Постанова

від 15.08.2018 по справі 815/6181/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6181/17

Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Громадська організація Мангуст, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (надалі - відповідач, Одеський прикордонний загін), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 28.04.2017 року про відмову позивачу в перетинанні державного кордону України;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 28.04.2017 року про заборону в'їзду в Україну строком на три роки позивачу.

В обґрунтування позовних вимог було заначено, що 28.04.2017 року позивач прибув в Україну для участі в міжнародних спортивних змаганнях з панкратіону, організованих ГО Мангуст , але при проходженні митного кордону в аеропорту м.Одеса, посадовими особами відповідача було відмовлено позивачу у перетинанні державного кордону України, та заборонено в'їзд в Україну строком на три роки. Співробітники прикордонної служби обґрунтували свою відмову тим, що позивач не зміг підтвердити мету запланованого перебування на території України. Однак, позивач стверджує, що такі доводи прикордонної служби є хибними та неправдивими, оскільки проведення міжнародних спортивних змагань з панкратіону було заплановано заздалегідь з повідомленням правоохоронних органів. Позивач не погоджується з рішеннями прикордонної служби, посилаючись на те, що з його боку та з боку ГО Мангуст були надані усі документи, передбачені законодавством України, на підтвердження законного перетинання державного кордону та подальшого перебування на території України, підтвердження мети поїздки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Одеського прикордонного загону від 28.04.2017 року про заборону в'їзду в Україну строком на три роки громадянину Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, в іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2017 року позивач, прибув до м.Одеса в пункт пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення Одеса-аеропорт, авіарейсом сполучення Стамбул-Одеса.

Під час здійснення прикордонного контролю інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби Одеса-аеропорт Одеського прикордонного загону прийнято рішення про відмову позивачу у перетині державного кордону на в'їзд в Україну.

Так, підставою для прийняття рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю від 28.04.2017 року зазначено частину першу статті 8 Закону України Про прикордонний контроль - не підтвердження мети запланованого перебування на території України. Примірник рішення позивач отримав під розписку 28.04.2017 року.

Також, 28.04.2017 року начальником Одеського прикордонного загону затверджено постанову про заборону в'їзду в Україну, згідно якої за результатами розгляду матеріалів стосовно позивача, встановлено порушення ним у пункті пропуску через державний кордон України правил перетинання державного кордону України, у звязку з чим, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства , відповідач постановив заборонити позивачу в'їзд в України строком на три роки.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова відповідача про заборону позивачу в'їзду в Україну строком на три роки є необґрунтованою, та такою, що порушеє права та інтереси позивача.

Відмовляючи в скасуванні рішення відповідача про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства, прийнятого стосовно позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що дане рішення вже реалізоване, а тому прийняття судом рішення про визнання його протиправним прав позивача не відновить.

З апеляційної скаги вбачається, що апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови від 28.04.2017 року про заборону в'їзду в Україну строком на три роки позивачу, а тому рішення суду першої інстанції підлягає апеляційному перегляду тільки в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в складі групи громадян Російської Федерації 28.04.2017 року о 12 год. 00 хв. прибув в пункт пропуску для повітряного сполучення Одеса-аеропорт для участі у змаганнях з професійного панкратіону Золотий мангуст 01.05.2017 року, і позивача з іншими не було пропущено через державний кордон України та відправлено у зворотному напрямку.

В обґрунтуваня спірних рішень відповідач зазначив, що з метою виявлення можливих спроб в'їзду до України осіб, можливо причетних до терористичних або екстремістських організацій чи членів ОЗУ, представниками Державної прикордонної служби України в період квітня-травня 2017 року в результаті проведених фільтраційних заходів у пункті пропуску для міжнародного повітряного сполучення Одеса-аеропорт було виявлено осіб, серед яких був і позивач, якому за результатами процедури здійснення прикордонного контролю відмовлено у в'їзді в Україну та на підставі ч.1 ст.13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства заборонено в'їзд в Україну строком на три роки.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства , в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; якщо така особа намагається здійснити вїзд через контрольні пункти вїзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт вїзду - виїзду.

Як вбачається з довідки, складеної під час прийняття рішення про заборону в'їзду, та постанови від 28.04.2017 року про заборону в'їзду в Україну, обставиною, що є підставою для прийняття рішення про заборону в'їзду, відповідачем зазначено абзац частини першої статті 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства , згідно якого особа у пункті пропуску через державний кордон України порушила правила перетинання державного кордону України або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону.

Проте, у вказаних вище довідці та постанові відповідачем не зазначено у чому саме полягають діяння, які є підставою для прийняття рішення про заборону в'їзду, обставини і характер вчинення особою діяння.

Крім того, з наданих відповідачем пояснень та документів вбачається, що відповідач фактично підставу для заборони позивачу в'їзду в Україну пов'язує із забезпеченням національної безпеки України або охорони громадського порядку, посилаючись на оперативну інформацію щодо можливої причетності до терористичних або екстремістських організацій чи членів ОЗУ, осіб, які прибували до м. Одеси у період травень-червень 2017 року під виглядом учасників спортивних змагань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені відповідачем доводи в обґрунтування правомірності спірної постанови від 28.04.2017 року про заборону позивачу в'їзду в Україну строком на три роки є безпідставними, оскільки відповідачем не надано жодного доказу, який би дав суду підстави обгрунтовано припускати наявність тих підстав для прийняття спірних рішень, на які посилається відповідач.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірну постанову про заборону в'їзду в Україну прийнято відповідачем необґрунтовано, а тому постанова від 28.04.2017 року про заборону в'їзду в Україну строком на три роки позивачу підлягає скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 17 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н.В.