Ухвала

від 27.08.2018 по справі 161/8600/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/8600/18 Провадження № 11-сс/773/409/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний судВолинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження заапеляційною скаргоюпредставника власникамайна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2018 року про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно:транспортний засіб «MAN» TGX 26.440 номерний знак НОМЕР_1 номер кузова/шасі НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «СТЕПОВА МРІЯ» (код 36083998).

Клопотання мотивує тим, що така конфіскація необхідназ метою забезпечення збереження речового доказу транспортного засобу, який є предметом даного злочину, проведення його товарознавчої та економічної експертиз.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2018 року вказане клопотання задоволено та накладено арешт на вказаний транспортний засіб.

У поданій апеляції представник власника майна оскаржує рішення суду з мотивів незаконності. Зазначає, що арешт накладено без урахування існування обґрунтованої підозри, правової підстави для арешту майна, можливого розміру шкоди, завданої злочином, та наслідків арешту майна для третіх осіб і співмірності обмеження права власності. З огляду на наведене просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, представника власника майна, який підтримав подану апеляцію у повному обсязі, прокурора, який її заперечив, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею при винесенні рішення вказаних вимог закону дотримано.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Положення ст. 98 КПК України регламентують, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На думкуапеляційного суду,вилучений транспортнийзасіб відповідаєкритеріям,визначеним ч.2ст.167КПК України,а саме є достатні підставивважати,що вінвикористаний якзасіб чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберіг насобі йогосліди, атому наявнідостатні підставивважати,що зметою збереженняречових доказівта їхдослідження органамидосудового розслідування,клопотання слідчогопідлягає задоволенню.

Крім того, матеріалами кримінального провадження стверджується, що згідно з постановою від 31 травня 2017 року вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Твердження апелянта про незаконність накладення арешту на вказане майно безпідставні та не є такими, що тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді.

Нових доказів під час апеляційного розгляду провадження скаржником надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У зв`язку із тим, що накладення арешту на транспортний засіб «MAN» TGX 26.440 номерний знак НОМЕР_1 номер кузова/шасі НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «СТЕПОВА МРІЯ» (код 36083998), призведе до зупинення або надмірного обмеження підприємницької діяльності даного товариства, суд апеляційної інстанції вважає, наявні підстави для зміни ухвали суду першої інстанції в частині заборони ТОВ «СТЕПОВА МРІЯ» користуватися вказаним автомобілем.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника власникамайна ОСОБА_7 задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2018 року про накладення арешту на майно змінити в частині заборони ТОВ «СТЕПОВА МРІЯ» користуватися транспортним засобом «MAN» TGX 26.440 номерний знак НОМЕР_1 номер кузова/шасі НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «СТЕПОВА МРІЯ» (код 36083998).

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді