Постанова

від 21.08.2018 по справі 802/25/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/25/18-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

21 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: Павлунішена Сергія Миколайовича

представника відповідача: Пенської Олени Юріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Гніванське Хлібоприймальне підприємство" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (повний текст складено 21 березня 2018 року в м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Гніванське Хлібоприймальне підприємство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки, підприємство сплатило в повному розмірі податок на доходи фізичних осіб, однак, у платіжних дорученнях допустило помилку: при заповненні поля призначення платежу зазначено інший код ЄДРПОУ платника, тому вважає що це не є підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Податковим кодексом строк, а відтак, і застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.03.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не було вчасно сплачено податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати, тому визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб фіскальним органом здійснено у відповідності до норм податкового законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

02 липня 2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказував на необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надавши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції неоспорені факти про те, що приватне акціонерне товариство "Гніванське Хлібоприймальне підприємство" зареєстроване Тиврівським районним управлінням юстиції Вінницької області 20.06.1997 року та перебуває на податковому обліку у Тиврівському відділенні Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

На підставі направлення виданого ГУ ДФС у Вінницькій області №1574 від 14.08.2017 року працівниками ГУ ДФС у Вінницькій області згідно із ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та на виконання наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 21.07.2017 року №1858 проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства "Гніванське Хлібоприймальне підприємство" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2014р. по 30.06.2017р. та військового збору за період з 03.08.2014р. по 30.06.2017р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 30.06.2017 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1539/1312/00953318 від 04.09.2017 р., в якому встановлено порушення:

- п.176.2 "б" ст.176 Податкового Кодексу України, а саме: податкові розрахунки сум доходу нарахованих (сплачених) на користь платників податку і сум утриманих з них податків (форма 1-ДФ) за 3, 4 квартали 2016р. та 1 квартал 2017р. подано з недостовірними відомостями, та з помилками, що призвело до зменшення податкових зобов'язань на суму 146545,64 грн.;

- п.54.2 ст.54, пп.168.1.2, п.168.1 ст.168, п.176.2 "а" ст.176 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р. у загальній сумі 473591,54 грн.;

- п.54.2 ст.54, пп.168.1.2, п.168.1 ст.168, п.176.2 "а" ст.176 Податкового кодексу України, а саме: не перерахування (не сплата) податку на доходи фізичних осіб (основний платіж) за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р. у загальній сумі 146545,64 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0044231312 про визначення грошового зобов'язання підприємства з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в розмірі 510 грн.;

- №0044281312 про визначення грошового зобов'язання підприємства з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 606960,99 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 146545,60 грн., за штрафними санкціями в розмірі 459026,38 грн., сума пені в розмірі 1389,11 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до норм п. 163.1 ст. 163 розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

В свою чергу, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно із пп. 164.1.2 та п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Зокрема, відповідно до пп. 164.2.1, 164.2.2 і 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України "заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу" - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Також, в розумінні норми ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР, "заробітна плата" - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Під терміном "пасивні доходи" для цілей цього розділу слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу). Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 Кодексу.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, а також доходи від отримання дивідендів.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент (визначення терміну якого наведено у 14.1.180 п. 14. ст. 14 цього Кодексу), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Підпунктом 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПК України визначено, що доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

В силу норми п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

При цьому, згідно пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Суд зауважує, що податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, а саме, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Тобто, сплата податку на доходи фізичних осіб відбувається під час виплати оподатковуваного доходу (в тому числі заробітної плати і дивідендів).

Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з п. 171.1. ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Положеннями п. 51.1 ст. 51 ПК України передбачено, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Обов'язки податкових агентів також закріплені в п. 176.2 ст. 176 ПК України, зокрема згідно п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України.

Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (п. 231 ст. 2 Бюджетного кодексу). Ведення єдиного казначейського рахунку здійснюється відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за №594/6882.

Єдиний казначейський рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. На Єдиному казначейському рахунку, відкритому на балансі Державного казначейства України, відображаються операції про рух коштів на рахунках, що відкриті в Державному казначействі України та головних управліннях Державного казначейства України.

Функціонування єдиного казначейського рахунку забезпечує: можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України; надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на єдиному казначейському рахунку операціями; оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Так, згідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 №609, та, в подальшому, наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666, які діяли протягом спірних правовідносин, в полі "Призначення платежу" платіжного доручення на сплату грошового зобов'язання платника зазначається код за ЄДРПОУ платника, за якого здійснюється сплата (наприклад, за відокремлений підрозділ).

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо відсутності підстав для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень рішень, оскільки ПрАТ "Гніванське ХПП" вчасно сплатила в бюджет податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи згідно платіжних доручень: №2 від 07.07.2016р.; №6 від 07.07.2016р„ №31 від 15.07.2016р., №84 від 08.08.2016р. №101 від 17.08.2016р., №12384 від 19.08.2016р., №12389 від 19.08.2016р.. №34122 віл 26.08.2016р., №34126 від 30.08.2016р., №34139 від 02.09.2016р., №34146 від 05.09.2016р. №34152 від 07.09.2016р., №34160 від 08.09.2016р., №34195 від 20.09.2016р., №41156 від 28.09.2016р.. №41168 від 30.09.2016р., №41171 від 04.10.2016р., №41174 від 07.10.2016р. №41194 від 13.10.2016р., №69480 від 20.10.2016р., №69490 від 25.10.2016р., №69532 від 08.12.2016р.. №124658471 від 05.05.2017р., №125172661 від 19.05.2017р. ПрАТ "Гніванське ХПП", зі своїх розрахункових рахунків р/р 26000020113149 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767 та р/р 26006295368 у філії Вінницького обласного управління AT "Ощадбанк", МФО 302076 здійснило сплату податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати, при цьому, зазначивши у графі "призначення платежу": код платника податку 31909570, який належить ПП "Корнер", та код платежу 11010100 (податок на доходи з фізичних осіб). А при перерахуванні прибуткового податку із заробітної плати за вересень 2016р. у платіжному дорученні №41135 від 21.09.2016р. в полі "Призначення платежу" не тільки зазначило код платника податку за ЄДРПОУ 31909570 (ПП "Корнер"), а вказало казначейський рахунок УК у Тиврівському районі призначений для сплати військовою збору (р/р 31114063700595).

На підставі вказаних платіжних доручень банківська установа, здійснила перерахування на казначейський рахунок податку на доходи фізичних осіб та військового збору за іншого платника податку, як і було вказано ПрАТ "Гніванське ХПП" у своїх платіжних дорученнях, а саме за ПП "Корнер", чий код ЄДРПОУ був зазначений у графі "Призначення платежу" - 31909570.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку. Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України).

Аналізуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не було виконано обов'язку по сплаті суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк на належні ПрАТ "Гніванське ХПП" коди ЄДРПОУ, тому оскаржувані податкові- повідомлення рішення прийняті в межах та на підстави норм податкового кодексу, у зв'язку з чим не підлягають скасуванню.

Між тим, суд зауважує, що позивачу було відомо механізм сплати відповідних податків, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться у справі, в яких вірно зазначено усі реквізити, а обставина щодо помилковості зазначення реквізитів іншого платника податків не вказує про протиправність дій відповідача при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ПрАТ "Гніванське ХПП" самостійно зазначену помилку не усунуло, належних доказів, які б підтверджували факт звернення до відповідача щодо повернення помилково сплачених коштів суду не надало.

За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши доводи апелянта та наявні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов до твердження, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням норм чинного законодавства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Гніванське Хлібоприймальне підприємство" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 серпня 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.