ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/427/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів К.В. Богатиря, Т.А. Величко
(на підставі розпорядження в.о. керівника апарату №940 від 06.08.2018р. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018р.),
секретар судового засідання - О.В. Клименко,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від ТОВ Логан-Ком.Б : не з'явився,
від ПАТ Елопак-Фастів : ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Елопак-Фастів
на рішення господарського суду Одеської області від 03 травня 2017 року
у справі №916/427/17
за позовом Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський виноробний завод
до:
- Товариства з обмеженою відповідальністю Логан-Ком.Б ;
- Приватного акціонерного товариства Елопак-Фастів
про стягнення з ПрАТ Елопак-Фастів на користь ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод 227 893,74грн. попередньої оплати; про стягнення з ТОВ Логан-Ком.Б на користь ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод 1000грн. попередньої оплати
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства Елопак-Фастів
до Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський виноробний завод
про стягнення 477 784,71грн. боргу, 251 963,79грн. інфляційних нарахувань, 27621,12грн. три проценти річних,
суддя першої інстанції: І.А. Малярчук,
час і місце прийняття рішення: 03.05.2017р. об 11:29, м. Одеса
господарський суд Одеської області, зала судових засідань №4
повний текст рішення складено 04.05.2017р.,
встановив:
Приватне акціонерне товариство Ізмаїльський виноробний завод звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Логан-Ком.Б та Приватного акціонерного товариства Елопак-Фастів про стягнення з ПАТ Елопак-Фастів на користь ПАТ Ізмаїльський виноробний завод 227893,74грн. попередньої оплати та про стягнення з ТОВ Логан-Ком.Б на користь ПАТ Ізмаїльський виноробний завод 1000грн. попередньої оплати. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.01.2009р. між позивачем та ПАТ Елопак-Фастів укладено договір про постачання пакувальних матеріалів, на виконання якого позивач сплатив авансовий платіж на загальну суму 227893,74грн. ПАТ Елопак-Фастів не вжило обумовлених договором заходів щодо прийняття оплаченого авансовим платежем замовлення, а тому позивач вважає, що його замовлення було відхилене з боку постачальника, у зв'язку з чим просив повернути авансовий платіж. Позовні вимоги також заявлені до ТОВ Логан-Ком.Б як до поручителя ПАТ Елопак-Фастів на підставі договору поруки від 14.01.2016р. В обгрунтування позовних вимог позивач послався на ч.3 ст.615, ст.712, ч.ч.1,2 ст.693 ЦК України.
ПАТ Елопак-Фастів у відзиві на позов заперечувало про його задоволення з посиланням на те, що внесення позивачем авансових платежів за товар із зазначенням в призначенні платежу номеру і дати рахунку на оплату, свідчить про те, що такі платежі сплачувались після замовлення позивачем товару. На думку, ПАТ Елопак-Фастів беззаперечні регулярні отримання позивачем товару у відповідача свідчать про те, що сторони договору від 12.01.2009р. не вважали замовлення позивача на поставку товару відхиленими. Крім того, товар, обумовлений рахунком №1584 від 07.10.2014р. був поставлений позивачу не повністю, але це вказує лише на існування у відповідача обов'язку поставити решту товару, але не підтверджує наявність грошового зобов'язання у визначеній позивачем сумі. Відповідач також спростовував достовірність акту звіряння взаємних розрахунків станом на 17.12.2016р. з посиланням на те, що цей акт не є документом первинної бухгалтерської звітності та не містить всіх господарських операцій, що мали місце між сторонами договору 12.01.2009р.
