Рішення

від 17.08.2018 по справі 910/5005/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2018 р. м. Житомир Справа № 910/5005/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участі секретаря судового засідання: Шевчук - Сингаївської І. Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Ухваткін Л.Є. - керівник; Бодашевська Ю. С. - адвокат, ордер від 02.06.2018 № 48710

- від відповідача: Сероветник О.А. - адвокат, договір від 07.03.2018 № 1/20/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Дюна Лідер" (м. Житомир)

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ)

про визнання недійсними договору № 27/198/17 від 27.02.2017 та додаткової угоди №27/338/17 від 04.04.2017

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 238 ГПК України.

Ухвалою від 25.04.2018 господарський суд м. Києва передав справу № 910/5005/18 за позовом ПП "Дюна Лідер" до ПАТ "Укртелеком" про визнання недійсними договору №27/198/17 від 27.02.2017 та додаткової угоди №27/338/17 від 04.04.2017 за виключною підсудністю до господарського суду Житомирської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час укладання спірного договору та додаткової угоди, договір оренди земельних ділянок від 27.03.2006, укладений між Житомирською міською радою та ПАТ "Укртелеком", припинив свою дію 01.04.2016; відповідачем порушено вимоги п. 6.3 спірного договору щодо права позивача мати достовірну інформацію про стан земельної ділянки та наявність прав третіх осіб; позивач сплачує земельний податок, тому відсутні підстави для відшкодування відповідачу орендної плати. Крім того, позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житомирську міську раду та стягнення судових витрат у сумі 9662,00 грн.

Ухвалою від 01.06.2018 господарський суд відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду; витребував від сторін та Житомирської міської ради відповідні документи.

Ухвалою від 06.07.2018 господарський суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залучення Житомирську міську раду третьою особою (а. с. 126).

Ухвалою від 20.08.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/5005/18 до судового розгляду, призначив судове засідання на 17.08.2018 (а. с.169).

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 18.06.2018 (а. с.102-105).

Так, обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається, зокрема, на те, що:

- земельна ділянка площею 0,2304 га, кадастровий номер 1810136300:08:037:0001 за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна (проспект Незалежності), 186 є комунальною власністю, власником якої є Житомирська міська рада, а тому в порядку ст.ст. 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" саме вказаний орган повинен приймати рішення щодо продовження строку дії договору оренди земельних ділянок від 27.03.2006, чого не відбулося;

- посилаючись на п. 6.3 спірного Договору наголошено про право позивача мати достовірну інформацію про стан земельної ділянки та наявність прав третіх осіб;

- неповернення Житомирській міській раді земельної ділянки відповідачем на день закінчення договору оренди земельних ділянок від 27.03.2006 позбавило можливості позивача оформити земельну ділянку належним чином;

- Житомирською міською радою не приймалося рішення про встановлення нових розмірів орендної плати за земельну ділянку площею 0,2304 га кадастровий номер 1810136300:08:037:0001 (згідно з листом від 21.02.2018, вих. 25/Б-82), тому встановлений у спірних Договорі та Додатковій угоді розмір орендної плати за земельну ділянку є незаконним;

- оскаржуваний правочин не відповідає вимогам законодавства щодо надання в користування земельної ділянки; відповідачу було надано в користування земельну ділянку на інших умовах, ніж ті які він вимагає від позивача, за відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки;

- позивач сплачує земельний податок згідно з наданими платіжними дорученнями (а.с. 45-49), а тому вважає, що відшкодування орендної плати відповідачу є незаконним.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а. с. 93 - 96), посилаючись, зокрема, на те, що:

- позивачем не наведено жодної підстави недійсності оспорюваного правочину;

- позивач свідомо взяв на себе обов'язок з виконання відшкодування витрат по орендній платі до дня реєстрації прав позивачем на земельну ділянку під будівлями;

- зміст оскаржуваних правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- 04.02.2016 ПАТ "Укртелеком" звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради з клопотанням про продовження терміну дії договорів, у тому числі і по вул. Ватутіна, 186, на що було отримано лист від 14.03.2016, вих. № 15/2031 (а.с.97), з наведеним переліком документів необхідних для його продовження, що відповідач розцінює як згоду орендодавця на продовження дії договору оренди земельних ділянок;

- відповідач вважав договір пролонгованим і продовжував сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою;

- про припинення дії договору оренди земельних ділянок відповідач дізнався лише з офіційного сайту Житомирської міської ради лише в 2017 році;

- наголошено, що якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення дії договору оренди такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

27.03.2006 між Житомирською міською радою (орендодавець) та ВАТ "Укртелеком" (орендар) (правонаступник ПАТ "Укртелеком") укладено та нотаріально посвідчено договір оренди земельних ділянок (а. с. 37), відповідно до п.1 якого орендодавець на основі рішень Житомирської міської ради від 09.12.2005 № 584 та від 17.02.2006 №664 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для зв'язку та телекомунікацій в м. Житомирі, у тому числі за адресою: вул. Ватутіна,186, з встановленою орендною платою у сумі 1915,42 грн., виходячи з нормативної грошової оцінки - 191542,48 грн. (а. с. 37).

Пунктом 4 вказаного договору сторонами погоджено, що його укладено на 10 років.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця на протязі одного місяця після закінчення строку договору, договір вважається пролонгованим на термін, зазначений у цьому договорі на цих же умовах з врахуванням орендної плати відповідно до діючого законодавства та "Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі, які перебувають у державній або комунальній власності".

Пунктом 17 вказаного договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Як вбачається з акту прийому - передачі від 01.04.2006 спірна земельна ділянка була передана ВАТ "Укртелеком" (правонаступник ПАТ "Укртелеком") (а. с. 43).

В позовній заяві зазначено, що 22.12.2011 між Приватним підприємством "Дюна Лідер" (позивач) та ПАТ "Укртелеком" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивачем придбано у відповідача нежитлові будівлі, а саме: склад літ. "В", загальною площею 152,8 кв. м., склад літ. "Г", загальною площею 406,4 кв. м., навіс для матеріалів літ. "Д", ворота № 1 за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна,186 (нова адреса - проспект Незалежності). Вказані будівлі входили до майнового комплексу АТС загальною площею 1514,0 кв. м.

Зазначені будівлі розташовані на земельній ділянці площею 0,2304 га, кадастровий номер 1810136300:08:037:0001, яка перебувала у користуванні ПАТ "Укртелеком" на підставі договору оренди земельних ділянок від 27.03.2006.

Позивачем наголошено, що неодноразово відповідними листами звертався до відповідача з клопотанням надати нотаріально посвідчену заяву до Житомирської міської ради на вилучення частини земельної ділянки за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 186 та погодити спільні межі земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові будівлі позивача (а.с. 55,57-59), однак вказані листи залишились без належного реагування, що спричинило порушення права позивача на отримання земельної ділянки під нежитловими будівлями для ведення підприємницької та господарської діяльності.

Рішенням Житомирської міської ради № 875 від 20.03.2015 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання: земельної ділянки площею 0,2304 га, за адресою: вул. Ватутіна,186, кадастровий номер 1810136300:08:037:0001, що орендується ЖФ ПАТ "Укртелеком" згідно з договором оренди землі від 01.04.2006 (а. с. 30, 31). Однак, відповідна документація відповідачем виготовлена не була.

Як зазначено у письмових поясненнях Житомирської міської ради від 26.06.2018, договір оренди земельних ділянок від 27.03.2006 припинив свою дію у зв'язку з його закінченням 27.03.2016 (а. с.123).

Також згідно з вказаними поясненнями, 27.10.2017 Житомирська міська рада листом № 21/6612 повідомила ПАТ "Укртелеком" про закінчення дії договору оренди земельних ділянок та запропонувала звернутись до департаменту містобудування та земельних відносин міської ради для складання акту прийому - передачі об'єкта оренди; 29.12.2017 між Житомирською міською радою та ПАТ "Укртелеком" підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди.

Рішенням Житомирської міської ради від 18.12.2017 № 901 надано дозвіл Приватному підприємству "Дюна-Лідер" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 186 (попередня назва - вул. Ватутіна).

Разом з тим, 27.02.2017 між ПАТ "Укртелеком" (товариство) та Приватним підприємством "Дюна Лідер" (користувач) укладено Договір № 27/198/17 від 27.02.2017 (далі - Договір) (а. с. 24, 25), відповідно до п.1.1. якого встановлено відшкодування користувачем витрат товариства по орендній платі за користування земельною ділянкою за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 186, площею 0,1349 га до дня реєстрації прав користувачем на земельну ділянку під будівлями, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 2.1 Договору користувачу передається земельна ділянка загальною площею 0,1349 га за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 186 (надалі сторонами іменована - майно)

Згідно з п. 2.2 Договору на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі, які належать користувачу на підставі договору купівлі-продажу будівель від 22.12.2011.

Відповідно до п. 2.3 Договору земельна ділянка, яка передається в користування, не має таких недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

За п. 3.1 Договору передача земельної ділянки в користування здійснюється одночасно з підписанням представниками сторін акта приймання -передачі майна, вказаного в п. 1.1. Договору та додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору.

У п. 3.2 Договору зазначено, що передача майна не передбачає передачі користувачу права власності на нього.

Відповідно до п. 4.1 Договору відшкодування витрат по сплаті орендної плати за землю проводиться щомісячно на підставі виставлених товариством рахунків в розмірі 10029,71 грн. з ПДВ до 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2 Договору земельна ділянка передається для обслуговування будівель користувача та після закінчення дії договору повинна знаходиться не в гіршому стані, як до підписання договору.

