Постанова

від 21.08.2018 по справі 910/19865/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/19865/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Адвокатського об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Мельник В.І.)

від 11.12.2017

постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.)

від 08.05.2018

у справі № 910/19865/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Барвінок"

до Адвокатського об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери"

про витребування майна

за участю представників учасників справи:

позивача - Абросімов С.С.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Компанія Барвінок" (далі - ПАТ "Компанія Барвінок") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери" (далі - АО "Адвокатська група "Солодко і партнери") про витребування майна шляхом виселення.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що у зв'язку з протиправними перешкодами АО "Адвокатська група "Солодко і партнери", ПАТ "Компанія Барвінок" як власник майна не може в повній мірі розпоряджатися та користуватися належним йому майном. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 16, 319, 387, 391 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі № 910/19865/17 позов задоволено. Витребувано у Адвокатського об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери" нежиле приміщення загальною площею 149,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 23-а, на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Барвінок" у спосіб виселення.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі № 910/19865/17 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між Закритим акціонерним товариством "Барвінок", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Компанія Барвінок" (орендодавець) та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська група "Солодко і партнери" (орендар) 28.08.2007 укладено договір оренди нежилого приміщення (далі - договір-1);

- відповідно до умов договору-1 орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасову оренду й користування нежиле приміщення загальною площею 150 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 23-а;

- згідно пункту 3.1 договору-1 передача орендареві майна в користування провадиться за актом прийому-передачі;

- між Закритим акціонерним товариством "Барвінок", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Компанія Барвінок" (орендодавець) та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська група "Солодко і партнери" (орендар) 01.09.2009 укладено договір оренди нежилого приміщення (далі - договір-2);

- відповідно до умов договору-2 орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасову оренду й користування нежиле приміщення загальною площею 150 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 23-а;

- судами встановлено, що предметом зазначених договорів 1 та 2 є одне і теж нежиле приміщення загальною площею 150 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 23-а;

- на виконання умов договорів оренди ПрАТ "Компанія Барвінок" надав адвокатському об'єднанню в оренду нежиле приміщення загальною площею 150 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 23-а;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 у справі № 910/20548/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2015, розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2009, укладений між Приватним акціонерним товариством "Компанія Барвінок" та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська група "Солодко і партнери"; зобов'язано Адвокатське об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери" повернути Приватному акціонерному товариству "Компанія Барвінок" за актом приймання-передачі об'єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 150 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 23-а, у стані, обумовленому у договорі оренди нежитлового приміщення від 01.09.2009;

- враховуючи, що станом на день звернення до суду Адвокатське об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери" не виконало рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 у справі № 910/20548/14 та не повернуло Приватному акціонерному товариству "Компанія Барвінок" за актом приймання-передачі об'єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 150 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 23-а, у стані, обумовленому у договорі оренди нежитлового приміщення від 01.09.2009, зазначене і стало підставою для звернення ПрАТ "Компанія Барвінок" до суду.

2.4. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про витребування майна у справі № 910/19865/17 місцевий господарський суд виходив з того, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2009 є розірваним і Адвокатське об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери", починаючи з 21.05.2015, неправомірно володіє та користується спірними нежитловими приміщеннями.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що місцевим судом рішення ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018, Адвокатське об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Компанія Барвінок" про витребування майна відмовити.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Адвокатського об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери":

- судами першої та апеляційної інстанцій внаслідок поверхневого дослідження всіх доказів та обставин у даній справі взагалі не встановлювалися та не перевірялися обставини щодо того, чи дійсно на даний час адвокатське об'єднання займає об'єкт оренди, тобто чи дійсно відповідач порушує права позивача і чи має таке порушення триваючий характер;

- судами попередніх інстанцій не надано оцінки обраному товариством способу захисту своїх порушених прав, чим суди в порушення вимог процесуального законодавства вийшли за межі позовних вимог;

- судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, а саме, застосовано одночасно положення ст. 387 та ст. 391 Цивільного кодексу України та не враховано що віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду позовів, зокрема, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

4.3. Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

4.4. Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

4.5. Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, частиною першої якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

4.6. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 Цивільного кодексу України).

4.7. Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

4.8. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

4.9. У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

4.10. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

4.11. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

4.12. Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги саме на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України, не встановлювалися обставини на підтвердження факту, зокрема, чи вказане приміщення зайняте безпосередньо Адвокатським об'єднанням "Адвокатська група "Солодко і партнери", чи існують перешкоди у здійсненні ПрАТ "Компанія Барвінок" своїх правомочностей як власника спірного приміщення, чи ці перешкоди створені саме адвокатським об'єднанням і такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушують права власника, є протиправними і триваючими.

4.13. Негаторний позов має на меті усунення тривалих порушень зазначених повноважень власника, а не тих, що мали місце в минулому. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред'явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права.

4.14. Таким чином, для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

4.15. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами.

4.16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Закритим акціонерним товариством "Барвінок", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Компанія Барвінок" та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська група "Солодко і партнери" було укладено два договори оренди від 28.08.2007 та від 01.09.2009. При цьому судом прийнято рішення про розірвання договору оренди від 01.09.2009.

4.17. Проте, судами не надано правової оцінки тій обставині, чи припинені зобов'язальні відносини між сторонами за договором оренди нежитлового приміщення, укладеного від 28.08.2007.

4.18. В мотивувальній частині рішення місцевого суду та постанови суду апеляційної інстанції, судами в частині посилання на норми права застосовано одночасно положення статті 387 та 391 Цивільного кодексу України.

4.19. Верховний Суд звертає увагу на неможливість одночасного пред'явлення позову про витребування мана із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника від володіючого не власника (ст. 387 Цивільного кодексу України)) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаний із позбавленням володіння (ст. 391 Цивільного кодексу України)).

4.20. Проте, суд першої інстанції, висновки якого підтримав і апеляційний господарський суд, застосовуючи одночасно зазначені норми не врахували, що віндикаційний позов і негаторний є взаємовиключними.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.3. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Адвокатського об'єднання "Адвокатська група "Солодко і партнери" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 у справі № 910/19865/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді Г.Вронська

І.Ткач