Рішення

від 31.05.2018 по справі 810/3917/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м.Київ № 810/3917/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженої відповідальністю "БК "Нові Горизонти", Товариства з обмеженої відповідальністю "ТД "ІМОДУС" про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю "БК "Нові Горизонти", Товариства з обмеженої відповідальністю "ТД "ІМОДУС" про визнання правочину № 20/05-1 від 20.05.2015 недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що вироком Печерського районного суду міста Києва від 27.03.2017 у справі № 757/6635/17-к керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Нові Горизонти" було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

У зв'язку з зазначеним, позивач вважає, що правочин, що мав місце між відповідачами має бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі вимог ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Учасники справи до суду не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, також від позивача та представника ТОВ "ТД "ІМОДУС" надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності у порядку письмового провадження.

Також від представника ТОВ "ТД "ІМОДУС" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого проти задоволення позову заперечує та вказує, що укладений правочин є реальним, оскільки відображений у бухгалтерському та податковому обліку відповідачів, крім того, наголошує на тому, що на момент укладення договору ТОВ "БК "Нові Горизонти" була зареєстровано в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та правочин укладено та складено відповідно норм чинного законодавства.

Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 провадження у справі відкрито та призначено попереднє судове засідання на 04.01.2018.

Одночасно з винесенням вказаної ухвали судом було направлено судовий запит до Печерського районного суду м. Києва щодо надання належним чином завіреної копії вироку суду від 27.03.2017 у справі № 757/66317-к.

Ухвалою суду від 04.01.2018 розгляд справи розпочато за новими процесуальними правилами, а саме за загальними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 підготовче провадження у справі було закрито та призначено судовий розгляд.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обсмеженою відповідальністю Будівельна компанія Нові горизонти (ЄДРПОУ 39387168), має статус юридичної особи та зареєстровано за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 4, керівником підприємство згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Гузенко Євген Володимирович.

Товариство з обмеженої відповідальністю "ТД "ІМОДУС" (ЄДРПОУ 38175671), має статус юридичної особи та зареєстровано за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 14, оф. 406, керівником підприємство згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Бойко Сергій Олександрович.

Як вбачається з матеріалів справи в серпні 2015 року вищевказані підприємства перебували в господарських відносинах, а саме між ними було укладено договір поставки овочів № 20/05-1 від 20.05.2015 та виписано податкові накладні від 28.08.2015 № 2 - 53 на загальну суму - 4 966 029,00 грн.

27 березня 2017 року Печерським районним судом м. Києва у кримінальній справі № 757/6635/17-к було винесено вирок суду про визнання керівника ТОВ "БК "Нові Горизонти" ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Печерським районним судом м. Києва, в рамках даної кримінальної справи було встановлено, що ОСОБА_3 не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов'язану з наданням послуг технічного обслуговування та експлуатації жилих багатоквартирних та нежилих споруд, будівництвом тощо, прийняв пропозицію невідомої особи щодо проведення перереєстрації ТОВ "БК "Нові Горизонти" у якості засновника та директора даного підприємства та надав копію паспорта громадянина України та номер ідентифікаційного номеру.

У зв'язку з цим, позивач вважає, що укладений договір поставки овочів № 20/05-1 від 20.05.2015 є недійсним, податковий орган звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Згідно з п.п. 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК) контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК).

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Водночас, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З аналізу вказаних норм законодавства випливає наявність двох окремих видів недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок та є нікчемними, і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними, - недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах, установлених законом.

Таким чином, застосування наслідків недійсного правочину, які були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, здійснюється до правочинів, недійсність яких встановлюється судом.

При цьому, для кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватись вина сторони, внаслідок чого необхідно довести наявність умислу у сторін при укладенні та вчиненні конкретного правочину щодо настання певних протиправних наслідків.

Як вже було встановлено судом, 20.05.2015 між ТОВ "БК "Нові Горизонти" та ТОВ "ТД "ІМОДУС" було укладено договір поставки овочів.

За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити у власність покупцю товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до асортиментного переліку, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його.

На виконання умов договору також було виписано податкові накладні від 28.08.2015 № 2 - 53 на загальну суму 4 966 029,00 грн.

Зі змісту вищенаведеного вироку Печерським районним судом м. Києва у кримінальній справі № 757/6635/17-к встановлено, що "… у травні 2015 року в денний час доби перебуваючи неподалік станції метро Печерська в м. Києві, ОСОБА_3 зустрівся з незнайомим йому чоловіком, ім'я якого не пам'ятає, який запропонував йому за грошову винагороду без мети здійснення підприємницької діяльності зареєструвати на своє ім'я ТОВ "БК "Нові Горизонти" (код 39387168) з метою використання підприємства для прикриття незаконної діяльності. Переслідуючи корисливий мотив у вигляді отримання неправомірної вигоди в розмірі 500 гривень від реєстрації на своє ім'я ТОВ "БК "Нові Горизонти" (код 39387168) погодився на пропозицію.

ОСОБА_3 не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов'язану з наданням послуг технічного обслуговування та експлуатації жилих багатоквартирних та нежилих споруд, будівництвом, оптовою, дрібнооптовою, роздрібною торгівлею продовольчими та непродовольчими товарами та продуктами переробки зафіксовану у статутних документах ТОВ "БК "Нові Горизонти" (код 39387168), усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього власника вказаного підприємства погодився на таку пропозицію та надав невстановленій особі копію свого паспорту громадянина України та ідентифікаційний номер платника податків, після чого невстановлена слідством особа виготовила необхідні для перереєстрації ТОВ "БК "Нові Горизонти" (код 39387168) на ім'я ОСОБА_3 документи, в яких останній значився засновником та директором.

Копія зазначеного вироку, що міститься в матеріалах справи містить відмітку Печерського районного суду міста Києва, що вирок набрав законної сили 27.04.2017.

Відповідно до частини 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що в якості доказів вчинення відповідачами правочину, недійсність якого просить визнати позивач, останнім до матеріалів справи долучено лише податкові накладні від 28.08.2015, складені, на думку позивача, за наслідком вчинення спірного правочину.

Разом з тим, слід зазначити, що податкова накладна не дає змоги ідентифікувати правочин, на підставі якої її було складено, оскільки серед її обов'язкових реквізитів відсутні будь-які відомості про його вчинення.

Отже, надані позивачем до суду податкові накладні жодним чином не свідчать про обставини вчинення відповідачами конкретного правочину, який просить визнати недійсним контролюючий орган.

Суд звертає увагу, що вказуючи на недійсність договору, позивач посилається на факт підписання податкових накладних, а не безпосередньо даного договору, особою, яка не має відношення до господарської діяльності ТОВ "БК "Нові Горизонти".

При цьому, в контексті можливості контролюючого органу зібрати необхідні докази з метою підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в тому числі, які б висвітлювали факт вчинення спірного правочину та умови його виконання відповідачами, суд зазначає, що контролюючі органи можуть здійснити заходи податкового контролю за таким платником податків, зокрема, шляхом направлення на його адресу обов'язкового для виконання письмового запиту на отримання пояснень та їх документальних підтверджень, здійснення перевірки такого платника податків в разі ненадання ним таких пояснень та документів.

Водночас, позивачем не було надано суду доказів здійснення такого податкового контролю за діяльність відповідачів, що, відповідно, зумовлює відсутність у нього доказів вчинення платниками податків спірного правочину, з метою визнання недійсним якого позивач звернувся до суду.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на вирок у справі № 757/6635/17-к, оскільки зазначений вирок не є належним та допустимим доказом наявності умислу відповідачів на вчинення правочинів з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, так як в ньому взагалі не встановлено факт взаємовідносин між відповідачами у справі.

Позивачем не надано будь-яких доказів, що зміст укладеного відповідачами правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та що вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.