з додатком №1, якою було визначено річну суму з орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника у розмірі 314 261,65 грн., у січні - , щомісячно до сплати за період з лютого по листопад - 26 188,47 грн., за грудень - 26 188,48 грн.

13 травня 2015 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік з додатком №1, якою було визначено річну суму з орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника у розмірі 287 926,72 грн., з січня по квітень - - , за травень - 104 700,64 грн., щомісячно до сплати за період з червня по листопад - 26 175,16 грн., за грудень - 26 175,12 грн.

28 травня 2015 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік з додатком №1, якою було визначено річну суму з орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника у розмірі 287 926,72 грн., у січні - - , за лютий - 25 322,55 грн., щомісячно до сплати за період з березня по листопад - 26 260,42 грн., за грудень - 26 260,39 грн.

10 лютого 2016 року року позивачем до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, якою було визначено річну суму з орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника у розмірі 235 405,91 грн., у січні - - , за лютий - 25 322,55 грн., щомісячно до сплати за період з березня по жовтень - 26 260,42 грн., за листопад-грудень - - та зменшено орендну плату на 52 520,81 грн.

Зазначені суми самостійно визначених платежів з орендної плати за землю за 2015 рік щомісячно відображались податковим органом в інтегрованій картці ПАТ Азовстальбуд за видом платежу орендна плата з юридичних осіб .

Відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб ПАТ Азовстальбуд за 2015 рік, за результатами якої складено акт № 245/05-99-48-02/01237193 від 18.11.2017 року, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 50.1 ст. 50 та п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі наведеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2017 року № НОМЕР_1, яким згідно ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 1,1 календарних днів сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 26 188,47 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2 618,85 грн.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Порядок внесення змін до податкової звітності визначено статтею 50 Податкового кодексу України, за приписами п. 50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спірним податковим повідомлення-рішенням до позивача застосовані штрафні санкції згідно ст.126 Податкового кодексу України у розмірі 10% за затримку на 1,1 календарних днів сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2015 рік у сумі 26 188,47 грн..

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого включено, зокрема с. Мелекіне, с. Білосарайська Коса, (Мелекінська сільська рада);

Статтею 6 Закону № 1669-VII, у редакції яка діяла до 08 червня 2016 року, встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно частини 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, суб'єкти господарювання, які здійснювали діяльність на території проведення антитерористичної операції, в силу норм ст. 6 Закону№1669, звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що в силу норм Закону №1669 позивач, в даному випадку, звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату податку, а тому правомірно скасовано спірні рішення.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що Закон №1669 є спеціальною нормою у спірних правовідносинах, а тому його положення правомірно було застосовано судом першої інстанції.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, був затверджений розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015р. №1275-р,до якого включено, зокрема с. Мелекіне, с. Білосарайська Коса, (Мелекінська сільська рада).

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного від 04 травня 2018 року у справі №805/2222/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного від 04 травня 2018 року у справі №805/2222/18-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 серпня 2018 року.

Повне судове рішення складено 23 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 22 серпня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_1

СудДонецький апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.08.2018
Оприлюднено24.08.2018
Номер документу76028829
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —805/2222/18-а

Ухвала від 27.09.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 22.08.2018

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Постанова від 22.08.2018

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 16.07.2018

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 16.07.2018

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 13.06.2018

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 04.05.2018

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Чучко В.М.

Рішення від 04.05.2018

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Чучко В.М.

Ухвала від 04.04.2018

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Чучко В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні