Постанова

від 22.11.2017 по справі 804/5216/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 р. Справа № 804/5216/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

15 серпня 2017 року Криворізьке центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у загальному розмірі 495 780,39 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій перебуває на обліку в Криворізькому центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач в терміни, визначені законом, не сплатив кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2017 року по списку №1 у сумі 495 227,13 грн. та по списку № 2 у сумі 553,26 грн. У добровільному порядку відповідач заборгованість у загальній сумі 495 780,39 грн. не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував. Надав до суду заперечення, посилаючись на те, що позивач не надав доказів щодо обґрунтування стягнення заявленої суми з відповідача. Крім того, Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій за своїм правовим статусом відноситься до гірничорятувальних частин, а тому виплата пенсій працівникам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідач не є правонаступником прав та обов'язків інших раніше діючих загонів та не повинен відшкодовувати витрати на доставку пільгових пенсій щодо осіб, які отримали свій пільговий стаж в підприємствах, правонаступником яких є інше підприємство, у зв'язку з чим просив у задоволені адміністративного позову відмовити.

Керуючись частинами 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив проводити розгляд справи в письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій зареєстрований в Криворізькому центральному об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі і збору на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , заборгованість відповідача за липень 2017 року становить: зі списку №1 у сумі 495 227,13 грн. та по списку № 2 у сумі 553,26 грн.

Вказані розрахунки направлялись на адресу відповідача повідомленнями №11250/06/24 від 20.07.2017 року та №11509/06/24 від 26.07.2017 року Про відшкодування пільгових пенсій , що відповідачем не заперечується.

Суми нарахованих коштів підтверджуються, окрім розрахунків органу Пенсійного фонду України щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по Списку № 1 та Списку №2, також і довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії. Доказів про оскарження вказаних розрахунків та довідок в адміністративному чи в судовому порядку відповідачем не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - Закон № 1058-IV) закріплено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування діяв Закон України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , в абзаці 4 пункту 1 статті 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Водночас, згідно з абзацом 4 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідно до Закону України Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, у відповідності до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку.

З приводу посилань відповідача на те, що виплата пенсій працівникам відповідача повинна здійснюватися виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням приписів абзацу 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , суд зазначає, що в абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в , е та ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Разом з тим, винятком із правила, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями, є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у контексті положень статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.

З огляду на вказане суд зазначає, що відповідно до діючого законодавства відповідач не повинен відшкодовувати витрати органів Пенсійного фонду на виплату і доставку лише пенсій, які призначені певним особам відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-XII, натомість спір у даній справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону у порядку статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список № 1 та № 2), у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обов'язок відповідача покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.

З приводу доводів відповідача, що він є окремою юридичною особою та не є правонаступником будь-яких припинених загонів, а тому підстави для сплати витрат на фактичні витрати на виплату та доставку пенсії відсутні, суд зазначає наступне.

Як вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Харківського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (Харківський ВГР (АР) З) (т.1, а.с. 68-73), Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Марганецький СВГРЗ МНС України) (т.1, а.с. 74-82), Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Миколаївський ВГРАРЗ ДСНС України) (т.1, а.с. 83-88), Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Олександрійський ВГР (АР) З) (т.1, а.с. 89-99), в графі Дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди зазначено: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій, код ЄДРПОУ: 33873405, місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Кобилянського, 223А.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.07.2009 року № 443 Про реорганізацію Харківського ВГР(АР)3 шляхом приєднання встановлено, що Криворізький ВГР(АР)3 (який було перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій згідно з наказом ДСНС України № 215 від 13.05.2013 року) є правонаступником прав і обов'язків Харківського ВГР(АР)3.

В 2013 році Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій України № 224 від 15.05.2013 року було ліквідовано Марганецький спеціальний гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін, Миколаївський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін, Олександрійський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін шляхом приєднання до Криворізького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону. Наказом ДСНС України від 13.05.2013 року № 215 Криворізький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін перейменований в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Також вищевказаним Наказом від 15.05.2013 року № 224 Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій визнаний правонаступником всього майна, прав та обов'язків вищезазначених загонів, що припиняють свою діяльність.

Згідно пункту 1.2 Статуту Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій, викладеним у новій редакції 2013 року, затвердженим Головою Державної служби з надзвичайних ситуацій 13.05.2013 року та зареєстрованим 14.05.2013 року за №12271050012006963, Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Загін) є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, та підпорядкований ДСНС України.

Крім того, доводи відповідача про те, що він не відповідає за зобов'язаннями ліквідованих загонів в частині сплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списками №1 та №2, спростовуються також судовими рішеннями, зокрема, у справі №804/5096/16 за позовом Криворізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості з відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , за якими встановлено обов'язок відповідача покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам, а відтак обставини, встановлені вказаними судовими рішеннями у даній справі №804/5096/16, що набрали законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, у відповідності до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також матеріалами справи не підтверджено доводи відповідача про те, що до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , включено суми відшкодування по особам, які ніколи не працювали у відповідача, оскільки з довідок про підтвердження пільгового характеру пенсій та обставин, встановленими неодноразовими судовими рішеннями, вбачається, що набуття пільгового стажу роботи відбулось в організаціях, правонаступником яких є відповідач.

Суд зауважує, що за приписами статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Чинним законодавством не передбачено право правонаступника приймати на свій вибір лише майно і не приймати права та обов'язки, у зв'язку з чим позиція відповідача стосовно прийняття, як правонаступника, лише майна ліквідованих загонів не може братись судом до уваги.

Порядок відшкодування підприємствами витрат до Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (надалі Інструкція №21-1 від 19.12.2003 року).

Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

У пункті 6.4 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року закріплено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року).

Відповідно до підпункту 6.7 пункту 6 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим ). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).

За обліковими даними позивача заборгованість Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень 2017 року по списку № 1 становить суму 495 227,13 грн. та по списку № 2 у сумі 553,26 грн., що у загальному розмірі складає 495 780,39 грн.

Також судом враховується і те, що розрахунок органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженим з моменту його отримання відповідачем і обов'язковим для виконання. Розрахунок є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, відповідач не оскаржив отримані ним розрахунки, а тому такі розрахунки є обов'язковими для виконання, тобто підлягають сплаті.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи відповідачем не надано.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Кобилянська, будинок 223А, ідентифікаційний код 33873405) на користь Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (50042, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Покровська, будинок 17а, код ЄДРПОУ 40383397) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списками №1 та №2 за період липень 2017 року у сумі 495 780,39 грн. (чотириста дев'яносто п'ять тисяч сімсот вісімдесят гривень тридцять дев'ять копійок), з яких: по списку №1 - 495 227,13 грн. (чотириста дев'яносто п'ять тисяч двісті двадцять сім гривень тринадцять копійок), по списку №2 - 553,26 грн. (п'ятсот п'ятдесят три гривні двадцять шість копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева