Постанова

від 10.12.2018 по справі 2040/5222/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5222/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Кононенко З.О. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представник позивача Тараніна О.В.

представник відповідача Квартенко О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018, суддя Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 27.08.18 по справі № 2040/5222/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000691411 від 22.03.18 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм процесуального права, а саме ст. 242 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ", податковий номер 37762987 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ПОТОК-К за листопад, грудень 2016 року, з ТОВ ХСК РАКУРС за листопад, грудень 2016 року, з ТОВ ФАРАОН БУД за листопад 2016 року, з ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ за лютий 2017 року, з ТОВ АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ за лютий 2017 року, з ТОВ КАЛИПСО ХФ за травень 2017 року, з ТОВ ХСК СТЕНДПРО за травень 2017 року, з ТОВ КРОН ЖТФ за липень 2017 року, з ТОВ СОФІ ФОРТ за липень, серпень, вересень 2017 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

Результати перевірки викладені в акті № 870/20-40-14-11-11/37762987 від 06.03.2018 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 923423,00 грн., в т.ч. за листопад 2016 року на суму 126812,00 грн., за грудень 2016 року на суму 161948,00 грн., за лютий 2016 року на суму 99629,00 грн., за травень 2016 року на суму 148434,00 грн., за липень 2017 року на суму 131634,00 грн., за серпень 2016 року на суму 138453,00 грн., за вересень 2016 року на суму 116513,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість до сплати у сумі 923423,00 грн., в т.ч. за листопад 2016 року на суму 126812,00 грн., за грудень 2016 року на суму 161948,00 грн., за лютий 2016 року на суму 99629,00 грн., за травень 2016 року на суму 148434,00 грн., за липень 2017 року на суму 131634,00 грн., за серпень 2016 року на суму 138453,00 грн., за вересень 2016 року на суму 116513,00 грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №00000691411 від 22.03.18 р., яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1385134,50 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, проте рішенням ДФС України від 03.05.2018 р. № 15300 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №00000691411 від 22.03.18 р. - без змін.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Харківській області №00000691411 від 22.03.18 р., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що формування податкового кредиту та податкового зобов'язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, підставою для встановлення вказаних висновків та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем із контрагентами ТОВ ПОТОК-К , ТОВ ХСК РАКУРС , ТОВ ФАРАОН БУД , ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ , ТОВ АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ , ТОВ КАЛИПСО ХФ , ТОВ ХСК СТЕНДПРО , ТОВ КРОН ЖТФ , ТОВ СОФІ ФОРТ .

Судом встановлено, що 01.11.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХСК РАКУРС (в якості орендодавця) укладено договір №144/01/11, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи специфікації №1 від 01.11.2016 р., №2 від 01.12.2016 року, акти прийому-передачі наданих послуг №13-301116 від 30.11.2016 р., №5-311216 від 31.12.2016 р., податкові накладні №13 від 30.11.2016 р., №5 від 31.12.2016 р., акти прийому-передачі техніки №144-2-12 від 31.12.2016 р., №144-1-12 від 01.12.2016 р. (а.с.87-98 т.1).

Також, судом встановлено що 01.11.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХСК РАКУРС (в якості орендодавця) укладено договір №145/01/11, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.

На підтвердження виконання умов договору №145/01/11 від 01.11.2016 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікації №1 від 01.11.2016 р., №2 від 01.12.2016 р., акти прийому-передачі наданих послуг №14-301116 від 30.11.2016 р., №6-311216 від 31.12.2016 р., податкові накладні №14 від 30.11.2016 р., №6 від 31.12.2016 р., акти прийому-передачі техніки №145-1-11 від 01.11.2016 р., №145-2-11 від 10.11.2016 р., №145-3-11 від 11.11.2016 р., №145-4-11 від 12.11.2016 р., №145-5-11 від 21.11.2016 р., №145-6-11 від 25.11.2016 р., №145-7-11 від 25.11.2016 р., № 145-8-11 від 30.11.2016 р., №145-1-12 від 01.12.2016 р., №145-2-12 від 02.12.2016 р., №145-3-12 від 07.12.2016 р., №145-4-12 від 14.12.2016 р., №145-5-12 від 29.12.2016 р., №145-6-12 від 31.12.2016 р. (а.с.102-125 т.1).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.172-223 т.2, а.с.1-20 т.3).

Із матеріалів справи вбачається, що 01.11.2016 року між позивачем (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОТОК-К (в якості виконавця) укладено договір про надання послуг № 33/01/11, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги на умовах давного договору.

Реальність вказаного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікаціями №1 від 01.11.2016 р., №2 від 01.12.2016 р., актами здачі-приймання наданих послуг №22-301116 від 30.11.2016 р., №1-311216 від 31.12.2016 р. та податковими накладними №22 від 30.11.2016 р., №1 від 31.12.2016 р. (а.с.128-136 т.1).

Також, 01.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОТОК-К (в якості виконавця) укладено договір про надання послуг № 34/01/11, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги на умовах давного договору.

На підтвердження виконання умов договору № 34/01/11 від 01.11.2016 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікації №1 від 01.11.2016 р., №2 від 01.12.2016 р., акти здачі-приймання наданих послуг №23-301116 від 30.11.2016 р., №2-311216 від 31.12.2016 р. та податковими накладними №23 від 30.11.2016 р., №2 від 31.12.2016 р. (а.с.139-147 т.1).

Судом встановлено, що 20.12.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОТОК-К (в якості продавця) було укладено договір купівлі-продажу №151/20/12, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у Специфікації Договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму визначену Договором (ціну).

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1 від 20.12.2016 р., видатковою накладною №17-201216 від 20.12.2016 р., податковою накладною №17 від 20.12.2016 р. (а.с.150-154 т.1).

Транспортування придбаного товару здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором-заявкою на надання транспортних послуг, товарно-транспортною накладною та актом виконаних робіт (а.с.21-24 т.3).

Судом встановлено, що у перевіряємий період між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю КАЛИПСО ХФ (в якості орендодавця) укладено договір №6/28/04 від 28.04.2017 р., за умовами якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1 від 28.04.2017 р., актами прийому-передачі наданих послуг №11-310517 від 31.05.2017 р., №12-310517 від 31.05.2017 р., податковими накладними №11 від 31.05.2017 р., №12 від 31.05.2017 р., актами прийому-передачі техніки №6-1-05 від 01.05.2017 р., №6-2-05 від 17.05.2017 р., №6-3-05 від 22.05.2017 р., №6-4-05 від 25.05.2017 р., №6-5-05 від 31.05.2017 р.(а.с.159-172 т.1).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.49-68 т.3).

Крім того, 28.04.2017 року між позивачем (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХСК СТЕНДПРО (в якості виконавця), укладено договір про надання послуг №9/28/04, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги.

Виконання вказаних договорів підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1 від 28.04.2017 р., актом здачі-приймання наданих послуг №25-310517 від 31.05.2017 р., податковою накладною №25 від 31.05.2017 р. (а.с.175-179 т.1).

Судом також встановлено, що 01.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ (в якості виконавця) укладено договір про надання послуг №7/01/02, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного діагностування техніки (обладнання), а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги на умовах даного договору.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи специфікацію №1 від 01.02.2017 р., акт здачі-приймання наданих послуг №141-280217 від 28.02.2017 р., податкову накладну №141 від 28.02.2017 р.(а.с.183-185 т.1).

Також, 01.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю КРОН ЖТФ (в якості орендодавця) укладено договір №5/1/7, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.

На підтвердження виконання умов договору №5/1/7 від 01.07.2017 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікацію №1 від 01.07.2017 р., акти прийому-передачі наданих послуг №1-310717 від 31.07.2017 р., №7-310717 від 31.07.2017 р., податкові накладні №1 від 31.07.2017 р., №7 від 31.07.2017 р., акти прийому-передачі техніки №5-1-07 від 01.07.2017 р., №5-2-07 від 01.07.2017 р., №5-3-07 від 31.07.2017 р., №5-4-07 від 31.07.2017 р. (а.с.190-202 т.1).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.69-72, 77-80 т.3).

Судом встановлено, що 30.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФАРАОН БУД (в якості продавця) було укладено договір купівлі-продажу №9, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у Специфікації Договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму визначену Договором (ціну).

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1 від 30.11.2016 р., видатковою накладною №1363011-1 від 30.11.2016 р., податковою накладною №1363011 від 30.11.2016 р. (а.с.206-209 т.1).

Транспортування придбаного товару здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором-заявкою на надання транспортних послуг, товарно-транспортною накладною та актом виконаних робіт (а.с.25-28 т.3).

Також, судом встановлено що 01.02.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТК ПРОД-МАРКЕТ (в якості орендодавця) укладено договір №52/01/02, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.

На підтвердження виконання умов договору №52/01/02 від 01.02.2017 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікацію №1 від 01.02.2017 р., акт прийому-передачі наданих послуг №137-280217 від 28.02.2017 р., податкову накладну №137 від 28.02.2017 р., акти прийому-передачі техніки №52-1-02 від 01.02.2017 р., №52-2-02 від 15.02.2017 р., №52-3-02 від 16.02.2017 р., №52-4-02 від 27.02.2017 р., №52-5-02 від 28.02.2017 р. (а.с.214-223 т.1).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.29-48 т.3).

Із матеріалів справи встановлено, що 01.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (в якості орендаря) та Товариством з обмеженою відповідальністю СОФІ ФОРТ (в якості орендодавця) укладено договір №4/1/7, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.

На підтвердження виконання умов договору №4/1/7 від 01.07.2017 р. позивачем надано до матеріалів справи специфікації №1 від 01.07.2017 р., №2 від 01.08.2017 р., №3 від 01.09.2017 р., акти прийому-передачі наданих послуг №5-310717 від 31.07.2017 р., №4-310817 від 31.08.2017 р., №5-310817 від 31.08.2017 р., №6-310817 від 31.08.2017 р., №2-300917 від 30.09.2017 р., №3-300917 від 30.09.2017 р., №4-300917 від 30.09.2017 р., податкові накладні №5 від 31.07.2017 р., №4 від 31.08.2017 р., №5 від 31.08.2017 р., №6 від 31.08.2017 р., №2 від 30.09.2017 р., №3 від 30.09.2017 р., №4 від 30.09.2017 р., акти прийому-передачі техніки №4-1-07 від 01.07.2017 р., №4-2-07 від 17.07.2017 р., №4-3-07 від 25.07.2017 р., №4-4-07 від 31.07.2017 р., №4-1-08 від 01.08.2017 р., №4-2-08 від 17.08.2017 р., №4-3-08 від 21.08.2017 р., №4-4-08 від 27.08.2017 р., №4-5-08 від 31.08.2017 р., №4-1-09 від 01.09.2017 р., №4-2-09 від 07.09.2017 р., №4-3-09 від 30.09.2017 р., (а.с.228-250 т.1, а.с.1-19 т.2).

Транспортування орендованої техніки від орендодавця до орендаря та її повернення після закінчення строку оренди здійснювалось ФОП ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами-заявками на надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт (а.с.73-76, 81-124 т.3).

Оплата за оренду обладнання, за купівлю-продаж товару та надання послуг з технічного діагностування техніки (обладнання) за вищевказаним договорами, проводилась у безготівковій формі, що підтверджується випискою з банківського рахунку, що міститься в матеріалах справи (а.с. 20-22 т.2). Розрахунки за договором купівлі-продажу з ТОВ ФАРАОН БУД , проведено шляхом укладання договору про відступлення права вимоги № 1/05/12 від 05.12.2016р., на виконання умов якого перераховано кошти у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 199-201 т.3).

Судом встановлено, що отримана в оренду техніка, ТМЦ та послуги були використані позивачем для власної господарської діяльності, а саме для виконання зобов'язань за договорами, укладеними із Спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" Харківської міської ради № 14 від 27.03.2014 р., № 15 від 27.03.2014 р., №197 від 01.11.2016 р., №24 від 13.02.2017 р., №233 від 19.12.2016 р. та із Публічним акціонерним товариством "Південна залізниця" № П/НА-161008/НЮ від 01.07.2016 р. (а.с.33-166 т.2).

Також судом встановлено, що у позивача були наявні ресурси для зберігання орендованого обладнання та товару, що підтверджується договором № 5-12/15 від 31.12.2015 р., укладеним із Спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" розміщувало майно, яке використовується у власній господарській діяльності на територіях Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35, що відповідає даним, визначеним в товарно-транспортних накладних.

