Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2018 р. № 2040/5222/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Маргвелані І.Л.,
представника позивача - Тараніної О.В.,
представника відповідача - Квартенко О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000691411 від 22.03.18 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладено в акті перевірки, про нереальність здійснення господарських операцій зі спірними контрагентами, наполягав на правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень вимог Податкового кодексу України.
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 21.08.18 о 12:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 37762987.
Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ", податковий номер 37762987 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ПОТОК-К за листопад, грудень 2016 року, з ТОВ ХСК РАКУРС за листопад, грудень 2016 року, з ТОВ ФАРАОН БУД за листопад 2016 року, з ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ за лютий 2017 року, з ТОВ АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ за лютий 2017 року, з ТОВ КАЛИПСО ХФ за травень 2017 року, з ТОВ ХСК СТЕНДПРО за травень 2017 року, з ТОВ КРОН ЖТФ за липень 2017 року, з ТОВ СОФІ ФОРТ за липень, серпень, вересень 2017 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.
Результати перевірки викладені в акті № 870/20-40-14-11-11/37762987 від 06.03.2018 року.
За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 923423,00 грн., в т.ч. за листопад 2016 року на суму 126812,00 грн., за грудень 2016 року на суму 161948,00 грн., за лютий 2016 року на суму 99629,00 грн., за травень 2016 року на суму 148434,00 грн., за липень 2017 року на суму 131634,00 грн., за серпень 2016 року на суму 138453,00 грн., за вересень 2016 року на суму 116513,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість до сплати у сумі 923423,00 грн., в т.ч. за листопад 2016 року на суму 126812,00 грн., за грудень 2016 року на суму 161948,00 грн., за лютий 2016 року на суму 99629,00 грн., за травень 2016 року на суму 148434,00 грн., за липень 2017 року на суму 131634,00 грн., за серпень 2016 року на суму 138453,00 грн., за вересень 2016 року на суму 116513,00 грн.
На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №00000691411 від 22.03.18 р., яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1385134,50 грн.
Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, проте рішенням ДФС України від 03.05.2018 р. № 15300 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №00000691411 від 22.03.18 р. - без змін.
Судом встановлено, що підставою для встановлення вказаних висновків та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем із контрагентами ТОВ ПОТОК-К , ТОВ ХСК РАКУРС , ТОВ ФАРАОН БУД , ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ , ТОВ АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ , ТОВ КАЛИПСО ХФ , ТОВ ХСК СТЕНДПРО , ТОВ КРОН ЖТФ , ТОВ СОФІ ФОРТ .
Судом встановлено, що 01.11.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХСК РАКУРС (в якості орендодавця) укладено договір №144/01/11, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи специфікації №1 від 01.11.2016 р., №2 від 01.12.2016 року, акти прийому-передачі наданих послуг №13-301116 від 30.11.2016 р., №5-311216 від 31.12.2016 р., податкові накладні №13 від 30.11.2016 р., №5 від 31.12.2016 р., акти прийому-передачі техніки №144-2-12 від 31.12.2016 р., №144-1-12 від 01.12.2016 р. (а.с.87-98 т.1).
Також, судом встановлено що 01.11.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХСК РАКУРС (в якості орендодавця) укладено договір №145/01/11, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.
На підтвердження виконання умов договору №145/01/11 від 01.11.2016 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікації №1 від 01.11.2016 р., №2 від 01.12.2016 р., акти прийому-передачі наданих послуг №14-301116 від 30.11.2016 р., №6-311216 від 31.12.2016 р., податкові накладні №14 від 30.11.2016 р., №6 від 31.12.2016 р., акти прийому-передачі техніки №145-1-11 від 01.11.2016 р., №145-2-11 від 10.11.2016 р., №145-3-11 від 11.11.2016 р., №145-4-11 від 12.11.2016 р., №145-5-11 від 21.11.2016 р., №145-6-11 від 25.11.2016 р., №145-7-11 від 25.11.2016 р., № 145-8-11 від 30.11.2016 р., №145-1-12 від 01.12.2016 р., №145-2-12 від 02.12.2016 р., №145-3-12 від 07.12.2016 р., №145-4-12 від 14.12.2016 р., №145-5-12 від 29.12.2016 р., №145-6-12 від 31.12.2016 р. (а.с.102-125 т.1).
Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.172-223 т.2, а.с.1-20 т.3).
Із матеріалів справи вбачається, що 01.11.2016 року між позивачем (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОТОК-К (в якості виконавця) укладено договір про надання послуг № 33/01/11, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги на умовах давного договору.
Реальність вказаного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікаціями №1 від 01.11.2016 р., №2 від 01.12.2016 р., актами здачі-приймання наданих послуг №22-301116 від 30.11.2016 р., №1-311216 від 31.12.2016 р. та податковими накладними №22 від 30.11.2016 р., №1 від 31.12.2016 р. (а.с.128-136 т.1).
