Рішення

від 29.08.2018 по справі 911/1063/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2018 р.                     Справа № 911/1063/18

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство Фрейя”

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”

про стягнення 47 760,49 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство Фрейя” (далі-ТОВ “ВП Фрейя”/позивач) до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” (ДП “Укрспирт”/відповідач) про стягнення 48 579,47 гривень, з яких: 39 570,65 грн інфляційних втрат та 9 008,82 грн 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення господарського суду Київської області від 15.02.2018 у справі №911/3606/17, залишеного в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, яким стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Фрейя” 907845,00 грн заборгованості, 10337,36 грн 3 % річних, 42383,47 грн інфляційних втрат та 14408,48 грн судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2018 позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство Фрейя” залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

12.06.2018, у встановлений судом строк, через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких позивач на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 30.05.2018 усунув виявлені недоліки.

Крім того, позивач зазначив, що присуджену до стягнення рішенням господарського суду Київської області від 15.02.2018 у справі №911/3606/17 суму коштів відповідач сплатив 23.05.2018, в підтвердження чого суду надано копію банківської виписки по рахунку позивача.

В розрізі відповідних доводів позивач зазначив, що після проведеного розрахунку сум 3% річних та інфляційних втрат, ціна позову складає 47 760,49 грн, а тому просив відкрити провадження у справі та стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” 47 760,49 грн, з яких 39 570,65 грн інфляційних втрат та 8 189,84 грн 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області 18.06.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 18.06.2018.

У встановлений судом строк, відповідач не скористався наданим ст. 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву, як і будь-яких інших доказів по справі, не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту викладених у позові обставин та доданих до нього доказів слідує, що ТОВ “ВП Фрейя” та ДП “Укрспирт” укладено договір поставки у спрощеній формі шляхом підписання видаткових накладних, зокрема: №128 від 08.09.2017, №129 від 12.09.2017, №№130, 135 від 13.09.2017 та №131 від 14.09.2017 (далі – видаткові накладні). Копії вказаних накладних наявні в матеріалах справи.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань стосовно оплати вартості отриманого за вищевказаними накладними товару Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство Фрейя” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” про стягнення 994181,09 грн., з яких: 907845,00 грн боргу, 29204,44 грн інфляційних втрат, 5929,79 грн 3% річних та 51201, 86 грн пені.

В процесі розгляду вказаного спору у справі №911/3606/17 ТОВ “Виробниче підприємство Фрейя” подано заяви про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до яких, за остаточно визначеною ціною позову, позивач просив суд стягнути з ДП “Укрспирт” 1 054 004,32 грн, з яких 907 845, 00 грн боргу, 47 054,54 грн інфляційних втрат, 10 403,43 грн 3% річних та 88 701,35 грн пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.02.2015 у справі №911/3606/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, позов ТОВ “ВП Фрейя” задоволено частково, стягнуто з ДП “Укрспирт” на користь ТОВ «ВП Фрейя» 907 845,00 грн заборгованості, 10 337,36 грн 3% річних, 42 383,47 грн інфляційних витрат та 14 408,48 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог у даній справі позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання та те, що заборгованість за поставлений товар на підставі видаткових накладних, у тому числі за рішенням господарського суду Київської області від 15.02.2018 у справі №911/3606/17, відповідач сплатив у повному обсязі з порушенням строків - 23.05.2018, в підтвердження чого суду надано копію банківської виписки по рахунку позивача.

З огляду вищезазначеного, оскільки відповідач свої грошові обов'язки виконав не належним чином, порушивши встановлені строки оплати вартості отриманого на підставі видаткових накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 39 570,65 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з 01.01.2018 по 30.04.2018 на 321 725,00 грн заборгованості за видатковою накладною №131 від 14.09.2017;

з 01.01.2018 по 30.04.2018 на 242 800,00 грн заборгованості за видатковими накладними №128 від 08.09.2017 та №135 від 13.09.2017;

з 01.01.2018 по 30.04.2018 на 262 820,00 заборгованості за видатковою накладною №130 від 13.09.2017;

з 01.01.2018 по 30.04.2018 на 78 500,00 грн заборгованості за видатковою накладною №129 від 12.09.2017;

- 8 189,84 грн 3 % річних, нарахованих:

з 31.01.2018 по 20.05.2018 на 321 725,00 грн заборгованості за видатковою накладною №131 від 14.09.2017;

з 31.01.2018 по 20.05.2018 на 242 800,00 грн заборгованості за видатковими накладними №128 від 08.09.2017 та №135 від 13.09.2017;

з 31.01.2018 по 20.05.2018 на 262 820,00 заборгованості за видатковою накладною №130 від 13.09.2017;

з 31.01.2018 по 20.05.2018 на 78 500,00 грн заборгованості за видатковою накладною №129 від 12.09.2017.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Приписами ст. ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 610, 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, відповідно до ст. ст. 73, 74 та 75 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, оскільки обставини стосовно наявності у ДП “Укрспирт” обов'язку сплатити, зокрема, 907 845, 00 грн боргу за поставлений на підставі видаткових накладних товар встановлені рішенням господарського суду Київської області від 15.02.2015 у справі №911/3606/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, суд дійшов висновку, що вказані обставини не потребують доказування та, у сукупності із наданими у даній справі доказами виконання відповідачем відповідного грошового обов'язку лише 23.05.2018, свідчать про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення ДП “Укрспирт” грошового зобов'язання та сум заборгованості, на які здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пояснюючи визначені за позовом у даній справі періоди обрахунку 3% річних та інфляційних втрат, позивач вказав, що відповідно до поданої в процесі розгляду справи №911/3606/17 заяви про збільшення позовних вимог обрахунок 3% річних був здійснений по 30.01.2018, а інфляційних втрат – по 15.01.2018.

Втім, як зауважив позивач, відповідно до змісту рішення господарського суду Київської області від 15.02.2015 у справі №911/3606/17 суд здійснював обрахунок, зокрема, інфляційних втрат за повні місяці, в яких існувала заборгованість, за загальний період з 01.10.2017 по 31.12.2017, а тому позивач, звертаючись до суду з позовом у даній справі, визначив початковою датою періодів обрахунку інфляційних втрат – 01.01.2018.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Так, зі змісту рішення господарського суду Київської області від 15.02.2015 у справі №911/3606/17, що набрало законної сили, слідує, що предметом позову вказаної справи була вимога ТОВ “ВП Фрейя” про стягнення з ДП “Укрспирт”, зокрема, сум інфляційних втрат, нарахованих за періоди, до яких увійшов період з 01.01.2018 по 15.01.2018.

Водночас, предметом позову у даній справі є вимога ТОВ “ВП Фрейя” про стягнення з ДП “Укрспирт”, зокрема, сум інфляційних втрат, нарахованих за періоди, до яких увійшов період з 01.01.2018 по 15.01.2018.

З огляду вище зазначеного, суд дійшов висновку про те, що стосовно заявленої у даній справі вимоги про стягнення сум інфляційних втрат, нарахованих:

з 01.01.2018 по 15.01.2018 на 321 725,00 грн заборгованості за видатковою накладною №131 від 14.09.2017;

з 01.01.2018 по 15.01.2018 на 242 800,00 грн заборгованості за видатковими накладними №128 від 08.09.2017 та №135 від 13.09.2017;

з 01.01.2018 по 15.01.2018 на 262 820,00 заборгованості за видатковою накладною №130 від 13.09.2017;

з 01.01.2018 по 15.01.2018 на 78 500,00 грн заборгованості за видатковою накладною №129 від 12.09.2017, вже є рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, враховуючи наявність рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі 911/1063/18 в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат, нарахованих з 01.01.2018 по 15.01.2018 на суми заборгованості за видатковими накладними.

Поряд з тим, оскільки в розрахунку інфляційних втрат, нарахованих з 01.01.2018 по 15.01.2018 на суми заборгованості за видатковими накладними, позивачем не визначено та не вказано відповідних сум, які він просить стягнути, суд позбавлений можливості самостійно виокремити суми інфляційних втрат, провадження у справі за вимогами про стягнення яких закрито.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат, нарахованих:

з 16.01.2018 по 30.04.2018 на 321 725,00 грн заборгованості за видатковою накладною №131 від 14.09.2017;

з 16.01.2018 по 30.04.2018 на 242 800,00 грн заборгованості за видатковими накладними №128 від 08.09.2017 та №135 від 13.09.2017;

з 16.01.2018 по 30.04.2018 на 262 820,00 заборгованості за видатковою накладною №130 від 13.09.2017;

з 16.01.2018 по 30.04.2018 на 78 500,00 грн заборгованості за видатковою накладною №129 від 12.09.2017, то здійснивши обрахунок вказаних сум за відповідні періоди, суд встановив, що арифметично вірний розмір сум інфляційних втрат становить 25 598,99 грн, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 39 570,65 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 25 598,99 грн.

Водночас, оскільки розмір заявлених до стягнення 3% річних, обрахованих судом за вказані позивачем періоди, є арифметично вірним, суд дійшов висновку обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 189,84 грн, та відповідно задоволення означеної вимоги у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 73-75, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі 911/1063/18 в частині позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фрейя» (01054, м. Київ, вул. Тургеневська, 38, офіс 102, ідентифікаційний код 22858321) про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 37199618) сум інфляційних втрат, нарахованих:

з 01.01.2018 по 15.01.2018 на 321 725,00 грн заборгованості за видатковою накладною №131 від 14.09.2017;

з 01.01.2018 по 15.01.2018 на 242 800,00 грн заборгованості за видатковими накладними №128 від 08.09.2017 та №135 від 13.09.2017;

з 01.01.2018 по 15.01.2018 на 262 820,00 заборгованості за видатковою накладною №130 від 13.09.2017;

з 01.01.2018 по 15.01.2018 на 78 500,00 грн заборгованості за видатковою накладною №129 від 12.09.2017, закрити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фрейя» (01054, м. Київ, вул. Тургеневська, 38, офіс 102, ідентифікаційний код 22858321) 8 189 (вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн 84 коп. 3% річних, 25 598 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн 99 коп. інфляційних втрат та 1 246 (одну тисячу двісті сорок шість) грн 55 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 17.5) підпункту 17) пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення підписано 29.08.2018.

Суддя                               В.А. Ярема