Орендована техніка, яка використовувалась для виконання обов'язків, згідно договору укладеного із Публічним акціонерним товариством "Південна залізниця", розміщувалась на території ПАТ "Південна залізниця", за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, ст. Харків-Пасажирський, що відповідає даним, визначеним в товарно-транспортних накладних.

Суд зазначає, що отримані послуги та товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 685, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до довідки про загальну інформацію щодо платника податків, яка є додатком до акту перевірки, види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімтехінвест" є: 81.21 Загальне прибирання будинків; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення. (а.с. 74-77 т. 1).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку виконання договорів поставки та наданих послуг між позивачем та його контрагентами підтверджується податковими накладними, актами прийому-передачі техніки, актами прийому-передачі наданих послуг, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку контролюючого органу в акті перевірки відсутні.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ ПОТОК-К , ТОВ ХСК РАКУРС , ТОВ ФАРАОН БУД , ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ , ТОВ АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ , ТОВ КАЛИПСО ХФ , ТОВ ХСК СТЕНДПРО , ТОВ КРОН ЖТФ , ТОВ СОФІ ФОРТ належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта на податкову інформацію щодо ТОВ ПОТОК-К , ТОВ ХСК РАКУРС , ТОВ ФАРАОН БУД , ТОВ ТК ПРОД-МАРКЕТ , ТОВ АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ , ТОВ КАЛИПСО ХФ , ТОВ ХСК СТЕНДПРО , ТОВ КРОН ЖТФ , ТОВ СОФІ ФОРТ , з огляду на наступне.

Отримання контролюючим органом податкової інформації, у зв'язку із неможливістю проведення перевірки, в якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності, при цьому перевірка не проводилась.

Належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що формування податкового кредиту та податкового зобов'язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України за правилом першої події.

Колегія суддів також вважає хибними доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано документи, що підтверджують використання орендованих пристроїв у власній господарській діяльності, з огляду на наступне.

Як було зазначено безпосередньо у позовній заяві та встановлено судом, орендована у контрагентів техніка використовувалась ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ у власній господарській діяльності, а саме для належного та якісного виконання взятих на себе зобов'язань перед СКП ХАРКІВЗЕЛЕНБУД ХМР на підставі договорів № 14 від 27.03.2014, № 15 від 27.03.2014, №197 від 01.11.16, №24 від 13.02.17 та №233 від 19.12.16 щодо прибирання на комунальних об'єктах Сад ім. Т.Г. Шевченка , Площа Конституції , Сквер Театральний , Сквер Перемоги тощо, та перед ПАТ УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ на підставі договору №П/НА-161008/НЮ від 01.07.2016 за адресою м. Харків, пл. Привокзальна, ст. Харків-Пасажирський.

Щодо зберігання орендованої техніки, то ті пристрої, що використовувались для виконання обов'язків з прибирання та очищення об'єктів Сад ім. Т.Г. Шевченка , Площа Конституції , Сквер Театральний , Сквер Перемоги тощо, зберігались безпосередньо на території СКП ХАРКІВЗЕЛЕНБУД ХМР на підставі договору №5-12/15 від 31.12.2015, відповідно до умов якого ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ на територіях СКП ХАРКІВЗЕЛЕНБУД ХМР здійснює розміщення майна, яке використовується у господарській діяльності ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ при виконанні робіт для СКП ХАРКІВЗЕЛЕНБУД ХМР. Орендована техніка, що використовувалась для виконання обов'язків з прибирання та очищення територій за адресою пл. Привокзальна, ст. Харків-Пасажирський, розміщувалась на територіях ДП ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ на підставі п. 6.1.3 Договору №П/НА-161008/НЮ, відповідно до якого Замовник надає Виконавцю необхідні для надання послуг приміщення та забезпечує необхідними комунальними послугами.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ було надано усі докази, що підтверджують дійсність та реальність господарських операцій.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не довів перед судом правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року по справі 2040/5222/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головне управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 по справі № 2040/5222/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.В. Зеленський Повний текст постанови складено 17.12.2018.