Також, 01.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОТОК-К (в якості виконавця) укладено договір про надання послуг № 34/01/11, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги на умовах давного договору.
На підтвердження виконання умов договору № 34/01/11 від 01.11.2016 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікації №1 від 01.11.2016 р., №2 від 01.12.2016 р., акти здачі-приймання наданих послуг №23-301116 від 30.11.2016 р., №2-311216 від 31.12.2016 р. та податковими накладними №23 від 30.11.2016 р., №2 від 31.12.2016 р. (а.с.139-147 т.1).
Судом встановлено, що 20.12.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОТОК-К (в якості продавця) було укладено договір купівлі-продажу №151/20/12, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у Специфікації Договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму визначену Договором (ціну).
Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1 від 20.12.2016 р., видатковою накладною №17-201216 від 20.12.2016 р., податковою накладною №17 від 20.12.2016 р. (а.с.150-154 т.1).
Транспортування придбаного товару здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором-заявкою на надання транспортних послуг, товарно-транспортною накладною та актом виконаних робіт (а.с.21-24 т.3).
Судом встановлено, що у перевіряємий період між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю КАЛИПСО ХФ (в якості орендодавця) укладено договір №6/28/04 від 28.04.2017 р., за умовами якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.
Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1 від 28.04.2017 р., актами прийому-передачі наданих послуг №11-310517 від 31.05.2017 р., №12-310517 від 31.05.2017 р., податковими накладними №11 від 31.05.2017 р., №12 від 31.05.2017 р., актами прийому-передачі техніки №6-1-05 від 01.05.2017 р., №6-2-05 від 17.05.2017 р., №6-3-05 від 22.05.2017 р., №6-4-05 від 25.05.2017 р., №6-5-05 від 31.05.2017 р.(а.с.159-172 т.1).
Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.49-68 т.3).
Крім того, 28.04.2017 року між позивачем (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХСК СТЕНДПРО (в якості виконавця), укладено договір про надання послуг №9/28/04, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги. Виконання вказаних договорів підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1 від 28.04.2017 р., актом здачі-приймання наданих послуг №25-310517 від 31.05.2017 р., податковою накладною №25 від 31.05.2017 р. (а.с.175-179 т.1).
Судом також встановлено, що 01.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ (в якості виконавця) укладено договір про надання послуг №7/01/02, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги на умовах даного договору. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи специфікацію №1 від 01.02.2017 р., акт здачі-приймання наданих послуг №141-280217 від 28.02.2017 р., податкову накладну №141 від 28.02.2017 р.(а.с.183-185 т.1).
Також, 01.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю КРОН ЖТФ (в якості орендодавця) укладено договір №5/1/7, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.
На підтвердження виконання умов договору №5/1/7 від 01.07.2017 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікацію №1 від 01.07.2017 р., акти прийому-передачі наданих послуг №1-310717 від 31.07.2017 р., №7-310717 від 31.07.2017 р., податкові накладні №1 від 31.07.2017 р., №7 від 31.07.2017 р., акти прийому-передачі техніки №5-1-07 від 01.07.2017 р., №5-2-07 від 01.07.2017 р., №5-3-07 від 31.07.2017 р., №5-4-07 від 31.07.2017 р. (а.с.190-202 т.1).
Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.69-72, 77-80 т.3).
Судом встановлено, що 30.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФАРАОН БУД (в якості продавця) було укладено договір купівлі-продажу №9, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у Специфікації Договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму визначену Договором (ціну).
Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1 від 30.11.2016 р., видатковою накладною №1363011-1 від 30.11.2016 р., податковою накладною №1363011 від 30.11.2016 р. (а.с.206-209 т.1).
Транспортування придбаного товару здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором-заявкою на надання транспортних послуг, товарно-транспортною накладною та актом виконаних робіт (а.с.25-28 т.3).
Також, судом встановлено що 01.02.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТК ПРОД-МАРКЕТ (в якості орендодавця) укладено договір №52/01/02, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.
На підтвердження виконання умов договору №52/01/02 від 01.02.2017 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікацію №1 від 01.02.2017 р., акт прийому-передачі наданих послуг №137-280217 від 28.02.2017 р., податкову накладну №137 від 28.02.2017 р., акти прийому-передачі техніки №52-1-02 від 01.02.2017 р., №52-2-02 від 15.02.2017 р., №52-3-02 від 16.02.2017 р., №52-4-02 від 27.02.2017 р., №52-5-02 від 28.02.2017 р. (а.с.214-223 т.1).
Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.29-48 т.3).
Із матеріалів справи встановлено, що 01.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю СОФІ ФОРТ (в якості орендодавця) укладено договір №4/1/7, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.
На підтвердження виконання умов договору №4/1/7 від 01.07.2017 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікації №1 від 01.07.2017 р., №2 від 01.08.2017 р., №3 від 01.09.2017 р., акти прийому-передачі наданих послуг №5-310717 від 31.07.2017 р., №4-310817 від 31.08.2017 р., №5-310817 від 31.08.2017 р., №6-310817 від 31.08.2017 р., №2-300917 від 30.09.2017 р., №3-300917 від 30.09.2017 р., №4-300917 від 30.09.2017 р., податкові накладні №5 від 31.07.2017 р., №4 від 31.08.2017 р., №5 від 31.08.2017 р., №6 від 31.08.2017 р., №2 від 30.09.2017 р., №3 від 30.09.2017 р., №4 від 30.09.2017 р., акти прийому-передачі техніки №4-1-07 від 01.07.2017 р., №4-2-07 від 17.07.2017 р., №4-3-07 від 25.07.2017 р., №4-4-07 від 31.07.2017 р., №4-1-08 від 01.08.2017 р., №4-2-08 від 17.08.2017 р., №4-3-08 від 21.08.2017 р., №4-4-08 від 27.08.2017 р., №4-5-08 від 31.08.2017 р., №4-1-09 від 01.09.2017 р., №4-2-09 від 07.09.2017 р., №4-3-09 від 30.09.2017 р., (а.с.228-250 т.1, а.с.1-19 т.2).
Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.73-76, 81-124 т.3).
Оплата за оренду обладнання, за купівлю-продаж товару та надання послуг з технічного діагностування техніки (обладнання) за вищевказаним договорами, проводилась у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку, що міститься в матеріалах справи (а.с. 20-22 т.2). Розрахунки за договором купівлі-продажу з ТОВ ФАРАОН БУД , проведено шляхом укладання договору про відступлення права вимоги № 1/05/12 від 05.12.2016р., на виконання умов якого перераховано кошти у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 199-201 т.3).
Судом встановлено, що отримана в оренду техніка, ТМЦ та послуги були використані позивачем для власної господарської діяльності, а саме для виконання зобов'язань за договорами, укладеними із Спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" Харківської міської ради № 14 від 27.03.2014 р., № 15 від 27.03.2014 р., №197 від 01.11.2016 р., №24 від 13.02.2017 р., №233 від 19.12.2016 р. та із Публічним акціонерним товариством "Південна залізниця" № П/НА-161008/НЮ від 01.07.2016 р. (а.с.33-166 т.2).
Крім того суд зазначає, що у позивача були наявні ресурси для зберігання орендованого обладнання та товару, що підтверджується договором № 5-12/15 від 31.12.2015 р., укладеного із Спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" розміщувало майно, яке використовується у власній господарській діяльності на територіях Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35, що відповідає даним, визначеним в товарно-транспортних накладних.
Орендована техніка, яка використовувалась для виконання обов'язків, згідно договору укладеного із Публічним акціонерним товариством "Південна залізниця", розміщувалась на території ПАТ "Південна залізниця", за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, ст. Харків-Пасажирський, що відповідає даним, визначеним в товарно-транспортних накладних.
Суд зазначає, що отримані послуги та товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 685, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, відповідно до довідки про загальну інформацію щодо платника податків, яка є додатком до акту перевірки, види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" є: 81.21 Загальне прибирання будинків; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення. (а.с. 74-77 т. 1).
Таким чином, господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Однак, в даному випадку виконання договорів поставки та наданих послуг між позивачем та його контрагентами підтверджується податковими накладними, актами прийому-передачі техніки, актами прийому-передачі наданих послуг, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.
Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними.
Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку контролюючого органу в акті перевірки відсутні.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ ПОТОК-К , ТОВ ХСК РАКУРС , ТОВ ФАРАОН БУД , ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ , ТОВ АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ , ТОВ КАЛИПСО ХФ , ТОВ ХСК СТЕНДПРО , ТОВ КРОН ЖТФ , ТОВ СОФІ ФОРТ належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .
Крім того, суд не приймає посилання відповідача на податкову інформацію щодо ТОВ ПОТОК-К , ТОВ ХСК РАКУРС , ТОВ ФАРАОН БУД , ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ , ТОВ АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ , ТОВ КАЛИПСО ХФ , ТОВ ХСК СТЕНДПРО , ТОВ КРОН ЖТФ , ТОВ СОФІ ФОРТ , з огляду на наступне.
Суд зазначає, що в силу закону, отримання контролюючим органом податкової інформації, у зв'язку із неможливістю проведення перевірки, в якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності, при цьому перевірка не проводилась.
Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.
Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів
Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Таким чином формування податкового кредиту та податкового зобов'язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України за правилом першої події.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (вул. Чоботарська, буд. 80А, кімн. 22, м. Харків, 61052, код 37762987) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000691411 від 22.03.18 р.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" (вул. Чоботарська, буд. 80А, кімн. 22, м. Харків, 61052, код 37762987) судові витрати в розмірі 20777,03 грн. (двадцять тисяч сімсот сімдесят сім гривень 03 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2018 року.
Суддя Д.А. Волошин
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2018 |
Оприлюднено | 27.08.2018 |
Номер документу | 76056399 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Волошин Д.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні