Постанова

від 13.08.2018 по справі 806/3498/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/3498/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря Кошиль О.Ю.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2018 р. у справі за позовом Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Публічного акціонерного товариства"Володарсько-Волинське підприємство "Райагрохім" про стягнення 44982,54 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 20017 року Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Володарсько-Волинське підприємство Райагрохім , в якому просило стягнути із ПАТ Володарсько-Волинське підприємство Райагрохім на користь Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 44982,54 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року в задоволенні позову - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що на відповідача, як на платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по пенсіонерах, які є його колишніми працівниками з різною часткою стажу відпрацьованого на підприємстві.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що Публічне акціонерне товариство Володарсько-Волинське підприємство Райагрохім перебуває як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на обліку в Хорошівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Позивачем був надісланий до ВАТ Райагрохім розрахунок за червень 2013 року, на суму 44982,54 грн, фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за 2013 рік.

Відповідачем не було сплачено кошти за вказаним розрахунком, тому Хорошівське об'єднане управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося із позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пп. 7, 9 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії (в тому числі пенсію за віком на пільгових умовах), щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інших виплати відповідно до законодавства, а також здійснюють стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів (в тому числі витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах).

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Відповідно до вимог передбачених в абз. З пп. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-ІУ, питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

За змістом абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок про наявність обов'язку підприємств та організацій відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених особам відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ за списком № 2.

Колегією суддів встановлено, що до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за 2013 рік, включено розмір щомісячного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсій призначеної громадянину ОСОБА_2 в розмірі 727, 07 грн.

Також матеріали справи містять докази, що підтверджують факт сплати ВАТ Райагрохім відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсій, призначеної громадянину ОСОБА_2 за червень 2013 року, підтверджується платіжним доручення № 75 від 20.06.2013, яке додане до матеріалів справи. (а.с.17,18,20)

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що позивачем протиправно заявляються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за червень 2013 в сумі 44982,54 грн. Адже відповідно до довідки-розрахунку за червень 2013 року, яку позивач додав до позову в якості доказу, що є обґрунтуванням суми позову, сума 44982,54 грн. є сумою плати підприємства ВАТ Райагрохім до Пенсійного фонду України за попередній рік, натомість в графі місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій зазначається сума 727,07 грн.

Крім того суд першої інстанції вірно зазначив, що інформація в довідці-розрахунках за червень 2013 року вказує на те, що відшкодуванню підлягають фактичні витрат на виплату та доставку пенсій призначеної громадянину ОСОБА_3 Однак, відповідно до пунктом 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003№1058 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємства та вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до набуття особою, якій призначена пільгова пенсія, права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком. Натомість, за даними довідки пенсія громадянину ОСОБА_3 призначена 31.10.2003, а датою досягнення ним пенсійного віку є 04.08.2009. Таким чином, включення фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 в розрахунок за червень 2013 року суперечить нормам чинного законодавства, оскільки відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3 здійснювалося по 04.08.2009 (тобто по дату досягнення ним пенсійного віку).

Крім того, згідно копії картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату да доставку пільгової пенсії по ПАТ Райагрохім за період з 01.01.2010 по 16.02.2018 станом на день подачі позову та прийняття оскаржуваного рішення відсутня заборгованість по сплаті витрат на доставку пенсій (а.с. 100-107).

Як пояснила представник апелянта, зазначені суми заборгованості були списані з особової карти позивача після ухвалення судами рішень у судових справах за №№0670/3858/12, 0670/4977/12, 806/5276/13-а).

Таким чином за даними облікової картки відповідача відсутня будь-яка заборгованість по сплаті витрат на доставку пенсій, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів апеляційної скарги, про те, що незважаючи на судові рішення, якими було залишено без розгляду аналогічні вимоги, позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з позовом, то колегія суддів вважає за необхідне вказати, що розгляд такого позову суперечить принципу юридичної визначеності. На час розгляду вищезазначених справ судова практика виходила з того, що до спірних правовідносин застосовуються строки звернення до суду. Відтак подальша зміна судової практики, яка відбулася у 2015 році, не може впливати на судові спори, які були вирішені раніше.

Крім того, судом першої інстанції розглядалася вимоги виключно в межах нарахування певної суми заборгованості виключно за червень, а не за попередні періоди і як вже зазначалось раніше, суд вірно встановив, що окрім заборгованості за червень, яка була сплачена, відповідачу безпідставно додатково було донараховано раніше списану суму боргу.

Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем неправомірно включено до суми заборгованості за червень 2013 року вказані в розрахунки на загальну суму 44982,54 грн, оскільки по спірних сумах позивач звертався неодноразово до суду про їх стягнення, однак позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строків.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "21" серпня 2018 р.