Приватне акціонерне товариство Елопак-Фастів звернулося до Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський виноробний завод з зустрічною позовною заявою про стягнення 757369,62грн., пославшись на те, що він поставив покупцю товар за договором від 12.01.2009р. за накладними №№1691, 1934, 2268, 57, 163, 202, а також виконав послуги з підготовки дизайну до друку, а покупець оплатив його частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, на яку позивачем за зустрічним позовом нараховано суму інфляційних витрат та три проценти річних. Відсутність замовлень не звільняє позивача за первісним позовом від обов'язку оплатити вартість отриманого ним товару.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03 травня 2017 року первісний позов ПАТ Ізмаїльський виноробний завод задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Елопак-Фастів» на користь Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод» 227893грн. 74коп. попередньої оплати, 1709 грн. 20коп. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Логан-Ком.Б» на користь Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод» 1000 грн. попередньої оплати, 1709 грн. 20коп. судового збору. В задоволенні зустрічного позову ПАТ Елопак-Фастів відмовлено. Задовольняючи позов суд виходив з того, що ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод» було здійснено передоплату за товар по договору поставки №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р., однак, недопоставлено ПАТ „Елопак-Фастів» товару на суму 227893,74грн., крім того, в матеріалах справи відсутні докази виставлення рахунків та прийняття заявок, тому суд вважав за можливе застосувати до даних правовідносин положення п.2.10. договору №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р. в частині обов'язку ПАТ Елопак-Фастів повернути авансовий платіж у випадку неприйняття заявки. З урахуванням того, що ТОВ „Логан-Ком.Б» є поручителем ПАТ „Елопак-Фастів» за виконання зобов'язань по договору №58/09-В-UKR/TRN-DYA, за яким судом встановлено наявність обов'язку продавця повернути покупцю суму попередньої оплати, позовна вимога про стягнення з ТОВ „Логан-Ком.Б» 1000грн. попередньої оплати є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо зустрічного позову суд зазначив, що під час розгляду справи судом встановлено факт поставки ТОВ Елопак-Фастів на користь ПАТ Ізмаїльський виноробний завод товару за накладними та одночасно, встановлено факт його оплати з боку покупця згідно наявних у справі платіжних доручень, а також факт оплати покупцем вартості послуг з підготовки дизайну до друку, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовної вимоги зустрічного позову про стягнення із ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод» 477784,71грн. Внаслідок відмови у задоволенні вимоги про стягнення основного боргу, не підлягає задоволенню похідна від нього позовна вимога ПАТ „Елопак-Фастів» про стягнення 251963,79грн. інфляційних нарахувань, 27621,12грн. три проценти річних.
Не погодившись з рішенням суду, Приватне акціонерне товариство ПАТ „Елопак-Фастів» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
- не відповідає обставинам справи висновок місцевого господарського суду про те, що ПрАТ Елопак-Фастів не здійснювало прийняття заявок на постачання товару. ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод не надало суду доказів того, що саме відхилено відповідачем, тобто які попередньо оплачені замовлення позивача на поставку товару були відхилені відповідачем. Так само, позивач не надав суду доказів того, за які саме замовлення товару він здійснював 50% попередньої оплати;
- позивач не довів, а суд не встановив, яким чином ПрАТ Елопак-Фастів повинно було або мало можливість підтверджувати замовлення позивача у передбачений пунктом 2.10 Договору від 12.01.2009р. спосіб, враховуючи, що в справі відсутні докази направлення позивачем на адресу ПрАТ Елопак-Фастів письмових замовлень на поставку товару;
- не відповідає обставинам справи висновок місцевого господарського суду про те, що ПрАТ Елопак-Фастів не виставляло рахунки на оплату товару. Доказами виставлення відповідачем позивачу рахунків на оплату є всі наявні в матеріалах справи платіжні доручення відповідача, оскільки в призначенні платежу платіжних доручень позивач зазначав саме реквізити рахунків на оплату;
- не відповідає обставинам справи висновок місцевого господарського суду про те, що ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод оплатило поставлений товар за накладними, переліченими в рішенні суду, наявними у справі платіжними дорученнями;
- місцевий господарський суд помилково не взяв до уваги, що згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод оплатило товар на суму 2 703 403,53 грн. При цьому згідно з наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод отримало товар від ПрАТ Елопак-Фастів на суму 5 811 638,78 грн.;
- банківська виписка, на яку послався суд, не містить відомостей про те, що ПАТ Ізмаїльський виноробний завод оплатило 16.09.2014р. послуги з підготовки дизайнів до друку. Не містить таких відомостей і платіжне доручення №25 від 16.09.2014р.;
- суд визнав належним і допустимим доказом існування заборгованості ПрАТ Елопак-Фастів перед позивачем в сумі 227893,74грн. Акт звірки взаємних розрахунків за Договором від 12.01.2009р. за період з 12.01.2009р. по 17.10.2016р., що призвело до прийняття неправильного рішення. Оцінку судом Акту звірки проведено з порушенням положень, закріплених в ст.ст. 34, 43 ГПК України. Акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та ПрАТ Елопак-Фастів не є первинним документом та не може слугувати беззаперечним доказом існування заборгованості ПрАТ Елопак-Фастів на суму 227893,74 грн. або іншу суму. Дані з Акту звіряння взаємних розрахунків за період 12.01.2009-17.10.2016 не містять необхідної інформації щодо обставин, які входять до предмета доказування по справі: який саме товар (послуги) поставлявся позивачу, в якій кількості, з яким призначенням платежу надходили грошові кошти ПрАТ Елопак-Фастів від позивача тощо;
- відсутність в матеріалах справи письмових замовлень на товар, оформлених згідно з Додатком №1 до Договору від 12.01.2009 р., не звільняє ПАТ Ізмаїльський виноробний завод від обов'язку оплатити товар у разі прийняття товару, оскільки ПАТ Елопак-Фастів поставило, а ПАТ Ізмаїльський виноробний завод прийняло товар, зокрема, за видатковими накладними №1691 від 03.10.2014р., №1934 від 07.11.2014р., №2268 від 26.12.2014 р., №57 від 15.01.2015р., №163 від 30.01.2015р., №202 від 06.02.2015р.;
- докази оплати поставленого позивачу товару і наданих послуг, про які йдеться у зустрічному позові ПрАТ Елопак-Фастів в справі відсутні. Тому задоволення судом вимоги первісного позову про стягнення 227893,74 грн. попередньої оплати і відмова у задоволенні зустрічного позову про стягнення 477784,71 грн. основного боргу за поставлений товар і надані послуги не ґрунтується на вимогах закону;
- визнання місцевим господарським судом Акту звірки взаємних розрахунків за Договором від 12.01.2009р. доказом наявності боргу в сумі 227893,74 грн., яка, на думку суду, є сумою попередньої оплати товару, на яку ПрАТ Елопак-Фастів товар позивачу не поставило, призвело до прийняття судом неправильного рішення ще й тому, що розмір вимог ПрАТ Елопак-Фастів за зустрічним позовом є значно більшим. Так, вимога ПрАТ Елопак-Фастів за зустрічним позовом про стягнення основного боргу за поставлений товар та надані послуги становить 477784,71 грн.;
- саме на позивача як покупця за Договором від 12.01.2009р. покладено обов'язки і подавати заявку на відвантаження товару, і здійснювати прийомку товару. Місцевий господарський суд не з'ясував, чи відмовлялось ПрАТ Елопак-Фастів від поставки товару, чи подавало ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод будь-які заявки на відвантаження товару, чи відмовлялось ПАТ Ізмаїльський виноробний завод від прийняття товару;
- самі факти отримання позивачем передоплаченого товару свідчать про те, що усні замовлення позивача на поставку товару не були відхилені ПрАТ Елопак-Фастів , передоплачений товар надавався в розпорядження позивача для отримання, і що не виникали підстави для застосування судом положення пункту 2.10 Договору від 12.01.2009р. в частині обов'язку ПрАТ Елопак-Фастів повернути авансовий платіж у випадку неприйняття заявки.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р. (суддя-доповідач ОСОБА_3, судді Л.О. Будішевська, С.В.Таран) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2017р. у справі №916/427/17 призначено судову економічну експертизу та 21.08.2017р. матеріали справи №916/427/17 надіслано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
22.01.2018р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/427/17 разом з повідомленням про те, що станом на 18.12.2017р. оплата за проведення судової експертизи не надійшла, у зв'язку із чим ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2017р. про призначення судової економічної експертизи залишається без виконання.
30.01.2018р. ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційне провадження у справі №916/427/17 поновлено та справу призначено до розгляду на 08.02.2018р.
