Рішення

від 27.08.2018 по справі 912/1314/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 рокуСправа № 912/1314/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Волошиної О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1314/18

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Рибницький цементний комбінат", 5500, Республіка Молдова, м. Рибніца, вул. Запорожца, 1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-маш", 25019, м. Кропивницький, пер. Травневий, 1

про стягнення 7418,69 доларів США

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-маш", 25019, м. Кропивницький, пер. Травневий, 1

до Закритого акціонерного товариства "Рибницький цементний комбінат", 5500, Республіка Молдова, м. Рибніца, вул. Запорожца, 1

про зобов'язання повернути майно

Представники сторін:

від ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" - участі не брали;

від ТОВ "Техно-маш" - ОСОБА_1, адвокат, довіреність від 07.06.2018 б/н.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства "Рибницький цементний комбінат" (далі - ЗАТ "Рибницький цементний комбінат", позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-маш" (далі - ТОВ "Техно-маш", відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про стягнення заборгованості за Специфікацією №3 від 06.06.2017 до зовнішньоекономічного контракту поставки товару від 21.02.2017 №1 у розмірі 7418,69 доларів США, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем ОСОБА_2 контракту №1 від 21.02.2017 в частині якості поставленого товару, у зв'язку з чим вимагає повернення попередньої оплати та компенсації всіх понесених витрат.

Ухвалою від 01.06.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/1314/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.07.2018, встановив позивачу та відповідачу строк для подання відповідних заяв.

Враховуючи те, що суддя Поліщук Г.Б., в провадженні якої перебувала справа № 912/1314/18, з 19.06.2018 знаходиться у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, з метою розгляду судової справи у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, розпорядженням керівника апарату господарського суду № 161 від 20.06.18 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 912/1314/18, за результатами якого справу призначено судді Кабаковій В.Г.

15.06.2018 представник відповідача подав суду клопотання про прийняття по справі № 912/1314/18 зустрічного позову. До вказаного клопотання додано позовну заяву № 1 від 15.06.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-маш" про зобов'язання Закритого акціонерного товариства "Рибницький цементний комбінат" повернути електродвигун постійного струму ДЄ-816 У2 200 кВт 750 об./мін, з доказами її направлення та сплати судового збору.

Відзив відповідачем не надавався.

Ухвалою від 20.06.2018 господарський суд прийняв справу № 912/1314/18 до свого провадження. Об'єднав в одне провадження зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-маш" з первісним позовом Закритого акціонерного товариства "Рибницький цементний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-маш" про стягнення 7418,69 доларів США, для спільного розгляду.

Призначив розгляд первісного позову разом з зустрічним у підготовчому засіданні на 12.07.2018.

11.07.2018 ТОВ "Техно-маш" подало суду заяву про застосування строків позовної давності.

На адресу суду 12.07.2018 закритим акціонерним товариством "Рибницький цементний комбінат" подано відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого відповідач за зустрічним позовом зазначає, що встановлені ст. 268 ГК України та ст. 690 ЦК України вимоги щодо повернення товару покупцем законодавцем визначені як його право, я не обов'язок. Тоді як продавець у випадку порушення договірних зобов'язань в частині якості поставленого товару законодавцем зобов'язується провести дії, спрямовані на повернення товару власними силами і за власний рахунок.

У зв'язку з чим, відповідач за зустрічним позовом не заперечує проти вимог позивача про повернення неякісного товару за його рахунок, з встановленням у відношенні позивача зобов'язання по поверненню попередньо сплаченої суми в розмірі 5750,00 дол. США, а також компенсації всих понесених витрат, в т.ч. пені згідно п. 6.1 контракту.

В підготовчому засіданні 12.07.2018 суд постановив на підставі ст. 183 ГПК України оголосити перерву до 14:00 год. 13.08.2018.

Ухвалою від 12.07.2018 господарський суд за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/1314/18 на тридцять днів.

До суду 13.08.2018 ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" надано відзив на заяву про пропуск строку позовної давності, заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, заяву про доповнення позовних вимог.