Пунктом 6.2 Договору передбачено такі обов'язки товариства: після підписання сторонами Договору не пізніше трьох днів передати земельну ділянку в користування користувачу; не вчиняти дій, які б перешкоджали користуватися земельною ділянкою.

Пунктом 6.3 Договору встановлено право користувача, зокрема, мати достовірну інформацію про стан земельної ділянки та наявність прав третіх осіб.

Додатковою угодою № 27/338/17 від 04.04.2017 змінено відшкодування витрат орендної плати за землю - в розмірі 6016,56 грн. (а. с. 26).

Як вбачається з акту приймання - передачі майна від 01.01.2017 (а. с. 25 на звороті) товариство передало, а користувач прийняв відповідно до умов Договору № 27/198/17 від 27.02.2017 в користування земельну ділянку площею 0,1349 га за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності,186.

Вважаючи що спірний Договір є незаконним та порушує його права, позивач звернувся із вказаним позовом до господарського суду Житомирської області.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Згідно з ст. 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, в тому числі, надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

За законодавством України недійсним визнається правочин з підстав недодержання певних вимог на момент його вчинення.

Так, ч. 1 ст. 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

3. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви щодо визнання недійсним договору № 27/198/17 від 27.02.2017 та додаткової угоди № 27/338/17 від 04.04.2017 до вказаного договору.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до чинного законодавства в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були в попереднього землекористувача.

Разом з тим, зазначаючи у п. 2.1. Договору про те, що позивачу передається земельна ділянка загальною площею 0,1349 га за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 186, відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо цього.

Крім того, згідно з пп. 270.1.1 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Як передбачено п. 287.7 Податкового кодексу України, у разі, зокрема, надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів) власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки.

В той же час, пунктом 1.1 спірного Договору щодо відшкодування позивачем відповідачу витрат по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 0,1349 га до дня реєстрації прав позивача на земельну ділянку, змінено виконання обов'язку, установленого, в тому числі, податковим законом, що в свою чергу, на думку суду, сприяло тривалому не вирішенню питання щодо укладення договору оренди Приватним підприємством "Дюна Лідер".

При цьому суд зазначає, що сплата земельного податку без укладення договору оренди не дає користувачеві законних підстав щодо набуття ним права на земельну ділянку; він не є ні власником, ні постійним користувачем, що зобов'язує його укласти договір оренди земельної ділянки відповідно до установленого законом порядку та сплачувати орендну плату.

Одночасно, сплата позивачем земельного податку та відшкодування відповідачу витрат по орендній платі згідно із спірним Договором, призведе до подвійного фінансового тягаря щодо господарюючого суб'єкта - ПП "Дюна - Лідер".

Таким чином, позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

4. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Крім того, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як свідчать матеріали справи, 14.02.2018 між позивачем та адвокатом Бодашевською Юлією Сергіївною укладено договір про надання адвокатських послуг №04/18 та додаток до договору (а. с.113-114; 115).

Право на заняття адвокатською діяльністю підтверджено ордером серії ЖТ №48710 на надання правової допомоги від 22.06.2018 (а. с. 112).

За домовленістю сторін у додатку до вказаного договору визначено вартість послуг адвоката (гонорар), який складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в порядку передбаченому у ньому (а. с.112).

Згідно з платіжними дорученнями № 52 від 01.03.2018 та № 51 від 01.03.2018 на загальну суму адвокат Бодашевська Ю. С. отримала від позивача 5500,00 грн. за надання юридичних послуг (а. с. 149,150).

Слід зазначити, що в мотивувальній частині позовної заяви позивачем наведено орієнтовний розрахунок судових витрат: 4500,00 грн. - за підготовку позовної заяви; 2400,00 грн. - за здійснення представництва інтересів у судових засіданнях; 1000,00 грн. - за підготовку інформаційного та адвокатського запиту; 1762,00 грн. - судовий збір, тоді коли в її резолютивній частині лише заявлено вимогу про стягнення на користь позивача судових витрат без конкретизації відповідної суми.

Зважаючи на викладене та враховуючи фактичність понесених витрат позивачем згідно з вказаними платіжними дорученнями, суд прийшов до висновку про задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

5. Розподіл судових витрат в частині стягнення судового збору між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, пунктом 2 частини 1 якої унормовано, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123,129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсними Договір №27/198/17 від 27.02.2017 та Додаткову угоду №27/338/17 від 04.04.2017 до Договору №27/198/17 від 27.02.2017, укладені між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (м. Київ) та Приватним підприємством "Дюна Лідер" (м. Житомир).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Приватного підприємства "Дюна Лідер" (10001, м. Житомир, проспект Незалежності, 186, код ЄДРПОУ 3318175):

- 1762,00 грн. судового збору;

- 5500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.08.18

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -3 сторонам (реком. з повідомл.)