07.02.2018р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду відповідно до розпорядження в.о.керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №140 від 07.02.2018р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.02.2018р. у зв'язку із перебуванням судді - члена колегії: С.В. Таран у відпустці, визначено наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач ОСОБА_3, судді: Л.О.Будішевська, Т.А., Величко.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.02.2018р. клопотання ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод задоволено частково; направлено матеріали справи №916/427/17 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2017 року у справі №916/427/17.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.05.2018р. поновлено апеляційне провадження у справі №916/427/17 з 29.05.2018р.; призначено судове засідання для розгляду клопотання експерта.
12.06.2018р. ухвалою суду апеляційної інстанції клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про надання матеріалів, необхідних для виконання судової економічної експертизи, задоволено. Апеляційне провадження у справі №916/427/17 зупинено.
03.08.2018р. від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшла справа №916/427/17 разом з повідомленням судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 про неможливість надання висновку судової економічної експертизи.
В повідомленні експерт зазначив, що документально обґрунтувати заборгованість ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод перед ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р., заявлену до стягнення за зустрічним позовом на суму 477784,71грн. та встановити суму заборгованості по розрахункам між підприємствами не надається за можливе. Відповідно, визначити розмір інфляційних та 3% річних на встановлену експертним шляхом суму заборгованості за період прострочення грудень 2014 року - лютий 2017 року (для інфляційних), 04.11.2014р. - 11.03.2015р. (для 3% річних) не надається за можливе.
У зв'язку із перебуванням у відпустці суддів М.А. Мишкіної та Л.О.Будішевської, розпорядженням в.о. керівника апарату №940 від 06.08.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/427/17.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.08.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: суддя-доповідач ОСОБА_1, судді К.В. Богатир, Т.А. Величко.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2018р. справу №916/427/17 прийнято до провадження у складі: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: К.В. Богатиря, Т.А. Величко. Поновлено апеляційне провадження у справі №916/427/17. Розгляд справи призначено на 21.08.2018р.
Заслухавши представника відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
12.01.2009р. між ЗАТ Ізмаїльський виноробний завод (покупець) та ВАТ Елопак-Фастів (компанія Еллопак) укладено договір №58/09-В-UKR/TRN-DYA, за умовами якого компанія ОСОБА_5 зобов'язується поставити покупцю у обумовлені строки товар (висічку), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Під поняттям висічка розуміються картонні заготівки Пюр-Пак (виробництво компанії ОСОБА_5В. , Нідерланди), що поіменований далі товар , із наступною специфікацією: упаковка ОСОБА_6 ємністю 1,0л, тип Б / код BU595620/ з опцією Керв та фрезеровкою 5-ї бокової панелі/з просічкою під кришку Elo-Cap UL/UV- флексо-друк до 6 кольорів (п.п.1.1., 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.4. поставка товару здійснюється покупцем самовивозом на умовах EXW - склад компанії ОСОБА_5, м.Фастів, Київська область, згідно Інкотермс-2000, окремими партіями у кількості, асортименті та в строки, вказані у погодженому сторонами замовленні, якщо сторони не домовляться про інше.
Згідно з п.п.2.7., 2.9. поставка товару здійснюється на підставі замовлення на поставку, яке розміщується покупцем шляхом його передання засобами факсимільного зв'язку на адресу компанії ОСОБА_5. Форма замовлення на поставку товару наведена у додатку №1 до договору. Покупець зобов'язаний розмістити замовлення та внести 1-й авансовий платіж у розмірі 50% від вартості замовленої партії товару у відповідності з п.7.5.1. договору не пізніше ніж за 15 робочих днів до початку періоду виробництва на заводі-виробникові відповідного типу упаковки ОСОБА_6. Графік виробництва упаковки ОСОБА_6 на заводі-виробникові наведений у додатку №3 до договору.
За умовами п.2.10. сторони визначили, що компанія ОСОБА_5 приймає замовлення після надходження на її розрахунковий рахунок попередньої оплати від покупця в розмірі 50% від вартості замовленої партії товару у відповідності з п.7.5.1. договору. Компанія ОСОБА_5 підтверджує покупцю прийняття замовлення шляхом факсимільної передачі його копії з поміткою про прийняття замовлення протягом 3-х робочих днів від дати надходження на її розрахунковий рахунок попередньої оплати від покупця в розмірі 50% від вартості замовленої партії товару у відповідності з п.7.5.1. цього договору. З моменту прийняття компанією ОСОБА_5 замовлення на поставку упаковки ОСОБА_6, таке замовлення стає невід'ємною частиною договору. Відповідне замовлення на поставку вважається відхиленим, у випадку якщо компанія ОСОБА_5 письмово не підтверджує прийняття замовлення на поставку протягом 3-х робочих днів від дати надходження на розрахунковий рахунок компанії ОСОБА_5 попередньої оплати у відповідності з п.7.5.1. договору. При цьому, компанія ОСОБА_5 протягом вказаних трьох робочих днів здійснює повернення покупцю отриманої від нього попередньої оплати в розмірі 50% від вартості замовленої партії товару.
Пунктами 2.11- 2.15 договору сторони погодили, що у випадку розміщення Покупцем Замовлення на постачання упаковки ОСОБА_6 по поточному оригінал-макету Компанія ОСОБА_5 зобов'язується поставити замовлену партію товару протягом 40 робочих днів (45 робочих днів по новому оригінал-макету) від дати прийняття Замовлення, при умові дотримання Покупцем умов розміщення Замовлення приведених в п.п.2.7-2.10 Договору та за умовою письмового узгодження оригінал-макетів (дата, печать, підпис). Відміна або зміна будь-якого Замовлення на поставку може здійснюватися тільки при наявності письмового сповіщення зі сторони Покупця, а також письмового підтвердження зі сторони Компанії ОСОБА_5, а також, при умові повної оплати по попереднім поставкам та оплати штрафних санкцій.
Відповідно до вимог п.3.3 договору при поставці товару Компанія ОСОБА_5 надає Покупцю наступну документацію: рахунок-фактуру, видаткову накладну при кожній поставці товару, копію санітарно - епідеміологічного висновку за вимогою Покупця.
Додатками №1, №2, №3, №4, №5 до договору сторони погодили замовлення на поставку упаковки ОСОБА_6, надані інструкції по зберіганню та використанню упаковки ОСОБА_6, графік виробництва упаковки та рекламації якості упаковки, ціни. Додатковими угодами до договору №1 від 30.01.2009р., №2 від 01.04.2009р., №3 від 30.12.2009р., №4 від 01.04.2010р., №5 від 31.07.2010р., №6 від 30.12.2010р., №7 від 10.03.2011р., №8 від 30.12.2011р., №9 від 31.12.2012р., №10 від 31.12.2013р. Сторонами договору узгоджено ціни на 1-ій та 2-ій квартали 2009р., графіки відвантаження товару та мінімальна кількість товару у замовленні, умови поставки товару, внесено зміни у зв'язку з перейменуванням підприємств, строк дії договору від 12.01.2009р. продовжено до 31.12.2014р.
14.01.2016р. між ТОВ Логан-Ком.Б ( Поручитель ) та ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод ( Підприємство ) укладено договір поручительства відповідно до п.п.1.2 - 1.5 якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе обов'язки солідарно відповідати перед Підприємством у випадку порушення ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів обов'язків, які виникають з умов договору постачання №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.09 (далі-Угода). Обов'язки сторін виникають з моменту підписання договору і діють до 01.08.2017р. Відповідно до п.2.2 вищезазначеного договору поручительства Поручитель відповідає перед Підприємством за порушення обов'язків ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів в розмірі не більше 1000,00грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Елопак-Фастів на виконання умов договору №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р. здійснювало поставку товару, а ПАТ Ізмаїльський виноробний завод приймало вказаний товар та здійснювало за нього відповідні розрахунки.
Поставка товару відбувалась на підставі довіреностей №310151 від 14.01.2013р., №310168 від 24.01.2013р., №310199 від 22.02.2013р., №310222 від 21.03.2013р., №310396 від 20.09.2013р., №310482 від 20.12.2013р., №310487 від 25.12.2013р., №0002 від 10.01.2014р., №0026 від 13.03.2014р., №0056 від 08.05.2014р., №0066 від 23.05.2014р., №0089 від 26.06.2014р., №0111 від 18.07.2014р., №0135 від 12.08.2014р., №0143 від 21.08.2014р., від 09.09.2014р., №0166 від 12.09.2014р., №0174 від 18.09.2014р., №200 від 02.10.2014р., №0239 від 06.11.2014р., №0001 від 13.01.2015р., №0014 від 29.01.2015р., №0020 від 06.02.2015р., №0277 від 26.12.2014р., за накладними №№644, 2473, 2425, 1731, 1203, 828, 713, 342, 118, 62, 891, 792, 439, 163, 57, 1934, 202, 865, 1730, 790, 866, 1909, 35, 34, 2267, 1932, 2268, 530, 57, 115, 337, 2470, 33, 787, 888, 1122, 1238, 1554, 1933, 1531, 2423, 1239, 1370, 1597, 2469, 32, 436, 640, 786, 887, 1394, 1689, 2422, 1125, 1242, 1371, 1598, 1439, 1690, 1532, 1243, 791, 1124, 1241, 890, 531, 889, 788, 1123, 1240, 1372, 1395, 1440, 1555, 1533, 1599, 1691.
На підтвердження оплати поставленого товару ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод» надано платіжні доручення №139 від 26.12.2014р., №16 від 07.11.2014р., №15 від 07.11.2014р., №17 від 07.11.2014р., №18 від 07.11.2014р., №19 від 07.11.2014р., №24 від 21.08.2014р., №139 від 12.09.2014р., №138 від 12.09.2014р., №15 від 03.10.2014р., №16 від 03.10.2014р., №17 від 03.10.2014р., №21 від 07.11.2014р., №20 від 07.11.2014р., №18 від 03.10.2014р., №22 від 07.11.2014р., №140 від 26.12.2014р., №141 від 26.12.2014р., №184 від 14.01.2015р., №282 від 30.01.2015р., №99 від 25.05.2015р., №169 від 26.05.2015р., №283 від 30.01.2015р., №14 від 06.02.2015р., №281 від 30.01.2015р., №138 від 26.12.2014р., №22 від 21.08.2014р., №23 від 21.08.2014р., №93 від 04.09.2014р., №140 від 12.09.2014р., №497 від 12.08.2014р., №498 від 12.08.2014р., №19 від 03.10.2014р.
Акт здавання-приймання послуг по підготовці дизайну для друку від 05.01.2015р. на суму 105551,81грн. оплачений платіжним дорученням №25 від 16.09.2014р., про що свідчить банківська виписка від 16.09.2014р.
За даними акту звірки взаємних розрахунків за період з 12.01.2009 по 17.10.2016 між Приватним акціонерним товариством ОСОБА_5 -Фастів і Приватним акціонерним товариством Ізмаїльський виноробний завод за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р. сторонами узгоджено заборгованість ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів на користь ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод станом на 17.10.2016 на суму 227 893,74грн. Вказаний акт підписано обома сторонами.
Судова колегія зазначає, що підписання акту звірки уповноваженими особами контрагента є свідченням визнання ним свого боргу, що в свою чергу, вже можна кваліфікувати як виконання актом звірки функцій первинного документа.
З вищезазначеного акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2016р. вбачається, що за період з 12.01.2009р. по 17.10.2016р. ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод отримало товару від постачальника ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів на загальну суму 29 568 285,11грн., при цьому, покупцем ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод на поточний рахунок постачальника ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів як оплату за товар перераховано коштів на загальну суму 29 796 178,85грн.
Отже, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2016р. покупцем ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод станом на 17.10.2016р. зайво перераховано на рахунок постачальника ПрАТ Елопак-Фастів кошти на загальну суму 227893,74грн. (29796178,85грн.- 29568285,11грн.), які за даними вищезазначеного акту звірки взаємних розрахунків є заборгованістю постачальника ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів перед покупцем ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод .
В свою чергу, відповідач за первісним позовом не визнає акт взаєморозрахунків, посилаючись на неповноту відображення в ньому господарських операцій та не підкріплення його первинною бухгалтерською документацією.
Однак, за рахунком №1584 від 07.10.2014р. (на суму 758747,82грн.) за накладними №№1930, 56, 162, 201, 863 поставлено товару на 207274,25грн., а сплачено на суму 600000грн. відповідно до платіжних доручень №81 від 13.10.2014р., №177 від 30.10.2014р.