Ухвалами від 13.08.2018 суд відмовив в прийнятті заяви закритого акціонерного товариства "Рибницький цементний комбінат" про доповнення (уточнення) позовних вимог № 01/2-781 від 01.08.2018 та повернув її заявнику; прийняв додаткові докази ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" до розгляду; закрив підготовче провадження та за згодою представників сторін призначив в даному судовому засіданні справу до судового розгляду по суті.

Представники сторін підтримали позовні вимоги.

В судовому засіданні 13.08.2018 оголошено перерву до 27.08.2018.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2017 між ТОВ "Техно-маш" (продавець) та ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1 на поставку товару з додатковою угодою № 2 від 01.06.2017 (далі - контракт, додаткова угода № 2 а.с.10-14,16), за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар, вказаний в специфікації до контракту, на умовах контракту та специфікації (п. 1.1.).

Товар постачається на умовах FCA - м. Кропивницький, склад продавця, згідно Інкотермс в редакції 2010 року, якщо інше не передбачено підписаною сторонами специфікацією на визначену партію товару. Строки поставки зазначаються у специфікаціях до даного контракту. Датою поставки товару рахується дата виконання зобов'язання продавцем згідно умов поставки FCA, м. Кропивницький, (Інкотермс 2010), а саме: дата відвантаження товару за адресою: вул. Академіка Корольова, буд. 8 м. Кропивницький, Кропивницький район (п.п. 3.1.,3.2., 3.4. контракту).

Отримання товару покупцем (вантажоодержувачем) по якості здійснюється відповідно Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по якості", затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66р. № П-7, з наступними змінами та доповненнями (п. 5.3. контракту).

Пунктами 5.4. - 5.6. контракту визначено, що при виявленні дефекту чи браку в товарі, поставленому продавцем покупцю по даному контракту, складається акт з зазначенням найменування товару та кількості, який підписується повноваженими представниками продавця та покупця та є безспірною підставою для пред'явлення претензії по якості.

При виявленні невідповідності товару умовам контракту, по якості або кількості виклик представника продавця обов'язковий. У випадку неявки представника продавця в п'ятиденний строк з моменту отримання виклику без врахування часу, необхідного для проїзду, покупець вправі скласти акт отримання товару за участі представника незацікавленої організації ("ТПП" місцезнаходження вантажоотримувача). Акт експертизи незалежної компетентної організації є підставою для пред'явлення рекламації за кількістю і якістю до продавця і / або перевізнику.

У випадку недопоставки, поставки неякісного або неукомплектованого товару продавець зобов'язаний своїми силами і за свій рахунок допоставити, замінити або доукомплектувати товар протягом 10 робочих днів з моменту направлення покупцем відповідної рекламації. Рекламації за якістю можуть бути оформлені протягом усього гарантійного терміну, передбаченого для кожної конкретної партії товару.

Контракт вступає в силу з дати його підписання повноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 9.4. контракту).

Контракт підписано сторонами та скріплено печатками.

06.06.2017 між сторонами підписано специфікацію № 3 до контракту № 1 від 21.02.2017 (а.с. 15), де погоджено:

-найменування товару - електродвигун постійного струму "ДЭ-816 У2" 200 кВт 750 об./хв. в кількості 1 шт. загальною вартістю 11 500,00 доларів США;

- строк поставки товару погоджено протягом 10 робочих днів з дня зарахування на валютний рахунок продавця 50% попередньої оплати;

- умови поставки: FCA - м. Кіровоград, Україна (адреса: Україна, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, буд. 8), згідно правил Інкотермс 2010;

- гарантія: 12 місяців з моменту поставки товару покупцеві;

- умови оплати: 50% попередньої оплати, 50% оплати протягом 3-х днів після надходження товару на склад покупця.

07.06.2017 ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" здійснив оплату 50% вартості товару в сумі 5 750,00 доларів США ТОВ "Техно-маш" згідно платіжного доручення № 307 (а.с. 20).

Згідно міжнародної товаротранспортної накладної №0094567 товар відвантажено 07.07.2017 (24).

ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" зазначає, що враховуючи умови специфікації, щодо поставки товару протягом 10 робочих днів з дня зарахування на валютний рахунок продавця 50% попередньої оплати, ТОВ "Техно-маш" прострочив поставку товару, останній день якої був 21.06.2017, за що йому нараховано пеню в сумі 920,00 доларів США, згідно п. 6.1. контракту.

ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" отримав товар 10.07.2018, що підтверджено накладною №0094567.

06.08.2017 комісією за участю представників ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" та ТОВ "Техно-маш" складено акт (а.с. 27), в результаті проведеного випробування 13.07.2017 встановленого та змонтованого на екскаватор електродвигуна "ДЭ-816 У2" заводський номер 943014. Комісією встановлено, що електродвигун не відповідає технічним умовам та для подальшої експлуатації не придатний, належить поверненню постачальнику.

ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" звернувся до ТОВ "Техно-маш" з листом від 14.08.2017 № 01/2-904 про несвоєчасну поставку товару неналежної якості та як наслідок просив сплатити заборгованість в сумі 7 418,69 доларів США, що складається з 5 750,00 доларів США попередньої оплати, 920,00 доларів США пені та матеріальних втрат, а саме: 700,00 доларів США транспортних послуг по доставці товара на склад, здійснених SRL "AutoBestService-Logastsc" по договору надання транспортно-експедиційних послуг, 21,96 доларів США за оплату митної очистки товару в країні покупця та 26,73 доларів США послуг митних брокерів Республіки Молдова SRL "Eximsrevice Broker" (а.с. 28,34,35).

В подальшому ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" звернувся до ТОВ "Техно-маш" з листом № 01/2-987 від 31.08.2017, у якому просив протягом 5-ти робочих днів надати відповідь на листи та додаткову угоду № 1 від 08.08.2017 про повернення товару, у зв'язку з його неналежною якістю, та суми попередньої оплати і витрат в загальній сумі 7 418,69 доларів США (а.с. 29,34,35).

У листі, отриманому ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" 18.09.2017, ТОВ "Техно-маш" просив повернути не придатний для використання товар - електродвигун "ДЭ-816 У2" 200 кВт 750 об/хв в кількості 1 шт (а.с.31).

У листі, отриманому ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" 18.12.2017, ТОВ "Техно-маш" просив, у зв'язку з неповерненням товару, сплатити 50% вартості отриманого товару (а.с. 32).

У листі № 01/2-1478 від 29.12.2017 ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" зазначає про необґрунтовану вимогу ТОВ "Техно-маш" про сплату іншої частини за товар, вказує, що повернення товару можливе лише за умови підписання додаткової угоди про таке. Просив підтвердити наміри ТОВ "Техно-маш" щодо повернення товару та попередньої оплати (а.с. 33-36).

Вказаний лист залишено ТОВ "Техно-маш" без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення з первісним позовом до суду.

Натомість, ТОВ "Техно-маш" подав зустрічну позовну заяву, яка прийнята господарським судом у даній справі для спільного розгляду з первісним позовом, в якій просить зобов'язати ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" повернути електродвигун постійного струму ДЄ-816 У2 200 кВт 750 об./мін.

За приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписами ст.ст. 365, 366 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Сторонами укладено зовнішньоекономічний контракт № 1 на поставку товару в м. Кіровоград (Кропивницький).

В пункті 8.2 вказаного контракту зазначено, що всі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають з даного контракту чи пов'язані із ним, в тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, припинення чи недійсносі, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті (м. Кіровоград) у відповідності з його регламентом на підставі норм матеріального права України. Кількість арбітрів - 3 (три), мова судочинства - російська. Рішення МКАС при ТПП України є кінцевим та обов'язковим для обох сторін.

Як визначено частиною 2 статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.

Згідно визначення, наведеного у статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж": арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Статтею 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода укладається в письмовій формі; угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує; посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Статтею 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Разом з тим, суд зазначає, що арбітражна угода не може бути виконана, якщо сторони неправильно виклали назву третейського суду або зазначили арбітражну установу, якої не існує.

Як вже зазначалося, у п.8.2 контракту сторони вказали таку арбітражну установу як МКАС при ТПП України м. Кіровоград з трьома арбітрами. Однак, вказаної установи при Торгово-промисловій палаті України м. Кіровоград не існує.

Крім того відсутнє звернення будь-якої із сторін в порядку ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

При цьому суд вказує, що за приписами ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 ГПК України).

Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом (ч.5 ст.4 ГПК України).

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч.6 ст.4 ГПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.1 ч.1 ст.20 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.22 ГПК України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави (ст.23 ГПК України).

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частиною другою та третьою цієї статті (ч.1 ст.24 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцем знаходження відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Таким чином, справа розглядається Господарським судом Кіровоградської області.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

За приписами ст. ст. 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 264 ГК України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для пріоритетних державних потреб.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (ч. 2 ст. 267 ГК України).

У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем (ч. 5 ст. 267 ГК України).

Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником , та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником , що не є покупцем.

Відповідно до частини 1 статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми (ч. 5 ст. 268 ЦК ГК України).

У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника (ч. 6 ст. 268 ГК України).

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

В силу ст. 674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Згідно ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (ч. 2 ст. 679 Цивільного кодексу України).

06.08.2017 комісією за участю представників ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" та ТОВ "Техно-маш" складено акт (а.с. 27), в результаті проведеного випробування 13.07.2017 встановленого та змонтованого на екскаватор електродвигуна "ДЭ-816 У2" заводський номер 943014. Комісією встановлено, що електродвигун не відповідає технічним умовам та для подальшої експлуатації не придатний, належить поверненню постачальнику.

Зазначене у акті говорить про істотність порушення вимог щодо якості товару.

В судовому засіданні представником позивача надано пояснення, які не спростовані представником відповідача про те, що електродвигун "ДЭ-816 У2", який придбаний у відповідача за первісним позовом вже був у використанні і лише зовнішньо приведений у належний стан, а технічні характеристики взагалі були відсутні.

Продавець не зазначає та не доводить, що недоліки товару виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

У претензії від 14.08.2018 № 01/2-904 позивач просить повернути суму попередньої оплати тим самим заявивши свою відмову від договору.

Таким чином позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 5750 доларів США є обгрунтованими.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача пеню за просрочку поставки в розмірі 920 доларів США.

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (ч. 2 ст. 267 ГК України).

У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем (ч. 5 ст. 267 ГК України).

Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником , та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником , що не є покупцем.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно вимог статті 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до п. 3.1 Контракту, товар поставляється на умовах FCA - м. Кропивницький, згідно Інкотермс в редакції 2010, якщо інше не передбачено підписаною сторонами Специфікацією на конкретну партію товару. Аналогічні умови поставки зазначені в Специфікації № 3.

Строк поставки товару продавцем 10 - 15 робочих днів з моменту внесення 50% передплати на валютний рахунок продавця, якщо інше не передбачено підписаною сторонами специфікацією на конкретну партію товару. Досрочна поставка дозволяється (п. 3.3 контракту).

Строк поставки зазначається в Специфікаціях (п. 3.2 Контракту) та відповідно до п. 2 Специфікації № 3 строк поставки товару - 10 робочих днів з дня надходження на валютний рахунок продавця 50% передплати.

Датою поставки товару вважається дата виконання зобов'язань продавця згідно умов поставки FCA, м. Кропивницький (Інкотермс - 2010), а саме: дата відвантаження товару за адресою: вул. Академіка Корольова, 8, м. Кропивницький (п. 3.4 контракту).

Згідно платіжного доручення № 307, 50 % вартості товару сплачено 07.06.2017, що не заперечено представниками сторін.

Відповідно до п. 3.8 Контракту, продавець зобов'язаний в письмовій формі (електронною поштою чи по факсу) не менше ніж чим за 2 календарних дні до фактичної поставки, повідомити покупця про готовність товару до відвантаження.

В пункті 3.9. Контракту зазначено, що після отримання від продавця повідомлення про готовність товару до відвантаження покупець зобов'язаний повідомити продавця про спосіб транспортування, найменування перевізника, а також орієнтовну дату прибуття транспорту для завантаження.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" (редакція 2010 року) термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Відповідно до ст. А.4 FCA Інкотермс-2010 продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.

Статтею А.7 FCA Інкотермс-2010 встановлено обов'язок продавця дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4.

На покупця статтею Б.7 FCA Інкотермс-2010 покладено обов'язок дати продавцю достатнє повідомлення про назву особи, зазначеної в статті А.4, і, в разі необхідності, визначити вид транспорту, а також дату чи період поставки, і, в разі потреби, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем.

Тобто товар мав бути відвантажений до 21.06.2017 включно.

Відповідно до міжнародно-транспортної накладної CMR серія АС № 0094567 товар відвантажено 07.07.2017. Таким чином має місце прострочення поставки.

З огляду на зазначене вище господарським судом відхилено посилання відповідача на те, що своєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань з відвантаження продукції залежало від дій позивача щодо надання транспортних засобів.

Також, статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

З урахуванням викладеного, та враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів наявності на підприємстві відповідача в спірний період обумовленого контрактом товару, повідомлення позивача про готовність товару до поставки або відмови позивача від отримання товару за контрактом, господарський суд приходить до висновку про порушення відповідачем за первісним позовом передбачених контрактом строків поставки.

Посилаючись на порушення відповідачем строків поставки продукції, позивач за первісним позовом звернувся з позовом до відповідача за первісним позовом про стягнення 920 доларів США неустойки за прострочення поставки продукції за Договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Наведена норма лише встановлює види забезпечення виконання зобов'язання, а також можливість встановити інші види забезпечення виконання зобов'язання договором або законом, що узгоджується з положенням статті 627 ЦК України, за якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому відповідно до частин 1, 4 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як визначено у ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1. контракту, у випадку порушення продавцем строків поставки, зазначених у п. 3.2 контракту, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від вартості непоставленого або недопоставленого в строк товару за кожний день прострочки.

З урахуванням викладеного вимога про стягнення пені є обгрунтованою. Однак, позивач в розрахунок включив день відвантаження товару - 07.07.2018, тому розрахунок пені має здійснюватися за 15 днів. Таким чином розмір пені складає 862,50 доларів США.

Відповідач за первісним позовом подав заяву про застосування строків позовної давності, яку обгрунтовує тим, що згідно ч. 8 ст. 269 ГК України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

У п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що у ЦК України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.

Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.

У зв'язку з цим господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке.

За приписами пункту 4 частини другої статті 258 і статті 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік. А частиною восьмою статті 269 ГК України передбачено шестимісячний строк пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості. Однак це не один і той самий строк, а два різні строки, оскільки перший з них (річний) застосовується щодо договорів купівлі-продажу (стаття 655 ЦК України), а другий (шестимісячний) - договорів поставки (стаття 265 ГК України, стаття 712 ЦК України). Різниця між ними полягає ще й у тому, що законом не передбачено можливість захисту порушеного права в разі пропущення, в тому числі й з поважних причин, шестимісячного строку пред'явлення позову. Отже, у вирішенні питання про застосування зазначених строків господарському суду слід ретельно з'ясовувати правову природу укладеного сторонами договору на предмет його відповідності ознакам договору купівлі-продажу або поставки.

Посилання позивача за первісним позовом на необхідність застосування лише п. 4 ч. 2 ст. 258 та ст. 681 ЦК України так як він не є господарюючим суб'єктом України не приймаються до уваги так як відповідно до п. 8.3 контракту сторони керуються діючим законодавством України.

Так як між сторонами укладений договір поставки, вимоги які пред'явлено, випливають з договору поставки, акт обстеження складено 08.08.2018, позов направлено до суду 15.05.2018, господарський суд відмовляє в задоволенні зазначених вище позовних вимог.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення матеріальних втрат, а саме: 700,00 доларів США транспортних послуг по доставці товара на склад, здійснених SRL "AutoBestService-Logastsc" по договору надання транспортно-експедиційних послуг, 21,96 доларів США за оплату митної очистки товару в країні покупця та 26,73 доларів США послуг митних брокерів Республіки Молдова SRL "Eximsrevice Broker".

Відповідно до ч. 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Заявлена до стягнення сума витрат на оплату транспортних послуг, митної очистки товару та послуг митних брокерів не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки.

Крім того, позивачем не доведено належними доказами понесених витрат, так як надані на підтвердження платіжні доручення не перекладені на українську мову та не містять банківських печаток.

З огляду на наведене суд відмовляє в задоленні позовних вимог в частині стягнення збитків.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Позивач за зустрічним позовом просить зобов'язати ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" повернути ТОВ "Техно-маш" електродвигун постійного струму ДЭ-816 У" 200 кВт 750 об/хвил з тих підстав, що електродвигун після складання 06.08.2018 акта обстеження поставленого електродвигуна, повернутий не був. Позивачем за зустрічним позовом була направлена вимога про повернення електродвигуна, яка відповідачем залишена без реагування.

Позивач посилається на норми ч. 8 ст. 265, ч. 6 ст. 265 ГК України, ст.ст. 690, 1212 ЦК України.

Відповідач у відзиві на зустрічну позовну заяву зазначає, що встановлені ст. 268 ГК України та ст. 690 ЦК України вимоги щодо повернення товару покупцем законодавцем визначені як його право, а не обов'язок. Тоді як продавець у випадку порушення договірних зобов'язань в частині якості поставленого товару законодавцем зобов'язується провести дії, спрямовані на повернення товару власними силами і за власний рахунок.

У зв'язку з чим, відповідач за зустрічним позовом не заперечує проти вимог позивача про повернення неякісного товару за його рахунок, з встановленням у відношенні позивача зобов'язання по поверненню попередньо сплаченої суми в розмірі 5750,00 дол. США, а також компенсації всих понесених витрат, в т.ч. пені згідно п. 6.1 контракту.

Частиною 8 статті 268 ГК України передбачено, що у разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Статтею 690 ЦК України передбачено, що якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

Продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.

Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.

Так, зазначені норми права містять обов'язок продавця щодо розпорядження товаром та право покупця щодо реалізації чи повернення товару продавцю.

ТОВ "Техно-маш" звернулося до ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" з листом, отриманим ним 18.09.2018 з вимогою про повернення електровигуна.

ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" у листі від 29.12.2017 № 01/2-1478 зазначає, що товариство готове провести повернення електродвигуна однак тільки після підписання сторонами відповідної додаткової угоди з обов'язковим відображенням в ній умов повернення за правилами ІНКОТЕРМС та повернення попередньої оплати в розмірі 5750,00 дол. США і відшкодування понесених додаткових витрат, пов'язаних з його доставкою в розмірі 1668,69 дол.США.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" також зазначає, що не заперечує проти вимог ТОВ "Техно-маш" про повернення неякісного товару за його рахунок з встановленням у відношенні позивача обов'язку по поверненню попередньої оплати та компенсації всих понесених витрат.

Висловлення позиції про повернення електродвигуна за умови проведення всих платежів, свідчить про висловлення відповідачем за зустрічним позовом заперечення щодо повернення електродвигуна.

З огляду на те, що в порядку ч. 2 ст. 678 ЦК України позивач за первісним позовом відмовився від договору, суд приходить до висновку, що підстава, на якій був набутий електродвигун відпала.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, вимога позивача за первісним позовом про зобов'язання ЗАТ "Рибницький цементний комбінат" повернути ТОВ "Техно-маш" електродвигун постійного струму ДЭ-816 У" 200 кВт 750 об/хвил підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 690 ЦК України, витрати покупця у зв'язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом та за зустрічним позовом покладається на ЗАТ "Рибницький цементний комбінат".

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в первісному позові.

Зустрічний позов задовольнити.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Рибницький цементний комбінат" (5500, Молдова, м. Рибниця, вул. Запорожця, 1, код 1006615000014) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно-маш" (25009, м. Кропивницький, пров. Травневий, буд. 1, код 38693003) електродвигун постійного струму ДЭ-816 У" 200 кВт 750 об/хвил.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Рибницький цементний комбінат" (5500, Молдова, м. Рибниця, вул. Запорожця, 1, код 1006615000014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-маш" (25009, м. Кропивницький, пров. Травневий, буд. 1, код 38693003) 1762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.08.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.