Поставлений за накладними №№1688, 1530, 1553, 1596, 864, 1931 товар на загальну суму- 513438,24грн. оплачений на суму 600 000грн. відповідно до платіжних доручень №4 від 20.08.2014р., №73 від 01.09.2014р., №533 від 15.08.2014р.
Поставка за накладною №1126 від 01.07.2014р. (196813,85грн.) оплачена на суму 228110,28грн. згідно платіжного доручення №504 від 12.08.2014р., №509 від 13.08.2014р., №115 від 09.09.2014р.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Положеннями ч.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, матеріали справи свідчать, що ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод» здійснило передоплату за товар відповідно до договору поставки №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р., проте, відповідачем за первісним позовом не було поставлено товар на суму 227 893,74грн., у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно стягнуто з ПАТ Елопак-Фастів на користь ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод» зайво перераховані кошти в сумі 227 893,74грн. Враховуючи те, що ТОВ „Логан-Ком.Б» є поручителем ПАТ „Елопак-Фастів» за виконання зобов'язань по договору №58/09-В-UKR/TRN-DYA, за яким судом встановлено наявність обов'язку продавця повернути покупцю суму попередньої оплати, позовна вимога про стягнення з ТОВ „Логан-Ком.Б» 1000грн. попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно зустрічного позову колегія суддів відзначає наступне.
Як встановлено судом, ТОВ Елопак-Фастів здійснювало поставку товару на користь ПАТ Ізмаїльський виноробний завод за вище вказаними накладними, в свою чергу покупцем здійснювалася оплата за поставлений товар відповідно до наявних у справі платіжних доручень. Крім того, судом встановлено, що покупець здійснював оплату вартості послуг з підготовки дизайну до друку.
Відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення основного боргу, похідна вимога відповідача за первісним позовом про стягнення 251963,79грн. інфляційних нарахувань, 27621,12грн. три проценти річних задоволенню не підлягає.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при проведенні судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судово-економічної експертизи встановлено наступне.
За наданими первинними бухгалтерськими документами (видаткові накладні) та регістрами бухгалтерського обліку (зворотно-сальдові відомості) ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів , у зв'язку з відсутністю в повному обсязі в наданих матеріалах банківських документів підтверджуючих оплату за товари за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р., а також, з відсутністю посилання на номер договору в окремих банківських документах, документально обґрунтувати дебіторську заборгованість ПрАТ ОСОБА_5 - Фастів станом на 31.12.2016 року на суму 483 627,99грн. не надається за можливе.
В акті звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2016р. за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р. по ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів встановлено кредиторська заборгованість на користь ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод станом на 17.10.2016 року на суму 227 893,74грн., а не дебіторська заборгованість яка рахується за даними бухгалтерського обліку ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів по господарським операціям по покупцю ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод за період 2009 -2016 років станом на 31.12.2016р. на суму 483 627,99грн.
При цьому експерт зазначив, що обґрунтувати різницю на суму 5843,28 грн. (483 627,99грн.-477 784,71грн.) між сумою заборгованості за даними бухгалтерського обліку ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів (483 627,99грн.) та сумою заборгованості заявленої ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів до стягнення за зустрічним позовом (477 784,71грн.) за наданими матеріалами не надається за можливе.
За наданими матеріалами при співставленні даних акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2016р. з даними бухгалтерського обліку ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів , а саме, зворотно-сальдових відомостей по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р. по покупцю ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод встановлено, що обсяг продажу товарів за період 2009 - 2016 років узгоджений підприємствами в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2016р. на загальну суму 29 568 285,11 грн. відповідає даним бухгалтерського обліку ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів .
При співставленні даних акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2016р. з даними бухгалтерського обліку ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів , а саме, зворотно-сальдових відомостей по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р. по покупцю ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод встановлено, що сума оплати товарів за період 2009 - 2016 років узгоджена підприємствами в акті звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2016р. на загальну суму 29 796 178,85 грн., при цьому за даними наданих регістрів бухгалтерського обліку ПрАТ Елопак-Фастів (зворотно-сальдових відомостей по рахунку 361) загальна сума отриманої оплати товарів складає 29 084 657,12 грн.
Різницю на суму 711 521,73грн. (29 796 178,85 грн. - 29 084 657,12 грн.) у зв'язку з відсутністю в повному обсязі в наданих матеріалах банківських документів, підтверджуючих оплату за товари за договором №58/09-B-UKR/TRN-DVA від 12.01.2009р., а також, з відсутністю посилання на номер договору в окремих банківських документах, документально обґрунтувати не надається за можливе.
За наданими матеріалами в підтвердження господарських операцій оплати за товари за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р. надані банківські документи (виписки банку, платіжні доручення) на загальну суму 25 687 821,86грн., при цьому, за даними акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2016р. відображено оплату на загальну сум 29 796 178,85грн.
Таким чином, для дослідження не надані банківські документи на загальну суму - 4 108 356,99грн. (25 687 821,86грн.- 29 796 178,85грн.).
У наданих на дослідження Довіреностях, виписаних ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод на ім'я ОСОБА_7 на отримання товарно-матеріальних цінностей (картонні заготовки Пюр -Пак, кришки) від ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів , а саме, №310151 від 14.01.2013р., №310168 від 24.01.2013р., №310199 від 22.02.2013р., №310222 від 21.03.2013р, №310396 від 20.09.2013р., №310482 від 20.12.2013р., №310487 від 25.12.2013р., №0002 від 10.01.2014р., №0026 від 13.03.2014р., №0056 від 08.05.2014р., №0066 від 23.05.2014р., №0089 від 26.06.2014р., №0111 від 18.07.2014р., №0135 від 12.08.2014р., №0143 від 21.08.2014р., б/н від 09.09.2014р., №0166 від 12.09.2014р., №0174 від 18.09.2014р., №200 від 02.10.2014р., №0239 від 06.11.2014р., №0001 від 13.01.2015р., №0014 від 29.01.2015р., №0020 від 06.02.2015р. (т.1.с. 195-217), №200 від 02.10.2014р., №0239 від 06.11.2014р., №0277 від 26.12.2014р., №0001 від 13.01.2015р., №0014 від 29.01.2015р., №0020 від 06.02.2015р.(т.2а.с.69-74) не зазначено за яким документом ( № і дата наряду ) необхідно отримати товар, у зв'язку з чим, обґрунтувати отримання товару за зазначеними довіреностями експерту не надається за можливе.
Таким чином, за наданими первинними бухгалтерськими документами (видаткові накладні) та регістрами бухгалтерського обліку (зворотно-сальдові відомості) ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів , у зв'язку з відсутністю в повному обсязі в наданих матеріалах банківських документів підтверджуючих оплату за товари за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р., а також, з відсутністю посилання на номер договору в окремих банківських документах, документально обґрунтувати дебіторську заборгованість ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів яка рахується в бухгалтерському обліку продавця станом на 31.12.2016 року на суму 483 627,99грн. не надається за можливе.
Крім того, для дослідження не надані регістри бухгалтерського обліку товарів (журнали-ордери, відомості, зворотно-сальдові відомості) покупця ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод по обліку господарських операцій придбання товарів від продавця ПрАТ ОСОБА_5 -Фастів за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р. та обліку розрахунків, у зв'язку з чим, обґрунтувати яка заборгованість рахується в бухгалтерському обліку ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод станом на 17.10.2016р. та 31.12.2016р. за наданими матеріалами не надається за можливе.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що відповідач за первісним позовом не обґрунтував належними та допустимими доказами наявність у ПрАТ Ізмаїльський виноробний завод заборгованості перед ним за договором №58/09-В-UKR/TRN-DYA від 12.01.2009р. у сумі 477784,71грн.
Отже, вимога позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягає.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що в процесі розгляду даної справи фактичні її обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наданих сторонами в обґрунтування своїх доводів і заперечень доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та є безпідставними, оскільки зводяться до намагання бездоказово переоцінити встановлені судом обставини, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 03.05.2017р. у справі №916/427/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 27.08.2018
ОСОБА_8 ОСОБА_1
Суддя К.В. Богатир
Суддя Т.А. Величко
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2018 |
Оприлюднено | 29.08.2018 |
Номер документу | 76087404 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Поліщук Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні